гаряча лінія
ukr
ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ.  ЦІЛОДОБОВО.

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЯКЩО:
  • 📌 співробітники поліції вимагають у Вас гроші, примушують до складання/підписання незаконних протоколів, проводять незаконні обшуки;
  • 📌 Ви піддаєтеся фізичному та психологічному насильству з боку поліції (моральне приниження, образа, примус до співпраці, примус до сексу, згвалтування і т.д.);
  • 📌 Ви піддаєтеся насильству;
  • 📌 у Вас намагаються забрати дитину/позбавити батьківських прав, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вас шантажують, залякують або обмежують свободу;
  • 📌 Вам відмовляють у наданні медичних послуг, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вам потрібна допомога в отриманні паспорта, оформленні прописки і т.д.

Заходи у відповідь на COVID-19 повинні прийматися з урахуванням захисту прав людини для працівників секс-бізнесу (ЮНЕЙДС)

8 Тра 2020 19:05:50
0
комментариев

Глобальна організація працівників секс-бізнесу та ЮНЕЙДС випустили спільну заяву із закликом до урядів країн терміново вжити необхідних заходів для захисту здоров’я і прав працівників секс-бізнесу під час пандемії COVID-19.

Ця пандемія, як і будь-яка інша криза охорони здоров’я, робить більш явною нерівність і непропорційно сильніше б’є по людям, які і без того зазнають криміналізації, маргіналізації та живуть в фінансово скрутному становищі, часто позбавлені доступу до медичних послуг і механізмів соціального захисту.

Приймаючи рішення щодо коронавірусу, уряди забувають про потреби секс – працівників. В умовах самоізоляції як самих секс – працівників, так і їх клієнтів, такі працівники залишаються незахищеними і особливо уразливими; вони втрачають можливість забезпечувати засоби для існування собі і своїм родинам. В Еквадорі Асоціація жінок – працівників секс-бізнесу під назвою Colectivo Flor De Azalea намагається привернути увагу до проблеми раптової втрати підтримки і припинення доступу до базових послуг, з якою зіткнулися її учасниці. «Ця криза охорони здоров’я створила величезні труднощі для жінок – працівників секс-бізнесу. Ми дуже боїмося виходити на вулицю, боїмося піддатися насильству. У нас немає грошей, щоб купувати їжу, платити за житло і медичні послуги. До того ж, медичні установи закриті. Ніде купити презервативи. Кілька наших колег уже померли від COVID-19».

«Закон щодо прав людини свідчить, що права людини є невід’ємними, загальними, взаємозалежними і неподільними, – говорить Вінні Бьяніма, виконавчий директор ЮНЕЙДС. – Під час пандемії дуже важливо забезпечити дотримання цього закону для всіх, особливо для найбільш уразливих груп населення. Крім усього іншого, це допоможе побудувати більш життєздатне суспільство і швидше впоратися із захворюванням».

Працівники секс-бізнесу більше не можуть купувати презервативи. Крім того, ті з них, хто живе з ВІЛ, втрачають доступ до найважливіших ліків. У Есватіні, згідно з даними звіту Voice of Our Voices («Голос наших голосів»), «людям, які живуть з ВІЛ, буває дуже важко дістатися до клініки в призначений день, так як громадський транспорт більше не ходить. Засоби профілактики стали практично недоступні».

Оскільки працівники секс-бізнесу криміналізуються майже у всіх країнах, вони стають одними з головних жертв каральних заходів, пов’язаних з COVID-19. Посилення повноважень правоохоронних органів означає посилення утисків і насильства по відношенню до працівників секс-бізнесу, а в деяких країнах – навіть облави на їхні будинки, примусове тестування на COVID-19, арешти і загрози депортації для мігрантів. Для тих, хто змушений жити на вулиці, а також для багатьох працівників секс-бізнесу, які є мігрантами або перебувають у публічних будинках, відсутність підтримки призводить до зниження рівня безпеки або скорочення можливостей виконувати вказівки уряду.

Через криміналізацію секс-бізнесу в більшості країн виникають певні проблеми з доступом до державних послуг підтримки. У США представники SWOP-Tucson (проект допомоги секс – працівникам) пояснюють, що «багато з таких схем вимагають підтвердження статусу повністю або частково безробітного внаслідок пандемії COVID-19. А оскільки секс-бізнес криміналізований, надати подібні документи і довести відсутність зайнятості або тяжке матеріальне становище не можливо. Відповідно, секс – працівники не можуть скористатися пільгами на оплату житла та погашення іпотечних кредитів, знижками на комунальні платежі та отримати допомогу по безробіттю.

Навіть в тих країнах, де секс-бізнес в якійсь мірі легалізований, багато секс – працівників стикаються з ситуацією, коли система пільг, яка діє для зайнятих в легальному секторі, не поширюється на них. Так, наприклад, у Німеччині працівники секс-бізнесу зазнають труднощів з отриманням допомоги через свій «позасистемний» статус. «Уряд надав пакет послуг для (зареєстрованих) позаштатних працівників, але секс – працівники, як й ті, хто живе тут нелегально, не мають можливості отримати матеріальну допомогу».

Відповідно до посилення світової кризи, працівникам секс-бізнесу стає все складніше кожен день приймати рішення: залишитися вдома на самоізоляції без засобів до існування і будь-якої підтримки або відправитися на роботу, ризикуючи власним здоров’ям і безпекою.

Інша проблема полягає в тому, що переважна більшість дешевих варіантів житла, що здається на короткий термін, закрили свої двері, і секс – працівники намагаються знайти хоч якісь кошти на оплату оренди квартири або готелю. Зникнення можливостей короткострокової оренди укупі з недоступністю колишніх місць роботи призвели до різкого збільшення кількості бездомних серед секс – працівників у ряді країн. Особливо гостро ця проблема стоїть для мігрантів, багато з яких, крім того, не можуть виїхати на батьківщину через закриття кордонів.

Незважаючи на відсутність представництва секс – працівників в групах по плануванню громадської охорони здоров’я у Надзвичайній ситуації, ці люди починають об’єднуватися і приймати власні заходи у відповідь на кризу, що вибухнула. Уже організовані кілька кампаній взаємодопомоги і збору коштів, завдяки яким секс – працівники та їх об’єднання можуть отримати доступ до коштів і предметів першої необхідності, які розподіляються серед нужденних. Одна з таких ініціатив була розроблена And Soppeku, організацією секс – працівників в Сенегалі, яка роздає набори продуктів і засоби гігієни своїм учасникам в трьох регіонах (Дакар, Тіес і Каолак). Схожі програми зараз створюються по всьому світу – у відсутність підтримки і допомоги з боку держави.

Проте самоорганізація окремих осіб і груп не повинна розглядатися як заміна державної підтримки, яка, як і раніше гостро необхідна. Уряди зобов’язані дотримуватися міжнародних законів щодо прав людини, захищати ці права і забезпечувати їх дотримання без будь-якої дискримінації навіть у надзвичайних обставинах.

Секс – працівники та їх об’єднання закликають країни гарантувати рівний захист усім без винятку відповідно до закону, а також надати доступ до послуг охорони здоров’я та матеріальної допомоги. ЮНЕЙДС приєднується до цього заклику і підкреслює важливість підходу, заснованого на дотриманні прав людини, при прийнятті заходів у відповідь на COVID-19, так само, як і розширення прав та можливостей населення і його активного залучення у процес.

Заява опублікована 24 квітня 2020 року на порталі unaids.org

Цитати в цій статті взяті з опитування Глобальної організації секс-працівників щодо наслідків COVID-19, яке було проведене серед секс – працівників та їх об’єднань з метою розуміння, які заходи вживають уряди для їх підтримки у цей непростий час.