МВС України взяло до уваги рекомендації БО «Легалайф-Україна» щодо практики «підставних клієнтів»

БО «Легалайф-Україна» отримала офіційну відповідь Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції на звернення щодо практики застосування «підставних клієнтів» (контрольних закупівель) у справах за статтями 301–303 Кримінального кодексу України. Хоча відомство не змінило чинний правовий механізм, воно офіційно підтвердило, що наші рекомендації взято до уваги й буде враховано в подальшій роботі Національної поліції.

Контекст: чому ми звернулися до МВС

БО «Легалайф-Україна» - перше всеукраїнське об’єднання, яке системно здійснює правозахисну діяльність в інтересах спільноти секс-працівників і секс-працівниць: захищає їхню людську гідність, протидіє стигмі та насильству, а також моніторить дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів.

Аналіз судових рішень за 2020–2026 роки, проведений нашою експертною групою, виявив системні проблеми у практиці застосування негласних слідчих (розшукових) дій у справах за статтями 301 (порнографія), 302 (проституція) та 303 (сутенерство) КК України.

Головні висновки нашого дослідження:

• Тактика правоохоронних органів у частині залучення «підставних клієнтів» нерідко суперечить стандарту статті 6 Європейської конвенції з прав людини (право на справедливий суд) і практиці Європейського суду з прав людини, зокрема відомому «тесту Баннікової» щодо провокації злочину.
• Трапляються випадки, коли принцип «пасивного агента» не дотримується: представники МВС самі стають ініціаторами контакту, штучно провокуючи особу на дії, яких вона без зовнішнього стимулу не вчинила б.
• Фінансово-економічний аналіз показав, що держава щороку витрачає на такі контрольні закупівлі від 56 до 180 млн грн, причому до 35% цих коштів витрачаються неефективно через подальше скасування вироків і визнання доказів недопустимими.

На основі цього аналізу ми звернулися до МВС із пропозицією:

1. Впровадити наш Висновок у роботу профільних підрозділів Національної поліції, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
2. Оновити відомчі інструкції, чітко розмежувавши дозволену (пасивну) і заборонену (провокаційну) поведінку «підставного клієнта», та запровадити обов’язкову відеофіксацію таких заходів з першого моменту контакту;
3. Окремим наказом заборонити застосування методу «підставного клієнта» у справах за ч. 1 ст. 302 та ст. 301 КК України між дорослими особами за взаємною згодою — за відсутності ознак дитячої порнографії, насильства чи торгівлі людьми;
4. Створити спільну робочу групу з представниками БО «Легалайф-Україна» для розробки відкритого нормативного документа — типових правил застосування методу підставного клієнта у справах про злочини у сфері моральності.

Що відповіло МВС

Департамент взаємодії з Національною поліцією МВС спільно з Національною поліцією детально виклали правове регулювання оперативно-розшукової діяльності. Відомство нагадало, що:

• контрольована та оперативна закупівля проводяться відповідно до статті 271 Кримінального процесуального кодексу України, у порядку, узгодженому з Офісом Генерального прокурора та зареєстрованому Міністерством юстиції;
• частина третя статті 271 КПК прямо забороняє провокацію (підбурювання) особи до вчинення злочину з метою її подальшого викриття, а також вплив на поведінку особи насильством, погрозами чи шантажем — докази, отримані таким шляхом, не можуть використовуватися в кримінальному провадженні;
• нагляд за законністю оперативно-розшукової діяльності здійснює прокуратура;
• оперативна закупівля не є самостійною підставою для притягнення до відповідальності, а лише інструментом фіксації вже наявної злочинної діяльності за наявності законних підстав.

Відомство також зазначило, що виявлення злочинів за статтями 301 і 302 КК ускладнене їхньою латентністю — вони, як правило, вчиняються приховано, без явних постраждалих, які могли б звернутися до поліції, — і саме тому закон передбачає право оперативних підрозділів застосовувати відповідні заходи за наявності визначених законом підстав.

На підставі цього МВС дійшло висновку, що правових підстав для внесення запропонованих нами змін до чинного порядку немає.

Головне: рекомендації взято до роботи

Попри це, у відповіді є принципово важливе положення, яке ми вважаємо ключовим результатом цього звернення:

«Водночас висновки та рекомендації щодо практики використання «підставних клієнтів», викладені у вашому зверненні, взято до відома та буде враховано в поточній діяльності Національної поліції України».

Це офіційне визнання того, що аналітична робота нашої організації дійшла до профільного відомства й стала частиною предметного діалогу про межі застосування негласних слідчих дій. МВС також підтвердило принцип, на якому базується наша позиція: провокація злочину є прямо забороненою, а здобуті через провокацію доказ — недопустимі в суді. Це важливий орієнтир, на який ми зможемо посилатися в подальшій правозахисній та моніторинговій роботі.

Що далі

Для БО «Легалайф-Україна» ця відповідь — не завершення, а етап довгострокової адвокаційної роботи. Ми плануємо:

• продовжувати моніторинг судових рішень у справах за статтями 301–303 КК України на предмет дотримання заборони провокації;
• наполягати на створенні спільної робочої групи для розробки чітких типових правил застосування методу «підставного клієнта»;
• використовувати офіційне визнання наших рекомендацій як підставу для подальшого діалогу з МВС, Національною поліцією та Офісом Генерального прокурора.

Дякуємо всім, хто підтримує нашу роботу. Системні зміни в правозастосуванні відбуваються поступово — і кожен крок, коли профільне відомство офіційно бере до уваги позицію правозахисної спільноти, наближає нас до практики, яка повністю відповідає європейським стандартам прав людини.

БО «Легалайф-Україна»

ОЗНАЙОМИТИСЬ З ВІДПОВІДДЮ МВС