Legalife-Ukraine 2023. Пряма мова. Ірина Ємельянова з міста Луцьк

Як давно Ви займаєтесь правозахисною діяльністю? Чому Ви вирішили захищати права секс-працівників України?

В молодості я дуже гостро сприймала несправедливість до себе та інших. Коли я пішла на програму ЗПТ (Замісна Підтримувальна Терапія) я почала помалу відстоювати свої права та права свого чоловіка. Років 8 тому мене запросили працювати до БФ «ШАНС» соціальним працівником у програми профілактики. Я почала їздити на тренінги, проходити навчання. З 2017 року я пов’язала себе з БФ «ВОНА» та стала параюристкою. Вже з 2022 року я працюю у «Легалайф-Україна». Я твердо переконана, що жінки груп ризику та секс-працівниці – найнезахищеніші в Україні – як від свавілля поліції, стигматизації та дискримінації медичних працівників, так і від клієнтів.

Чи був у Вашому житті конкретний момент, який вплинув на ухвалення такого рішення?

Я все життя зазнавала принижень, несправедливих звинувачень, жорстокості та побоїв, і вирішила змінити щось у своєму житті та житті сестер секс-працівниць.

Як ваші близькі сприйняли той факт, що Ви захищатимете права секс-працівників України?

Мої близькі були проти, бо боялися за мене, та боялися можливих наслідків. Але побачивши, як я змінююся, отримуючи необхідні знання та досвід, вони змінили свою думку і тепер намагаються мене підтримувати.

Як це вплинуло на зміни у Вашому повсякденному житті?

У мене з’явилася справа всього мого життя – захищати права секс-працівниць. Я стала впевненішою у собі, навчилася розставляти пріоритети, аналізувати дані та будувати плани.

Наскільки війна вплинула на Вашу правозахисну діяльність? На Ваше звичайне життя?

Війна внесла багато змін у звичне робоче життя. Волинь прийняла понад 75 000 переселенців з різних регіонів України. До моїх клієнток тепер мають претензії не лише поліцейські, а й військові та ТРО (Сили територіальної оборони Збройних сил України). Лихий стан секс-працівниць, які через війну втратили роботу, сьогодні полегшує роздача гуманітарних наборів від «Легалайф-Україна».

Чи відчуваєте Ви підтримку від активістів з інших регіонів України та/або від активістів з інших країн?

В нашій організації дуже дружний колектив. Дівчата завжди допоможуть, підкажуть, підстрахують. У мене дуже тісні дружні стосунки склалися з активістками із Полтави та Кривого Рогу. Для мене дуже цінно, що директорка та дівчата з головного офісу завжди прийдуть на допомогу і наші стосунки будуються на принципі «рівна-рівній».

Що ви вважаєте для себе головним досягненням у своїй правозахисній діяльності?

Коли я домагаюся відновлення зневажених прав клієнток – це для мене головний стимул рухатися далі та моральне задоволення.

Чому, на Вашу думку, правозахисна діяльність є важливою під час війни?

Під час війни всі проблеми спільноти лише посилилися. Багато дівчат втратили роботу, жінкам ВПО (Внутришньо Переміщеним Особам) з малолітніми дітьми, щоб працювати нема де влаштувати дітей. Мізерна грошова допомога не дає можливості зводити кінці з кінцями.. Дика конкуренція між місцевими секс-працівницями та переселенками часто призводить до бійок із викликом поліції. Багатьом дівчатам ми підказували, як відновити втрачені документи. Ставила дівчат на АРТ-терапію та Програму ЗПТ (Замісна Підтримувальна Терапія). Підшукувала потрібне житло. Роботи у війну тільки побільшало. Дякую донорам, які підтримують нашу спільноту.

Яку пораду Ви могли б дати активісткам-початківцям?

Порада активісткам-початківцям – ніколи не опускати руки і вірити в нашу справу захисту прав секс-працівниць. Тільки так.

Публікація інтерв’ю стала можливою завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проекту «Голос жінок та лідерство – Україна», який запроваджується Українським Жіночим Фондом (УЖФ). Відповідальність за зміст інформації несе БО «Легалайф-Україна». Інформація, подана у статті, не завжди відображає погляди Уряду Канади та УЖФ.