Приклади порушень прав секс-працівниць в Україні

Директорка БО «Легалайф-Україна» Наталія Ісаєва розповідає про найбільш поширені порушення прав людини стосовно секс-працівників в Україні. Реальні історії які трапилися в останні роки. Пряма мова.

Для поліції чинна правова система – це інструмент шантажу, залякувань, а ще виконання плану по розкриттю «справ». Знайди одного з нас, склади під примусом протокол, приклади його до звіту  – і план виконаний. Без зайвих зусиль – нас-то вони знають, де шукати. В один день на нас складають протоколи оптом, по кілька штук, без дат, щоб зайвий раз не приїжджати – бензин коштує недешево. До речі, брати з секс-працівників «на бензин» теж розповсюджена практика.

Наприклад: у листопаді 2016р. зафіксовано 15 випадків, при яких 15 секс-працівниць підписали 28 протоколів без дати (вони були змушені підписувати відразу по 2,3,4 протоколи в один день). Процес затримання супроводжувався жорстоким поводженням, погрозами, психологічним тиском та шантажем. Всі жертви були позбавлені можливості повідомити родичам  про затримання  і про своє місце знаходження.  У випадку, коли двох жінок не законно доправили до відділку за підозрою за заняття проституцією, а також за сутенерство та звідництво, затримання тривало більше 40 годин. Секс-працівникам надали можливість зателефонувати рідним лише через 17 годин перебування у відділку поліції. В інших випадках,  співробітники ОБЗТЛ шляхом умовляння та психологічного тиску змушували до підписання протоколів. Ми (БО «Легалайф-Україна) відправили запити для отримання інформації про кількість складених протоколів за жовтень-листопад 2016р. по ст.181.1. «Заняття проституцією», а також про кількість притягнених до відповідальності і сумах назначених штрафів. Запити були розіслані в Департамент  Національної поліції України, в районні та міські управління юстиції. Протягом місяця ми отримали відповіді про те, що протоколів по статті 181.1 в їх системі не зафіксовано.

Потім, такий протокол приходить за місцем проживання або реєстрації секс-працівниці (в село або провінційне містечко), часто, не в особисту поштову скриньку, а на адресу сільського голови. Збирається сільрада, жителі, включаючи батьків секс-працівниці і починається розгляд справи. Село маленьке, консервативне, все всіх знають. Після всього цього батьки часто відмовляються від своїх дітей: адже це сором – таку дитину мати. А то, що вона кормила всю родину – то таке. Над дітьми секс-працівниць в садках, школах починають знущатися … Тиск такий, що не кожен витримає.

Було ї таке: на протоколі поліцейські поставили, коли їм було потрібно, дату, а секс-працівниця в цей час у пологовому будинку дитини народжувала. Відповідно, ніяк не могла «надавати сексуальні послуги невідомій особі за винагороду» (так змушують писати в пояснювальній до протоколу, з якої потім і отримують статтю 181.1).

Можуть і просто взяти на Окружній на «фальшивого клієнта» – ну і що, що де-факто сексу не було, мовляв, «мала на меті». Протокол. Адміністратівка.

Адміністративна стаття начебто не кримінальна. Але варто раз потрапити в базу по цій самій адміністративної статті і, якщо на тебе десь на вулиці нападуть, поб’ють, ножем полоснуть – у поліції відповідають: «Ти ж повія! Іди звідси, не будеш цим займатись – і не будуть так з тобою!». Навіть якщо вона вже кілька років не працює. Але вона в базі і ніколи її звідти не видалять.

Іноді поліцейські самі нас «кришують». Якщо не самих нас, то тих, хто нам допомагає з організацією. Ми їх називаємо «треті особи»  – люди, що допомагають в організації секс-послуг. Це наші адміністратори (сутенери), водії, охоронці, подруги, з якими секс-працівники по черзі приймають дзвінки і знімають квартири – разом безпечніше. Багато хто думає, що до такої професії нас примушують бандити-сутенери. Так, є і такі. Але чому вони є? Тому що залишаються безкарними. Тому що секс-працівники не йдуть у поліцію, не подають заяви – так, щоб дійсно дійшла до суду і до покарання винних. Але сутенери є різні, і стереотип, що всі вони примушують секс-робітниць силою, просто не відповідає реальності.

Штрафи. А з чого секс-працівниці заплатити цей самий штраф, якщо заробляє вона саме таким чином? Для більшості вихід один – йти назад на Окружну, там і заробити. В результаті ефект прямо протилежний очікуваному.

Секс-працівниці зазнають насильства і з боку медиків: у нас в Кіровоградській області лікарі із своїх «моральних» переконань,  дівчині секс-працівниці з ВІЛ-статусом після родів перев’язали труби, бо з їхнього погляду вона не повинна більше народжувати.