Поняття «безпечний» секс не існує; є лише «більш безпечний» секс

У 1980-ті та 1990-ті роки, коли говорили про необхідність «безпечного сексу» в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу, як правило, це означало секс із використанням презерватива. Або йшлося про утримання від анального чи вагінального проникнення, коли партнери обмежувались поцілунками, обіймами, фроттажем та орально-генітальним контактом — усіма видами діяльності, які не можуть спричинити передачу ВІЛ.

Через десятиліття багато чого змінилося. Тепер відомо, що люди, які живуть з ВІЛ і регулярно приймають ліки проти ВІЛ, у яких рівень ВІЛ у крові невизначуваний (менше 200 копій на мілілітр крові), просто не можуть передавати ВІЛ статевим шляхом, навіть якщо не використовують презерватив. Це підтвердила Всесвітня організація охорони здоров’я, яка опублікувала аналітичну записку, в якій зазначається, що люди, які живуть з ВІЛ і мають невизначуване вірусне навантаження (менше 200 копій на мілілітр крові), мають «нульовий ризик передачі ВІЛ статевим шляхом, якщо вони продовжують приймати антиретровірусну терапію відповідно до призначення лікаря».

А за останнє десятиліття можливості профілактики ВІЛ розширилися завдяки впровадженню доконтактної профілактики (PrEP) — схеми лікування пероральним або ін’єкційним способом для людей, неінфікованих ВІЛ, яка захищає їх від зараження ВІЛ, навіть якщо їхній ВІЛ-позитивний партнер не проходить лікування або має видиме вірусне навантаження.

І те, і інше — добре. Проте це не означає, що термін «безпечний секс» тут доречний — бо майже будь-який секс пов’язаний із певним ризиком, якщо не ВІЛ, то інших інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Правильний термін — і завжди ним був — «більш безпечний секс». Розберімося!

Що ж таке «безпечний секс» насправді?

Безпечний секс — це коли ви робите вибір або вживаєте запобіжних заходів, які знижують ймовірність зараження або передачі ВІЛ чи інших ІПСШ (сифіліс, гонорея, хламідіоз, герпес і вірус папіломи людини [ВПЛ] — найпоширеніші). Якщо ви практикуєте секс з проникненням або навіть оральний секс, ніщо не зведе до нуля ймовірність зараження усіма ІПСШ, але за допомогою наступного арсеналу заходів ви можете наблизитися до цього.

Отже, які ж існують варіанти — або, якщо хочете, які засоби ви можете включити до свого арсеналу для безпечного сексу? Розгляньмо їх детальніше!

Абсолютно безпечний секс

Якщо не брати до уваги повне утримання (яке, зізнаємося, більшості людей зовсім не приносить задоволення), існує безліч видів сексу та інтимної близькості, під час яких ймовірність зараження ІПСШ вкрай мала. До них належать поцілунки, які можуть поширювати вірус простого герпесу (також відомий як герпетичні висипання) — невиліковне захворювання, яке рідко призводить до серйозних наслідків; обійми, фроттаж (сильне тертя тіла) або масаж, які можна робити в одязі чи без нього; мануальні дотики до геніталій один одного; та взаємна або паралельна мастурбація.

Єдиною ІПСШ, якою можна заразитися за такої поведінки, є ВПЛ (вірус папіломи людини) — з ним стикається більшість сексуально активних людей. Різні штами ВПЛ діють по-різному: штами низького ризику викликають генітальні бородавки, які є доброякісними й викликають швидше психологічний дискомфорт та стигму. Натомість штами високого ризику можуть роками протікати безсимптомно й з часом призводити до раку шийки матки чи анального каналу — особливо у людей, які живуть з ВІЛ.

Існує два профілактичні методи проти ВПЛ. Перший — це вакцинація, яку в багатьох країнах світу масово проводять у підлітковому віці до початку статевого життя. В Україні щеплення від ВПЛ наразі є рекомендованим (його можна зробити власним коштом або за регіональними програмами вакцинами «Гардасіл» чи «Церварікс»). Лікарі рекомендують щепитися не лише підліткам, а й дорослим до 45 років, особливо людям із ВІЛ, для яких ВПЛ становить підвищений ризик.

Другий важливий метод профілактики — це регулярні медичні скринінги у дорослому віці. Для цього лікарі беруть спеціальні мазки (цитологічне обстеження або ПАП-тест):

• Для жінок (цисгендерних жінок та трансгендерних чоловіків, які мають шийку матки) роблять гінекологічний ПАП-тест (мазок із шийки матки).
• Для тих, хто практикує анальний секс як пасивний партнер та/або живе з ВІЛ, роблять анальний ПАП-тест (мазок зі слизової оболонки анального каналу).

В Україні пройти скринінг (гінекологічний ПАП-тест та аналіз на ВПЛ) можна безоплатно під час планового профілактичного огляду у гінеколога чи уролога/проктолога за направленням сімейного лікаря. Якщо якісь із цих обстежень актуальні для вас, обов’язково обговоріть їх зі своїм лікарем.

Оральний секс

Сорок років досліджень показали, що ймовірність зараження ВІЛ під час орального сексу (під час контакту рота з пенісом, вульвою або анусом) практично дорівнює нулю. Однак оральний секс може бути фактором ризику зараження іншими ІПСШ, включаючи сифіліс, гонорею та ВПЛ, а особливо під час орально-анального сексу — гепатитом А або В (існує вакцина проти обох захворювань — проконсультуйтеся з лікарем) або кишковими паразитами, такими як лямблії, чи бактеріями, такими як кишкова паличка, які піддаються лікуванню.

Однак існують профілактичні заходи, яких ви можете вжити. Один із них — використання презерватива або дентальної заслінки (поліуретанової оболонки між ротом і статевими органами або анусом) під час орального сексу. Але багато хто скаже, що це повністю суперечить меті орального сексу. Тому найкращим профілактичним заходом при регулярному оральному сексі є регулярне тестування на ІПСШ; таким чином, якщо результат тесту виявиться позитивним, ви зможете пройти лікування, подбати про своє здоров’я та уникнути подальшого поширення інфекції.

Ще один новий варіант — прийом однієї дози поширеного антибіотика доксицикліну (200 мг) протягом 72 годин після орального або анального сексу (для вагінального сексу необхідні додаткові дослідження). Цей варіант, який називається «доксиПЕП» (абревіатура «ПЕП» означає постконтактну профілактику), у дослідженнях за участю гомосексуальних чоловіків та трансгендерних жінок показав значне (якщо не повне) зниження ймовірності зараження гонореєю, хламідіозом та сифілісом статевим шляхом. Зокрема, у випадку сифілісу доксиПЕП є кращим профілактичним варіантом для багатьох, на відміну від ін’єкцій антибіотиків у задній прохід за допомогою голки великого діаметра для лікування.

Презервативи

Звісно, більшості людей не вдасться все життя уникати вагінального чи анального сексу з проникненням. Ось тут-то й стануть у пригоді презервативи. Сорок років досліджень показують, що презервативи, за умови правильного використання, дуже ефективні у запобіганні ВІЛ, а також інших ІПСШ (та вагітності). Існує навіть так званий жіночий презерватив, який можна вводити у піхву — або, фактично, в анус — якщо партнер, який приймає, хоче захистити себе самостійно. Хоча, слід уточнити, жіночий презерватив ніколи не користувався особливою популярністю, частково тому, що він може видавати скрипучі звуки.

Зміна сексуальної поведінки

Інші профілактичні заходи під час проникаючого сексу пов’язані з тим, що ви робите насправді. Дійсно, ймовірність зараження ВІЛ та іншими ІПСШ знижується, якщо активний партнер витягує пеніс до еякуляції. Також вірно, що, особливо у випадку ВІЛ, в активного партнера ймовірність зараження значно нижча, ніж у пасивного (якщо в обох партнерів різний статус щодо ІПСШ) — наприклад, якщо в активного партнера немає сифілісу, а у пасивного — є.

Невиявний = непередаваний (U=U)

Уже понад десять років нам точно відомо, що людина, яка живе з ВІЛ і постійно приймає препарати проти ВІЛ, у якої ВІЛ не виявляється в аналізах крові, абсолютно не може передати ВІЛ своєму сексуальному партнеру, навіть якщо не використовується презерватив. Це важливе відкриття, оскільки багаторічні дослідження також показали, що 100% дотримання правил використання презервативів трапляється рідко (частково тому, що секс без презервативів для більшості людей приємніший).

Доконтактна профілактика (PrEP)

Звісно, такі питання, як ВІЛ-статус та/або невизначуване вірусне навантаження, не завжди обговорюються перед статевим актом, а також іноді люди з ВІЛ навіть не знають, що живуть із ним (тому так важливо пройти тестування). Ось тут-то й стане в пригоді PrEP. Це щоденний пероральний або ін’єкційний режим прийому, який блокує ВІЛ на 99% за умови правильного застосування.

Це стало справжнім проривом у профілактиці ВІЛ. В Україні препарати для PrEP є повністю безоплатними для уразливих груп (тих, хто має підвищений ризик інфікування), зокрема для:

• Чоловіків, які мають секс із чоловіками (ЧСЧ);
• Трансгендерних людей;
• Секс-працівниць/ків (людей, які надають сексуальні послуги за винагороду);
• Партнерів у серодискордантних парах (де один із партнерів ВІЛ-позитивний, але ще не досяг невизначуваного вірусного навантаження).

Ця послуга фінансується в межах державних та міжнародних програм. Якщо у вас негативний ВІЛ-статус (для цього потрібно спочатку пройти швидкий тест) і ви не завжди використовуєте презервативи, зверніться до свого сімейного лікаря, Центру СНІДу або неурядової організації, що працює у сфері громадського здоров’я.

Вакцина проти віспи (MPOX)

У 2022 році в Європі та США вперше спалахнули випадки віспи (мопоксакозу) — рідкісного, але все ж небезпечного вірусу, що викликає болісні та непривабливі ураження шкіри, а також тяжкі захворювання, — серед чоловіків, які мають статеві контакти з чоловіками. Експерти розходилися в думках щодо того, чи слід класифікувати мопоксакоз як ІПСШ, але було зрозуміло, що він передається між чоловіками, які мають статеві контакти з чоловіками, або під час дуже тісного, спітнілого, частково одягненого контакту на переповнених танцмайданчиках, або під час самого статевого акту. Тому, якщо ви перебуваєте у стосунках із чоловіками, які мають статеві контакти з чоловіками, незалежно від того, чи є ви самі таким чи ні, варто поговорити зі своїм лікарем про вакцинацію проти віспи. (Після того, як у 2022 році велика кількість чоловіків, які мають статеві контакти з чоловіками, були вакциновані, спалахи припинилися.)

Головний висновок

Головна ідея статті полягає в тому, що 100% «безпечний секс» — який зводить до нуля ймовірність зараження будь-якими ІПСШ — трапляється рідко. Але подивімося правді в очі: секс не тільки може бути приголомшливим, але й є однією з наших найосновніших людських потреб.

Ось чому варто дотримуватися підходу «зменшення шкоди», використовуючи комбінацію перерахованих вище варіантів безпечного сексу, щоб максимізувати задоволення, мінімізуючи при цьому ризик зараження. Звичайно, ваш підхід до безпечного сексу може змінюватися з часом залежно від ваших сексуальних партнерів та видів діяльності. Ніколи не соромтеся відверто поговорити зі своїм партнером (партнерами) про те, які варіанти безпечного сексу підходять вам обом. Але також пам’ятайте: зрештою, це ваше тіло і ваше здоров’я, тому ніколи не соромтеся робити власний вибір щодо безпечного сексу — наприклад, використовувати PrEP або доксициклін — про який ваш партнер (партнери) навіть не повинні знати.​​​​​​​

Джерела інформації:

TheBody: The HIV/AIDS Resource: «What Is Safe Sex?» / матеріали профілактики ВІЛ та ІПСШ, підготовлені у співпраці з доктором медичних наук Антоніо Урбіною (Antonio Urbina, M.D.), медичним директором Інституту передової медицини лікарні Маунт-Синай (Mount Sinai) у Нью-Йорку.

Центр громадського здоров’я МОЗ України (ЦГЗ)

Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) 

Centers for Disease Control and Prevention (CDC) 

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ)