Недавнє вбивство секс-працівниці викриває лицемірство Канади щодо проституції

МОНРЕАЛЬ – Недавнє вбивство 22-річної жінки в Квебеку знову привернуло увагу до канадських законів про проституцію (з 2014 року в Канаді імплементована «Скандинавська модель» регулювання секс-праці – прим. Ред.), які, за словами критиків, застосовуються нерегулярно по всій країні і роблять секс-працю тільки більш небезпечною.

Секс-працівники стверджують, що смерть Мерилін Левескі в приміському готелі Квебек-Сіті 22 січня 2020 року оголила лицемірство в застосуванні закону в Канаді і підкреслила боягузтво канадського політичного класу в питанні регулювання секс-праці.

За словами активістки із захисту прав секс-робітниць Сандри Уеслі Законопроект С-36, поданий громадськості в 2014 році в якості способу захисту жінок в сфері сексуальної торгівлі, змусив жінок, що продають секс послуги, стати «невидимками».

«Ситуація для секс-працівників безумовно погіршилася», – стверджує керівниця організації Stella, розташованої в Монреалі. Організація керується секс-працівниками і створена для них.

«В підсумку, для того щоб забезпечити безпеку клієнта (від арешту) ми повинні йти на дедалі більші компроміси в плані власної безпеки», – стверджує Сандра Уеслі.

51-річний Еустахіо Галлезе був затриманий в день умовно-дострокового звільнення і звинувачений у вбивстві другого ступеня Мерилін Левескі. Він був поміщений у в’язницю за вбивство своєї дружини в 2004 році і був засуджений за напад на попереднього партнера, але в рамках його дострокового звільнення була розроблена «стратегія управління ризиками», що дозволила Галлезе зустрічатися з жінками для задоволення його «сексуальних потреб».

Уеслі стверджує, що Левескі піддалася смертельної небезпеці в результаті посилення жорсткості законів, що регулюють проституцію. Вона пояснила, що до 2014 року чоловік міг платити жінці за секс в приватному готельному номері, і ніхто при цьому не скоював злочину.

Але згідно Законопроекту C-36 останнім часом покупка сексу або отримання вигоди від продажу сексу є незаконними. Секс-працівники не можуть рекламувати сексуальні послуги, а потенційні клієнти не можуть будь-яким чином або в будь-якому місці спілкуватися з ними з метою покупки сексу.

Хоча закон захищає секс-працівників від кримінальної відповідальності, клієнти або роботодавці, такі, наприклад, як масажні кабінети, стикаються з ризиком арешту і судового переслідування.

За словами Сандри Уеслі, спілкуючись в готельних номерах з клієнтами жінки не хочуть привертати до себе увагу, зі страху виклику поліції співробітниками готелю. Замість того, щоб кричати або тікати з кімнати до стійки реєстрації, секс-працівниці намагаються самостійно вирішувати ворожі ситуації.

Є й інші випадки, коли закон змушує жінок потрапляти в небезпечні ситуації.

Раніше повії могли спертися на вікно машини і домовитися про послуги і ціни з клієнтом. Вони мали час на огляд машини і людини, щоб виявити що-небудь підозріле.

Але тепер, за словами Уеслі, акт ведення переговорів є незаконним. «Ми повинні дуже швидко застрибнути в машину, як тільки вона пригальмує».

Яник Чікойн, власник масажного салону в районі Hochelaga-Maisonneuve в східній частині Монреаля, згоден з тим, що більшість власників салонів не наважуються викликати поліцію, якщо клієнт стає проблематичним або виникають інші проблеми.

«Я можу сказати, що більшість з них не стали б дзвонити в поліцію. Тому що вони бояться», – повідомив Яник Чікойн, керівник асоціації масажних салонів, що представляє близько 50 закладів в провінції.

Але сам Чікойн стверджує, що він вітав би арешт свого салону, щоб піддати законодавство країни в області проституції справжньому правовому тесту. Його масажний салон під назвою La Montrealaise відкрито нехтує канадським законодавством, детально рекламуючи на своєму веб-сайті різні сексуальні послуги. У разі арешту він готовий пройти весь шлях до Верховного суду. «Якщо вони приїдуть нас заарештувати, ми безумовно вже готові … відстоювати права секс-працівників та їх клієнтів», – сказав він в недавньому інтерв’ю.

Але поки, за його словами, поліція залишає його в спокої, якщо він не наймає неповнолітніх або не пов’язаний з організованою злочинністю.

La Montrealaise розташований в районі з низьким доходом, який раніше був домом для багатьох жінок, що продають секс на вулиці. Поліція, за його словами, вважає за краще, щоб жінки працювали в приміщенні, в безпечній обстановці.

Вбивство Левескі оголило і інші проблеми, пов’язані з тим, як нав’язується закон про криміналізацію покупки. Хоча комісія з умовно-дострокового звільнення вже назвала власну стратегію “неприйнятною”, документи показують, що Галлезе дозволялося зустрічатися з жінками виключно в сексуальних цілях. По суті, це було зелене світло, щоб порушувати закон і наймати повій.

Стен Степлтон, президент профспілки, що представляє співробітників по умовно-достроковому звільненню, сказав, що йому повідомили про те, що підозрюваний зустрічався з жертвою в готелі, тому що комісія з умовно-дострокового звільнення більше не дозволяла йому відвідувати масажні салони.

У недавньому інтерв’ю Степлтон заявив, що в його офіс надходили дзвінки від співробітників виправних установ в різних частинах Канади, в яких говорилося, що практика дозволу злочинцям на купівлю сексу була рідкістю, і це вже у минулому.

Прес-секретар виправної служби Канади, в якій працюють співробітники з умовно-дострокового звільнення, заявила, що сприймає звинувачення профспілки серйозно. «Зараз всі на емоціях, але давайте прояснимо, що Служба виправних установ Канади не підтримує злочинців, які вимагають сексуальних послуг”,- сказала Естер Мейлхот в електронному листі.

Федеральний міністр громадської безпеки Білл Блейр вже почав розслідування обставин, що призвели до смерті Мерилін Левескі. В електронному листі його прес-секретар Мері-Ліз Пауер обмежила свої коментарі справою Левескі, заявивши, що розслідування, розпочате Блейр, “визначить, чи були в цьому випадку дотримані правильні протоколи, і проллє світло на те, які системні зміни зможуть гарантувати, що така трагедія більше ніколи не трапиться”.

Сандра Уеслі стверджує, що політики вже запевняли її в тому, що вони розуміють, що діючі в Канаді закони про проституцію не працюють. Вона каже, що політики не хочуть діяти, оскільки стурбовані тим, що подібні дії представлять їх як заохочуючих до розповсюдження секс торгівлі. “Ми знаємо, що зараз їхня стурбованість полягає в тому, чи вплине декриміналізація секс-праці на їх шанси на переобрання”, – сказала вона.

Інтерв’ю Джузеппе Валиант The Canadian Press

Опубліковано 16 ЛЮТОГО 2020 РОКУ на порталі tricitynews.com