Секс-праця повинна бути декриміналізована. Всі необхідні аргументи для того, щоб переконати людей

Секс-працівники є однією з найбільш стигматизованих груп суспільства і, крім того, вони піддаються більш високому ризику сексуального насильства, торгівлі людьми, зараження ІПСШ  (Інфекції, що передаються статевим шляхом) і тюремного ув’язнення. Останнім часом у всьому світі правозахисники закликають до декриміналізації секс-праці (держава повинна припинити вважати її злочинною діяльністю) або до її легалізації (держава може регулювати те, де і на яких умовах вона може існувати).

Деякі активісти стверджують, що декриміналізація краще, ніж легалізація, оскільки втручання держави може зробити секс-працю ще більш важкою для маргінальних груп в спільноті секс-працівників, таких як споживачі наркотиків і іммігранти без документів. Незалежно від зусиль по декриміналізації або легалізації секс-праці, активісти стикалися з серйозним опором з боку моралістів, консервативних політиків і правоохоронних органів.

Ось аргументи, які висувають експерти по анти-декриміналізації і/або анти-легалізації секс-роботи і контраргументи, які доводять їх помилковість:

Секс-праця – це аморально

Це так, але не з тих причин, про які ви думаєте. Чи не аморально продавати свої тіла – моделі та спортсмени роблять це постійно, за що їх прославляють. Аморально те, що криміналізація секс-працівників робить їх існування зв’язаним із загрозою серйозних порушень прав людини. Вони піддаються ризику дискримінації, зловживань і тюремного ув’язнення з боку поліції, а також ризику експлуатації та насильства з боку своїх роботодавців та злочинців.

Секс-праця відкриває ворота для торгівлі людьми

Торгівля людьми, за визначенням Американського союзу захисту громадянських свобод, «є крайньою формою трудової експлуатації, коли жінки, чоловіки і діти вербуються або захоплюються, а потім їх змушують працювати проти своєї волі за допомогою сили, шахрайства або примусу». Поширеним аргументом проти декриміналізації секс-праці є те, що вона сприяє розвитку торгівлі людьми.

Будь-яка робота, яка змушена існувати в тіні, як, наприклад, секс-праця, буде використовуватися злочинцями як засіб, за допомогою якого вони будуть розвивати свій незаконний бізнес. Чим більше секс-праця опиняється в тіні, тим більше індустрія і її працівники стають уразливими для торговців людьми. На думку Американського союзу захисту громадянських свобод (ACLU) cекс-працівники та інші особи, що схильні до торгівлі людьми, «вразливі, тому що вони часто задіяні на роботах, які приховані від суспільної уваги і не регулюються урядом». Після декриміналізації індустрія секс-бізнесу отримає більшу прозорість і визнання, що знизить вразливість секс-працівників перед торговцями людьми.

Сьогодні, якщо секс-працівники стикаються з випадками торгівлі людьми, вони бояться звертатися в поліцію, оскільки їх власна робота криміналізована і вони ризикують бути заарештованими. Якщо ця умова буде скасована, більше секс-працівників зможе довіряти правоохоронним органам і повірити, що їх не будуть переслідувати за прямі висловлювання. До цього, однак, дуже далеко. Цьому перешкоджає не тільки правова бюрократія, яка заважає декриміналізації – цьому перешкоджає глибоко вкорінене упередження щодо секс-працівників, яке також підтримується поліцією.

Секс-праця принизлива, небезпечна і позбавляє секс-працівників права голосу

По-перше, нехай секс-працівники вирішують, принизлива робота для них самих чи ні. Існувати в реальності, яка сильно відрізняється від їх реальності, і диктувати людям те, що їх принижує або не принижує, – це неуцтво. Що стосується відсутності безпеки: військовий репортер – це небезпечно; гравець в регбі – це небезпечно; поліцейський – це небезпечно. Ми не виступаємо проти інших небезпечних професій через відсутність в них безпеки – ми намагаємося створити умови, які зроблять їх більш безпечними. Чому ставлення до секс-праці повинно бути іншим?

Якщо говорити про те, що робить секс-працівників безправними, то тут справа не в роботі; саме політика, криміналізує секс-працю, робить секс-працівників безсилими в контролі власного життя. Наприклад, в Новій Зеландії, де секс-працю вже декриміналізовано, медичний факультет університету Крайстчерч провів опитування і виявив: 90% секс-працівників вважають, що закон про декриміналізацію секс-роботи дає їм можливість працевлаштування, а також право на здоров’я; 64% відзначили, що після зміни законодавства їм було легше відмовитися від клієнтів; 57% вважають, що ставлення поліції до них покращало.

Секс-працівники поширюють інфекції, що передаються статевим шляхом

Секс-працівники піддаються більшому ризику зараження ІПСШ через відсутність політики охорони здоров’я, спрямованої на їх благополуччя. У тих місцях, де секс-бізнес був декриміналізований або легалізований, кількість випадків ІПСШ зменшилася. У Род-Айленді, США, секс-праця була декриміналізована з 2003 по 2009 рік – протягом цього періоду «у штаті спостерігалося значне зменшення кількості згвалтувань і значне зниження захворюваності на гонорею у чоловіків і жінок» (згідно з дослідженням UCLA).

В іншому штаті США, в Неваді, секс-бізнес є законним в деяких округах, де діють законні борделі. Секс-працівники в цих установах проходять регулярні огляди для виявлення ІПСШ та зобов’язані робити це щотижня. Використання презервативів також є обов’язковим в борделях Невади, як для орального, так і для проникаючого сексу. «З 1986 року жоден комерційний секс-працівник, який працює повний робочий день, не отримав позитивного результату теста на ВІЛ», – йдеться в звіті Business Insider.

З легалізацією секс-праця не тільки захищається, а й регулюється – тому будь-який клієнт, що йде в бордель знає, – його досвід буде безпечним.

Декриміналізація секс-праці збільшить кількість працівників секс-бізнесу в регіоні

Ні, цього не станеться. Дослідження, яке порівнює популяції секс-працівників до і після декриміналізації в Новій Зеландії, показало, що Закон про реформу проституції, за допомогою якого політики декриміналізували секс-працю, «надав незначний вплив на збільшення кількості людей, зайнятих в секс-індустрії» (дослідження проведено університетом Крайстчерч). Але, навіть якщо б це було так, і що? Це буде означати, що у більшої кількості людей буде можливість отримати оплачувану роботу в захищеній галузі, яка забезпечить їм гідні засоби до існування. Прямо зараз присутність секс-працівників по сусідству пов’язано, переважно, зі знищенням будинків розпусти і переходом секс-праці в тіньовий криміногенний бізнес, тому люди в благополучних кварталах не хочуть, щоб секс-працівники перебували поблизу, оскільки, на їхню думку, від цього страждатиме престиж всього району. Але вгадайте, що забезпечує погані умови праці для секс-працівників? Криміналізація секс-праці. Після декриміналізації секс-працівники зможуть вибирати, де і як вони будуть працювати і отримають доступ до чистих, безпечних робочих місць – як люди, що працюють в будь-який інший професії.

В Індії реальність секс-працівників являє з себе парадокс: секс-праця є законною, але будь-яка установа, що використовує секс-працівників, не є законною. Секс-працівники можуть стягувати плату за секс, але не можуть працювати на вулицях або влаштовувати публічні будинки. У поєднанні зі стигматизацією, відсутністю охорони здоров’я та іншими формами дискримінації, з якими стикаються секс-працівники, поверхневий «юридичний» штамп в їх професії майже нічого не означає. Тільки прислухаючись і поважаючи потреби громади, можна адаптувати систему декриміналізації секс-праці, що дає реальний юридичний і офіційний голос спільноті, яка десятиліттями боролася за свої права.

Текст Раджві Десаї

Стаття опублікована 22 серпня 2019 року на порталі theswaddle.com