ПОТРЕБИ, ВИКЛИКИ ТА ПОТЕНЦІАЛ МОЛОДИХ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ / Аналітична стаття NSWP

Для нас як для спільноти самоорганізації секс-працівників в Україні ця публікація має особливе значення. Вона висвітлює реалії, з якими щодня стикаються молоді секс-працівники (віком від 18 до 29 років) — група, чиї унікальні потреби, голос та лідерський потенціал часто залишаються непоміченими чи ігнорованими. Для розвитку нашого руху в Україні надзвичайно важливо створювати безпечні, інклюзивні умови для залучення молоді та враховувати їхній досвід у розробці програм підтримки та адвокації. 

Представлений матеріал ґрунтується на детальному міжнародному дослідженні 2023 року (включаючи фокус-групи та інтерв’ю з понад 125 учасниками з 9 країн, аналіз членських організацій НСВП). 

Основні теми та моменти, висвітлені у статті:

• Передумови та причини входу в секс-роботу: Молоді люди приходять у секс-бізнес через різноманітні економічні та соціальні чинники — відсутність альтернативної роботи, потребу оплачувати освіту чи житло, вимушене переселення й міграцію (зокрема через війни та конфлікти), а також через прагнення фінансової незалежності чи необхідність утримувати родину. 
• Подолання структурних бар’єрів та криміналізація: Каральне законодавство, закони про «вік згоди» чи моралізаторські обмеження позбавляють молодь суб’єктності. Вони стають більш вразливими до переслідувань з боку поліції, позбавляються доступу до юридичної допомоги та медичних послуг. 
• Специфіка цифрового середовища: Перехід в онлайн створює нові можливості для пошуку клієнтів, але водночас несе ризики цензури (як-от наслідки законів FOSTA/SESTA), доксингу, шантажу та викрадення особистих даних. 
• Насильство та дискримінація: Через брак досвіду та правової грамотності молоді секс-працівники частіше потерпають від насильства з боку клієнтів (відмови від використання презервативів, стелсингу, здирництва) та свавілля з боку правоохоронних органів. 
• Стигма у суспільстві, освіті та медицині: Молодь регулярно стикається з засудженням з боку близьких, дискримінацією у закладах освіти (булінг, примусовий розголос ім’я при народженні для транслюдей), відмовою в наданні притулку чи оренди житла, а також з упередженим ставленням у державних медичних закладах. 
• Прогалини в соціальному захисті: Оскільки секс-робота залишається поза формальною економікою, молоді працівники позбавлені державних гарантій (допомоги по безробіттю, лікарняних, пільг). 
• Взаємодія всередині спільноти та розрив між поколіннями: У статті розглядаються складні взаємини між молодими та старшими колегами (від підтримки та наставництва до ієрархій і конфліктів), а також проблеми ізоляції тих, хто працює виключно в інтернеті. 
• Стратегії розширення можливостей: Висвітлено успішні практики взаємопідтримки за принципом «рівний рівному», програми наставництва, використання цифрових інструментів для об’єднання, створення молодіжних комітетів та арт активізм. 
• Практичні рекомендації: Стаття пропонує конкретні кроки для політиків (декриміналізація секс-праці, розширення соціального захисту), провайдерів послуг (навчання етичного обслуговування) та самих самоорганізацій (залучення молоді до прийняття рішень, усунення внутрішніх ієрархій, розвиток цифрової грамотності). 

Значуща та повноцінна участь молодих секс-працівників — це запорука стійкості й майбутнього всього нашого руху. Пропонуємо ознайомитися з повним текстом статті нижче. 

ДОВІДКОВА СТАТТЯ NSWP: ПОТРЕБИ ТА ПРІОРИТЕТИ МОЛОДИХ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ 

ВСТУП 

У молодих секс-працівників (18–29 років) різноманітні потреби та пріоритети, вони набагато вразливіші й стикаються з численними структурними  перешкодами. Як і в інших молодих людей, у них  виникають труднощі з пошуком житла, отриманням стабільного доходу та  освіти, а також із пошуком роботи. При цьому  структурні перешкоди та помітна ізоляція створюють умови, за яких молодим секс-працівникам складно отримувати життєво важливі ресурси, зокрема допомогу від самоорганізацій  секс-працівників. Більше того, молодих секс-працівників рідко  залучають до розробки політики та програм з питань, що стосуються їхнього життя та здоров’я. 

У цій довідковій статті описано основні потреби та пріоритети молодих  секс-працівників (віком від 18 до 29 років) та проаналізовано їхній досвід у сфері  охорони здоров’я, забезпечення безпеки та дотримання прав людини. Ми також розглянемо, як самоорганізації секс-працівників залучають молодих  секс-працівників до участі, а також їхні досягнення в цій сфері та стратегії  подолання перешкод. Нарешті, ми надамо рекомендації щодо того, як враховувати потреби та пріоритети молодих секс-працівників і розвивати потенціал молодих лідерів руху секс-працівників. 

МЕТОДОЛОГІЯ 

Ця довідкова стаття написана на основі матеріалів глибинного дослідження, проведеного у період з квітня по червень 2023 року в дев’яти країнах, а також на результатах міжнародного опитування самоорганізацій секс-працівників та інтерв’ю з ключовими інформаторами з Азійсько-тихоокеанської мережі секс-працівників (APNSW), Альянсу секс-працівників країн Південної Африки (SASWA), Африканського альянсу секс-працівників (ASWA) та «Таїс Плюс» (Киргизстан).

Зібрані дані доповнювалися відомостями, отриманими в результаті аналізу літератури.  Дев’ять національних консультантів провели інтерв’ю та фокус-групи з секс-працівниками за допомогою стандартних анкет. На основі цього матеріалу було підготовлено національні тематичні дослідження в Камеруні, Еквадорі, Ямайці, Монголії, Чорногорії, М’янмі, Перу, Росії та Південній Африці. Загалом у ході фокус-груп та інтерв’ю було опитано понад 125 секс-працівників.  Серед учасників інтерв’ю були секс-працівники, які живуть з ВІЛ, мігранти, секс-працівники з групи ЛГБТК+ та секс-працівники, які вживають наркотики. Серед учасників були люди з різною гендерною ідентичністю, зокрема цисгендерні та трансгендерні жінки й чоловіки, небінарні та гендерно неконформні люди. Учасники надавали послуги в різних умовах — на вулиці та в приміщенні. Ті самі запитання ставилися й в інтернет-опитуванні членів НСВП, у ході якого було отримано відповіді від п’ятнадцяти членських організацій. 

Молоді секс-працівники: вступ до теми 

У довідковій статті «Молоді секс-працівники», опублікованій у 2016 році, розглядався досвід молодих секс-працівників, а також досвід молодих людей (віком до 18 років), які надають секс-послуги. Було продемонстровано, що на частку молодих секс-працівників припадає найбільше випадків інфікування ВІЛ і що вони частіше за інших стикаються  з порушеннями прав людини та перешкодами у доступі до інформації та послуг. При цьому аналітичних матеріалів, що розглядають унікальні потреби та пріоритети секс-працівників у віковій групі 18–29 років, практично немає. У дослідженнях найчастіше розглядається або досвід тих, кому ще не виповнилося 18 років, або досвід 18–29-річних разом із  досвідом тих, кому ще немає 18. Наприклад, у технічній записці Всесвітньої організації охорони здоров’я «ВІЛ та молоді люди, які надають секс-послуги» молодими людьми, які надають секс-послуги, вважається вікова когорта 10–24 років, зокрема «діти, яких сексуально експлуатують, та дорослі,  які займаються секс-працею». І хоча широкі визначення є корисними для аналізу системних збоїв у захисті здоров’я та дотриманні прав людини, вони не завжди є корисними для опису потреб та досвіду секс-працівників із різних вікових груп. 

Спираючись на визначення поняття «молоді люди», запропоноване міжнародними молодіжними організаціями та міжнародними донорами, НСВП вважає молодими секс-працівниками осіб віком від 18 до 19 років, які надають секс-послуги. Дотримуючись положень Конвенції ООН про права дитини (КПД),3  НСВП не вважає тих, кому не виповнилося 18 років, секс-працівниками та визнає, що особи, які надають секс-послуги у віці до 18 років, згідно із законом вважаються жертвами сексуальної експлуатації. Цей наратив було проаналізовано у статті НСВП від 2016 року «Молоді секс-працівники». У цій довідковій статті ми детальніше зупинимося на секс-працівниках вікової групи 18–29 років, визнаючи, що кожна  з вікових підгруп може мати свій досвід, який також залежить від  особливостей законодавства окремої країни. 

Молоді люди (18–29 років) займаються секс-працею з багатьох причин,  потрапляють у цю сферу різними шляхами та по-різному ставляться до свого досвіду. На досвід молодих людей у секс-роботі також впливає множинність  ідентичностей та систем гноблення, що особливо актуально щодо секс-працівників із спільноти ЛГБТКІ+, мігрантів та секс-працівників інших рас, а також секс-працівників, які живуть з ВІЛ та вживають наркотики. 

Секс-робота — це доступний і прийнятний варіант отримання доходу для тих молодих людей, які не можуть знайти іншу роботу або продовжити освіту. Вимушене переселення та міграція, а також пов’язана з ними нестабільність, також обмежують можливості знайти добре оплачувану роботу. Учасники опитування НСВП з Монголії, Марокко, Південної Африки та України зауважили, що серед секс-працівників стало більше молодих мігрантів, зокрема тих, хто був змушений тікати зі своєї країни через війни та конфлікти. 

Секс-робота також допомагає молодим людям подбати про безпеку та виконувати сімейні обов’язки. Унаслідок насильства чи дискримінації в сім’ї деякі молоді люди, особливо з ЛГБТК+-спільноти, починають займатися секс-роботою, щоб стати фінансово незалежними та виїхати з дому. У молодих секс-працівників можуть бути й фінансові зобов’язання  щодо власної сім’ї. Молоді секс-працівники з Перу, Росії та Монголії, які брали участь у  нараді, говорили, що однією з причин, через яку вони почали займатися секс-працею, стала необхідність виховувати та  забезпечувати дітей. 

Нарешті, інфляція, зростання вартості освіти та світова житлова криза також відіграли важливу роль у житті молодих секс-працівників і вплинули на прийняття ними певного рішення. Оскільки становище багатьох молодих людей на ринку праці стає дедалі менш стабільним і передбачуваним, економічні кризи погіршують становище молодих людей із маргіналізованих груп, зокрема й секс-працівників. Дослідження, проведені в країнах Півночі, показали, що студенти потрапляють у секс-індустрію не лише з фінансових причин, хоча це є головним мотивом, а й заради розваги, гнучкого графіка, більшої незалежності та можливості заробити більше, працюючи менше. Значна частка трансгендерних  людей з інвалідністю, які навчаються в американських коледжах, займалися  секс-працею, зазначивши, що знайти іншу роботу та забезпечити економічну  безпеку заважають численні бар’єри. 

ВИКЛИКИ ТА ПРІОРИТЕТИ 

Подолання структурних бар’єрів 
Хоча структурні перешкоди впливають на секс-працівників будь-якого віку, молоді секс-працівники є особливо вразливими до кримінального переслідування, стигматизації,  дискримінації та насильства через менший досвід, особливості їхнього життєвого становища та форми секс-праці. Ці перешкоди зумовлюють потреби та  пріоритети молодих секс-працівників щодо охорони здоров’я, житла,  здобуття освіти та участі в житті громади. 

Кримінальне переслідування та політичні обмеження 
Секс-робота, як і раніше, переслідується згідно із законом у багатьох країнах світу. Навіть  у Новій Зеландії, де секс-робота декриміналізована, мігранти, які займаються секс-роботою, зазнають переслідувань, що позначається на молодих людях, які проживають у країні за студентськими або тимчасовими робочими візами. Молодим секс-працівникам, яких переслідують подвійно через міграційний статус, набагато складніше отримати медичну допомогу, домогтися справедливості та отримати юридичну допомогу; за ними частіше стежить поліція, і їх  можуть депортувати. 

Хоча каральні закони впливають на секс-працівників усіх вікових груп, на  групу 18–29-річних позначаються додаткові юридичні обмеження.  У деяких країнах вік згоди настає після 18 років. І хоча закони про вік згоди вводяться для того, щоб запобігти шкоді щодо неповнолітніх та захистити їх від сексуальної експлуатації, на практиці вони  позбавляють молодих людей суб’єктності та права розпоряджатися власним тілом  і не дають їм користуватися життєво важливими послугами з охорони сексуального та репродуктивного здоров’я. Крім того, у деяких країнах, переважно на Близькому Сході та в Північній Африці, поза законом оголошено й секс до шлюбу.  

Через таку правову практику молоді та незаміжні/неодружені секс-працівники  більше за інших ризикують стати жертвами стеження та кримінального переслідування. Учасники опитування також визнали, що кримінальне переслідування впливає й на майбутні можливості тих молодих секс-працівників, які мають судимість. 

«Стигма, пов’язана з судимістю, ставить хрест на подальшому житті… судимість заважає залишити секс-бізнес і знайти постійну роботу».  Молода Секс-Працівниця, Південна Африка 

Розвиток інтернет-платформ та можливостей для створення матеріалів у мережі суттєво змінив види секс-праці, які є доступними та актуальними для молоді. У багатьох країнах молоді секс-працівники користуються інструментами та веб-сайтами для реклами, продажу матеріалів та спілкування з іншими секс-працівниками. Молоді секс-працівники в Перу кажуть, що користуються соціальними мережами та веб-сайтами для розсилки повідомлень, коли їм потрібно знайти клієнтів і домовитися з ними про зустріч. 

Проте секс-робота в інтернеті пов’язана з новими ризиками, зокрема з загрозами злому та викрадення даних, з доксингом (коли в мережу навмисно викладають  особисті дані) та з цензурою. 

Останніми роками під приводом «захисту» дівчат і молодих жінок з’являється дедалі більше правил  і кампаній проти інтернет-платформ, якими  користуються секс-працівники. Особливо сильно секс-працівникам у всьому світі зашкодили прийняті у 2018 році в  США закон про боротьбу з торгівлею людьми в інтернеті та закон про запобігання  торгівлі людьми, відомі також за абревіатурами ФОСТА/СЕСТА, які обмежують рекламу, безпечні практики показу відео сексуального  змісту та відкриту комунікацію з клієнтами. Під нагляд і заборону  потрапляють також платформи, де секс-працівники просто спілкуються один з одним.  Ізоляція, як наслідок, посилює вразливість секс-працівників, особливо тих,  хто нещодавно прийшов у цю сферу — у них практично немає доступу до важливих  ресурсів щодо охорони здоров’я та безпеки, а також до підтримки колег. 

У багатьох країнах секс-працівників змушують замовкнути за допомогою загальних  законів про цензуру в інтернеті. Асоціація матерів зі спільноти Голондрінас  у Нікарагуа зазначила, що прийнятий у 2020 році «Спеціальний закон про  кіберзлочини» негативно позначився на тих, хто користується соціальними  мережами, щоб критикувати уряд за перевищення повноважень або  виступати проти порушень прав людини. Через цей закон молодим секс-працівникам, які об’єднуються за допомогою інтернету, стало небезпечно домагатися  кращих умов праці або політики, заснованої на дотриманні прав. 

«Жінок і чоловіків із ЛГБТКІ-спільноти звинувачують у порушенні закону, якщо вони користуються соціальними мережами (наприклад, WhatsApp, Instagram або Facebook), щоб повідомляти про порушення та захищати права». Асоціація жінок із спільноти Голондріньяс, Нікарагуа 

У міжнародних рекомендаціях, складених на основі передового досвіду та численних наукових даних, рекомендується декриміналізувати секс-працю, оскільки це найефективніший спосіб зменшити насильство, забезпечити охорону здоров’я та дотримання прав секс-працівників. Декриміналізація також  дає молодим людям можливість самостійно обирати вид зайнятості та приймати рішення щодо власного життя, не побоюючись правових наслідків. 

Насильство та недостатній доступ до правосуддя 
Пріоритетом для молодих секс-працівників залишаються заходи, спрямовані на боротьбу з насильством з боку поліції, клієнтів та інших суб’єктів. Національні консультанти та ключові інформатори у всіх регіонах згадували про високий рівень насильства щодо секс-працівників, чому сприяє брак ресурсів та знань про права. 

«Люди цього віку тільки починають займатися секс-роботою, і вони не розуміють, що є прийнятним, що є можливим, як працювати самостійно».  «Таїс плюс», Киргизстан 

Члени НСВП, які брали участь у нараді, висловили занепокоєння тим, що через свій вік та незнання своїх прав молоді секс-працівники стають  більш вразливими до насильства та зловживань. Молоді секс-працівники у  всіх регіонах скаржилися на крадіжки, вимагання та насильство з боку  тих, хто видає себе за клієнтів. Під час фокус-групи в Гані молоді секс-працівники (18–20 років) наголосили, що клієнти користуються їхньою молодістю та  недосвідченістю, відмовляються використовувати презервативи, примушують до  сексу без презервативів і погрожують використовувати презервативи як докази. Молоді секс-працівники також скаржилися, що клієнти часто знімають презервативи без їхнього відома та згоди, що є ще однією формою порушення прав: 

«Ви домовляєтеся з клієнтом, що будете користуватися засобами захисту. Але під час сексу вони знімають презерватив, не питаючи дозволу». Молода секс-працівниця, Південна Африка 

У Росії молоді секс-працівники з фокус-групи зазначали, що їм потрібні тренінги щодо взаємодії з клієнтами та деескалації конфліктів:  «Нам потрібно навчитися, як поводитися з клієнтами. Особливо, якщо клієнт поводиться агресивно», — сказала одна з молодих секс-працівниць. «Я й гадки не маю, як з ними (з клієнтами) поводитися», — додала інша. 

Як і у секс-працівників інших вікових груп,  досвід взаємодії з поліцією у секс-працівників цієї групи був переважно негативним. Поліція не захищає секс-працівників, а в більшості  випадків навіть безпосередньо застосовує до них різні форми  насильства, такі як домагання, побиття,  зґвалтування та вимагання. Якщо молоді  секс-працівники намагаються подати скаргу до поліції щодо насильства чи крадіжок, їх або ігнорують, або починають проти них у відповідь  переслідування. Молода секс-працівниця, яка мешкає в Південній Африці,  зазначила, що поліцейські поставилися до неї з осудом і зневагою, коли вона звернулася до поліції: 

«Коли ми звертаємося до поліції, нашу скаргу не хочуть приймати, вони навіть не складають протокол... Там не хочуть допомагати, все, що вони можуть — це зневажливо зауважити: мовляв, навіщо ти цим займаєшся в  такому молодому віці». Молода секс-працівниця, Південна Африка 

Водночас визнається, що рівень стеження та утисків з боку  поліції залежав від умов праці. У Південній Африці та Мексиці, наприклад, молоді чоловіки, які рекламували свої послуги лише в Інтернеті, стикалися з поліцією набагато рідше, ніж ті, хто працював у громадських місцях. Проте молоді секс-працівники зазначили, що знають, як протистояти  несправедливим, дискримінаційним діям поліції. Деякі з них  налагоджують стосунки з одним із співробітників поліції або дають поліцейським  хабарі в обмін на захист. 

СТИГМА ТА ДИСКРИМІНАЦІЯ 
Кримінальне переслідування сприяє збереженню стигми та дискримінації, які є сильнішими щодо молодих секс-працівників через стереотипні уявлення про вік, сексуальність та гендер. 

Друзі та родичі 
Коли молоді секс-працівники, які брали участь у дослідженні,  розповідали своїм рідним про свою діяльність, реакція на це була дуже різною.  
У Південній Африці та М’янмі родичі поставилися до такого вибору з розумінням, оскільки це давало змогу утримувати сім’ю та фінансово підтримувати близьких. Багато молодих секс-працівників, однак, побоювалися, що їх відкинуть,  покинуть і позбавлять підтримки. Як наслідок, вони не хочуть розповідати друзям і родичам, чим вони насправді займаються. 

«Наймолодші секс-працівники найбільше страждають, коли їх відкидає родина; часто їм доводиться ночувати на вулиці, де їх легко затримує поліція». Молодий секс-працівник, Камерун 

Оскільки молоді секс-працівники дедалі частіше користуються інтернет-платформами та інструментами, це викликає додаткове занепокоєння щодо можливих порушень конфіденційності,  оприлюднення особистих даних та створених  матеріалів у мережі без згоди правовласника.  
Все це посилює стигму та дискримінацію.

Молоді секс-працівники Монголії розповіли, що деякі клієнти отримують доступ до особистих даних, а потім погрожують, що покажуть відеозапис рідним і знайомим  та розкажуть, що їхній син/дочка займається секс-працею. І хоча такі порушення негативно впливають на всіх секс-працівників, молодь страждає від цього сильніше,  адже якщо з’ясується, що вони займаються секс-працею, здобути освіту або знайти іншу сферу діяльності буде складніше. 

І хоча забезпечити повну безпеку в інтернеті складно, допомогти молодим  секс-працівникам можна, ухваливши ефективні закони про захист персональних даних та  вживши заходів для запобігання порушенням прав людини, а також проводячи тренінги  з цифрової безпеки для секс-працівників. 

Система освіти 
Як і всі інші люди, секс-працівники мають право на освіту без дискримінації. Це одне з основних прав, закріплених у міжнародному праві з прав людини. Однак молоді секс-працівники, які брали участь у нашому дослідженні, пояснили, що якщо в навчальному закладі дізнаються про їхню секс-роботу, ставлення до них різко погіршиться,  їх навіть можуть відрахувати. 

«Над нами (молодими секс-працівниками) знущаються, ми страждаємо від емоційного насильства, коли інші студенти нецензурно висловлюються про секс-працю, а викладачі дискримінують нас і принизливо відгукуються про наш вид діяльності». Ключовий інформатор, Альянс секс-працівників з країн Південної Африки (SASWA) 

Булінг та домагання шкодять не лише психічному здоров’ю, а й мотивації та успішності. Учасники зазначили, що трансгендерні секс-працівники опиняються у подвійно утисненому становищі, оскільки зазнають одразу кількох форм дискримінації. Трансгендерний секс-працівник із Перу описав ситуацію так: 

«У сфері освіти є свої складнощі. Ми не хочемо вчитися, бо то тут, то там з’являються наші імена, отримані при народженні, і перебувати в середовищі, де всі гетеросексуальні й до тебе звертаються за ім’ям у паспорті лише для того, щоб насміхатися, дуже неприємно. Трансгендерних людей приймають до гімназій та університетів,  але ми не хочемо туди йти, бо там не визнають ім’я,  яке ми обрали». Молодий секс-працівник, Камерун. 

Житло 
Стигма та дискримінація позначаються, серед іншого, на можливостях знайти  безпечне житло, що, за словами учасників, є одним із пріоритетів 
для молодих секс-працівників. Молоді секс-працівники в Чорногорії зазначили,  що зазнають дискримінації під час пошуку житла, якщо з’ясовується їх вид діяльності. Про додаткові перешкоди у пошуку житла для молодих трансгендерних секс-працівників згадали представники платформи «Лайлат» з  Марокко. Деякі молоді секс-працівники, як у Чорногорії, так і в Південній Африці, скаржилися, що до них чіпляються сусіди, які часто вимагають грошей: 

«Мої сусіди знали, що я займаюся секс-роботою, про це знав увесь район. Вони кидали уїдливі коментарі, коли я могла їх чути, і постійно говорили гидоти. Навіть діти обзивали мене повією». Молода секс-працівниця, Чорногорія 

«Товариство PACE», самоорганізація секс-працівників із Канади, наголошує, що через заняття секс-працею молодих людей можуть вигнати з притулку, багато з яких перебувають під управлінням релігійних організацій.  Організація «Ресурси для здоров’я та освіти» з Австралії також зазначила, що організатори притулків та соціального житла іноді вимагають від молодих людей припинити займатися секс-працею під час заселення. Оскільки в багатьох країнах ціни на оренду зростають, а житла не вистачає, необхідно терміново вирішувати проблеми, пов’язані з пошуком житла для молодих секс-працівників, бо в іншому разі буде важко домогтися дотримання базового права на житло та адекватних житлових умов. 

Заклади системи охорони здоров’я 
У численних дослідженнях, проведених у різних країнах, було продемонстровано, що стигма та страх, що про їхній вид діяльності стане відомо всім, заважають молодим секс-працівникам отримувати медичні послуги. Ключові інформатори пояснили, що коли молоді люди звертаються, наприклад, за допомогою в охороні сексуального та репродуктивного здоров’я, постачальники послуг можуть ставити запитання, навіщо їм взагалі такі послуги знадобилися. Як підкреслили  представники Альянсу секс-працівників країн Південної Африки, молодим працівникам ставлять такі питання: «Навіщо тобі проходити тестування на ВІЛ? Навіщо тобі передконтактна профілактика? Ти ж ще зовсім дівчинка (хлопчик)!»

У деяких країнах через соціальні уявлення про сексуальність та планування сім’ї молоді  незаміжні жінки страждають від посиленої стигматизації, коли звертаються за послугами  з охорони сексуального та репродуктивного здоров’я. 

«Якщо незаміжня жінка звертається до гінеколога, це означає, що вона веде статеве життя поза шлюбом, а це в релігійному та патріархальному суспільстві засуджується». «Таїс плюс», Киргизстан 

Поширеність стигматизації та дискримінації в державних медичних закладах призводить до того, що потреби молодих секс-працівників у послугах з охорони сексуального та репродуктивного здоров’я в більшості випадків залишаються  незадоволеними, що підвищує ризик інфікування ВІЛ та ІПСШ. 

Доступ до послуг та інформації 

Медичні та соціальні послуги 
Молоді секс-працівники стикаються з нерівністю не лише  в сфері охорони соціального та репродуктивного здоров’я, а й під час звернення за іншими соціальними та медичними послугами. Ситуацію погіршує розрив у знаннях про здоров’я та безпечний секс, а також нерівність у доступі до ресурсів  і послуг, якими можуть скористатися молоді секс-працівники. У поєднанні з ізоляцією, від якої страждають  багато молодих секс-працівників, ці фактори значною мірою заважають отримувати необхідні послуги та інформацію, що, своєю чергою, підриває права на здоров’я, тілесну недоторканність та самовизначення, серед іншого. 

«Коли ти молодий, отримати послуги ще складніше. А без відповідних знань молодим секс-працівникам важко зрозуміти, куди звертатися за послугами. Молоді секс-працівники навіть говорили, що вони й не підозрювали про наявність таких послуг». Ключовий інформатор, Альянс секс-працівників Африки (ASWA) 

Молоді секс-працівники, які знають, де можна отримати медичні  та соціальні послуги, часто приховують свій вид діяльності, оскільки не хочуть зазнавати кримінального переслідування, стигматизації, дискримінації та насильства. Дехто  взагалі відмовляється звертатися по допомогу. У всіх регіонах молоді секс-працівники висловили побажання, щоб серед медичного персоналу проводилося якісне навчання  та тренінги з підвищення чутливості.

У більшості служб немає адресних послуг для молоді, а якщо вони і є, потреби молодих  секс-працівників під час їх надання ніяк не враховуються. Молоді секс-працівники в М’янмі та Перу зазначили, що їм потрібні комплексні, адресні послуги для  людей з різними потребами — тестування на ВІЛ та ІПСШ, зменшення  шкоди, допомога в пошуку роботи та турбота про психічне здоров’я. 

«Я завжди відчувала, що будь-які державні програми (медичні чи соціальні) — не для мене. Вони дивляться на тебе, як на комаху, і на цьому розмови про інклюзію закінчуються». Молода секс-працівниця, Перу 

Юридичні послуги та інформація 
Молоді секс-працівники також згадували про брак недорогих юридичних послуг у спільноті, що посилюється недостатньою правовою грамотністю. І хоча всі секс-працівники повинні мати можливість отримувати безплатну  або недорогу правову інформацію та послуги, у молодих секс-працівників потреба в інформації про права та механізми відновлення  справедливості є особливо гострою. 

«Щоб захищати свої права, потрібно найняти адвоката або фахівця з права. Це чимала сума. Може не вистачити грошей на адвоката, може не вистачити знань. Потрібно розвивати правову грамотність. Інформація має бути доступною». Молодий секс-працівник, Росія 

Соціальний захист 
Заходи соціального захисту, спрямовані на усунення вразливості, спричиненої безробіттям, хворобою, народженням дитини та соціальною ізоляцією, також рідко стосуються секс-працівників. І хоча визнається, що молоді люди — це особливо вразлива група, прогалини в соціальному захисті зберігаються, особливо щодо молодих секс-працівників, чия діяльність лежить поза межами формальної економіки.

Системи соціального захисту в багатьох країнах пов’язані з зайнятістю, тому секс-працівники, які отримують доходи нелегальним шляхом, не можуть отримувати допомогу по безробіттю, відпустку для догляду за дитиною, лікарняний  та медичні пільги. У деяких країнах, де існує базовий дохід для всіх, хто шукає роботу, можуть діяти вікові обмеження, а молоді люди можуть отримувати менші суми, ніж їхні старші колеги. Ба більше, у країнах, де секс-робота переслідується згідно із законом, секс-працівники не завжди наважуються подавати заявки на такі пільги, оскільки в таких випадках влада проводить ретельну фінансову перевірку. 

Зв’язки всередині спільноти 
Щоб ефективно боротися з ізоляцією секс-працівників, а також зі стигмою, дискримінацією та насильством щодо них, важливо надати молодим секс-працівникам можливість обмінюватися досвідом і знаннями з колегами. Підтримка старших колег також важлива, коли молоді секс-працівники подають скарги та намагаються домогтися доступу до правосуддя. 

«Молодим секс-працівникам корисні досвід і мудрість старших секс-працівників». «Товариство Pace», Канада 

При цьому ключові інформатори зазначили, що якщо молоді секс-працівники працюють самостійно або відірвані від спільноти секс-працівників, обмін знаннями та підтримка колег будуть меншими. Коли молоді люди тільки починають займатися секс-працею, вони не завжди знають, що потрібно робити.

Як зазначила  одна секс-працівниця з Росії: «Ніхто нічого не пояснював і не показував». При цьому знайти молодих секс-працівників, як зазначає самоорганізація секс-працівників «Червона парасолька-Афіни», непросто, тому що вони рекламують свої послуги в Інтернеті, а не пропонують їх у публічних місцях.

За словами співробітників організації «S.H.O.P» з Канади, молоді секс-працівники, які отримують дохід через інтернет, не так залежать від послуг організації  і можуть стати частиною спільноти десь ще. «Молодим секс-працівникам здається, що їм тут не місце», — пояснюють співробітники S.H.O.P. 

Стосунки між молодими секс-працівниками та їхніми старшими або  досвідченішими колегами не завжди складаються вдало, особливо якщо вони  працюють в одному фізичному просторі. І хоча старші секс-працівники можуть стати джерелом цінної інформації, між різними поколіннями секс-працівників часто виникають суперечки, ревнощі та ієрархія.

У Камеруні та Південній Африці, наприклад, молодь часто сплачує «податок» або  віддає певну суму старшим секс-працівникам. Цей внесок забезпечує захист і доступ до популярних місць роботи, але водночас негативно позначається на фінансовій безпеці молодих секс-працівників та їхніх можливостях заощаджувати. Старші секс-працівники не завжди готові підтримувати або навчати молодих секс-працівників через те, що посередники у секс-бізнесі караються згідно з кримінальним законодавством. 

«Іноді старші та досвідченіші секс-працівники не приймають  молодь просто тому, що не хочуть, аби їх засуджували за поради та допомогу молодим працівникам. Це посилює ізоляцію». «Товариство Pace», Канада 

Недостатнє фінансування — це також поширена перешкода  для самоорганізацій секс-працівників, які хотіли б залучати молодих  секс-працівників до участі та навчати їх. Ключові інформатори зазначили, що  донори частіше виділяють кошти на послуги (наприклад, з охорони здоров’я), ніж на навчання та розширення можливостей. 

«Більша частина наших грантів присвячена доступу до послуг та наданню послуг. Є невелике, дуже невелике фінансування на розширення можливостей молодих секс-працівників, привернення до них уваги, на наставництво та навчання  їх тому, як доносити свою думку». Ключовий інформатор, SASWA 

Оскільки фінансове становище більшості молодих секс-працівників  далеко не стабільне, учасники зазначили, що брати участь у заходах для секс-працівників, нарадах та інших програмах простіше, коли організації надають стипендію. Те саме стосується найму молодих секс-працівників до штату самоорганізацій — зарплати в них нижчі, ніж те, що можна заробити,  працюючи в секс-індустрії. 

«Коли їдеш на семінар, важливо бути ситим. Виступати на голодний  шлунок неможливо, тому фінансування надзвичайно важливе». Асоціація «МІЛУСКА» за свободу та гідність, Перу 

Молодим секс-працівникам заважають підтримувати зв’язки з рухом не лише економічні проблеми та інтерналізована стигма, а й страх, що про їхній вид діяльності дізнаються і вони зазнають покарання. 

«Головна проблема полягає в тому, що молоді секс-працівники не хочуть, щоб хтось знав, що вони займаються секс-працею. Вже сам термін, не кажучи вже про характер діяльності, для них є синонімом стигми». Колектив «Серес», Мехіко 

Молода секс-працівниця з Росії пояснила, що «прийти (до НУО на  заходи для секс-працівників) — це все одно, що зізнатися, що займаєшся секс-працею». Через це молодим людям ніяково відвідувати очні заходи або бути якимось чином пов’язаними із самоорганізацією секс-працівників.

Ба більше, деякі молоді люди, які пропонують секс-послуги,  навіть не вважають себе секс-працівниками. Причини цього різні — стигма, особливості та частота заняття секс-працею або інші чинники. У цих випадках самоорганізаціям секс-працівників ще складніше знайти тих людей, яким участь в організації пішла б на користь. 

СТРАТЕГІЇ РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ  ТА ЗАЛУЧЕННЯ ДО УЧАСТІ 

Незважаючи на суттєві труднощі, самоорганізації секс-працівників мають шляхи залучити молодих секс-працівників до участі та допомогти їм у розвитку потенціалу. 

Навчання та обмін знаннями за принципом  «рівний рівному» 

Навчання за принципом «рівний рівному» у багатьох регіонах залишається основною стратегією  взаємодії з молодими секс-працівниками та розширення їхніх можливостей. Такі ініціативи можуть набувати форми неформального обміну знаннями між секс-працівниками або більш формалізованих програм наставництва та стажування. 

Через тісний зв’язок між кримінальним переслідуванням, стигмою,  дискримінацією та насильством потрібні ґрунтовні знання та доступ до інформації й ресурсів, щоб орієнтуватися у  взаємодії з поліцією та клієнтами. Навички та  стратегії відбору клієнтів, передовий досвід у сфері охорони репродуктивного здоров’я та деескалації конфліктів, наприклад, набуваються лише з досвідом. 

Молоді секс-працівники можуть дізнатися про методи  забезпечення безпеки від інших секс-працівників, із довідкових матеріалів в Інтернеті, у групових чатах та в самоорганізаціях секс-працівників. Завдяки обміну досвідом молоді секс-працівники дізнаються, як домагатися справедливості, які трудові права та права людини вони мають. Представники організації з  Монголії пояснили це таким чином: 

«Молода секс-працівниця та її старша колега обидві відмовилися (займатися сексом без презерватива), бо це шкідливо і для них, і для клієнта. Старша колега зателефонувала вуличній юристці, і та порадила не сперечатися, а продовжувати розмову, щоб розрядити атмосферу. Потім вулична юристка прийшла й привела керівництво на допомогу секс-працівницям. Це показує, що коли секс-працівниці співпрацюють, вони можуть вирішувати проблеми». НУО «Бездоганні леді», Монголія 

Молоді секс-працівники в Камеруні та Буркіна-Фасо також говорили про дорослих секс-працівників як про систему підтримки, зазначивши, що молоді  секс-працівники можуть звернутися до старших, якщо їм потрібен захист, житло  або зв’язок із самоорганізаціями секс-працівників. І хоча такі відносини між секс-працівниками різних поколінь часто мають неформальний характер; у деяких самоорганізаціях було розроблено офіційні програми наставництва та стажування, щоб допомогти молодим секс-працівникам розвивати лідерські навички. 

Одну з таких програм з 2021 року проводить Азійсько-тихоокеанська мережа секс-працівників. Мета програми — розширити можливості та виховати нових лідерів руху секс-працівників і активістів в Азійсько-тихоокеанському регіоні, допомогти їм посилити адвокацію та забезпечити стійкість  національних рухів секс-працівників. У програмі взяли участь 7 учасників із 6  країн, для яких протягом трьох місяців проводилася навчальна програма.  У цій програмі розглядалися такі теми, як права людини, структурні  проблеми, правові та політичні питання, розвиток організації та  захист інтересів. 

Нарешті, самоорганізації секс-працівників також проводять цільові тренінги та семінари, на яких розглядаються найнагальніші потреби та пріоритети молодих секс-працівників. Соціальний рух «Віра, Надія, Любов» з України проводить тренінги для секс-працівників за темами, обраними самими секс-працівниками. «Бриліантова ініціатива жінок Охоту» (ODWI) у Нігерії провела кілька навчальних тренінгів для секс-працівників у відповідь на високий рівень насильства з боку клієнтів. 

«Багато молодих секс-працівників було вбито клієнтами, і це не могло не викликати занепокоєння. Тож ми почали навчати молодих секс-працівників навичкам вуличних юристів, щоб вони могли захистити  себе під час арешту та в суді. Завдяки цьому тренінгу ми виграли  кілька справ у суді». ODWI, Нігерія 

Розвиток спільноти та спільні дії 

Хоча частина молодих секс-працівників не має зв’язків із рухом, багато хто знайшов  спосіб стати частиною спільноти. Розширення доступу до інтернет-інструментів та платформ, яке змінило способи спілкування між молодими секс-працівниками та способи пошуку ресурсів, вплинуло на те, як секс-працівники будують спільноту. Використання онлайн-платформ змінило, а в деяких випадках і прискорило залучення молодих секс-працівників до захисту своїх інтересів в Інтернеті завдяки розвитку цифрової грамотності та полегшенню зв’язків  між секс-працівниками з різних країн. 

У мережевих спільнотах молоді секс-працівники  можуть обмінюватися важливою інформацією щодо безпеки та здоров’я, отримувати поради від колег  та користуватися життєво необхідними медичними послугами. Молоді секс-працівники з М’янми, наприклад, активно користуються такими мережевими платформами, як Facebook і Viber, щоб відстоювати свої інтереси та діяти спільно. За їхніми словами, використовуючи ці мережеві платформи, молоді секс-працівники допомагають одне одному, поширюють інформацію та знання у своїй спільноті. Подібної думки дотримувалися  й в інших регіонах. 

«Багато молодих секс-працівників мають дуже сильну мотивацію об’єднувати спільноту та відстоювати свої інтереси, іноді навіть на широкому рівні за допомогою соціальних мереж». «Спільнота Pace», Канада 

Учасники дослідження також зазначали, що в багатьох країнах центром взаємодії спільноти з молодими секс-працівниками є самоорганізації секс-працівників та інші НУО. У країнах Південної Африки SASWA проводить окрему  конференцію для молодих секс-працівників, де вони мають можливість зібратися й усім разом обговорити пріоритети, пов’язані з політичними та правовими реформами. Самоорганізації секс-працівників у багатьох регіонах наголошували, що потрібно адаптувати програми та надання послуг до інтересів, сильних сторін і методів колективних дій, популярних  серед молодих секс-працівників. Молоді секс-працівники з Південної Африки, які брали участь у дослідженні, зазначили, що перешкод для отримання послуг стає менше, коли їм вдається налагодити зв’язок із самоорганізаціями  секс-працівників та іншими НУО. 

Інші спроби врахувати потреби та пріоритети молодих секс-працівників включають використання молодіжного сленгу та технологій, які віддає перевагу молодь, а також організацію творчих вечорів і зустрічей. Самоорганізації з Еквадору зазначили, що молоді секс-працівники активно беруть участь у практичних заходах, зокрема в маршах та сидячих протестах. 

Молоді секс-працівники також зазначали, що беруть участь у заходах  ЛГБТКІ+-спільноти, які безпосередньо не стосуються секс-праці, але  переслідують ті самі цілі, що й рух секс-працівників. Організація «ЛГБТ-форум прогрес» з Чорногорії зазначила, що секс-працівники входять до правління  їхньої організації, до ради, а також працюють як співробітники. Багато секс-працівників із ЛГБТК+-спільноти у світі позитивно відгукувалися про участь у заходах для ЛГБТКІ+ та про отримання послуг, призначених для цієї групи.Учасники з Перу, Канади та Марокко повідомили, що молоді секс-працівники створюють власні рухи зі своїми кампаніями та групами взаємопідтримки. Активізм може набувати різних форм, зокрема  використовувати художні засоби. 

«Молоді секс-працівники з Марокко використовують культуру та мистецтво для захисту своїх інтересів та об’єднання спільноти. Вони пишуть музику, вірші, створюють візуальні образи, які відображають їхній досвід і допомагають домогтися позитивних змін». Платформа «Лайлат», Марокко 

Залучення до повноцінної участі та сталість 

Молоді секс-працівники відіграють важливу роль у повсякденному житті самоорганізацій секс-працівників, тим самим зміцнюючи стійкість руху. Самоорганізації секс-працівників із різних регіонів запрошують молодих секс-працівників до штату, до правління, пропонують зайнятися аутріч роботою, провести дослідження або стати консультантом. Це не тільки допомагає молодим секс-працівникам набути нових навичок і  поповнити доходи, але й стає внеском в успіх  організації. Учасники зазначили, що залучення молодих секс-працівників допомагає організації розвиватися, бути в курсі нових технологій, термінології та нових тенденцій в аутріч роботі. Організація «Червона парасолька — Афіни», де молоді секс-працівники прийняті на штатну посаду, а також працюють консультантами за принципом «рівний рівному», пояснюють: 

«Про нові проблеми у сфері секс-праці, пов’язані з використанням технологій, таких як платежі та захист даних в інтернеті, ми дізналися від молодих секс-працівників. І ми переглянули процедури консультування та навчання, щоб охопити людей різного віку». «Червона Парасолька — Афіни», Греція 

Молоді секс-працівники також відіграють ключову роль в управлінні організацією, де вони входять до складу правління та різних комітетів. SASWA, наприклад, запросила молодих секс-працівників до складу керівного комітету, який консультує мережу з усіх питань щодо заходів. У кенійській організації HOYMAS діє комітет із молодих секс-працівників, який допомагає зробити дропінцентр більш прийнятним та актуальним для молоді. У результаті роботи цього комітету в заходах дропінцентру взяли участь 627 молодих секс-працівників, яких направили до сусідньої клініки для отримання послуг  у зв’язку з ВІЛ та ІПСШ. 

Загалом учасники визнали, що потрібно залучати молодих секс-працівників до повноцінної участі в русі, оскільки вони самі краще знають власні потреби та можуть обрати стратегії для їх задоволення. Однак для того, щоб ця участь була стійкою, потрібні кошти, навчання та розширення можливостей. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ 

Політикам та особам, які приймають рішення 

• Декриміналізуйте всі аспекти секс-праці, зокрема рекламу та  надання секс-послуг, участь посередників та користування секс-послугами. 
• Скасуйте закони та політику, що обмежують доступ до інформації, послуг та  мережевих платформ, якими користуються секс-працівники будь-якого віку. 
• Вживайте заходів для того, щоб забезпечити нужденних доступним житлом  та освітою й посилити економічну безпеку молодих людей. Серед  іншого, необхідно переконатися, що державні механізми соціального  захисту охоплюють також молодих секс-працівників. 
• Забезпечте самоорганізації секс-працівників адекватним стабільним  фінансуванням, щоб вони могли розвивати потенціал і розширювати  можливості молодих секс-працівників та надавати їм цільові послуги. 

Провайдерам послуг 

• Проводьте навчання під керівництвом секс-працівників для постачальників послуг, щоб ті надавали послуги молодим секс-працівникам без дискримінації та без порушення прав. 
• Проводьте доступні та конфіденційні програми, не вимагаючи  від молодих людей відмовитися від заняття секс-працею або вживання наркотиків як умови доступу до них. 

Самоорганізаціям секс-працівників 

• Шукайте молодих секс-працівників для штату та керівних структур організації та залучайте їх на рівних до планування, розробки, моніторингу, оцінки програм та управління програмами чи службами, що безпосередньо стосуються їх. 
• Організуйте роботу в організації на засадах співпраці, відмовтеся від  ієрархії, адже це допоможе зменшити конфлікти та владний дисбаланс між молодими та старшими секс-працівниками. 
• За допомогою молодих секс-працівників розвивайте цифрову грамотність,  присутність у соціальних мережах та аутріч-послуги, щоб охопити молодих  людей, які ховаються від суспільства або живуть в ізоляції. 

ВИСНОВОК 

Молоді секс-працівники стикаються з тими самими труднощами, що й секс-працівники будь-якого віку, але при цьому вони мають свої власні унікальні потреби та пріоритети, а також особливу вразливість, зумовлену віком. Попри всі складнощі, однак, молоді секс-працівники творчо підходять до захисту своїх прав і різними способами співпрацюють із самоорганізаціями секс-працівників.

Політикам слід  забезпечити визнання та захист їхніх прав, адже вони одночасно є молодими людьми та секс-працівниками, а також створювати й фінансувати цільові служби для цієї групи. Рух секс-працівників при цьому має забезпечити молодим секс-працівникам безпечний та інклюзивний  простір, щоб вони мали можливість висловлюватися та домагатися задоволення власних  потреб, захисту прав людини та поваги до суб’єктності. Значуща участь  молодих людей — це ключ до стійкості руху секс-працівників, який  дозволить йому продовжувати роботу з захисту прав усіх секс-працівників. 

Глобальна мережа проєктів у сфері секс-праці використовує спеціальну  методологію, яка допомагає приділити увагу думці самоорганізацій секс-працівників та думкам секс-працівників «з вулиць». У довідкових статтях розглядаються проблеми, з якими секс-працівники стикаються на місцевому, національному та міжнародному рівнях, а також аналізуються глобальні тенденції. 

Термін «секс-працівник» охоплює все розмаїття спільноти секс-працівників, до якої, серед інших, входять жінки, чоловіки та  трансгендери; лесбіянки, геї та бісексуали; чоловіки, які вважають  себе гетеросексуальними; секс-працівники, які живуть з ВІЛ та іншими  захворюваннями; секс-працівників, які вживають наркотики; молодь  (віком від 18 до 29 років); мігрантів із документами та без них, а також біженців і внутрішньо переміщених осіб; секс-працівників, які живуть у  містах і сільській місцевості; та секс-працівників, які перебувають під вартою.
 

Щиро дякуємо колегам з NSWP за висвітлення критично важливих тем, відкритість матеріалів та можливість їхнього вільного розповсюдження. Надані ресурси є надзвичайно корисними для нашої щоденної роботи та розвитку самоорганізації секс-працівників. Завдяки такій інформаційній підтримці українська спільнота отримує надійне підґрунтя для адвокації та правового захисту.