Этот сайт использует cookie для хранения данных. Продолжая использовать сайт, Вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
ТАЇЛАНД РОЗРОБЛЯЄ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЮ СВОГО МІЛЬЯРДНОГО СЕКС-БІЗНЕСУ
БАНГКОК, квітень 2023
Складена з багатьох рядів масажних салонів, що пульсують неоном нічних клубів і барів у галасливих кварталах червоних ліхтарів Таїланду, мільярдна секс-торгівля в країні працює практично відкрито.
Формально секс, який вони продають, є незаконним, але новий план, розроблений під керівництвом уряду, спрямований на те, щоб змінити цю ситуацію. План передбачає скасування Закону про Запобігання та Припинення Проституції (Prevention and Suppression of Prostitution Act 1996 року, який кваліфікує секс-бізнес як злочин, та заміну його новим законом, Законом про Захист Секс-Роботи (Protection of Sex Work Act), який підтверджує права секс-працівників та їхніх підприємств на продаж сексу.
Прихильники законопроекту сподіваються, що він допоможе секс-працівникам країни, кількість яких оцінюється від 100 000 до 300 000 осіб, займатися своїм ремеслом безпечніше та отримувати вищу заробітну плату. Противники законопроекту побоюються, що він призведе до того, що багато секс-працівників експлуатуватимуться посередниками і бандами торговців людьми, а також це буде суперечити цінностям і традиціям країни.
«Закон застарів», — каже Дзінтана Джанбумрунг (Jintana Janbumrung), генеральний директор Департаменту з справ Жінок та Розвитку Сім’ї (Department of Women’s Affairs and Family Development), який очолює реформу.
Надавши секс-працівникам легальний статус, сказала вона, «вони зможуть стати працівниками, які мають доступ до того ж соціального забезпечення, що і представники інших професій, чиї права не порушуватимуться, вони не будуть піддаватися експлуатації з боку клієнтів або операторів секс-бізнесу та матимуть найкращу якість життя».
Для допомоги у розробці законопроекту її департамент найняв Наронга Джайхарна (Narong Jaiharn), доцента Таїландської Юридичної Школи Таммасат (Thailand’s Thammasat Law School) і провів серію громадських слухань по всій країні.
За його словами, хоча отримання оплати за секс саме по собі не є незаконним у Таїланді, вимагання та реклама платного сексу є незаконними. Також як і ведення бізнесу, де секс продається, додав він, що ставить більшу частину секс-індустрії країни поза законом.
Скасування закону 1996 року зробить усе це легальним. Однак новий закон, розроблений замість нього, вимагатиме від клубів, барів та салонів, де продаються сексуальні послуги, отримання спеціальної ліцензії.
Мета – зробити секс-бізнес безпечнішим
“Секс-працівники бояться поліції, тому що це незаконно”, – говорить Наронг. «Якщо вони повідомляють, що на них хтось напав, поліція запитує їх… де [на вас] напали і чому ви туди пішли?».
Якщо законопроект стане законом, додав він, «секс-працівники зможуть заявити в поліцію, що у них законна робота і під час роботи вони зазнали нападу з боку клієнта».
За словами Наронга, маючи легальний статус, секс-працівники також зможуть підписувати контракти, що зобов’язують, відповідно до трудового законодавства країни з ліцензованими підприємствами, що продають їх послуги. Законопроект наділяє трудові суди країни прямою юрисдикцією для вирішення спорів щодо будь-яких контрактів та угод між цими підприємствами та їх секс-працівниками.

Така перспектива радує Май (Mai) у місті Чіангмай (Chiang Mai) на півночі Таїланду, де секс-торгівля процвітає за два кроки від химерних святих храмів старого міста, популярного місця на туристичному маршруті країни.
Зараз їй 37 років, вона почала продавати сексуальні послуги 10 років тому після низки низькооплачуваних робіт зі збирання врожаю, збирання столів та збирання готелів — всього, що допомагало утримувати її родину, але ніщо не оплачувалося так добре, як секс-робота.
“Люди повинні працювати, щоб заробити на життя, як і всі інші”, – каже вона. «Зараз я дбаю про свого батька. Моя мати померла кілька років тому, а мої брат та сестра виросли. Раніше я їх теж підтримувала.
За її словами, більшість інших знайомих їй працівників секс-бізнесу також є батьками.
За словами Май, якби її робота була легальною, бару, в якому вона працює, не довелося б віднімати з її зарплати хабарі, щоб місцева влада заплющувала на це очі. За її словами, вона також могла б домогтися, щоб бар встановив їй гарантовану зарплату, яка не підвищуватиметься або знижуватиметься за забаганки власника, як це відбувається зараз.
«Якщо я набираю вагу, або якщо я не можу змусити клієнта купити більше напоїв, бар встановлює свої правила, щоб скоротити мою зарплату. Ці правила суперечать закону, але оскільки секс-робота нелегальна, бар користується цим», — каже вона.
Якби трудове законодавство було на боці секс-працівників, додала вона, «ми могли б отримувати справедливу зарплату й були б такими ж, як інші працівники на інших роботах».
Думки опонентів
Санфасит Кумпрапхант (Sanphasit Koompraphant), колишній директор неурядового фонду «Центр Захисту Прав Дітей» (Children’s Rights Foundation) у Таїланді, каже, що ліцензування бізнесу для продажу сексуальних послуг, як пропонує законопроект, все одно буде рівносильним комерційній експлуатації секс-робіт до порушення Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, яку країна ратифікувала у 1985 році.
Він сказав, що тайці повинні мати право продавати свій секс від свого імені, але він турбується, що зміцнення системи посередників, які зараз управляють здебільшого індустрією, також не дозволить секс-працівникам отримувати свою справедливу частку прибутку. Він сказав, що без посилення правоохоронних органів він також стурбований тим, що оснащення барів та клубів державними ліцензіями на продаж сексу може полегшити торговцям сексом, які змушують людей працювати у цій індустрії, приховувати свої злочини під маскою легального бізнесу.
Санфасит зазначив, що уряд має робити більше, щоб відволікти людей від секс-торгівлі або відмовитися від неї, а не офіційно підтримувати індустрію, яка, на його думку, породжена та породжує інші соціальні вади.
«Ця група жінок матиме дуже серйозні… проблеми з фізичним здоров’ям і психічним здоров’ям, що означає, що нам доведеться платити великі гроші за їх лікування. Більше того, вони створюватимуть більше проблем у сімейних конфліктах, і це вплине на розвиток Таїланду», – сказав він. «Це означає, що ми маємо витратити багато грошей, щоб вирішити не лише… проблему здоров’я, а й соціальну проблему та проблему сім’ї».
Наронг також зазначив, що деякі з тих, хто прийшов на публічні слухання, які він провів, також скаржилися, що легалізація чи декриміналізація секс-роботи суперечить тайській культурі.
Чи стане законопроект, розроблений урядом, законом, вирішуватиме нова адміністрація та парламент. Національні збори були розпущені минулого місяця у рамках підготовки до виборів 14 травня 2023 року.
Основні партії, які беруть участь у виборах, досі практично нічого не говорили з цього питання. Проте Суранг Джаньям (Surang Janyam), захисниця прав секс-працівників, яка очолює групу під назвою Service Workers in Group, або SWING, каже, що не втрачає оптимізму щодо змін.
Після майже 30 років безрезультатних звернень до кількох адміністрацій із проханням декриміналізувати цю індустрію, вона вважає, що шанси на якийсь прогрес принаймні зростають.
«Оскільки секс-бізнес [має] багато стигми, не так багато людей [хочуть] вийти і сказати: «О, я підтримую». Але якщо подивитися останні п’ять років, шість років, я бачу, що тенденція покращується», — сказала вона. «Сьогодні підтримка з боку уряду … більша, ніж у минулому».
Текст Петер Жомбор (Zsombor Peter)
Опубліковано 7 квітня 2023 року на порталі www.voanews.com