гаряча лінія
ukr
ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ.  ЦІЛОДОБОВО.

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЯКЩО:
  • 📌 співробітники поліції вимагають у Вас гроші, примушують до складання/підписання незаконних протоколів, проводять незаконні обшуки;
  • 📌 Ви піддаєтеся фізичному та психологічному насильству з боку поліції (моральне приниження, образа, примус до співпраці, примус до сексу, згвалтування і т.д.);
  • 📌 Ви піддаєтеся насильству;
  • 📌 у Вас намагаються забрати дитину/позбавити батьківських прав, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вас шантажують, залякують або обмежують свободу;
  • 📌 Вам відмовляють у наданні медичних послуг, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вам потрібна допомога в отриманні паспорта, оформленні прописки і т.д.
+38(050) 450 777 4 +38(067) 450 777 4

РИТОРИКА АБОЛІЦІОНІСТОК І НАШІ КОНТРАРГУМЕНТИ

3 Лис 2021 15:11:26
0
комментариев

Ми бачимо, як останнім часом секс-працівники все частіше зазнають нападів з боку не лише уряду та політиків, релігійних та правих груп, а й з боку феміністського аболіціоністського руху. Що зазвичай роблять уряди? — вирішують «проблему проституції» каральними методами, караючи секс-працівників безпосередньо — за надання секс-послуг — чи опосередковано — за зберігання та вживання наркотиків, бродяжництво, хуліганство чи відсутність місця проживання тощо. У аболіціоністок свої методи – вони об’єднують зусилля і домагаються повсюдно введення «шведскої моделі», в рамках якої покарання зазнають клієнти секс-працівників. При цьому самі секс-працівники змушені йти у підпілля, що супроводжується високими ризиками насилля і загрозою для їх здоров’я.

В Україні, як і в більшості країн Східної Європи та Центральної Азії феміністки-аболіціоністки (ФА) поки не змогли досягти своєї мети, але громадське обговорення секс-праці активізується і ФА вдається впливати на громадську думку через власні платформи та зв’язки зі ЗМІ. Крім того, за свідченнями активістів руху секс-працівників, ФА часто переслідують їх онлайн та офлайн. Наприклад, активісти в Україні пам’ятають, як у 2018 р. учасники кількох ФА груп у Фейсбуці публічно відмовлялися брати участь у Жіночому марші, лише тому, що одним із організаторів значилася наша самоорганізація секс-працівників БО «Легалайф-Україна».

Іншим прикладом дій ФА стала їхня кампанія в Сербії, яка завершилася в 2016 році запровадженням (у формі поправки до закону про охорону громадського порядку) покарання за користування секс-послугами. У результаті переслідуватися стали як користування секс-послугами, так й їх надання. Після набуття чинності законом термін тюремного ув’язнення для секс-працівників зріс у два рази, а штраф — у десять разів і склав 1300 євро. Представники самоорганізації секс-працівників Сербії «Слобода права» («Рівні права») розповідають, що секс-працівники, багато з яких трансгендерні люди, які опинилися в складних життєвих обставинах, тепер змушені приймати більше клієнтів, щоб заплатити штраф; вони також змушені працювати у більш ізольованих місцях, де ризики постраждати від насильства вищі. У разі нападу секс-працівникам практично неможливо отримати допомогу від поліції, оскільки тим самим вони викриють себе і можуть втратити свободу разом із клієнтом.

«Багато феміністок, особливо молодь нас підтримують. І в Україні, і за її межами. Нас підтримують феміністські донори, такі як Український жіночий фонд, Global Fund for Women та ін. Але, на жаль, рух ФА до нас ставиться вороже, як і до спільноти трансгендерних людей. Хоча у руху ЛГБТ, на щастя, прихильників дедалі більше, тому, мені здається, й нападок на їхній бік менше, ніж у наш бік», — Олена Фіськова, Голова Правління БО «Легалайф-Україна».


У наступному розділі ми перерахували найчастіші докази, які ФА озвучують на зустрічах із секс-працівниками, ЗМІ та представниками влади, коли відстоюють правильність своєї позиції та просувають Шведську модель. Також ми привели контраргументи, які використовують/можуть використовувати секс-працівники, виступаючи перед широкою аудиторією та поділяючись своїми, заснованими на життєвому досвіді, поглядами на секс-роботу, не реагуючи на нападки збоку.

РИТОРИКА АБОЛІЦІОНІСТОК І КОНТРАРГУМЕНТИ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ

“Секс-праця – це не справжня робота, не можна зробити усвідомлений вибір на користь секс-праці”.

Секс-праця – це робота, це вид економічної діяльності та спосіб заробити на життя. Секс-працівники добровільно обмінюють працю з надання сексуальних послуг на винагороду. Коли ми говоримо, що секс-праця – це робота, ми не даємо їй оцінки; ми просто наголошуємо, що це спосіб заробити на життя.
Секс-праця – це типова форма зайнятості в тіньовій економіці, на яку не поширюється правовий захист. У ній, переважно, зайняті жінки, багато з яких (нелегальні) мігранти; вимоги до професійної кваліфікації тут невисокі, а необхідні навички набуваються за межами формальної економіки.
Багато секс-працівників опиняються в секс-індустрії, тому що не можуть знайти роботу у формальній економіці, не отримують соціальних виплат і не можуть забезпечити собі гідний рівень життя.
Якщо ми будемо приділяти основну увагу обговоренню вибору, дуже абстрактного поняття, що залежить від контексту, ми відвернемося від обговорення справді важливих для секс-працівників тем – експлуатації, нестабільності та насильства (з боку поліції).
Люди вирішують зайнятися секс-працею з сотні різних причин; але ці причини відіграють роль і при виборі будь-якого іншого виду занять: комусь подобається гнучкий робочий графік, комусь ця робота дає можливість добре заробити; є люди, які не можуть зайнятися чимось через інвалідність; є й ті, хто хоче працювати сам на себе разом із колегами.
Але всі вони, незалежно від того, чи працюють у секс-індустрії на вибір чи за примусом, заслуговують, щоб їх права дотримувалися. В умовах кримінального переслідування незахищеними виявляються і секс-працівники, і жертви торгівлі людьми; справжня допомога потерпілим — це не рейди та кримінальне переслідування, а достатня компенсація завданої шкоди та дружні, орієнтовані на потреби потерпілого послуги.
“Секс-працівники торгують тілом”

Клієнти секс-працівників платять за послуги, а не за частини тіла. Секс-працівники погоджуються надати узгоджену послугу в обумовлених умовах в обмежений час. Порушення умов такої угоди має вважатися згвалтуванням чи злочином на сексуальному ґрунті.
Коли стверджують, що погодитись на зайняття секс-працею не можливо, це позбавляє секс-працівників права визначати власні можливості та виступати проти насильства.
«Проституція є рівноцінною торгівлі людьми»

Секс-працівники роблять свідомий вибір на користь секс-праці, навіть якщо цей вибір є надзвичайно обмеженим. Торгівля людьми, згідно з визначенням Ради Європи, означає “вербування, перевезення, передачу, приховування або прийом особи з метою експлуатації з використанням загроз, насильства або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або вразливим становищем жертви або шляхом отримання плати або вигоди задля досягнення згоди іншої особи, яка має контроль над цією особистістю”.
Люди, які працюють у секс-індустрії, можуть піддаватися експлуатації та стикатися з примусом, але те саме можна сказати і про тих, хто працює в інших сферах, наприклад у рибальстві, сільському господарстві, швейній промисловості тощо. Коли ми зрівнюємо секс-працю з торгівлею людьми, ми приховуємо справжні причини насильства щодо секс-працівників, а саме кримінальне переслідування та відсутність трудових прав та доступу до правосуддя.
“Секс-праця завжди супроводжується насильством”

Немає професії чи робочого місця, де жінки не стикалися б із насильством. За даними Агентства з базових прав Європейського союзу, близько 75% працюючих жінок чи жінок на керівних позиціях хоча б раз у житті стикалися із сексуальними домаганнями.
Коли ми вважаємо, що насильство на робочому місці і є суть секс-праці, це може мати сумні наслідки для секс-працівників, тому що тим самим ми применшуємо та знецінюємо реальне насильство, з якими вони стикаються та зрівнюємо його з «виробничою травмою». При зверненні до влади чи по допомогу це виливається у звинувачення жертви.
Кримінальне переслідування та дії поліції є значним чинником у ліквідації насильства щодо секс-працівників. Однак наразі поліція у багатьох країнах не захищає секс-працівників, а є додатковим джерелом насильства. Як показують останні дослідницькі дані, зіткнувшись із репресіями з боку поліції — у формі арешту, тюремного ув’язнення, необхідності залишити робоче місце, здирств або насильства — секс-працівники потім утричі частіше зазнавали сексуального чи тілесного насильства з боку інших людей — партнерів чи людей, які видавали себе за клієнтів.
“Всі секс-працівники – жертви патріархату”

Віктимізуючи секс-працівників, які не вважають себе жертвами насильства, ми принижуємо їх. Натомість феміністки повинні спиратися на знання, досвід та організаційні навички секс-працівників. Секс-працею займаються різні люди; у багатьох випадках вони перші відчувають на собі вплив нової політики, тому політики та феміністські організації мають замислитись, як використати цей багатий досвід.
Секс-працівники борються за трудові права, і в багатьох країнах секс-працівники разом із людьми з інших маргіналізованих груп стоять за профспілковим рухом.
«Активісти руху секс-працівників не відображають досвіду більшості жінок у проституції. Вони є частиною сутенерського лобі»

Секс-працівники створили різні організації у країнах Європи та Центральної Азії, якими керують та в яких працюють секс-працівники. Ці організації діють у надзвичайно ворожому середовищі. Вони змушені спростовувати наклеп, який поширюють уряди, їм не вистачає фінансування, активісти швидко вигоряють. Але незважаючи на це вони ведуть життєво необхідні секс-працівникам програми, такі як програми зниження шкоди та правової допомоги, вони організовують протести проти насильства та тренінги для поліції.
«Всі, хто працює в секс-індустрії, у певний момент свого життя пережили сильну травму»

Немає емпіричних доказів, що дитяча травма частіше зустрічається серед секс-працівників, ніж серед інших груп населення.
Не можна назвати іншу жінку психічно хворою лише тому, що вона обрала секс-працю і залишиться феміністкою.

Дякуємо всім членам мережі SWAN за спільну роботу над підготовкою контраргументів!


Публікація матеріалів із серії «Секс-праця та фемінізм» стала можливою завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проекту «Голос жінок та лідерство — Україна», який запроваджується Українським Жіночим Фондом (УЖФ). Відповідальність за зміст інформації несе БО «Легалайф-Україна». Інформація, подана у матеріалі, не завжди відображає погляди уряду Канади та УЖФ.

Читайте також: