Оцінка потреб секс-працівників/ць та ефективності реалізації програм гуманітарного реагування в умовах війни

Оцінка потреб секс-працівників/ць та ефективності реалізації програми «Солідарність в дії» з гуманітарного реагування в умовах війни

Проєкт «Солідарність в дії» впроваджується БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА” за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF - це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.

---

В умовах повномасштабної війни в Україні критичного значення набуло задоволення гуманітарних потреб секс-працівників/ць (СП), а також забезпечення їхнього доступу до своєчасної, кваліфікованої психологічної та юридичної допомоги. БО «Легалайф-Україна» реалізує комплексні проєкти із захисту та підтримки спільноти СП за сприяння «ООН Жінки в Україні» та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

З метою системного вдосконалення діяльності, відстеження результатів та адаптації послуг до викликів воєнного стану було проведено комплексний Моніторинг та Оцінку (МіО). Отримані дані дають змогу оцінити вплив війни на соціально-економічне становище й психоемоційний стан представників/ць спільноти, а також об’єктивно виміряти ефективність, якість та охоплення наданої допомоги.

 

Мета оцінки:

Комплексне визначення соціально-економічного стану та психоемоційного добробуту СП в умовах війни; дослідження їхніх актуальних потреб у гуманітарній, психологічній та правовій підтримці; оцінка ефективності, адресності й безпечності реалізованої програми гуманітарного реагування. Результати дослідження використовуються для адвокації інтересів спільноти, стратегічного планування майбутніх проєктів, розробки рекомендацій для донорських організацій та підвищення ефективності БО «Легалайф-Україна».

 

Цільова група:

Особи віком від 18 років, які надають секс-послуги в умовах війни або надавали їх до початку повномасштабного вторгнення в Україну, незалежно від статі та сексуальної орієнтації (чоловіки, жінки, трансгендерні особи тощо), включаючи представників/ць перехресних (крос-) груп: СП з ВІЛ, СП з числа ЛГБТІК+, СП, які вживають наркотики (ЛВЇН), та інші.

 

І ЕТАП: ОЦІНКА ПОТРЕБ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ/ЦЬ

Методологія та інструментарій збору даних

• Опитування: Проведено 168 інтерв’ю із секс-працівниками/цями. Респонденти обирали між самостійним заповненням анкети та форматів «віч-на-віч» із лідерками регіональних ініціативних груп БО «Легалайф-Україна», які користуються високим рівнем довіри в спільноті. Запланований обсяг вибірки (150 осіб) було повністю виконано й перевиконано.
• Інструментарій: Розроблено спеціалізовану анкету, що містить блоки питань щодо:
  1. Соціально-економічного стану СП;
  2. Потреб у гуманітарній допомозі;
  3. Психоемоційного стану та потреби в психологічній підтримці;
  4. Потреб у юридичних і параюридичних послугах.

Для зручності внесення та опрацювання даних використовувалися Google Forms.

 

Загальний демографічний та соціальний профіль

Опитування охопило 168 секс-працівників/ць у 17 містах України: Вінниця, Дніпро, Житомир, Київ, Кривий Ріг, Кропивницький, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Харків, Херсон, Черкаси, Чернівці.

• Гендерний розподіл: Більшість респондентів — жінки (145 осіб / 86%), чоловіки — 18 осіб, трансгендерні особи — 5 осіб.
• Віковий профіль: Мінімальний вік — 20 років, максимальний — 62 роки, середній вік — 39 років.
• Зайнятість у секс-праці: Більшість опитаних продовжують надавати секс-послуги під час війни: 54% (91 особа) роблять це постійно, 41% — час від часу. 12% (21 особа) зазначили, що до війни не займалися секс-працею і були змушені увійти в сферу через крайню матеріальну скруту, втрату роботи та засобів для існування.
• Соціальне навантаження: 41% респондентів мають на утриманні неповнолітніх дітей. 64% вимушені витрачати кошти на оренду житла через відсутність власного або вимушене переміщення.
• Фінансове становище: Добробут СП та їхніх родин критично залежить від доходів у сфері секс-праці. Понад 60% опитаних не мають інших джерел доходу, окрім секс-роботи та епізодичної гуманітарної допомоги. Отриманих коштів більшості не вистачає для покриття базових потреб: 40% СП відчувають брак коштів на їжу, засоби гігієни, одяг і житло, а 58% задовольняють ці потреби лише частково.
• Потреба в матеріальній підтримці: 100% респондентів заявили про необхідність гуманітарної допомоги (продуктові та гігієнічні набори, теплі речі, одяг, прилади автономного живлення й освітлення: павербанки, ліхтарі, лампи).

 

Психоемоційний стан та потреба в психологічній допомозі

(Оцінка базується на суб’єктивних відповідях респондентів щодо наявності симптомів стресу, панічних атак, синдрому відкладеного життя та вигорання, і не є медичним або клінічним діагнозом).

• Вплив війни: 73% (123 особи) повідомили про погіршення психоемоційного стану через війну. Менше ніж 5% не відчули негативного впливу, решта вагалися з відповіддю. 42% респондентів постійно відчувають страх, безпорадність або страждають від панічних атак.
• Обізнаність та запит на допомогу: 164 респонденти знають про можливість отримати безоплатну психологічну допомогу в БО «Легалайф-Україна». 58% (98 осіб) чітко артикулювали потребу в такій підтримці. 70 осіб заперечили потребу в психологу, хоча 39 із них одночасно вказали на погіршення свого психічного здоров’я (що свідчить про наявність психологічних бар’єрів або самостигматизації).
• Бажані формати: Найбільший попит мають телефонні консультації та індивідуальні особисті зустрічі з фахівцем.

 

Захист прав та юридична допомога

• Потреба в правовій підтримці: 27% (45 осіб) потребують допомоги юриста чи параюриста. З них 40 осіб знають про відповідні безоплатні послуги від БО «Легалайф-Україна». Загалом лише 13 осіб з-поміж опитаних не володіли інформацією про юридичну підтримку організації.
• Бажані формати: Переважають особисті консультації юриста/параюриста та телефонний зв’язок.

 

Рейтинг актуальності послуг

За виключенням базової гуманітарної допомоги, якої потребують 100% респондентів, пріоритети розподілилися наступним чином:

1. Розв’язання житлових питань (найгостріший запит);
2. Інформаційні послуги (доступ до інформації про захист прав, здоров’я, безпеку, протидію насильству через канали спільноти: вебсайт, Facebook, Telegram, TikTok);
3. Психоемоційна підтримка (консультації психолога та групи взаємодопомоги).

Динаміка: Порівняно з 2023–2024 роками, потреба в евакуації та транспортуванні суттєво знизилася.

 

Безпека та довіра

• Відчуття безпеки: 166 осіб (майже 99%) почуваються в безпеці під час відвідування груп взаємодопомоги та отримання послуг БО «Легалайф-Україна». Лише 2 особи вказали на складність отримання послуг через відстань чи брак часу.
• Відкритість перед близькими: Аналіз рівня відкритості та довіри свідчить, що більшість опитаних — 64% (108 осіб) — не приховують від близького оточення факт звернення по допомогу. Водночас 57 осіб воліють не розголошувати цю інформацію, що вказує на збереження відчуття уразливості та побоювання стигматизації. Решта 3 особи з-поміж 168 учасників дослідження надали специфічні відповіді, які деталізують проблему соціальної ізоляції та вибіркового кола довіри: двоє респондентів вказали на відсутність підтримки з боку оточення («У мене немає нікого» та «Немає родини»), а одна особа зазначила, що довіряє інформацію лише найближчій людині («Тільки мамі»).
• Зовнішні ризики: На запитання про наявність погроз чи переслідувань через контакти з організацією лише 8 осіб відповіли ствердно (1 особа зазначила про заздрість з боку оточення, інші не змогли конкретизувати побоювання).

 

ВИСНОВКИ І ЕТАПУ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Глибока соціально-економічна криза: Понад 60% СП залежать виключно від секс-праці. 12% залучилися до сфери під час війни через бідність. 98% відчувають дефіцит коштів на базове існування, при цьому 64% сплачують оренду житла, а 41% утримують дітей.
2. Абсолютний запит на матеріальну підтримку: 100% потребують продуктових і гігієнічних наборів, теплого одягу та приладів автономного живлення.
3. Психоемоційна дестабілізація: 73% відчувають погіршення ментального здоров’я. 58% потребують фахової психологічної допомоги, при цьому існує виражений латентний запит через стигму (39 осіб).
4. Запит на правовий захист: 27% потребують юриста/параюриста. Рівень обізнаності про сервіси організації є високим (лише 13 осіб не знали про послуги).
5. Структура потреб і рівень довіри: Найбільш критичними є житлові питання, інформаційна та психосоціальна підтримка. Понад 99% респондентів висловлюють повну довіру до БО «Легалайф-Україна» та почуваються в безпеці під час отримання послуг.

 

ІІ ЕТАП: ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ ГУМАНІТАРНОГО РЕАГУВАННЯ, ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТА ЮРИДИЧНОЇ ДОПОМОГИ (2025–2026 рр.)

Методологія та географія опитування

• Охоплення: Проведено опитування 205 секс-працівників/ць у 20 містах України, де реалізується проєкт. Заплановану вибірку (150 осіб) перевищено завдяки розширенню географії діяльності.

Розподіл респондентів за містами проживання (N = 205):

№	Місто проживання	Кількість респондентів (осіб)
1	Вінниця	17
2	Дніпро	11
3	Житомир	13
4	Запоріжжя	11
5	Івано-Франківськ	4
6	Київ	5
7	Кривий Ріг	11
8	Кропивницький	10
9	Луцьк	12
10	Львів	12
11	Миколаїв	9
12	Одеса	7
13	Полтава	10
14	Рівне	7
15	Суми	10
16	Тернопіль	8
17	Харків	14
18	Херсон	12
19	Черкаси	11
20	Чернівці	11
Усього		205

 

Соціально-демографічний профіль та вразливість

Гендерний розподіл (N = 205):

Стать / Гендерна ідентичність	Кількість осіб	Частка (%)
Жінки	198	96.59%
Чоловіки	4	1.95%
Трансгендерні жінки	2	0.98%
Небінарні особи	1	0.49%
Усього	205	100.00%

 

Вікова структура (N = 205):

• Віковий діапазон: від 19 до 71 року.
• Середній вік: 41.6 року (стандартне відхилення: $SD = 8.84$ року, що вказує на високу однорідність цільової аудиторії, де 68% осіб перебувають у віку від 32.8 до 50.4 років). Основне ядро програми — жінки активного працездатного віку (35–50 років).

Вікова категорія	Кількість осіб	Частка (%)
До 30 років	19	9.27%
30–39 років	63	30.73%
40–49 років	87	42.44%
50–59 років	28	13.66%
60+ років	8	3.90%
Усього	205	100.00%

 

Належність до вразливих та перехресних (крос-) груп:

• 56 осіб (27.32%) належать виключно до цільової групи СП.
• 149 осіб (72.68%) мають перехресну ідентичність (крос-групи):
  • Люди, які живуть з наркозалежністю (ЛЖН) — 70 осіб (34.15%);
  • Люди, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ) — 62 особи (30.24%);
  • Внутрішньо переміщені особи (ВПО) — 41 особа (20.00%);
  • Представники/ці ЛГБТІК+ — 30 осіб (14.63%).

 

Оцінка отриманих послуг та їхньої ефективності

Більшість бенефіціарів отримували комплексні (каскадні) послуги, поєднуючи матеріальну підтримку із психосоціальним та юридичним супроводом.

 

Загальне охоплення послугами (N = 205):

Вид отриманої послуги	Кількість осіб	Частка (%)
Продукти харчування та засоби гігієни	205	100.00%
Групи взаємодопомоги (очні / онлайн)	195	95.12%
Речі першої необхідності (одяг, павербанки, лампи)	191	93.17%
Психологічна допомога (гаряча лінія, консультації)	105	51.22%
Юридична / параюридична допомога	80	39.02%
Тимчасовий прихисток / шелтер	4	1.95%

 

1. Гуманітарні набори (продукти та гігієна)

100% респондентів отримували продуктово-гігієнічні набори. Для 73.17% (150 осіб) допомога мала системний щомісячний характер.

Періодичність отримання продуктово-гігієнічних наборів:

• Щомісяця — 150 осіб (73.17%);
• Багаторазово протягом проєкту — 43 особи (20.98%);
• Щокварталу — 11 осіб (5.37%);
• 1–2 рази на рік — 1 особа (0.49%).

 

Вплив на особистий бюджет та базові потреби (N = 205):

Рівень впливу на бюджет	Кількість осіб	Частка (%)
Суттєвий: Економія дозволила оплатити критичні витрати (оренда, ліки, діти, борги)	129	62.93%
Частковий: Економія невелика, але зберегла кошти на щоденні витрати	74	36.10%
Відсутній: Суттєво не вплинуло на бюджет	2	0.98%

 

Рівень задоволення базових потреб у харчуванні та гігієні:

• Закрило більшість щоденних потреб: 117 осіб (57.07%). У цій групі 83.76% спрямували вивільнені кошти на житло, ліки чи борги, а 72.65% отримували набори щомісяця.
• Суттєва підтримка із залишковим дефіцитом: 62 особи (30.24%). Базові потреби повністю не закривалися, але 43.55% змогли покрити інші критичні витрати.
• Критичний дефіцит зберігається: 23 особи (11.22%). Попри допомогу, їм залишається складно забезпечувати себе їжею та гігієною (13 із них отримують набори щомісяця).
• Помітного впливу немає: 3 особи (1.46%).

 

Порівняльний аналіз впливу гуманітарної допомоги на бюджет: ВПО vs Не-ВПО (N = 205):

Рівень впливу на бюджет	ВПО (n = 41)	Частка ВПО (%)	Не-ВПО (n = 164)	Частка Не-ВПО (%)
Суттєвий (перенаправлення коштів на житло/ліки)	29	70.73%	100	60.98%
Частковий (підтримка щоденного бюджету)	12	29.27%	62	37.80%
Відсутній	0	0.00%	2	1.22%

Аналітичний висновок: Вивільнення коштів для покриття житлових і медичних витрат серед ВПО є на 9.75% вищим, ніж серед місцевих мешканців (70.73% проти 60.98%). Для переселенців гуманітарна допомога слугує прямим компенсатором витрат на оренду житла й запобіжником від ризику виселення та повторної бездомності.

 

2. Речі першої необхідності та прилади автономного живлення

191 респондент (93.17%) отримав речі першої необхідності (одяг, худі, футболки, панчохи) та пристрої для автономності (павербанки, ліхтарі, лампи).

• Актуальність та своєчасність: 85.86% (164 особи) оцінили допомогу як максимально вчасну та таку, що повністю відповідала їхнім потребам. 14.14% (27 осіб) зазначили, що допомога була корисною частково. Невчасною або непотрібною допомогу не назвав жоден респондент.
• Вплив на бюджет: 67.54% (129 осіб) вказали, що отримання цих речей дало змогу перенаправити власні кошти на інші важливі потреби; 29.32% (56 осіб) відчули частковий ефект; для 3.14% (6 осіб) вплив був несуттєвим.

 

3. Групи взаємодопомоги

195 респондентів (95.12%) відвідували щомісячні групи взаємодопомоги в 20 регіонах.

Динаміка відвідування:

• Щомісяця — 98 осіб (50.26%);
• Багаторазово протягом проєкту — 76 осіб (38.97%);
• Щокварталу — 16 осіб (8.21%);
• 1–2 рази на рік — 5 осіб (2.56%).

 

Оцінка впливу груп на психоемоційний стан (n = 195):

• Високий моральний ефект (75.38% / 147 осіб): Отримали відчуття безпечного простору, моральну підтримку та усвідомлення, що вони не самі. Переважна більшість відвідувала зустрічі систематично.
• Інформаційно-соціальний ефект (22.05% / 43 особи): Зустрічі були корисними для спілкування та отримання нової інформації, але на психологічний стан суттєво не вплинули.
• Нейтральний ефект (2.56% / 5 осіб): Не відчули особливого впливу.

Негативних оцінок не зафіксовано.

 

Оцінка поєднання матеріальної та психоемоційної підтримки на групах (n = 195):

• Синергетичний ефект (69.23% / 135 осіб): Поєднання матеріальної допомоги (знімає фінансовий стрес) та груп (відновлює моральні сили) дає найкращий підсумковий результат.
• Пріоритет матеріальної допомоги (20.00% / 39 осіб): Вирішальною була гуманітарка, групи — додатковим бонусом.
• Пріоритет психосоціальної підтримки (7.18% / 14 осіб): Головним було спілкування та підтримка, матеріальний компонент — другорядним.
• Відсутність впливу (1.03% / 2 особи).
• Отримували допомогу поза групами (2.56% / 5 осіб).

 

4. Психологічна допомога

105 респондентів (51.22%) скористалися психологічною підтримкою через Гарячу лінію або перенаправлення до дружніх фахівців.

Оцінка ефективності психологічної допомоги (n = 105):

• Висока ефективність (81.90% / 86 осіб): Психоемоційний стан покращився, отримано прикладні інструменти подолання стресу (41.95% від загальної вибірки N=205).
• Тимчасовий реліф (13.33% / 14 осіб): Допомога зарадила в критичний момент, але загальний рівень стресу залишається високим.
• Низька ефективність (3.81% / 4 особи): Спілкування було корисним, але на стан суттєво не вплинуло.
• Відсутність ефекту (0.95% / 1 особа): Консультація не допомогла.

 

5. Юридична та параюридична допомога

80 респондентів (39.02%) отримали фахову правову допомогу від БО «Легалайф-Україна».

Оцінка результативності правової допомоги (n = 80):

• Повне / успішне вирішення (62.50% / 50 осіб): Правову проблему повністю розв’язано або вона перебуває на стадії успішного завершення (24.39% від загальної вибірки N=205).
• Захист у процесі (22.50% / 18 осіб): Юрист/параюрист допоміг розпочати процес захисту прав (справа триває).
• Інформаційна консультація (12.50% / 10 осіб): Роз’яснення отримано, але розв’язати проблему не вдалося.
• Неефективно (2.50% / 2 особи): Допомога виявилася неефективною.

 

6. Синергія спеціалізованих послуг: Комплексний супровід (Юрист + Психолог)

53 респонденти (25.85% від загальної вибірки) отримали інтегрований комплекс послуг (одночасно юридичну та психологічну підтримку).

 

Порівняльний аналіз результативності правової допомоги залежно від наявності психологічного супроводу:

Результат юридичної допомоги	Комплекс: Юрист + Психолог (n = 53)	Тільки Юрист (n = 27)
Проблему повністю вирішено / на стадії успішного вирішення	35 осіб (66.04%)	15 осіб (55.56%)
Захист розпочато / справа в процесі	12 осіб (22.64%)	6 осіб (22.22%)
Консультацію отримано, але проблему не вирішено	5 осіб (9.43%)	5 осіб (18.52%)
Допомога виявилася неефективною	1 особа (1.89%)	1 особа (3.70%)
Загальний показник позитивного захисту (вирішено + у процесі)	47 осіб (88.68%)	21 особа (77.78%)

 

Результативність психологічної підтримки в мультидисциплінарній групі (n = 53):

• Покращення стану та отримання інструментів стресостійкості: 79.25% (42 особи);
• Тимчасове полегшення в критичний момент: 15.09% (8 осіб);
• Поверхневий ефект: 5.66% (3 особи);
• Відсутність негативних оцінок (0.00%).

 

Ключові аналітичні висновки:

1. Мультиплікативний ефект: У групі мультидисциплінарного супроводу рівень успішного вирішення правових проблем на 10.48% вищий (66.04% проти 55.56%), ніж у тих, хто звертався виключно до юриста. Загальний показник позитивного правового захисту досягає 88.68%.
2. Зниження частки невирішених кейсів удвічі: Частка респондентів, які не змогли розв’язати проблему, серед отримувачів двох послуг становить 9.43%, що вдвічі нижче порівняно з групою «тільки юрист» (18.52%).
3. Психоемоційна стабілізація як фундамент захисту: Робота з психологом знімає гостру тривожність та відновлює внутрішній ресурс бенефіціарів для проходження тривалих юридичних і бюрократичних процедур (відновлення документів, оформлення соцвиплат, судові справи).
4. Висока задоволеність: 98.11% (52 з 53 осіб) у цій групі поставили максимальну оцінку задоволеності роботою організації.

 

7. Загальна задоволеність, безпека та дотримання стандартів PSEA

• Безпека та комфорт: 99.51% (204 з 205 осіб) підтвердили відчуття повного комфорту й безпеки під час участі в заходах організації. Зафіксовано 1 зауваження щодо відсутності розмиття обличчя на публічному фото в мережі Інтернет.
• Зовнішні ризики: 97.56% (200 осіб) не зазнавали погроз чи переслідувань через зв’язок із БО «Легалайф-Україна». 5 осіб (2.44%) вказали на наявність зовнішніх ризиків.
• Захист від сексуальної експлуатації та зловживань (PSEA): 100% респондентів (205 осіб) підтвердили, що працівники та волонтери організації не вимагали від них послуг, грошей чи подарунків.
• Загальний рівень задоволеності: 92.68% (190 осіб) оцінили роботу організації на максимальні 4 бали («Повністю задоволена/ий»), а 7.32% (15 осіб) — на 3 бали («Задоволена/ий»). Низьких оцінок (1 чи 2 бали) немає.

 

Оцінка задоволеності послугами за шкалою від 1 до 4 (N = 205):

Оцінка	Кількість осіб	Частка (%)
1 — Зовсім незадоволена/ий	0	0.00%
2 — Незадоволена/ий	0	0.00%
3 — Задоволена/ий	15	7.32%
4 — Повністю задоволена/ий	190	92.68%
Усього	205	100.00%

Якісні зміни у житті респондентів та пряма мова

 

Основні напрями позитивних зрушень:

1. Психоемоційна стабілізація та подолання самотності: Учасниці відзначають зниження рівня тривожності, зростання самооцінки та формування відчуття підтримки й спільноти під час регулярних обстрілів.
2. Фінансове розвантаження: Гуманітарна допомога вивільнила кошти для купівлі життєво необхідних ліків, оренди житла та утримання дітей.
3. Захист від насильства та вихід із кризи: Підтримка організації надала ресурс для виходу з ситуацій домашнього насильства, винайму окремого житла або тимчасового проживання в шелтері.
4. Подолання наслідків блекаутів: Отримані павербанки, ліхтарі та лампи забезпечили світло та зв’язок під час відключень електроенергії.
5. Соціально-медична адаптація: Бенефіціари відновлювали втрачені документи, підписували декларації з дружніми лікарями, поверталися до АРТ-терапії та залучалися до програм замісної підтримувальної терапії (ЗПТ).

 

Рекомендації від бенефіціарів щодо покращення діяльності:

• Запровадження ваучерної системи: Впровадити сертифікати в торговельні мережі (наприклад, «АТБ», «Єва»), що дасть змогу самостійно обирати потрібні товари.
• Адаптація складників наборів: Переглянути розмірну сітку одягу (враховувати втрату ваги через ВІЛ або наркозалежність) та підвищити якість гігієнічних засобів.
• Перекваліфікація та ресоціалізація: Запровадити гранти на навчання, курси професійного розвитку й допомогу у складанні резюме для тих, хто прагне змінити сферу діяльності.
• Посилення допомоги у прифронтових регіонах: Збільшити обсяги гуманітарних наборів у містах із підвищеною небезпекою (Харків, Сумська область).
• Збереження індивідуального супроводу: Продовжувати тривалу психологічну, юридичну та медичну підтримку.

 

Прямі цитати респонденток:

«Завдяки "Легалайф-Україна" я змогла повернутися до нормального і стабільного життя. Мені допомогли відновити документи, і це відкрило доступ до медичних послуг — я підписала декларацію з дружнім лікарем, відновила лікування АРТ та увійшла в програму ЗПТ, що допомогло значно покращити стан здоров’я.»

«...змогла зняти самостійно квартиру і піти від чоловіка, який мене кривдив.»

«Коли кожен день обстріли, важливо мати відчуття що ти не один, що тобі допоможуть і підтримають. Ця допомога вносить чималий внесок на економію мого бюджету, ці кошти які я мала витратити на дати продукти, тепер я можу використати на придбання ліків.»

«Перестала відчувати себе самотньою. Вважаю що краще було видавати сертифікати: на продукти, або гігієну. Щоб мати змогу самостійно вибирати що мені потрібно.»

 

ВИСНОВКИ ІІ ЕТАПУ

1. Комплексність та каскадна модель: Програма реалізувала системний підхід: від первинного задоволення базових потреб (продуктово-гігієнічні набори для 100% бенефіціарів, речі першої необхідності для 93.17%) до соціалізації у групах взаємодопомоги (95.12%) та розв’язання спеціалізованих психологічних (51.22%) і правових питань (39.02%).
2. Доведена ефективність: 57.07% респондентів повністю покрили свої базові потреби в їжі та гігієні; 62.93% перенаправили вивільнені кошти на орендну плату, медикаменти чи потреби дітей (серед ВПО цей показник досягає 70.73%).
3. Психосоціальне відновлення: 75.38% учасників груп взаємодопомоги отримали моральну підтримку та відчуття безпеки. 81.90% отримувачів психологічної допомоги здобули дієві інструменти подолання стресу.
4. Правова результативність: 62.50% звернень до юриста/параюриста завершилися повним або успішним розв’язанням проблеми, ще 22.50% перебувають у процесі захисту. Комплексний супровід (юрист + психолог) підвищує показник успішного захисту до 88.68%.
5. Безпека та стандарт PSEA: Зафіксовано 100% дотримання стандартів PSEA (жодного випадку вимагання чи зловживань). 92.68% бенефіціарів повністю задоволені роботою організації (оцінка 4 з 4).

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

(На основі порівняльного аналізу І та ІІ етапів МіО)

1. Актуальність та відповідність програми

• Влучність у запит спільноти: Результати І етапу виявили 100% потребу в гуманітарній допомозі, 98% дефіцит бюджету та 73% рівень психоемоційної дестабілізації. Реалізовані на ІІ етапі заходи повністю закрили ці критичні прогалини.
• Запобігання соціальним ризикам: Враховуючи, що 64% СП орендують житло, а 41% виховують дітей, регулярна підтримка запобігла заборгованості за житло, виселенню та повторній вимушеній міграції.

2. Ефективність та синергія послуг

• Висока задоволеність та безпека: 92.68% респондентів оцінили роботу на 4 бали з 4 (7.32% — на 3 бали). 99.51% підтвердили відчуття безпеки під час отримання допомоги.
• Підтверджена синергія (Психолог + Юрист): Поєднання юридичного та психологічного супроводу підвищило успішність розв’язання правових проблем на 10.48% (до 66.04%), а частку невирішених справ знизило вдвічі (з 18.52% до 9.43%).

3. Організаційна адаптивність та якість виконання

• Перевиконання планових показників: Заплановану вибірку обох етапів оцінки (по 150 осіб) було перевищено (168 та 205 респондентів відповідно), що супроводжувалося відповідним розширенням фактичних обсягів надання послуг завдяки розбудові регіональної мережі та високій довірі до БО «Легалайф-Україна».
• Системність та PSEA: 73.17% отримували набори щомісяця, що забезпечило стабільний ефект. Зафіксовано 100% дотримання норм PSEA.

 

СТРАТЕГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

А. Для міжнародних донорів та партнерів

1. Забезпечення довгострокового та гнучкого фінансування:
   • Переходити від короткострокових екстрених проєктів до багаторічних програм, оскільки психосоціальна реабілітація та юридичний захист потребують тривалого супроводу.
   • Впроваджувати гнучкі механізми перерозподілу коштів між регіонами та видами послуг для оперативного реагування на безпекову ситуацію, динаміку бойових дій і внутрішню міграцію спільноти.
2. Інвестування в комплексні (мультидисциплінарні) моделі:
   • Закладати у грантові програми обов’язкове поєднання гуманітарного компонента з юридичним і психологічним супроводом, що доведено підвищує підсумкову ефективність реабілітації.
3. Підтримка програм ресоціалізації та економічного розширення можливостей:
   • Передбачати ресурси на видачу мінігрантів, оплату курсів перекваліфікації, допомогу в складанні резюме та сприяння у працевлаштуванні для СП, які прагнуть змінити сферу діяльності або урізноманітнити джерела доходів.

 

Б. Для БО «Легалайф-Україна» та спільноти

1. Оптимізація складників гуманітарної допомоги:
   • Розглянути можливість часткового впровадження ваучерної/сертифікатної системи на продукти та гігієну.
   • У разі збереження натуральної допомоги переглянути розмірну сітку одягу (враховуючи специфіку втрати ваги через ВІЛ чи наркозалежність) та підвищити якість гігієнічних засобів.
   • завчасно формувати та розподіляти набори автономного живлення й освітлення до початку зимового періоду.
2. Систематизація груп взаємодопомоги та скринінг прихованих потреб:
   • Зберігати щомісячну регулярність груп взаємодопомоги, оскільки системне відвідування прямо корелює зі стійкістю психоемоційного стану (74.49% проти 40.00% при епізодичних візитах).
   • Запровадити проактивне скринінгове опитування на групах для виявлення прихованого запиту на психологічну допомогу серед осіб, які відчувають погіршення стану, але вагаються звернутися напряму.
3. Дотримання високих стандартів безпеки та цифрової гігієни:
   • Посилити контроль за обов’язковим отриманням попередньої письмової/усвідомленої згоди бенефіціарів на фото- та відеофіксацію.
   • Запровадити суворі інструкції щодо фотозвітності: обов’язкове розмиття облич, татуювань та особливих прикмет на фотографіях для публікацій, аби виключити ризики деанонімізації та стигматизації.
4. Розвиток параюридичного та медичного маршрутів:
   • Посилювати перенаправлення бенефіціарів до дружніх медичних фахівців для підписання декларацій, відновлення АРТ-терапії та входу в програму ЗПТ, поєднуючи це із юридичним відновленням втрачених документів.

 

Повна версія звіту