Екстремальний виклик, або як захистити права секс-працівників під час пандемії COVID-19. Інтерв’ю з Наталією Ісаєвою (БО «Легалайф-Україна»)

Українська Гельсінська спілка з прав людини продовжує серію інтерв’ю з керівниками правозахисних організацій України на тему поліпшення захисту прав вразливих груп населення під час боротьби з пандемією COVID-19. Однією з найбільш постраждалих від наслідків введення карантинних обмежень груп населення є секс-працівники.

Про те, яким чином правозахисники можуть допомогти секс-працівникам у відстоюванні прав у такий складний час, в інтерв’ю з керівницею благодійної організації «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА» Наталією Ісаєвою.

На сьогодні боротьба із пандемією COVID-19 є темою №1 у всьому світі і знаходиться у самому розпалі. Такі організації як ООН і ПАРЄ вже висловили  побоювання щодо того, що застосовані повсюдно державні карантинні обмеження негативно впливають на збереження прав людини. У чому на Ваш погляд полягає основна небезпека для прав спільноти секс-працівників у зв’язку з цим?

Пандемія COVID-19, як і інші кризи в області охорони здоров’я, оголює існуючу нерівність і непропорційно зачіпає людей, які вже криміналізовані, маргіналізовані і живуть у фінансово небезпечних ситуаціях, часто поза механізмів соціального захисту.

Багато секс-працівників одночасно належать і до інших вразливих груп, внаслідок пандемії COVID-19 у всьому світі вони зазнають труднщів, повну втрату доходу, зростаючі дискримінацію і переслідування.

Криміналізація різних аспектів секс-праці у більшості країн сприяє посиленню і без того небезпечного становища секс-працівників у неформальній економіці. Оскільки секс-працівники та їхні клієнти самоізолюються, секс-працівники залишаються незахищеними і стають все більш уразливими через відсутність доступу до національних схем соціального захисту, а також через виключення їх з пакету надзвичайних заходів соціального захисту, що застосовуються для інших працівників, особливо у тих випадках, коли секс-праця криміналізована. Вони не в змозі забезпечити себе і свої сім’ї, ризикують втратити житло, мають обмежений доступ до медичних послуг, презервативів та інших товарів для безпечного сексу. Тим самим секс-працівники стикаються із підвищеним ризиком для своєї безпеки, свого здоров’я і свого життя тільки заради того, щоб вижити.

Ситуація в Україні відображає регіональні та світові тенденції. По мірі поширення вірусу уряд став приймати різні заходи, щоб забезпечити безпеку громадян. Однак секс-працівники знову опинилися без захисту. Секс-працівники не можуть отримувати фінансову допомогу, яку надає уряд. Тим часом секс-працівники світу створюють фонди реагування на надзвичайну ситуацію, щоб допомогти спільноті у період кризи та просять усіх небайдужих людей вносити свої пожертвування.

Висловили свої побоювання і занепокоєння у спільній заяві Глобальна мережа проектів з секс-праці (NSWP) і ЮНЕЙДС, а також є заяви від Мережі адвокації за права секс-працівників (SWAN) і Міжнародного комітету з прав секс-працівників в Європі (ICRSE).

Глобальний альянс проти торгівлі жінками (GAATW) також опублікував заяву, у якій закликає рух з боротьби з торгівлею людьми визнати більш широкий погляд на торгівлю людьми під час глобальної пандемії COVID-19. Криза продовжує оголювати більш широку нерівність (включаючи доступ до охорони здоров’я, допомоги по безробіттю, нестандартну зайнятість, нерівність у доходах, насильство в сім’ї та расизм).

Ось витяг із заяви:

«Наша точка зору полягає у тому, що пандемія оголила недоліки глобальної економічної моделі, яка сприяє багатим, відкидає регулювання і оподаткування, і спирається на дешеву, контрольовану і експлуатовану робочу силу.

Криза в охороні здоров’я пройде, але після неї, швидше за все, прийде криза економічна. Рух по боротьбі з торгівлею людьми має вийти за рамки свого сховища і приєднатися до зростаючих вимог щодо системних змін. Решта дій будуть вважатися корисливими, як свято під час COVID-19».

Як БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА» реагує на ці виклики на організаційному рівні?

БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА» має свої філії та ініціативні групи в різних містах України. Ми перейшли, де це можливо, на дистанційну роботу або ж, з дотриманням норм, але ми продовжуємо безперервну роботу, надаючи консультаційну, юридичну та медико-соціальну підтримку секс-працівникам. Ми реагуємо на потреби спільноти, де можливо перерозподіляємо наявні кошти у відповідь на пандемію COVID-19, закуповуючи засоби індивідуального захисту, продукти харчування, допомагаємо секс-працівникам з дітьми. Багато з наших активістів організують збір коштів серед небайдужих людей. Хотілося б, щоб співчуваючих і небайдужих людей було б більше. Завдяки налагодженому партнерству з рядом організацій як громадського сектору, так і з деякими державними установами, ми допомагаємо секс-працівниам отримати послуги профілактичних програм, послуги з реагування на домашнє насильство, юридичну допомогу та соціальну підтримку.

За останній рік, значною мірою завдяки діям БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА» і УГСПЛ, тематика декриміналізації секс-праці залишалася на поряду денному національних ЗМІ та державних органів. Які на Ваш погляд перспективи декриміналізації секс-праці в Україні в 2020 році?

Дійсно, тема секс-праці і різного роду дискусії щодо декриміналізації були останнім часом «на слуху», викликаючи різноманітні відгуки. Це радує. Ці процеси не зупиняються і тривають, але так як адвокація це досить своєрідна діяльність, з рядом передбачуваних кроків, таких як обговорення (сьогодні це відбувається в основному в інтернеті і часто супроводжується кібер-цькуванням, внутрішньою мізогонією / жіночою мізогонією і особистими переслідуваннями активісток), а також проведення інформаційних та освітніх кампаній, то в умовах соціальної ізоляції наша робота може затягнутися або бути не настільки продуктивною.

Ви входите до керівних Рад і приймаєте активну участь у роботі ряду відомих європейських правозахисних організацій, які захищають права секс-працівників. Як карантинні обмеження вплинули на роботу правозахисників в Європі?

В усьому світі введені обмеження на пересування, підтримується соціальна ізоляція і не тільки. Світовий рух секс-працівників змушений реагувати і змінювати умови праці. На сьогодні вже відбувся перехід максимально в онлайн. Ми вчимося (разом з усіма правозахисниками) не тільки проводити різного роду заходи через Інтернет-ресурси, але ще і реагувати на проблеми, з якими стикаються саме секс-працівники. Це виклик для нас, оскільки для адвокаційних процесів необхідно шукати додаткові ресурси – як людські, так і матеріальні.

Чому декриміналізаційні та дестігматизаційні процеси по відношенню до вразливих груп населення на Ваш погляд важливі сьогодні в Україні?

Ми підтримуємо заходи, які приймає уряд, щоб згладити пік епідемії та уповільнити поширення вірусу, не допускаючи перевантаження системи охорони здоров’я. Однак ресурси і заходи соціального захисту повинні надаватися всім на рівних засадах. Вразливі групи населення – це частина нашого суспільства; вони мають право на той же рівень безпеки, що і всі інші громадяни країни.

Щоб забезпечити безпеку усім і домогтися успіху в охороні здоров’я і порятунку життів, ми закликаємо уряд України:

1. Декриміналізувати секс-працю, щоб подбати про здоров’я, безпеку та благополуччя секс-працівників;

2. Забезпечити фінансову підтримку секс-працівникам та іншим маргіналізованим групам населення, у тому числі тим, хто не має документів;

3. Забезпечити адекватний та безперешкодний доступ до медичних служб та послуг зменшення шкоди;

4. Забезпечити житло для всіх людей, що опинилися у надзвичайній ситуації;

5. Посилити контроль за діями Національної поліції з метою запобігання зловживань владою.

Джерело інтерв’ю: УГСПЛ