Дайджест світових новин Decrim Now за липень 2026 року

«Секс-праця — це робота»: конференція Британського конгресу профспілок (TUC — Trades Union Congress) з питань ЛГБТ+ підтримала заклик профспілки «Equity» до декриміналізації секс-праці

Велика Британія, Брайтон

1 липня 2026 року

Минулого тижня на щорічній конференції TUC з питань ЛГБТ+ пропозиція профспілки «Equity» щодо створення профспілок для секс-працівників та декриміналізації секс-праці отримала підтримку профспілкового руху.

[Equity — це британська профспілка працівників індустрії розваг та виконавських мистецтв, заснована в 1930 році. Вона представляє інтереси акторів, танцюристів, режисерів, сценічних менеджерів та інших творчих працівників у Великій Британії.]

Пропозицію було подано комітетом Equity з питань ЛГБТ+. У ній містився заклик до TUC підтримати профспілки в об’єднанні ЛГБТ+ секс-працівників; сприяти укладенню профспілкових угод та дотриманню стандартів охорони праці й техніки безпеки; а також проводити кампанію за повну декриміналізацію секс-праці як заходу щодо забезпечення безпеки ЛГБТ+ на робочому місці та рівності в профспілках. Пропозицію було ухвалено за підтримки TUC та підтримано профспілкою Bakers Food & Allied Workers Union.

[Bakers, Food and Allied Workers’ Union (BFAWU) — це незалежна британська профспілка, яка захищає права працівників харчової промисловості, пекарень та сфери громадського харчування у Великій Британії та Ірландії]

Значна частина секс-працівників, зайнятих у сфері виконавського мистецтва, — це представники ЛГБТ+-спільноти, зокрема трансгендерні та небінарні артисти, що відображає як різноманітність творчих індустрій, так і економічну маргіналізацію, з якою стикаються представники ЛГБТ+-спільноти. Через криміналізацію секс-праці та несприятливі умови праці в суміжних сферах ЛГБТ+-секс-працівники особливо вразливі до експлуатації, небезпечних умов праці, домагань та невиплати заробітної плати. Трансгендерні та ЛГБТ+-працівники-мігранти стикаються з підвищеним ризиком дискримінації, профілювання та перешкод під час подання скарг на зловживання.

Смешлін Монро (Smashlyn Monroe), співголова комітету з питань ЛГБТ+ профспілки Equity прокоментувала цю пропозицію, заявивши:

«Як профспілки, ми не маємо права вирішувати, чия праця є морально прийнятною. Наш обов’язок — захищати працівників. І крапка. Ми не підвищуємо безпеку, відсуваючи людей на узбіччя суспільства. Ми підвищуємо безпеку через організацію, представництво та декриміналізацію.

«Якщо ми серйозно ставимося до зменшення шкоди та безпеки на робочому місці, то маємо активно підтримувати зусилля щодо декриміналізації секс-праці. Криміналізація не перешкоджає існуванню секс-праці — вона просто робить працівників більш вразливими перед обличчям насильства, експлуатації та зловживань. Захист з боку профспілок, колективні переговори та відкрита підтримка рятують життя».

Конференція TUC LGBT+, яка цього року відбулася в Брайтоні 26–27 червня 2026 року, збирає профспілкових активістів з усього руху для визначення порядку денного TUC LGBT+ на наступний рік.

Джованні Б’єнн (Giovanni Bienne) з комітету з питань ЛГБТ+ профспілки Equity також виступив на підтримку пропозиції щодо перегляду шкідливих рекомендацій з питань взаємовідносин, статевого виховання та здоров’я (RSHE — Relationships, Sex and Health Education), опублікованих Міністерством освіти.

Джерело: портал equity.org.uk

«Застарілі та небезпечні»: закони Тасманії щодо секс-праці необхідно переглянути, заявляють реформатори

Австралія, штат Тасманія

12 липня 2026 року

«Застарілі та небезпечні» закони Тасманії щодо секс-праці ставлять під загрозу безпеку працівників і потребують термінової реформи, заявив активіст цієї галузі.

Філіп Кокс (Phillip Cox), який запустив петицію на Change.org із закликом до реформи та надіслав проєкт програмної пропозиції кожному депутату парламенту штату, заявив, що підприємствам, які надають комерційні секс-послуги — борделям — слід дозволити працювати в Тасманії.

«Я говорю про те, щоб просто забезпечити базовий захист… базову пенсію, базове страхування, базовий медичний захист», — сказав він. «Саме жінки та чоловіки, які працюють у цій галузі, найбільше потребують допомоги».

Згідно з чинним у Тасманії законодавством 2005 року, секс-працівникам дозволяється займатися своєю діяльністю лише в тому разі, якщо вони надають послуги як приватні особи й не є співробітниками комерційних секс-закладів. На відміну від Нового Південного Уельсу, Квінсленду та Вікторії, публічні будинки, що наймають кількох секс-працівників, у Тасманії, як і раніше, є незаконними.

Пан Кокс заявив, що ця заборона на організовані будинки розпусти робить як секс-працівників, так і їхніх клієнтів вразливими перед недобросовісними тіньовими операторами.

За його словами, оскільки організовані злочинні угруповання керують мережами індивідуальних секс-працівників, останні стикаються з експлуатацією, а клієнти можуть зазнавати шантажу, нападів або шахрайства.

Його пропозиція щодо реформи пролунала на тлі того, що одного чоловіка було направлено на судовий розгляд у Верховному суді, який відбудеться пізніше цього року, за одним звинуваченням у комерційному веденні бізнесу, пов’язаного з наданням сексуальних послуг, та за одним звинуваченням у схилянні особи до надання сексуальних послуг у рамках такого бізнесу за допомогою погроз, шахрайства, наркотиків або інших дій.

Пан Кокс заявив, що ці справи є прикладами того, чому легальні будинки розпусти необхідні. «Чинна система змушує багатьох йти в підпілля та створює умови, за яких окремі працівники можуть зазнавати експлуатації», — сказав він.

Представник групи із захисту прав секс-працівників «Scarlet Alliance» заявив, що організація також підтримує реформу закону Тасманії 2005 року.

«Ми підтримуємо повну декриміналізацію секс-праці як найефективнішу модель її регулювання та виступаємо проти будь-якої форми криміналізації», — сказав представник. «Декриміналізація секс-праці схвалена авторитетними міжнародними організаціями та політиками як захід для викорінення передачі ВІЛ, запобігання насильству та сприяння безпеці, добробуту й соціальній інтеграції секс-працівників».

За словами пана Кокса, в рамках системи регульованих публічних будинків секс-працівники могли б перебувати під захистом охоронців на вході, камер відеоспостереження та систем оповіщення, а також працювати в компанії інших секс-працівників.

Згідно з інформацією на сайті одного з найбільших борделів Мельбурна, Gotham City, у цьому закладі працює до 120 секс-працівників, а також відкриті вакансії для адміністраторів, прибиральників, менеджерів та хостес.

Він розіслав копію своєї пропозиції щодо реформи кожному парламентарію Тасманії.

Однак представник уряду Тасманії заявив, що уряд не має планів щодо проведення реформи.

Проте лідерка тасманійської партії Greens докторка Розалі Вудрафф (Rosalie Woodruff) (на фото) заявила, що перегляд закону, який регулює секс-працю, «давно назрів».

«Секс-праця — це робота. Усі працівники заслуговують на рівні права та захист на робочому місці», — сказала доктор Вудрафф.

За її словами, проблеми із законом 2005 року були виявлені незабаром після його ухвалення.

«Закон є надмірно обмежувальним і призводить до непотрібних проблем у сфері безпеки та фінансової стабільності для працівників секс-індустрії. Партія Greens підтримує проведення незалежної оцінки законів Тасманії, що регулюють секс-роботу».

Пан Кокс заявив, що, на його думку, інші незалежні члени парламенту можуть підтримати його пропозиції щодо реформи. Він зазначив, що, хоча багато жителів Тасманії, можливо, підтримують легальні будинки розпусти, на місцевому рівні може виникнути опір відкриттю нових закладів.

«У Тасманії є безліч місць, де їх можна розмістити, і це не завдасть шкоди місцевій громаді», — сказав пан Кокс.

Джерело: портал archive.md

Соціологиню з Університету Вікторії відзначено за внесок у розвиток Канади

Канада, Вікторія

15 липня 2026 року

Місцева дослідниця потрапила в заголовки новин завдяки тому, що була відзначена однією з найпрестижніших нагород Канади, яка присуджується особам, що зробили видатний внесок у розвиток країни.

Сесілія Бенуа (Cecilia Benoit), багаторічна дослідниця та соціологиня Університету Вікторії, нещодавно була нагороджена званням Офіцера (O.C. — Order of Canada) Ордена Канади.

Бенуа, яка приєдналася до Університету Вікторії в 1989 році, сміливо досліджувала теми, що піддаються стигматизації в суспільстві, такі як секс-праця, розширення акушерської допомоги та підтримка вразливої молоді. Її інші роботи були присвячені питанням соціальної рівності у сфері зайнятості, здоров’я та охорони здоров’я для людей, які стикаються зі структурною нерівністю та несправедливим ставленням у канадському суспільстві. До цих груп належать акушерки, породіллі, які бажають отримати доступ до немедичної охорони здоров’я, молодь, що живе на вулиці та перебуває на етапі переходу до дорослого життя, вагітні жінки, які стикаються з проблемами наркозалежності, бідності та відсутності стабільного житла, а також дорослі, які надають сексуальні послуги.

В інтерв’ю газеті «Saanich News» Бенуа розповіла, що була в захваті, коли дізналася про те, що їй присвоєно Орден Канади.

«О, це було чудове відчуття. Рішення про присудження мені цієї нагороди змусило мене відчути смиренність, і мені здалося, що робота, яку я протягом багатьох років проводила в громадах та з різними групами, що опинилися в маргінальному становищі в канадському суспільстві, також отримала визнання й була позитивно оцінена», — сказала вона.

Розповідаючи про те, як вона прийшла до дослідження маргіналізованих спільнот, вона зазначила, що після переїзду до Вікторії їй доручили допомогти одній авторитетній організації сформулювати дослідницьке питання щодо секс-праці, щоб допомогти їм отримати грант для спільноти.

«Я ніколи раніше не працювала з секс-працівниками, тому сказала: „Так, я допоможу вам сформулювати дослідницьке питання“», — розповіла вона.

Як тільки вона розпочала дослідження, вона усвідомила свої власні упередження й зрозуміла, наскільки сильно вона їх стигматизувала.

«А коли я почала з ними працювати, мені довелося серйозно попрацювати над своїми власними почуттями. І в підсумку ми стали близькими друзями».

Працюючи з секс-працівниками пліч-о-пліч, вона зрозуміла, що їхня робота нічим не відрізняється від роботи будь-якої іншої людини, яка намагається заробляти на життя та справлятися з умовами праці.

«Тож для мене це стало справжнім уроком. А потім, коли я почала глибше вивчати тему секс-праці, я зрозуміла, наскільки сильною є у суспільстві стигматизація щодо них, як, знаєте, люди не сприймали їх як справжніх працівників і мали щодо них усілякі забобони».

Багато досліджень, які вона проводила протягом років, були спрямовані на те, щоб пролити світло на суспільні упередження щодо секс-працівників.

Наразі Бенуа займається наставництвом нового покоління фахівців, які тільки починають свою кар’єру.

Джерело: портал oakbaynews.com

Поліція Амстердама закликає румунських секс-працівників, які зазнають експлуатації, звертатися до поліції

Амстердам, Нідерланди

16 липня 2026 року

Поліція Амстердама поширює серед румунських секс-працівників у місті відеоролик, у якому їх закликають звертатися до поліції, якщо вони стали жертвами торгівлі людьми. У відеоролику колишня секс-працівниця, яка зазнала експлуатації, запевняє своїх колишніх колег, що вони теж можуть вибратися з цієї ситуації, і поліція обіцяє їм допомогти, повідомляє Nieuwsuur.

Відео з’явилося після масштабної поліцейської операції з боротьби з торгівлею людьми, проведеної у вівторок у «Кварталі Червоних Ліхтарів» (Red Light District). Амстердамська поліція заарештувала чотирьох підозрюваних. Одночасно в Румунії було затримано ще трьох підозрюваних. Розслідування триває, і можуть відбутися нові арешти.

Поліція не оприлюднювала відео відкрито, а розіслала його окремим секс-працівницям. Зараз воно поширюється в цьому середовищі. Видання «Nieuwsuur» ознайомилося з цим відео.

Багато секс-працівниць у «Кварталі Червоних Ліхтарів» — румунки. Тому анонімна жертва звертається до своїх колишніх колег румунською мовою. «Я вибралася, — каже вона. — Ви теж можете».

Поліція додає: «Можливо, ви самі обрали цю роботу. Але ніхто не має права зловживати вами, вашими грошима чи вашими почуттями. Ви не самотні. Поліція Нідерландів готова допомогти».

«Ми активно шукаємо жертв», — заявив представник поліції в ефірі програми Nieuwsuur. «Ми знаємо, що для багатьох із них звернення до поліції є серйозною перешкодою. Ми намагаємося усунути цю перешкоду».

Конні Рейкен (Conny Rijken), національна доповідачка з питань торгівлі людьми, назвала винятковим той факт, що поліція одночасно заарештувала підозрюваних у Нідерландах і Румунії. «Отримати чітке уявлення про такі мережі — це тривалий та інтенсивний процес. Ми не бачили подібного рейду вже багато років», — сказала вона в ефірі програми, присвяченої актуальним подіям.

Джерело: портал nltimes.nl

Поліція Ванкувера (VPD) вносить зміни до Посібника з контролю за секс-працею

Канада, Ванкувер

23 липня 2026 року

Цей крок ігнорує те, що деякі називають пріоритетом здоров’я, безпеки та прав секс-працівників у Ванкувері.

«Це створює підґрунтя для зростання насильства щодо секс-працівників», — каже Ліф Хендерсон (Leaf Henderson), член правління організації Pace Society.

[PACE Society — це канадська некомерційна правозахисна організація з Ванкувера, заснована в 1994 році, що працює за принципом взаємодопомоги для підтримки секс-працівників]

Організації, що працюють на передовій та підтримують секс-працівників у місті, об’єднуються, щоб засудити зміни, внесені Департаментом поліції Ванкувера (VPD — Vancouver Police Department) до своїх «Керівних принципів щодо боротьби з секс-працею» (Sex Work Enforcement Guideline) минулого року, які були оприлюднені лише у квітні.

Вони змінили порядок дій у випадках, коли секс-працівники повідомляють про те, що стали жертвами злочинів, і вилучили всі згадки про район Даунтаун-Істсайд, на історії якого ґрунтувалися початкові рекомендації — саме там серійний вбивця вбив десятки жінок з-поміж корінних народів та секс-працівниць.

І все це відбулося без будь-якого зовнішнього впливу.

«Той факт, що п’ять організацій, які ознайомилися з початковими рекомендаціями у 2013 році, не досягли жодних результатів, як сказала Ліф, дійсно підкреслює, що поліція Ванкувера (VPD) не на нашому боці й не приділяє пріоритетної уваги безпеці секс-працівників, що просто жахливо», — каже Керолайн Дорксен (Caroline Doerksen), член правління організації Pace Society.

Натомість за їхніми словами, у діяльності поліції Ванкувера (VPD) спостерігається зсув у бік експлуатації та торгівлі людьми — важливий аспект, на який звернули увагу ці групи; однак його не слід плутати з секс-працею, оскільки це лише створює додаткові бар’єри.

«У нас були випадки, коли жінки зазнавали насильства, вони зверталися зі заявою до поліції, а поліція, своєю чергою, порушувала справу про торгівлю людьми або неодноразово запитувала, хто змушує вас займатися проституцією або хто ваші торговці людьми, хоча таких людей не було, і дуже часто сам злочин залишається безкарним», — каже Анджела Ву (Angela Wu), виконавча директорка організації SWAN Vancouver.

У 2020 році Університет Саймона Фрейзера (SFU - Simon Fraser University) провів дослідження, в ході якого з’ясувалося, що лише 26 відсотків секс-працівників в агломерації Ванкувера дійсно зверталися до поліції із заявами про насильство, причому ця небажаність лише посилювалася, коли йшлося про секс-працівників з-поміж представників етнічних меншин та іммігрантів.

«Причина, через яку секс-працівники не звертаються до поліції із заявами про насильство, полягає у відсутності довіри до поліції та кримінально-правової системи, а оновлені керівні принципи поліції Ванкувера (VPD) створюють ризик подальшого погіршення доступу працівників секс-індустрії до правосуддя та їхньої можливості працювати», — каже Андреа Крюсі (Andrea Krüsi), доцент Школи кримінології SFU.

«І без того обмежена та хитка надія, яку мали секс-працівники — або принаймні деякі з них — на поліпшення ситуації, повністю зруйнована», — каже Хендерсон.

Поліція Ванкувера (VPD) не змогла надати представника для коментарів щодо побоювань, висловлених громадськими організаціями, натомість поширила заяву, в якій, зокрема, йдеться: «Наша відданість забезпеченню безпеки секс-працівників та розслідуванню злочинів, скоєних проти них, залишається непохитною».

Далі в заяві зазначається, що поліція Ванкувера усвідомлює небезпеки, з якими стикаються секс-працівники, і прагне зменшити ці загрози в оновлених керівних принципах, розглядаючи такі ситуації, як насильство, експлуатація та торгівля людьми, як пріоритетні для втручання.

Хоча організації, що працюють із секс-працівниками, заявляють, що їх не запросили до участі в переговорах із поліцією Ванкувера (VPD), це не означає, що обговорення питання щодо забезпечення безпечніших умов на цьому закінчується.

«Я сподіваюся, що завдяки цьому ми зможемо й надалі вимагати від VPD звіту за свої дії й що це призведе до більш активного залучення місцевої громади, посилення правозахисної діяльності та просвітницької роботи», — каже Дорксен.

Джерело: портал vancouver.citynews.ca