ПРЕС-ЗАЯВА UNAIDS. У «День Нульової Дискримінації» країни закликають до декриміналізації, аби врятувати життя людей

У “День Нульової Дискримінації” 2023 року, що відзначається 1 березня, UNAIDS наголошує на необхідності скасування законів, які криміналізують людей, котрі живуть із ВІЛ, (та ключові групи населення/та людей, які належать до ключових груп населення).* Тема 2023 року – “Врятувати життя: Декриміналізація”, вказує на позитивний вплив на здоров’я й життєві показники в разі скасування дискримінаційних і каральних законів.

У 2021 році світ поставив амбітні цілі з реформування законодавства, щоб скасувати кримінальні закони, які послаблюють заходи у відповідь на ВІЛ і залишають ключові групи населення поза увагою. Визнаючи декриміналізацію найважливішим елементом заходів, у відповідь країни взяли на себе зобов’язання, що до 2025 року менш як 10% країн матимуть каральне правове і політичне середовище, що впливає на заходи у відповідь на ВІЛ.

Вінні Б’яніма (Winnie Byanyima), виконавча директорка UNAIDS, зазначає:

«Криміналізовані закони відштовхують людей від рятівного лікування. Їх треба прибрати. Єдина причина, через яку люди досі помирають від СНІДу, — це нерівність: нерівність у суспільстві, соціальних нормах, відсутність можливостей у школі тощо – і все це разом узяте підвищує ризик зараження ВІЛ».

 «На рівні країни скасування кримінальних законів, які відводять людей від профілактики та лікування ВІЛ, має вирішальне значення».

Ці цілі амбітні, але вони необхідні

Дослідження в країнах Африки на південь від Сахари показали, що поширеність ВІЛ серед чоловіків-геїв та інших чоловіків, які мають статеві контакти з чоловіками, була вп’ятеро вищою в країнах, що криміналізували одностатеві сексуальні відносини, порівняно з країнами, які цього не роблять, і у 12 разів вище там, де були нещодавні судові переслідування.

Криміналізація секс-роботи збільшує як ризик зараження ВІЛ-інфекцією секс-працівників, так і їхню вразливість перед насильством з боку клієнтів, поліції та інших третіх осіб. Криміналізація клієнтів секс-працівників також неодноразово демонструвала негативний вплив на безпеку та здоров’я секс-працівників, включаючи скорочення доступу до презервативів та їх використання, а також збільшення рівня насильства.

Декриміналізація вживання і зберігання наркотиків для особистого користування пов’язана зі значним зниженням захворюваності на ВІЛ серед людей, які використовують ін’єкційні наркотики, зокрема завдяки ширшому доступу до послуг зменшення шкоди, скороченню випадків насильства та арештів або переслідувань з боку правоохоронних органів.

Вінні Б’яніма підкреслює:

“У нас є докази того, що при скасуванні кримінальних законів щодо переслідування одностатевих стосунків ризик зараження ВІЛ падає, ризик нових інфекцій серед геїв значно падає.

“Для мене ВІЛ – це хвороба, але більшою мірою це соціальна несправедливість. Вона спричинена нерівністю в суспільстві. Це не те, що може статися без консенсусу в суспільстві, тому нам потрібні всі на борту”.

Тому правова реформа має вирішальне значення, якщо ми хочемо покласти край СНІДу як загрозі громадській охороні здоров’я до 2030 року.

Це амбітні цілі, але вони не неможливі

Дійсно, недавній досвід доводить, наскільки вони досяжні. Тільки у 2022 році Бельгія та Австралія скасували закони, що криміналізують секс-працю; Зімбабве декриміналізувала зараження, нерозголошення та передачу ВІЛ, а Центрально-Африканська Республіка скоротила сферу дії своїх кримінальних законів про ВІЛ; Антигуа та Барбуда, Сент-Кітс та Невіс, Сінгапур та Барбадос скасували старі колоніальні закони, що криміналізують одностатеві сексуальні стосунки. Кувейт скасував закон про кримінальну відповідальність за імітацію протилежної статі, якій використовувався проти трансгендерних осіб, а Нова Зеландія скасувала обмеження на поїздки, пов’язані із ВІЛ.

Однак, незважаючи на такі обнадійливі реформи, світ не перебуває на шляху до того, щоб менше ніж 10% країн мали каральне правове та політичне середовище, яке породжує бар’єри для доступу до послуг у зв’язку з пандемією ВІЛ. У 2021 році за даними UNAIDS 134 країни, які подали звітність, прямо криміналізували або іншим чином переслідували людей за зараження, нерозкриття статусу або передання ВІЛ; 20 країн, які подали звіти, криміналізували та/або переслідували трансґендерів; 153 країни, що подали звіти, криміналізували щонайменше один аспект секс-праці; і 67 країн на даний час криміналізують одностатеві сексуальні стосунки за взаємною згодою. Крім того, 48 країн, як і раніше, вводять обмеження на в’їзд на свою територію для людей, які живуть із ВІЛ, а 53 країни повідомляють, що вимагають обов’язкового тестування на ВІЛ, наприклад, для отримання свідоцтва про шлюб або для виконання визначених професій. 106 країн повідомляють про те, що для доступу до тестування на ВІЛ підліткам потрібна згода батьків.

Такі закони і санкції порушують міжнародні норми в сфері прав людини, а також стигматизують і дискримінують і без того маргіналізовані групи населення.

Декриміналізація рятує життя і сприяє закінченню пандемії СНІДу.

 UNAIDS

* Ключові групи населення – це спільноти з підвищеним ризиком зараження ВІЛ, зокрема геї та інші чоловіки, які мають статеві контакти з чоловіками, люди, які вживають наркотики, працівники секс-бізнесу, трансґендери та особи, які перебувають у в’язницях та інших закритих установах.

Вінні Б’яніма (Winnie Byanyima) – володарка кількох нагород, зокрема звання почесного доктора Манчестерського університету (Велика Британія), звання почесного доктора Університету Маунт Сент-Вінсент (Канада) та нагороди у сфері прав людини і солідарності між народами 2018 року, що присуджується Латиноамериканською радою із соціальних наук.

Джерело портал UNAIDS