гаряча лінія
ukr
ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ.  ЦІЛОДОБОВО.

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЯКЩО:
  • 📌 співробітники поліції вимагають у Вас гроші, примушують до складання/підписання незаконних протоколів, проводять незаконні обшуки;
  • 📌 Ви піддаєтеся фізичному та психологічному насильству з боку поліції (моральне приниження, образа, примус до співпраці, примус до сексу, згвалтування і т.д.);
  • 📌 Ви піддаєтеся насильству;
  • 📌 у Вас намагаються забрати дитину/позбавити батьківських прав, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вас шантажують, залякують або обмежують свободу;
  • 📌 Вам відмовляють у наданні медичних послуг, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вам потрібна допомога в отриманні паспорта, оформленні прописки і т.д.

Довга історія легалізації секс-праці у Туреччині

21 Чер 2019 03:06:07
0
комментариев

Магістерка критичних гендерних досліджень (Центральноєвропейський університет) та антропології (Університет Альберти) Дафна Рачок у своєму блозі робить огляд регулювання секс-праці в різних країнах світу. Спеціально для порталу «Легалайф-Україна» – майже вікова історія регулювання секс-праці у Туреччині.

У Туреччині секс-праця є легальною від часів заснування сучасної республіки в 1923 році. Секс-працівниці можуть працювати або самостійно, або в борделі. Утримання борделю також є легальним, проте примус до проституції є незаконним і карається відповідно до чинного кримінального кодексу.

Власники борделей також платять податки та мають зареєструвати свій заклад, показавши, що він відповідає санітарним правилам. Але якщо раніше захищати борделі входило в обов’язки поліції (до 2012 року), зараз борделі наймають приватні охоронні компанії для цієї роботи.

Законодавче регулювання секс-праці ґрунтується в основному на законах 1930 та 1961 років. Вони встановлюють основні правила, що регулюють секс-працю: наприклад, з усіх секс-працівниць обов’язково стягуються податки, секс-працівниці мають обов’язково використовувати презервативи та регулярно проходити медичні огляди. Щоб працювати легально, секс-працівниці мають зареєструватися та отримати спеціальне реєстраційне посвідчення, у якому зазначена дата проходження останнього медогляду.

На жаль, у Туреччині чоловікам забороняється реєструватися як секс-працівникам, тому багато чоловіків та трансгендерних людей працюють нелегально. Більше того, попри те, що на папері отримати реєстраційне посвідчення – доволі легка процедура, останнім часом місцеві уряди все менш і менш охоче видають нові посвідчення. Відповідно, усе більше секс-працівниць змушені йти в тінь.

Багато секс-працівниць Туреччини вважають закони 1930 та 1961 року застарілими, бо вони не відповідають реаліями секс-індустрії.

Але також на додачу до цих двох законів існує низка статей кримінального кодексу, які часто використовуються проти секс-працівниць: наприклад, стаття про «одержання прибутку від проституції», «заохочення людей до проституції» та інші.

Також існує закон «Про обов’язки і владу» поліції, який закликає її вживати всі необхідні заходи для «запобігання» проституції. Секс-працівниці скаржаться, що цей закон призводить до рейдів на борделі, їхнього закриття та кримінальних проваджень проти секс-працівниць.

Фото Global Network of Sex Work Projects