гаряча лінія
ukr
ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ.  ЦІЛОДОБОВО.

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЯКЩО:
  • 📌 співробітники поліції вимагають у Вас гроші, примушують до складання/підписання незаконних протоколів, проводять незаконні обшуки;
  • 📌 Ви піддаєтеся фізичному та психологічному насильству з боку поліції (моральне приниження, образа, примус до співпраці, примус до сексу, згвалтування і т.д.);
  • 📌 Ви піддаєтеся насильству;
  • 📌 у Вас намагаються забрати дитину/позбавити батьківських прав, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вас шантажують, залякують або обмежують свободу;
  • 📌 Вам відмовляють у наданні медичних послуг, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вам потрібна допомога в отриманні паспорта, оформленні прописки і т.д.
+38(050) 450 777 4 +38(067) 450 777 4

10 ПРИЧИН, ЧОМУ ПІВДЕННА АФРИКА ПОВИННА ДЕКРИМІНАЛІЗУВАТИ СЕКС-ПРАЦЮ

24 Гру 2022 14:12:29
0
комментариев

Крім економічних вигод, термінова декриміналізація необхідна для забезпечення конституційних прав для 153 000 секс-працівників країни.

Організації громадянського суспільства, активісти та секс-працівники Південної Африки все частіше звертаються до президента Сиріла Рамафосе (Cyril Ramaphosa) із закликами вжити термінових заходів, щоб доручити Міністерству юстиції та конституційного розвитку прискорити процес реформи закону про секс-працю та декриміналізувати її.

Це робиться для того, щоб вирішити проблему очевидного виключення секс-працівників у доступі до трудових прав, захисту від порушень та дискримінації на основі їхньої професії. Хоча декриміналізація є першочерговим завданням, міністерство та парламент Південної Африки давно закликають легалізувати ліцензований, регульований та оподатковуваний безпечний секс для дорослих за згодою в приватному порядку або в місцевих будинках.

Секс-праця в Південній Африці криміналізована у розділі 20(1) Закону про сексуальні злочини 1957 року (section 20(1) (aA) of the Sexual Offences Act, 1957), в якому йдеться, що будь-яка особа, яка вступає в незаконні статеві зносини або чинить непристойний акт із будь-якою іншою особою за винагороду, винна у злочині.

Криміналізація також може бути виявлена у муніципальних підзаконних актах, які включають положення, які забороняють секс-працю. Інші аспекти секс-праці також заборонені, наприклад, утримання громадського будинку або володіння ним, проживання за рахунок доходів від «проституції» та залучення людини до «проституції».

У травні 2017 року Південноафриканська комісія з реформи законодавства (SALRC – South African Law Reform Commission) опублікувала «Звіт про сексуальні злочини (Report on Sexual Offences): проституція серед дорослих». У цьому звіті комісія розглядає секс-роботу як насильство щодо жінок та закріплює розуміння того, що секс-працівники стають жертвами через свою роботу, а не через контекст, у якому вони працюють.

Цей Звіт не може осмислено вирішити проблему насильства щодо секс-працівників і визнати науково обґрунтовані дослідження, що демонструють переваги декриміналізації секс-роботи для здоров’я, благополуччя та прав людини секс-працівників. Хоча у звіті рекомендується реабілітувати секс-працівників за допомогою спеціальних реабілітаційних програм, які передбачають інтенсивну терапію та професійну підготовку.

Є вагомі причини, через які секс-робота в Південній Африці має бути декриміналізована. Нижче наведено 10 причин серед багатьох інших, з яких декриміналізація не лише важлива, а й потребує терміновості.

Причина 1:

Концепція секс-праці розвивається, особливо у світлі технологій та сексуального визволення. Секс-праця поширюється на такі види діяльності, як веб-камінг, секс-оператори по телефону, послуги еротичного масажу, сексуальне сурогатне партнерство (Sex surrogates or surrogate partners) та ескорт-послуги.

Що стосується технологій, то спостерігається збільшення кількості послуг з передплати на контент для дорослих на сайтах, таких як OnlyFans, в яких творці соціальних мереж пропонують селфі, поради, інформацію, навчальні посібники, а також секс-роботу та отримують гроші за свій контент.

Еволюція секс-роботи кидає виклик так званим «правовим переконанням суспільства» та «гідності» такої роботи, бо тепер це не просто статевий акт. Також збільшується кількість людей, які беруть участь у подібній роботі «на власний вибір».

Причина 2:

Закони та подальша маргіналізація секс-працівників роблять їх більш уразливими для нападів з боку поліції, клієнтів, третіх осіб та власників громадських будинків. Секс-працівники часто стають мішенню поліції і вразливішими для насильства, тому що їм доводиться працювати в небезпечних та ізольованих місцях, щоб уникнути уваги. Криміналізація робить секс-роботу менш безпечною. Вона підриває доступ секс-працівників до правосуддя за злочини, вчинені проти них, і наражає їх на неконтрольоване насильство та експлуатацію. Секс-працівники Південної Африки відчувають страх, емоційний біль та розчарування.

Причина 3:

Національний стратегічний план Міністерства охорони здоров’я з ВІЛ для секс-працівників ґрунтується на повазі прав людини секс-працівників та недискримінації при доступі до медичних послуг. Криміналізація перешкоджає спробам секс-працівників отримати доступ до медичного обслуговування, включаючи профілактику ВІЛ, лікування, догляд та підтримку.

Причина 4:

У справі «Джордан проти рішення Конституційного суду штату» (Jordan v The State) 2002 (6) SA 642 (CC) власник будинку розпусти, працівник будинку розпусти і секс-працівниця були засуджені за порушення Закону про статеві злочини і оскаржили це рішення на підставі того, що відповідні положення Закону про статеві злочини були неконституційними. До справи було долучено amicus curiae (лат.) з письмовими свідченнями від секс-працівників на підтримку їхніх уявлень. З письмових свідчень стало ясно, що хоча більшість із секс-працівників були мотивовані грошима, вони були у згоді з роботою, якою вони займалися.

Це показує, що існує різниця між добровільною та примусовою секс-працею, і першу треба регулювати. Отже, тим, хто добровільно займається секс-роботою, має бути надано свободу вільно займатися своїм ремеслом.

Причина 5:

Криміналізація секс-роботи не втримала людей від продажу сексу, задля заробітку на життя — індустрія в країні насправді зростає. За даними Південноафриканської національної ради зі СНІДу, у Південній Африці налічується близько 153 тисячі секс-працівників. Уряд Південної Африки може отримати велику вигоду з регулювання цієї галузі та оподаткування її діяльності. Контролювати легальну торгівлю легше, ніж нелегальну. Розвиток адміністративного законодавства дозволить контролювати секс-працівників через правила ведення бізнесу та охорони здоров’я, податкові правила та місцеву політику.

Причина 6:

Більшість секс-працівників у Південній Африці чорношкірі жінки, і вони продають секс в першу чергу для того, щоб підтримати своїх утриманців. Економічно чорні жінки знаходяться у нижній частині харчового ланцюга в нашій економіці через кілька систематичних винятків. Не регулюючи та не декриміналізуючи цю галузь, уряд позбавляє чорношкірих жінок економічних прав, можливостей та фінансової безпеки. Сам уряд не зміг належним чином забезпечити фінансове забезпечення багатьох із цих жінок. Нам ще доведеться побачити ефективність рекомендованих програм переорієнтації, і незрозуміло, чи виділявся будь-коли на них бюджет.

Причина 7:

У Південній Африці безробіття та економічна криза. Нам необхідно вийти на невикористані ринки та галузі. Індустрія секс-бізнесу заробляє багато грошей і, за оцінками, ця індустрія охоплює майже мільярд доларів/євро. Ринок є внутрішнім та міжнародним за своїм характером і може збільшити кількість робочих місць у Південній Африці, особливо у світлі різних видів діяльності, у яких людина може пропонувати свої послуги.

Причина 8:

Незважаючи на те, що «Всесвітня Хартія Прав Повій» не має обов’язкової сили і досі викликає суперечки, вона закликає до декриміналізації всіх аспектів секс-роботи для дорослих, які є результатом індивідуальних добровільних рішень, оскільки свобода вибору людей є важливою. Секс-праця — це законна діяльність, яку необхідно визнати та регулювати, щоб захистити права секс-працівників та запобігти зловживанням.

У Хартії також сказано, що секс-працівникам мають бути гарантовані всі права людини та громадянські свободи, включаючи свободу слова, пересування, імміграції, роботи, шлюбу та материнства, а також право на страхування по безробіттю, медичне страхування та житло. Такі країни, як Нідерланди, Мексика, Німеччина та Колумбія, добре регулюють цю галузь.

Причина 9:

Криміналізація призводить до відсутності основного захисту прав людини, закріпленого у Конституції Південної Африки. Ці права включають права на людську гідність, фізичну та психологічну недоторканність, доступ до здоров’я, право бути вільним від усіх форм насильства і не наражатися на жорстоке, нелюдське чи принижуюче гідність покарання, право на недоторканність приватного життя, право на свободу вираження поглядів, права на рівність з погляду ступеня дискримінації, з якою вони стикаються, тощо.

Криміналізація секс-роботи порушує надто багато із зазначених вище основних прав, щоб не брати до уваги це. До того ж криміналізація опосередковано сприяє гендерній нерівності, тому що ця галузь (секс-робота) переважно включає жінок. Криміналізація позбавляє багатьох уразливих та маргіналізованих жінок їх конституційних прав, і все це заради правових переконань суспільства.

Причина 10:

Застосування трудового законодавства є важливим для секс-працівників, оскільки це допоможе забезпечити охорону здоров’я та безпеку на робочому місці, доступ до Фонду Страхування Непрацездатності (Unempoloyment Insurance Fund), це допоможе регулювання трудових відносин між власниками громадських будинків та секс-працівниками, а також дасть юридичну підтримку для отримання відшкодування у разі заподіяння шкоди здоров’ю чи експлуатації. Без цього захисту секс-працівники обмежені у своїх можливостях забезпечувати виконання контрактів, вимагати соціального забезпечення, отримувати кредит чи пред’являти цивільні позови щодо сімейних та майнових питань у судах.

Висновок

Є незаперечні докази, що свідчать про шкоду, що завдається криміналізацією, а також докази, що свідчать про переваги декриміналізації секс-праці. Урядові Департаменти та Парламент ПАР повинні розглядати декриміналізацію секс-праці як можливість для захисту основних прав людини, зростання економіки за рахунок створення робочих місць та скорочення зловживань на чорному ринку, а також як можливість протидії торгівлі людьми з примусу та без згоди.

Секс-праця розвивається, і технології полегшують участь у ній. Чим раніше ми приймемо той факт, що «секс-праця – це робота», тим краще.

Текст — Карабо Мокгоняна (Karabo Mokgonyana) — вона є нагородженою юристкою та спеціалісткою в галузі розвитку, а також директором Sesi Fellowship and Skill Hub, організації, очолюваної жінками та молоддю, яка надає молодим жінкам наставництво та розвиток навичок.

Статтю опубліковано на 13 жовтня 2022 року на порталі mg.co.za