Наша історія

Очолює організацію Наталія Ісаєва:

«Наш активізм буквально «виріс» із потреби отримання кваліфікованої медичної та правової допомоги щодо незаконних дій правоохоронних органів. Ми зрозуміли, що потрібно змінювати закони, щоб секс-працівники могли не боятися облав поліції, адміністративних протоколів і відповідальності за «сутенерство та звідництво…».

Головою Правління виступає Олена Фіськова:

«Ми сиділи в засідках та фіксували на аудіо і відео як міліція порушує закон – незаконні затримання, приниження та зневажливе поводження з секс-працівницями. А після – готували скарги і позови…».

Історія створення та діяльності організації розпочалася у 2006–2007 роках у Кропивницькому (на той момент – м. Кіровоград) з особистої історії секс-працівниці Наталії Ісаєвої, нині директорки БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА»:

В той час Наталія долучилася до роботи двох місцевих благодійних організацій, котрі займалася профілактикою ВІЛ/СНІДу. Спочатку, як клієнтка, а потім і волонтерка. При цьому паралельно Наталя продовжувала надавати секс-послуги.

Згодом, працюючи разом у проектах з профілактики та лікування ВІЛ, Наталія Ісаєва із Оленою Фіськовою та Іриною Хмельницькою об’єдналися у ініціативну групу для захисту прав секс-працівниць. Активістки вели роботу як із самими секс-працівницями, так і з їхніми клієнтами: консультували та тестували на ВІЛ, роздавали презервативи, направляли за медичною допомогою та розповідали про базові правові норми, які варто знати для захисту власних прав та збереження власного здоров’я.

Подальшому розвитку ініціативи сприяло безпідставне затримання Наталі тодішньою місцевою міліцією, представники якої зателефонували до неї начебто за консультацією з профілактики ВІЛ та запропонували зустрітись. Під час зустрічі у її сумочці раптово з’явились мічені гроші, що й стало підставою для її затримання за ст.181.1 КУпАП “Заняття проституцією”. Наталю довго тримали у відділку міліції, не давали води, не дозволяли присісти та погрожували, змушуючи підписати протокол.

Опинившись на свободі, Наталя вирішила, що повинна зробити все, щоб зупинити цих “перевертней” у погонах та позбавити їх можливості повторити це з іншими секс-працівниками. Наступного дня вона звернулась із заявою до Прокуратури та обласного відділу Служби внутрішньої безпеки МВД.

В той час, активісти спільноти вже об’єднались у саморганізацію секс-працівників «Всеукраїнська Ліга “Легалайф”» та почали процес її офіційної реєстрації. Наталя увійшла до складу Правління організації разом із Оленою Цукерман, Оленою Бубуліч та іншими. Перебуваючи у Відні на Міжнародній Конференції з ВІЛ, Олена Цукерман зібрала величезну кількість підписів від учасників Конференції під петицією на захист Наталії про неприпустимість порушення прав секс-працівників з боку держави та правоохоронних органів. Піздніше петицію направили на Президента України, МВС, МОЗ та ін. установи. Такий розголос не міг залишитись без уваги – було порушено службову перевірку стосовно дій правоохоронців та їх самих було відсторонено від виконання службових обов’язків.

Так розпочалась історія самоорганізації секс-працівників, а наш активізм переріс у професійну діяльність у сфері захисту прав секс-працівників.

 З 2009 року за підтримки фонду «Відкритого суспільства» ми надавали  квазіюридичний супровід та документували порушення прав секс-працівників.

Як пригадує Наталія Ісаєва:

“Ми виїжджали на траси, ховались за деревами і так, сидячи годинами у засідках, фіксували на аудіо/відео випадки насилства та порушень прав секс-працівників з боку міліції.  За результатами, ми готували відповідні скарги та позови. Окремо ми розповідали дівчатам, як і які  права порушує міліція, чому не потрібно погоджуватись підписувати незаконні протоколи, які є шляхи та інструменти, щоб захистити себе та своїх близьких від шантажу та погроз з боку міліції, навчали дівчат як правильно розмовляти та поводитись з правоохоронцями, вчили  користуватись технічними засобами для аудіо/відео фіксації порушень тощо”.

“Ми заохочували дівчат самостійно відстоювати свої права, не залишати випадки насильства без покарання, звертатись до відповідних органів та установ, але…  Основна проблема з якою ми при цьому стикались, це небажання, а ще частіше страх секс-працівників захищати себе. Ми розуміли, що  це небезпечно для кожної з них, для їх близьких. Буквально – це було питання життя та смерті, були випадки, коли секс-працівники зникали безвісті, коли їх знаходили мертвими, а причиною смерті називали нещасний випадок, самогубство тощо”.   

“Завдяки Фонду екстренного реагування на порушення прав людини ми отримали можливість  протягом 2012 року забезпечити  секс-працівників, які постраждали від співробітників міліції  кризовим житлом, транспортом, харчуванням, та представляти інтереси секс-працівників в органах прокуратури та судочинства, щоб притягнути до відповідальності порушників. Але, на жаль, така можливість була лише один рік”.

У 2011 році Членами Правління самоорганізації секс-працівників «Всеукраїнська Ліга« Легалайф» було прийнято рішення про реєстрацію Кіровоградського відділення «Всеукраїнської Ліги «Легалайф», так як наша ініціативна група була однією з найбільш активно – діючих в Україні.

У 2012 році було офіційно зареєстровано Кіровоградське відділення «Всеукраїнської Ліги« Легалайф».

У серпні 2015 року, ми стали самостійною організацією: змінили назву організації та зареєстрували БО «ВБО “Легалайф-Україна»».

Згодом у липні 2018 року центральний офіс та основний склад співробітників організації переїхали до м.Києва, змінивши офіційну реєстрацію організації у м.Кропивницький на київську “прописку”. А також, з того ж часу організація отримала назву Благодійна організація “Легалайф-Україна”.

З самого початку і до теперешнього часу, активісти організації захищають права секс-працівників в Україні, виступають за декриміналізацію секс-праці та різними засобами протидіють стигмі та дискримінації. БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА» активно залучає до своєї діяльності секс-працівників із усієї України.

Ми зрозуміли, що необхідно міняти закони, щоб секс-працівники могли не боятися за своє життя, за життя своїх близьких.

Зараз організація ставить собі амбітну мету – змінити закони та скасувати покарання за секс-працю в Україні.