Історія руху за права секс-працівників. Керол Лі вводить в обіг термін «секс-праця»

У своєму есе «Винаходжуючи Секс Працю» (опубліковано в альманасі «Повії та інші феміністки» під редакцією Джилл Нейгл), Керол Лі відома як Scarlot Harlot писала, що ще в 1979 або 1980 році вона взяла участь в конференції в Сан-Франциско на запрошення альянсу «Жінки Проти Насильства в Порнографії і ЗМІ». Вона мала намір стати «свого роду послом в цій групі, інформуючи феміністок про проституцію». Однак вона згодом виявила, що на семінарі була розхожою фраза «Індустрія сексуального використання».

«Ці слова бентежили мене», – написала вона. «Як я могла сидіти серед інших жінок як політично рівна, коли мене так об’єктивували, описуючи тільки як щось що використовується, приховуючи мою роль актора і агента в угоді?»

Ли запропонувала змінити назву на «Індустрія секс-праці», так як це віддає пріоритет роботі постачальника, а не клієнта. Термін пріжився, і пізнійше Лі використала його у своїй п’єсі «Пригоди Скарлот-блудниці», з якою вона почала гастролювати в 1980 році.

За дослідженням BAYSWAN, найранійше задокументоване використання (надруковане в провідних змі) терміну «секс-працівник» в тому вигляді, в якому воно використовується в даний час, було знайдено в статті Associated Press Newswire від 1984 року про використання цього терміну в її театральній постановці.

«Секс-праця» стала більш широко використовуватися в 1987 році в публікації «Секс-праця: твори жінок в цій індустрії» (під редакцією Фредеріка Делака і Прісцилли Александер). З тих пір цей термін був прийнятий медичними установами та правозахисними організаціями по всьому світу і його використання все частіше зустрічається в провідних ЗМІ.

«Використання терміну «секс-праця» знаменує собою початок руху», – написала Керол Лі в своєму есе. «Він визнає працю, яку ми робимо, а не визначає нас своїм статусом».

Джерела: «Винаходжуючи секс-працю» Керол Лі

www.bayswan.org