«ІДИ НА КУХНЮ»: ЧОМУ ЖІНОК ЦЬКУЮТЬ ЗА СТАТЬ, А ЧОЛОВІКІВ — ЗА РІШЕННЯ

Цифрові платформи та соціальні мережі тривалий час позиціонувалися як інструменти демократизації суспільства. Вони відкрили громадянам прямий доступ до політичних дебатів, мобілізації акцій та безпосереднього спілкування з посадовцями. Проте паралельно мережа X (колишній Twitter) та інші медіа-простори перетворилися на інкубатор кібернасильства, мови ворожнечі та таргетованого мобінгу.

Масштабне дослідження Спільного дослідницького центру Європейської комісії (Joint Research Centre — JRC), опубліковане у серпні 2026 року, розкрило глибоку системну прірву між тим, як інтернет-спільнота реагує на чоловіків та жінок у політиці. Аналіз 3,2 мільйона відповідей на платформі X свідчить: жінки-політики стикаються не просто з вищим рівнем хейту, а з принципово іншим видом насилля, спрямованим на їхнє особисте приниження та витіснення з публічного життя.

МАСШТАБ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ JRC

Для оцінки цифрового середовища дослідники ЄС вивчили публічну комунікацію 88 кандидатів на виборах до Європейського парламенту 2024 року із п’яти країн: Франції, Ірландії, Італії, Португалії та Іспанії.

Оцінка здійснювалася у два етапи:

1. Штучний інтелект, розроблений підрозділом Jigsaw (Google), оцінював кожен коментар за шкалою від 0 до 1. Токсичність визначалася як «брутальний, неповажний або нераціональний коментар, який з високою ймовірністю змусить співрозмовника покинути дискусію».
2. Із загального масиву було відібрано близько 2700 найбільш токсичних відповідей (із показником токсичності понад 0,9, де 9 із 10 залучених експертів підтвердили наявність мови ворожнечі). Надалі дослідники вручну проаналізували зміст та тематичні категорії цих повідомлень.

Результати виявили глобальне поширення проблеми: майже 80% усіх кандидатів (незалежно від статі) отримували образливі коментарі. Однак подальший якісний аналіз розкрив принциповий гендерний розрив.

ПАРАДОКС УВАГИ: КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ПРОТИ РЕАЛЬНОЇ ЗАЛУЧЕНОСТІ

В абсолютних цифрах жінки-кандидатки отримали значно більше токсичних відповідей, ніж їхні колеги-чоловіки. Проте при внесенні поправки на загальну кількість відповідей під кожним постом часткова пропорція токсичності між статями вирівнялася.

Це пояснюється парадоксом цифрової уваги:

• Жінки-політики публікують дописи рідше за чоловіків.
• Проте кожен окремий допис жінки привертає підвищену увагу алгоритмів та аудиторії.
• Як наслідок, акаунти жінок генерують більший обсяг охоплення та залученості, що одночасно приваблює як нейтральних дописувачів, так і сплеск агресивно налаштованих користувачів.

СЕМІОТИЧНЕ НАСИЛЬСТВО: АТАКА НА ПОЛІТИЧНІ ДІЇ ПРОТИ АТАКИ НА ПРАВО ІСНУВАННЯ

[Семіотичне насильство — це форма насильства, що здійснюється через знаки, символи, тексти, мову та образи з метою нав’язування певних смислів, ідеологій чи домінування над свідомістю людини. Замість фізичної сили тут використовуються інформаційні та культурні інструменти для підпорядкування, маніпуляції чи знищення ідентичності.]

Ключова відмінність між досвідом чоловіків і жінок у політиці полягає не в кількості образливих слів, а в смисловій спрямованості атак. З 2700 найбільш огидних коментарів, проаналізованих вручну, 71% були спрямовані саме проти жінок.

Порівняльна характеристика цифрових атак за гендерним маркером

Науковці класифікують атаки на жінок як семіотичне насильство та насильство на ґрунті ідентичності або ГЗН (гендерно-зумовлене насильство) — заподіяння шкоди за допомогою мови та символів із метою роззброєння жінки як політичного діяча. Коли чоловіка звинувачують у непрофесіоналізмі, йому кажуть: «Ти поганий політик». Коли жінку цькують через її стать чи зовнішність, їй посилають сигнал: «Ти взагалі не маєш бути в політиці».

КУМУЛЯТИВНИЙ ЕФЕКТ: МУЛЬТИВЕКТОРНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ АТАК

Дослідження JRC уперше виміряло «інтенсивність токсичності» — кількість різних образливих елементів, комбінованих в одному повідомленні.

• 62% токсичних відповідей жінкам мали мультивекторний характер: в одному коментарі поєднувалися сексистська образа, сексуалізована погроза, натяки на ментальні розлади та вимога негайно піти з політики.
• 52% токсичних відповідей чоловікам містили лише один елемент (наприклад, звинувачення у брехні чи некомпетентності).

Поєднання кількох векторів атаки одночасно створює ефект синергетичного тиску. Для людини, яка перебуває під таким прицілом, це формує відчуття тотального відторгнення з боку суспільства та завдає глибокої психологічної травми.

ІНТЕРСЕКЦІЙНІСТЬ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ПРОБЛЕМИ

Аналіз даних показав, що рівень токсичності зростає на перетині кількох факторів ідентичності (інтерсекційність). Кандидатки від лівоорієнтованих та прогресивних партій отримували найвищий відсоток агресивних та сексистських коментарів. Аналогічні тенденції раніше були зафіксовані під час виборчих кампаній у Бразилії.

Результати JRC повністю збігаються з локальними дослідженнями, проведеними у Швеції, Новій Зеландії та Нідерландах. Незалежно від індексу гендерної рівності в країні, цифрові атаки на жінок мають однаковий сексуалізований та знецінювальний характер.

«ЕФЕКТ ЗАМОРОЖУВАННЯ»: ЗАГРОЗА ДЛЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА

Цілеспрямоване кібернасильство має чіткі практичні наслідки для демократичного устрою країн:

• Самоцензура. Жінки-політики змушені фільтрувати свої публічні висловлювання, уникати гострих тем або закривати коментарі, що знижує якість комунікації з виборцями.
• Відмова від переобрання. Систематичне цькування стає демотивуючим фактором для висунення на другий термін.
• Зниження політичних амбіцій у молоді. Молоді жінки, спостерігаючи за токсичним середовищем, відмовляються від кар’єри у публічній сфері.

Коли токсичність впливає на те, хто наважується балотуватися на державні посади, вона безпосередньо формує склад урядів і якість прийнятих законів.

ЗАКОНОДАВЧІ ВАЖЕЛІ ЄС ТА ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ГІГАНТІВ

Європейський Союз розробив двовекторну стратегію протидії онлайн-насильству:

1. Директива ЄС про боротьбу з насильством щодо жінок криміналізує кіберпереслідування, кібердомагання та не консенсуальне поширення інтимних матеріалів на території всіх країн-членів ЄС.
2. Закон про цифрові послуги (Digital Services Act — DSA) вимагає від великих онлайн-платформ здійснювати системну оцінку ризиків для демократичних процесів, зокрема враховувати гендерно зумовлену шкоду.

Необхідні кроки для модерації платформ:

• Контекстуальний аналіз мови. Алгоритми модерації мають розпізнавати сексистський підтекст, сленг та приховану агресію місцевими мовами, а не лише рахувати прямолінійні лайливі слова.
• Захист від прицільного хейту. Соціальні мережі мають розуміти, що жінок цькують інакше — не за їхню політичну роботу, а за їхню стать та зовнішність, атакуючи одразу з усіх боків (поєднуючи сексизм, погрози та особисті образи).
• Динамічний моніторинг. Оскільки форми кібербулінгу постійно трансформуються, інструменти виявлення мають адаптуватися у режимі реального часу.

Зіткнулися з онлайн-цькуванням, сексизмом чи порушенням ваших прав? Не залишайтеся з цим наодинці!

Кібернасильство, мова ворожнечі, дискримінація за ознакою статі чи спроби витіснити вас із публічного простору — це не «просто коментарі в мережі», а пряме порушення ваших прав, честі та особистої безпеки.

Наша команда поруч, щоб надати вам кваліфіковану, безоплатну та конфіденційну підтримку:

• Захист та консультації юристів: наші правозахисники допоможуть правильно зафіксувати факти кібербулінгу й мови ворожнечі, оцінити правові ризики, скласти скарги до адміністрацій платформ або підготувати звернення до правоохоронних органів для захисту вашої честі, гідності та ділової репутації.
• Гаряча лінія підтримки: фахівці нашої гарячої лінії нададуть оперативну інформаційну допомогу, допоможуть розробити покроковий план дій у кризовій ситуації та підкажуть маршрути захисту у цифровому й реальному середовищі.

Звертайтеся по допомогу вже сьогодні:

Телефон гарячої лінії:

+38 (050) 450-77-74

+38 (067) 450-77-74 (безплатно, анонімно)

Месенджери:

Чат на офіційному сайті БО «Легалайф-Україна»

Повідомлення на офіційній сторінці у Facebook / Telegram

Ми гарантуємо повну анонімність та конфіденційність кожного звернення. Ваша безпека та захист ваших прав — наш пріоритет!

Джерела інформації та наукові дослідження:

1. Joint Research Centre (JRC) / European Commission (2026) — Gendered Online Abuse against Politicians in the 2024 EU Elections Науково-аналітичне дослідження JRC ЄС на основі аналізу 3,2 млн відповідей кандидатам у Європарламент.
2. The Conversation (2026) — Women in politics face more personal and sexual attacks online than men Аналітична публікація дослідницької групи за результатами алгоритмічного та якісного кодування.