Дайджест світових новин Decrim Now за червень 2026 року

Мешканці Ванкувера вийшли на марш солідарності з секс-працівниками на тлі побоювань, пов’язаних із Чемпіонатом світу з футболу

Канада, Ванкувер

6 червня 2026 року

Під час проведення ЧС з футболу 2026 року влада Канади запустила програми щодо запобігання таким злочинам, як торгівля людьми. Однак учасники маршу на знак солідарності з секс-працівниками, що відбувся в суботу у Ванкувері, заявляють, що необхідно вжити інших заходів.

До протесту приєдналися сотні людей, які вимагають безпеки, прав та поваги для секс-працівників Канади.

«Ми спостерігаємо в нашій спільноті більше насильства, ніж будь-коли раніше», — сказала Анжела Ву (Angela Wu), виконавча директорка організації SWAN Vancouver (Supporting Women’s Alternatives Network). Ця організація підтримує мігрантів, які працюють у секс-індустрії.

Ву додає, що виною зростання насильства є правова система Канади, оскільки вона відштовхує секс-працівників від звернення по допомогу. «Це означає, що вони дуже неохоче звертаються до поліції, коли їм потрібна допомога, і, на жаль, злочинці знають про це, тому ми бачимо, що дедалі більше людей наважуються нападати на секс-працівників», — пояснила вона.

За даними SWAN Vancouver, звернутися по допомогу стало складніше, ніж будь-коли: за останній рік багато організацій були змушені закритися або скоротити свою діяльність через серйозний дефіцит фінансування.

Сама організація SWAN була змушена тимчасово закрити свій офіс. За її словами, посилена поліцейська присутність у центрі Ванкувера напередодні та під час Чемпіонату світу 2026 року лякає її клієнтів, що, на думку інших правозахисників, свідчить про ширшу тенденцію.

«Вигнання зі своїх районів, вигнання з безпечних місць — це, безперечно, справді травмує секс-працівників, які працюють на вулицях», — сказав Філіп Палендат (Philip Palendat), керівник програми в Альянсі спільноти секс-працівників Ванкувера (Vancouver Sex Work Community Alliance).

Окрім витіснення секс-працівників, пов’язаного з проведенням Чемпіонату світу з футболу, правозахисники зазначають, що інформаційні кампанії щодо боротьби з торгівлею людьми мають зворотний ефект.

Зокрема, минулого місяця кілька поліцейських управлінь Канади запустили додаток, присвячений боротьбі з торгівлею людьми. За даними Королівської канадської кінної поліції (RCMP), воно покликане «допомогти працівникам, які перебувають на вулицях, та громадськості розпізнавати реальні ознаки торгівлі людьми й бути впевненими в тому, що вони бачать, щоб вони могли діяти, коли щось викликає підозри».

Крім того, поліція розгорнула кампанію з рекламними щитами по всьому Ванкуверу.

Вони стверджують, що це сприяє стигматизації, чого громада собі дозволити не може.

«Особливо напередодні чемпіонату світу з футболу (FIFA) ми знаємо, що попит на секс-працівників зросте в геометричній прогресії, як і насильство щодо них та щодо жінок загалом», — заявила CityNews активістка з племені мусквеам Одрі Сігл (Audrey Siegl).

Саме на тлі цієї тривоги учасники маршу заявляють, що влада має серйозно підійти до питання фінансування організацій, які працюють на передовій, і ставитися до секс-праці як до звичайної роботи.

«Секс-праця існувала завжди, але вона не повинна супроводжуватися небезпекою», — додала Сігл.

Джерело: портал vancouver.citynews.ca

«Жертви, а не злочинці»: організація, що відстоює права секс-працівників в Індії, вітає історичне рішення Верховного суду у справі про торгівлю людьми

Індія, Калькутта

14 червня 2026 року

Комітет «Дурбар Махіла Саманвая» (DMSC — Durbar Mahila Samanwaya Committee) — об’єднання, до якого входить понад 60 000 секс-працівників у Бенгалії, — привітало історичне рішення Верховного суду Індії від 29 травня 2026 року, в якому вперше було запроваджено план захисту жертв комерційної сексуальної експлуатації.

Згідно з цим рішенням, жертви торгівлі людьми розглядатимуться як жертви, а не як злочинці, що, за словами Суніти Крішнан (Sunitha Krishnan), засновниці новаторської неурядової організації «Праджвала» (Prajwala), яка займається боротьбою з торгівлею людьми, є одним із найважливіших аспектів цього рішення.

«Праджвала» є позивачем у цій справі, розгляд якої триває в Індії вже два десятиліття.

DMSC підтримав слова Крішнан, зазначивши, що змішування торгівлі людьми з секс-працею затуманює реальні умови життя як осіб, які стали жертвами торгівлі людьми, так і дорослих жінок, які добровільно займаються секс-працею.

Спираючись на принципи, сформульовані в рішенні у справі Будхадева Кармаскара 2022 року, в якій DMSC виступав однією зі сторін, Верховний суд Індії знову підкреслив, що торгівля людьми та добровільна секс-робота дорослих — це різні явища. DMSC давно стверджує, що змішування торгівлі людьми з секс-працею приховує реалії життя як жертв торгівлі людьми, так і дорослих жінок, які добровільно займаються секс-працею. Таке змішування понять часто призводить до неефективних заходів втручання, порушень прав та помилкових політичних реакцій. Тому визнання Судом того, що права та гідність як жертв торгівлі людьми, так і добровільних дорослих секс-працівників мають захищатися, є довгоочікуваним і прогресивним кроком.

У рішенні суду також визнається, що, хоча жертви торгівлі людьми мають право на захист і реабілітацію, така реабілітація не може нав’язуватися шляхом примусового порятунку, затримання або поміщення до спеціалізованих закладів. Вимога про те, щоб влада проводила ретельне розслідування щодо віку, згоди та індивідуальних обставин перед втручанням, є важливою гарантією проти свавільних дій, які часто призводили до додаткової травми та порушення нормального життя дорослих секс-працівників.

DMSC особливо натхнена Планом захисту жертв (Victim Protection Plan), викладеним Верховним судом Індії. Деякі з його принципів перегукуються з роботою Рад із саморегулювання DMSC, які протягом багатьох років прагнуть виявляти неповнолітніх та жертв торгівлі людьми, оцінювати індивідуальні обставини та забезпечувати, щоб усі рішення, що зачіпають їхнє життя, ґрунтувалися на згоді, гідності та повазі до їхньої волі.

У своїй заяві DMSC також зазначила:

«Хоча ми щиро вітаємо це новаторське судове рішення, ми, як і раніше, усвідомлюємо, що судове визнання має супроводжуватися ефективною реалізацією. Секс-працівники Індії, як і раніше, стикаються з дискримінацією та перешкодами у своїх взаємовідносинах із поліцією, установами соціального забезпечення, системами охорони здоров’я, освітніми закладами та фінансовими службами. Майбутні реформи, що стосуються секс-праці, торгівлі людьми, реабілітації та соціального захисту, мають розроблятися за активної участі самих секс-працівників. Принцип «Нічого про нас без нас» як і раніше посідає центральне місце в нашій концепції.

Ми, як і раніше, віддані співпраці з урядовими установами, організаціями громадянського суспільства та громадами з метою просування заходів, які захищають права, борються з торгівлею людьми та сприяють рівності, гідності та справедливості для всіх. Шлях до рівності та визнання ще далекий від завершення. Однак це новаторське судове рішення дає нам шанс рухатися вперед із впевненістю».

Джерело: портал thewire.in

Губернаторка Нью-Йорка Хочул продовжила програму безкоштовного медичного обслуговування для секс-працівників

США, Нью-Йорк

20 червня 2026 року

Губернаторка Нью-Йорка Кеті Хочул (Gov. Kathy Hochul) непомітно продовжила пілотну програму, що забезпечує безплатне медичне обслуговування секс-працівникам — при цьому витрати в розмірі майже 2,5 млн доларів лягають на плечі платників податків штату.

У 2023 році Департамент охорони здоров’я штату виділив 1 мільйон доларів із державного бюджету двом підрядникам у рамках плану Хочул щодо надання допомоги представникам «найдавнішої професії у світі», проте нові документи, з якими ознайомилася газета The Post, свідчать, що програму продовжено до червня 2028 року, а витрати на неї збільшаться ще на 1,5 мільйона доларів.

У рамках цієї ініціативи секс-працівники в Нью-Йорку та районі Буффало (Buffalo) й надалі отримуватимуть первинну медичну допомогу, а також послуги у сфері сексуального здоров’я, лікування поведінкових розладів та стоматологічну допомогу.

У рамках пілотної програми організації Callen-Lorde та EHS Inc./Evergreen Health і надалі отримуватимуть щорічні виплати у розмірі 250 000 доларів за забезпечення секс-працівникам доступу до медичної допомоги через Інститут боротьби зі СНІДом при Департаменті охорони здоров’я (Health Department’s AIDS Institute).

Термін дії початкової угоди закінчився минулого року, проте у вересні 2025 року Департамент охорони здоров’я опублікував офіційне повідомлення, в якому зазначалося, що «потрібен додатковий час для оцінки програми».

Постачальники отримали додатковий обсяг робіт без проведення конкурсних торгів, оскільки, як зазначено в повідомленні, «у цьому випадку це було неможливо».

Компанія Callen-Lorde, яка називає себе «світовим лідером у сфері охорони здоров’я для ЛГБТК+», підтримує декриміналізацію секс-праці, згідно з інформацією на своєму вебсайті.

Департамент охорони здоров’я виступив на захист продовження, підкресливши у своїй заяві, що «усі мешканці Нью-Йорка заслуговують на доступ до якісної та доступної медичної допомоги» і що «єдиним чинником, який визначає рішення департаменту, є те, що найкраще для громадського здоров’я та безпеки мешканців Нью-Йорка».

Джерело: портал nypost.com

Секс-працівники Індії критикують «некомпетентних» творців контенту

Індія, Бангалор

24 червня 2026 року

За словами активістів, дії безвідповідальних журналістів та погано поінформованих блогерів призвели до переслідувань секс-працівників, які працюють на вулицях. Вони заявляють, що існує гостра потреба у підвищенні обізнаності широкої громадськості, включаючи представників ЗМІ, про проблеми секс-працівників Індії, їхні права та гідність.

Минулого місяця одна з ютуберок опублікувала відео, на якому вона чіплялася до секс-працівниць, які пропонували свої послуги на вулиці в Бангалорі (Bengaluru), та ображала їх на камеру. Її відео стало вірусним, а коментатори хвалили її за цей «подвиг». Це лише одне з безлічі відео, які автори контенту публікують на Facebook та YouTube. Секс-працівниці та активістки, з якими поспілкувався Metrolife, заявили, що це є порушенням їхніх прав та недоторканності приватного життя.

«Багато жінок, які займаються цією професією, утримують усю свою родину. Досить часто члени родини не знають про їхню професію. Деякі жінки замислювалися про самогубство після того, як такі відео стали вірусними, оскільки автори не затуманили їхні обличчя. Тоді ми подали скаргу до відділу боротьби з кіберзлочинністю», — розповіла Ріна (ім’я змінено) з організації «Садхана Махіла Сангха» (Sadhana Mahila Sangha), яка захищає права вуличних секс-працівниць. Наразі в організації налічується близько 700 членів.

Джерело: портал deccanherald.com

Круглий стіл 2026: обговорення законів Люксембургу щодо секс-праці

Люксембург

29 червня 2026 року

Дискусія за круглим столом у Люксембурзі знову розгорнула дебати щодо того, чи забезпечують чинні в країні закони адекватний захист секс-працівників та чи відображають вони реалії цієї сфери.

Проституція, як і раніше, залишається значною мірою ігнорованою реальністю в Люксембурзі, що порушує невирішені правові, соціальні та медичні питання.

Саме вони стали центральною темою дискусії за круглим столом, що відбулася в середу в центрі ErwuesseBildung у місті Люксембург, де представники Люксембурзького Червоного Хреста (Luxembourg Red Cross), Люксембурзького університету (University of Luxembourg) та Консультативної комісії з прав людини (CCDH — Consultative Commission on Human Rights) проаналізували чинну правову базу країни та становище секс-працівників у люксембурзькому суспільстві.

«Люксембург прийняв неоаболіціоністську модель. Вона передбачає покарання клієнтів і розглядає повій як жертв», — сказала Джессіка Лопес (Jessica Lopes), яка вела дискусію та є віцепрезидентом Асоціації підтримки трудящих-мігрантів (ASTI — Association for the Support of Migrant Workers).

Ця модель зазнала різкої критики за обмежену ефективність на практиці. Насправді як пояснили учасники, у Люксембурзі клієнтів рідко притягують до відповідальності, тоді як секс-працівники часто залишаються напризволяще.

Багато з них не мають офіційного статусу чи дійсних документів і, отже, позбавлені доступу до системи соціального забезпечення.

Ті, кому вдається отримати доступ до цієї системи, часто змушені шукати способи обійти її. Щоб звітувати про свої доходи, «деякі видають себе за масажисток або артисток», пояснили учасники дискусії. Інші ж залишаються в нестабільних умовах, що робить їх ще більш вразливими перед ризиками, пов’язаними з їхньою роботою.

У поєднанні з недовірою до поліції це може створювати умови, за яких сутенери та особи, що скоюють сексуальні злочини, часто уникають відповідальності.

«Правова база не заохочує людей висловлюватися», — зазначила Саломе Ланньє (Salomé Lannier), постдокторантка Люксембурзького університету.

Вона пояснила, що клієнти іноді можуть допомогти запобігти злочинам, пов’язаним із проституцією та сутенерством. «Клієнти іноді б’ють на сполох, коли розуміють, що, можливо, мають справу з неповнолітньою», — сказала Ланньє. «У системі, заснованій на покаранні клієнта, це неможливо».

Вона дослідила підходи, що застосовуються за кордоном, зокрема в Нідерландах, Німеччині та, зокрема, у Новій Зеландії, де секс-робота декриміналізована й регулюється. За словами Ланньє, результати виявилися відносно обнадійливими.

У Люксембурзі останній законопроєкт, спрямований на такі зміни, був внесений депутатом Фернаном Картейзером (Fernand Kartheiser) від Партії альтернативних демократичних реформ (ADR — Alternative Democratic Reform Party). Він стверджував, що проституція має бути легалізована як форма індивідуальної підприємницької діяльності.

Державна Рада (Council of State) висловила низку застережень, а Торгово-промислова палата (Chamber of Commerce) Люксембургу поставила питання щодо того, як така система буде реалізована та які наслідки вона може мати.

Наразі у Великому Герцогстві не планується ухвалення нового законодавства, спрямованого на легалізацію або регулювання проституції. Останній Національний план дій щодо боротьби з проституцією в Люксембурзі було ухвалено у травні 2016 року, а останнє велике польове дослідження було проведено у 2007 році.

«Можливо, настав час знову порушити це питання», — підсумувала Лопес під час дискусії, що відбулася в середу ввечері.

Джерело: портал today.rtl.lu