Этот сайт использует cookie для хранения данных. Продолжая использовать сайт, Вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
STRIPPERS UNITED | МАЙБУТНЄ ОЗБРОЄНЕ ПРАВАМИ
Пропонуємо до вашої уваги широке інтерв’ю з чотирма активістками з легендарної профспілки стриптизерок Каліфорнії Strippers United. Інтерв’ю було опубліковано на сторінках впливового журналу The Flaunt Magazine 21 грудня 2021 року і супроводжувалося ексклюзивною фотосесією.
Зелене світло веб-камери блимає. Для стриптизерок із профспілки Strippers United це може бути скоріше синонімом початку шоу. Сигнал для запуску артистичної експресії. Синонім роботи для виживання. Але сьогодні світло веб-камери сигналізує про початок нашої Zoom-конференції. Сьогодні я спілкуюся з чотирма учасницями ради директорів Об’єднання Стриптизерш (Strippers United), які називають себе «робочим міжсекторальним рухом секс-працівників та стриптизерок, які працюють разом заради покращення становища, об’єднання в профспілки та декриміналізації всіх секс-працівників у Калі». Селена Стріппер, НетсХані, Міла Саммер і Хані Лестрейндж (Selena the Stripper, NatsHoney, Mila Summer, Honey Lestrange) всі зібралися разом на Zoom-конференцію, щоб обговорити поточні проблеми, з якими вони стикаються як профспілка, так і як звичайні люди , які просто намагаються заробити на життя.
Понад півтора роки тому трудовий рух у США продовжував втрачати популярність. Втім, профспілки США неухильно занепадали протягом десятиліть. У 1983 році Бюро статистики праці повідомило про 17,7 мільйонів найманих і оплачуваних членів профспілок у Сполучених Штатах, що становило 20,1% загальної кількості робітників. До 2019 року цей показник залученості впав приблизно до половини того рівня, який був у країні майже 40 років тому. Але на тлі пандемії COVID-19 все почало змінюватися. У міру того як країну трусили масові звільнення, а системні провали капіталізму ставали все очевиднішими, потреба в загальнонаціональному робітничому русі ставала все більш очевидною. Необґрунтовані вимоги на робочих місцях, що загрожували здоров’ю, благополуччю та життю працівників, викликали активізацію профспілкових зусиль по всій країні. Сьогодні необхідність термінового об’єднання робітників просочилася в кілька нових галузей праці — у сервіс, наукові кола та засоби масової інформації — всі вони зазнали вірусу профспілкового руху останнім часом. Підтримка профспілок досягла піку в 2021: Gallup повідомив, що 68% американської громадськості (90% демократів і 47% республіканців) виступають за об’єднання в профспілки. Такого схвалення не було з 1965 року, коли профспілки отримали підтримку 71% американців.
Однією з галузей, яка лідирує у зусиллях з об’єднання у профспілки, є секс-праця, і Strippers United допомагає руху очолити цю роботу. Ця група активістів була заснована у 2019 році секс-працівницею, письменницею та активісткою Антонією Крейн (Antonia Crane), а сьогодні її очолює Селена Стріппер, яка стала президенткою організації після того, як кинула виклик переважній «білій» формі руху. «Я виступила і сказала, що будь-який робітничий рух стриптизерок має очолюватися чорношкірими танцюристами», — каже Селена. «Антонія погодилася зі мною і запропонувала мені обійняти керівну посаду в організації». Але рух розпочався не лише у 2019 році. Селена дякує таким активісткам, як Марша П. Джонсон, Сільвія Рівера, Керол Лі та Майя Енджелоу (Marsha P. Johnson, Sylvia Rivera, Carol Leigh, Maya Angelou), за те, що вони своєю активістською діяльністю заклали основу для таких організацій, як Strippers United.
Запит на об’єднання був викликаний необхідністю.
«Я зв’язалася [зі Strippers United] після того, як на власні очі стала свідком корупції та готовності власників танцювальних клубів, юристів та бухгалтерів продовжувати ухилятися від виплати найнятим танцюристам реальної заробітної плати», — каже НетсХані, учасниця адміністративного та організаційного комітетів.
Хані Лестрейндж, казначей «Stripers United», знайшла свій шлях у профспілку після того, як її безцеремонно звільнили з роботи в Голлівудському барі «Гепарди» СМС після того, як керівництво продало клуб. “Stripers United допомогли нам знайти ресурси, щоб знову стати на ноги”.
На початку 2020 року набув чинності законопроект Nº 5 Асамблеї штату Каліфорнія, який надає шоу-працівникам права на охорону здоров’я, мінімальну заробітну плату та об’єднання у профспілки, яких за законом вони тривалий час були позбавлені.
«Коли у Каліфорнії пройшов закон Assembly Bill No. 5, стриптизерки стали найманими працівниками, а це означало, що тепер ми могли об’єднатись у профспілки, — пояснює Селена. «Антонія побачила цю можливість і вирішила, що настав час зібрати стриптизерок, щоб поговорити про трудові права з метою об’єднання індустрії в профспілку».
Незважаючи на новонабуту здатність об’єднуватись у профспілки, Assembly Bill No. 5, як і раніше, викликає суперечки в цьому секторі роботи. Хоча законопроект, можливо, був складений із найкращих спонукань, він створив те, що НатсХані називає «катастрофічним хвильовим ефектом у всій нашій індустрії». Команда пояснює, що багато років тому власники та менеджери клубів були готові ставитися до танцюристів як до найманих працівників, з комфортом обминаючи державні та федеральні правила. Але реалізація Assembly Bill No. 5 перевернула неформальну модель, найсильніше вдаривши по чорношкірих танцюристах, танцюристах старшого віку та інших танцюристах, що живуть на периферії.
«Вони не хотіли, щоби ми були найманими працівниками“, — каже Селена. «Вони не хотіли мати додаткових контактів із урядом. Вони не хотіли визнавати всіх нас. Вони не хотіли платити нам погодинну оплату. Тому вони вирішили зробити законопроект Assembly Bill No. 5 настільки жалюгідним, наскільки це можливо, сподіваючись, що ми піднімемо повстання і спробуємо подати петицію проти цього законопроекту».
Стає очевидним, що, хоча у всіх учасниць Strippers United різні шляхи роботи у стриптизі та веб-каммінгу, однак у результаті всі дороги ведуть до капіталізму.
«Люди, які займаються секс-працею, роблять це з різних причин, і їх не слід переслідувати за те, що вони роблять те, що вони мають робити, щоб вижити за капіталізму», — каже Селена. Саме фінансові труднощі призвели учасницю правління профспілки Мілу Саммер до веб-каммінгу. «У нас з мамою було багато спільного протягом довгих років, коли я просила у неї трохи грошей на їжу або допомогу з орендною платою, і ми плакали по телефону, тому що у нас обох було лише кілька доларів на наших рахунках».
НетсХанні погоджується: «Кожен етап життя, на який я вступала, був викликаний необхідністю».
Для Селени початок її кар’єри теж був досить тернистим. Вона вперше познайомилася з шугарінгом через подругу, чий покровитель осипав її розкішними подарунками. «У мене не було слів, щоб описати те, що вона робила. Я просто побачила гламур і була зачарована», – каже Селена. Після ризикованих експериментів з шугарингом і веб-камінгом, вона «нарешті досягла успіху в стриптизі, і частина мого успіху включала навчання з онлайн-бази даних про стриптизерок».
Як повторює Хані Лестрейндж: «Не існує певного типу особистості для заняття подібною роботою. І так само, як і в будь-якій іншій роботі, деякі люди роблять це, аби вижити. Капіталізм робить це із людьми. На даний момент робота задля виживання природна, а секс-праця заради виживання – лише продовження цього процесу».
Захоплення коштів їхнього власного виробництва було одним із способів для активісток зі Strippers United змінити правила гри. Під час пандемії багато хто з них звернувся до онлайн-шоу, щоб забезпечити себе засобами для існування, а також відточити свої художні навички. “Віртуальні клуби дозволили розширити наші артистичні здібності”, – говорить НатсХані.
Хані Лестрейндж організувала віртуальні шоу з колишніми танцівницями з колишнього клубу «Гепарди», що не лише дозволило створити простір для індивідуального художнього самовираження, а й дозволило досягти успіху без традиційних витрат на утримання стрип-клубу. «Це було цікаво і незвичайно, оскільки тепер не треба було мати справу з менеджерами», — каже вона. “Ми зібрали один внесок, який ми назвали “платою за будинок”, але в результаті ми повернули всі гроші танцюристам із зароблених коштів”.
Зростання цифрового придушення секс-індустрії поставило під загрозу кошти для існування багатьох секс-працівників, у тому числі стриптизерок і веб-камер, що входять до складу Strippers United. Від OnlyFans до Instagram і GoFundMe – центри соціальних мереж сьогодні піддають цензурі контент і таємно банять творців сексуального контенту. Селена визнає, що навіть віртуальні стриптиз-шоу, що проходили на початку пандемії, сьогодні можуть бути небезпечними. “Ми запрограмовані на невидимість алгоритмами соціальних медіа, які вважають наше існування незаконним”, – каже вона. “Наше життя постійно перебуває під загрозою з боку всіх соціальних факторів”, – додає НатсХані. Одним із факторів, що сприяють цьому, є каральні заходи, що приходять з появою секс-працівника в Інтернеті. «Слово «стриптизерка» позначається, — пояснює Селена, — і нас багато разів піддавали тіньовому бану, що було руйнівним для нашої роботи. Наша спільнота залежить від нас у плані ресурсів, і коли ми зникаємо в мережі, ми втрачаємо можливість надавати допомогу нужденним».
OnlyFans — сайт, який останніми роками різко виріс у плані популярності в мережі, — на ньому творці контенту можуть заробляти гроші на передплатниках або «шанувальниках», — нещодавно розкритикувався за спробу заборонити сексуальний контент, після того, як його зусилля з пошуку зовнішніх інвесторів не вдалися і стали широко відомими.
Однак платформа, пославшись на платіжну систему Мастеркард як на джерело своїх проблем, швидко приповзла назад до своїх найприбутковіших творців. Це вказує на набагато серйознішу проблему: великі та впливові організації поводяться з секс-працівниками по-макіавелівські, часто діючи під виглядом захисту жертв злочинів. Саме тут великий бізнес та уряд переплітаються у своїй боротьбі проти секс-праці. Розділ 47 Розділу 230 (Title 47 Section 230) Кодексу Сполучених Штатів, відомий як «Закон про пристойність комунікацій», захищає веб-сайти від контенту сторонніх користувачів, але законодавці правого спрямування використовують його для розправи над видавцями цифрового контенту сексуального характеру під предлогом торгівлі людьми. “Вони кажуть, що це потрібно для того, щоб зупинити ескорт і нелегальну проституцію, – пояснює Селена, – але насправді це робиться для того, щоб почати переслідувати різні онлайн-платформи”.
Міла Саммер стурбована тим, що наслідки застосування статті 230 «ускладнять для секс-працівників отримання коштів для існування і підвищать ймовірність того, що вони оберуть більш небезпечну інтимну роботу на вулиці». Останнім часом для розблокування платіжних систем на таких сайтах, як OnlyFans та інших схожих з ним майданчиках, що мають сексуальний зміст, сайти були змушені зробити цензурний вибір: «Або ви можете використати дійсно тупий алгоритм, — постулює Селена, — і просто пройтися за матеріалами та сказати: «О, ну, це схоже на жіночі груди», або «це схоже на якісь геніталії», або ви можете переглянути обліковий запис за обліковим записом, пост за постом і вирішити «чи ця людина виглядає так, начебто вона дає згоду на публікацію цього контенту свідомо?».
Тим не менш, у Strippers United великі плани на майбутнє. Вони очолили громадський простір, що належить секс-працівникам під назвою Artists Plex, який незабаром працюватиме за традиційною моделлю коворкінгу (Coworking space) із членством у стилі гольф-клубу. В ідеалі простір Artists Plex міг би зайняти місце організації MacArthur Park Swap Meet, щоб надати секс-працівникам притулок для «створення контенту, проведення заходів, створення шоу, а також спілкування та відточування нашого резюме [і] наших професійних якостей»,— йдеться в повідомленні НатсХані, яка очолює проект. Artists Plex дійсно дозволить членам Strippers United (і не тільки) вирватися з кайданів капіталізму і отримати в свої руки засоби виробництва.
Але треба зазначити, що на їхньому шляху лежать великі проблеми. Коли справа доходить до заробітку грошей, Strippers United зазнають ударів на кожному кроці. Від крадіжки заробітної плати в клубах до зростання тарифів на інтернет-платформах – всі ці види експлуатації не є чимось новим. Нещодавні проекти правління профспілки зіштовхнулися з серйозними перешкодами, чи то відмова від співпраці з боку платформи GoFundMe, чи відмова банків відкривати рахунки для чогось, пов’язаного з секс-роботою. “Банки – це прокляття для всіх секс-працівників”, – говорить Міла Саммер. «Вони дискримінують секс-працівників, відмовляючи їм в обслуговуванні, і вони також несуть відповідальність за багато політик жорсткого регулювання, які існують на OnlyFans і веб-сайтах».
Активісткам Strippers United доводиться бути майстрами на всі руки. Їм доводиться бути і артистками, і фотографами, стилістками, візажистками, хореографами, бізнесменами, рекламницями, бухгалтерами та багато ким ще — і все в одній особі. І вони страшенно цим пишаються. Отже, проблема не в людях, вона знаходиться в структурах навколо людей. «Я думаю, що це велика помилка в індустрії, — вважає Селена, — що сама секс-робота позбавляє людей прав та можливостей або принижує їхню гідність. Це швидше структури навколо неї позбавляють людей сили та принижують гідність. Нам не дозволяють відкривати власну справу. Нам не дозволено користуватися засобами виробництва. Нам не належить мати місця роботи. У нас не має бути банківських рахунків».
Цілком очевидно, що одне із найстаріших починань в історії — секс-праця — ще не отримало належної поваги в публічному дискурсі, у правових системах та в культурі. У міру того, як світ продовжує розвиватися і потребує змін, такі організації як Strippers United виходять на передній край боротьби з системою і сприяють досягненню життєво важливого прогресу. У той же час Strippers United запрошують усіх, хто, можливо, пригнічений вищезгаданою капіталістичною м’ясорубкою та великою нерівністю системи, насолодитися межами лібідо. Відкритість і нові способи отримання засобів для існування, які з’являються сьогодні в секс-праці, спонукають до великого і унікального навчання, що, зрештою, може призвести до створення світу, більш сприйнятливого до чогось такого священного і життєстверджуючого, як сексуальність.
Текст: Ханна Джексон для Flaunt Magazine
Фото: Ала Чо (Ala Cho)
Стиль: Скот Фріман (Scott Freeman)
Зачіска: Сабріна Гарсія (Sabrina Garcia)
Макіяж: Марія Пекораро (Maria Pecoraro)
Сценаристка фотосесії: Ханна Джексон (Hannah Jackson)
- МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СЕКС-ПРАЦІВНИКА 2 червня 2023/ОБ’ЄДНАНИЙ ФРОНТ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ УКРАЇНИ
Щороку, 2 червня, міжнародна спільнота секс-працівників відзначає Міжнародний день секс-працівників. Його основну тему визначають як “доступ до правосуддя”, а саме […] - П’ЯТЬ РОКІВ ВЕЛИЧЕЗНОЇ ШКОДИ / FOSTA-SESTA
На головному фото: Секс-працівники під час Міжнародної конференції зі СНІДу 2018. Фото: Джуно Мак Закон США завдав величезної шкоди секс-працівникам […] - ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО МАЙБУТНЬОГО СЕКС-ПРАЦІ: ІНТЕРВ’Ю З БЕЛЛОЮ РОБІНСОН
Белла Робінсон (Bella Robinson) — виконавчий директор COYOTE-RI (у перекладі — «Відгукніть свою стару втомлену етику» округ Род-Айленд), першу організацію […] - ТАЇЛАНД РОЗРОБЛЯЄ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЮ СВОГО МІЛЬЯРДНОГО СЕКС-БІЗНЕСУ
БАНГКОК, квітень 2023 Складена з багатьох рядів масажних салонів, що пульсують неоном нічних клубів і барів у галасливих кварталах червоних […] - У ШТАТІ НЕВАДА (США) ВІДНОВИЛИСЯ СУПЕРЕЧКИ ПРО РЕГУЛЮВАННЯ СЕКС-ПРАЦІ
Секс-праця і закони, що її регулюють, можуть бути складними, нюансованими і схильними до невірного трактування — у тому числі і […] - НОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТВЕРДЖУЄ, ЩО ХОРВАТІЇ НЕОБХІДНО ДЕКРИМІНАЛІЗУВАТИ СЕКС-ПРАЦЮ
Хорватії необхідно припинити кримінальне переслідування людей, які продають сексуальні послуги, і зосередитися на економічних причинах, які спонукають жінок займатися цим, […]