Україна сплачує за секс-послуги для ветеранів! / ФЕЙК

Минулого тижня у соціальних мережах розгорівся черговий скандал, начебто, фінансова допомога від партнерів витрачається Україною на наймання секс-працівників для солдатів. А почалось все з недолугого допису у X (Twitter) від 16 серпня 2023 року, що посилався на статтю “Українська війна: сексуальне життя в центрі уваги постраждалих ветеранів України” у BBC NEWS:

“Не можу повірити, що це справжня f**- історія…Байден надає Україні МІЛЬЯРДИ, частину з яких Київ витратив на наймання повій для своїх поранених солдатів. Тим часом, найкраще, що ми можемо зробити для Мауї, це одноразовий платіж у розмірі 700 доларів…f*** неймовірно Cекс для України, нічого для Мауї”

Звичайно, якщо перейти за посиланням та прочитати оригінальну статтю BBC, стає зрозумілим, що це брехня та маніпуляція.

У статті не йдеться про секс-бізнес і не згадуються працівники цієї сфери.

В статті йдеться про реабілітаційний проект під назвою ReSex, в рамках якого солдати отримують підтримку після фізичних і психічних травм, отриманих на війні. Veteran Hub, благодійна організація з підтримки українських військ, що керує проєктом, має на меті допомогти солдатам наблизитися до інтимних стосунків і сексу після конфлікту.

«Мова йде про те, як ви можете прийняти себе, як ви можете полюбити себе і як ви можете побудувати стосунки з собою та своїм партнером після цих травм — за допомогою сексу та інтимних стосунків. “

Катерина Скороход, керівник проекту ReSex

Veteran Hub надрукували близько 6000 буклетів і розіслали їх у медичні центри, ветеранам та їхнім родинам по всій Україні, а також опублікували в Інтернеті.

Вони запустили кампанію в соціальних мережах із відео, графікою та лінією довіри. Тематика охоплює все: від мастурбації до секс-іграшок і навіть основ біології.

«Ми намагаємося охопити все це», — каже Івона, додаючи, що в брошурі також є розділ, присвячений молодим пораненим ветеранам, які можуть бути незайманими.

Керівниця проекту ReSex, каже, що вони опублікували окремі посібники для жінок і чоловіків, щоб гарантувати, що відповідні партнери отримають конкретні поради, адаптовані до їхнього досвіду та тіла. Водночас вона наголошує, що фокус проекту більше на емоційній стороні, ніж на фізичній.

Проєкт створено за підтримки: «Фонд Східна Європа», «Спроможні та сильні», «Veteran Hub та «schweizerische eidgenossenschaft confederation suisse».

Тобто, у дописі цитується частина статті BBC про реабілітаційний проєкт для українських військових, що впроваджується благодійною організацією Veteran Hub. У проєкті не працюють секс-працівники, і немає жодних доказів того, що фінансування, надане Україні, або витрати українського уряду використовувалися на працевлаштування секс-працівників.

ВИСНОВОК: допис у Х – звичайна проросійська маячня. Крапка.

Але ми приділили увагу цій темі, бо вважаємо, що:

а) держава не повинна втручатись в приватне, інтимне життя дорослих та дієздатних осіб;

б) натомість, у виключних випадках, держава має брати на себе зобов’язання щодо забезпечення можливостей для реалізації громадянами їх права на сексуальне життя, бо секс є базовою потребою людини.

Аби було зрозуміліше, можна звернутись до досвіду Нідерландів та Великої Британії. Секс там сприймається як базове право людини. Але не всі мають можливості для реалізації права на задоволення своїх сексуальних потреб. Тому Уряди реалізують різні програми щодо вирішення цієї проблеми, так:

1) У Нідерландах люди з інвалідністю можуть щомісяця отримувати грошову допомогу для звернення до секс-працівниць. Авжеж для цього секс-праця повинна бути декриміналізована, а секс-працівниці/ки не переслідуватись законом.

2) У Великій Британії в рамках програми секс-терапії (у програмі, зокрема, беруть участь люди з інвалідністю) психотерапевт може призначити пацієнту сурогатного партнера – людину, що допоможе пізнати й розкрити власну сексуальність. І це допомагає як людям з комплексними вродженими порушеннями розвитку, так і тим, хто отримав інвалідність через травму чи хворобу (такі програми розвиваються і у Нідерландах, Німеччині, США та деяких інших країнах)

ПОКАРАННЯ ЗА ІНТИМНІ ФОТО Й ВІДЕО: ЧИ ДЕКРИМІНАЛІЗУЮТЬ ДЕПУТАТИ ПОРНО

Це все історія не стільки про секс як такий, скільки про сексуальність людини в ширшому розумінні: про пробудження тіла та душі, про примирення із собою та здорове відчуття життя, про вміння любити. Іноді також про вдячність до тих, хто зрозумів і підтримав. Подібні практики були б актуальними і в Україні, особливо, як розширення програм реабілітації ветеранів, таких як ReSex, та слугували б відновленню психічного та фізичного стану наших громадян.

Але в Україні й досі сексуальність людей з інвалідністю, травмами, хворобами тощо – табу. Навіть спеціалісти – як-от психологи та соціальні працівники – вкрай рідко обговорюють це питання. Частіше суспільство радо дає таким людям співчуття чи певні засоби для покращення їхньої соціальної ситуації, але зовсім не готове визнати їхні сексуальні потреби. 

Ще більшим табу є секс-праця та її суспільна корисність:

• Хоча, якщо в людини немає ментальних порушень, вона дуже добре усвідомлює свої потреби та мотивацію, і якщо їх не задовольнити, то виникають фрустрація, депресія, почуття самотності, соматичні хвороби.

• Хоча, незважаючи на заборону, люди з інвалідністю чи їхні родичі звертаються до українських секс-працівниць.

То, можливо, суспільство вже готове до вирішальних кроків:

– до визнання права кожної людини на сексуальне життя та задоволення;

– до визнання права кожної/го секс-працівниці/ка на власний свідомий вибір, захист, безпеку та повагу до себе;

– до декриміналізації та визнання секс-праці, як суспільно корисної.

Можливо саме зараз, коли багатьом нашим захисникам та захисницям потрібна допомога, щоб повернутись до нормального життя та стосунків, прийшов час відкинути хибну “мораль” та прийняти такі непопулярні, але дуже важливі рішення?

Вирішувати нам…