Этот сайт использует cookie для хранения данных. Продолжая использовать сайт, Вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Насильство як фактор секс-праці
Секс-працівники особливо уразливі до проявів насильства, так як криміналізація секс-праці обмежує їх доступ до системи правосуддя, а стигма по відношенню до них в суспільстві може перешкоджати отриманню необхідних послуг.
Більше 80% опитаних секс-працівників вказали, що протягом останнього року їм довелося пережити як мінімум один із проявів насильства. Майже дві третини секс-працівників пережили, як мінімум, одну з форм фізичного або сексуального насильства за цей період.
Безкарність щодо злочинів по відношенню до секс-працівників створює сприятливі умови для насильства.
Як правило, потерпілі не повідомляли про подібні ситуації в поліцію, побоюючись розголошення інформації та притягнення до відповідальності за «зайняття проституцією». Тому їх клієнти нерідко дозволяють собі застосування фізичної сили, можуть насильно утримувати своїх жертв під замком, примушувати до надання додаткових секс-послуг.
Криміналізація секс-праці відкриває широкі можливості для насильства з боку представників державних структур, перш за все – правоохоронних органів.
Кожен п’ятий респондент повідомив про психологічне насильство з боку представників поліції, кожен сьомий – про загрози або залякування від правоохоронців. Більш того, 15% опитаних секс-працівників були змушені надавати безкоштовні інтимні послуги співробітникам поліції. Нерідкими виявилися і випадки фізичного та сексуального насильства з боку представників силових структур.
Проблема насильства замовчується секс-працівниками, які побоюються як можливості залучення до відповідальності за надання секс-послуг, так і можливої помсти кривдників, засудження і стигматизації в суспільстві. За будь-якою допомогою зверталися лише 15% потерпілих від насильства, при цьому до поліції звертались одиниці.
Секс-працівники не звертаються до поліції бо впевнені, що ніхто не зможе надати їм реальну допомогу, відчувають сором і страх перед розголошенням особливостей свого способу життя, а також відчувають власну провину в розвитку подібних ситуацій.
Під час «спілкування» з поліцією секс-працівники часто підписували протоколи за ст.181.1. В інших випадках неодноразово вдавалося «домовлятися» з представниками правоохоронних органів за допомогою грошей або надання сексуальних послуг. Іноді подібні домовленості супроводжувалися погрозами і психологічним тиском з боку поліції.