гаряча лінія
ukr
ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ.  ЦІЛОДОБОВО.

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЯКЩО:
  • 📌 співробітники поліції вимагають у Вас гроші, примушують до складання/підписання незаконних протоколів, проводять незаконні обшуки;
  • 📌 Ви піддаєтеся фізичному та психологічному насильству з боку поліції (моральне приниження, образа, примус до співпраці, примус до сексу, згвалтування і т.д.);
  • 📌 Ви піддаєтеся насильству;
  • 📌 у Вас намагаються забрати дитину/позбавити батьківських прав, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вас шантажують, залякують або обмежують свободу;
  • 📌 Вам відмовляють у наданні медичних послуг, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вам потрібна допомога в отриманні паспорта, оформленні прописки і т.д.

Світовий досвід державного регулювання секс-праці: висновки для України

До вашої уваги пропонується аналітичний огляд юридичного підгрунтя для законодавчого врегулювання секс-праці в Україні від спеціалістки з питань нормотворення Української Гельсінської спілки з прав людини Олени Семьоркіної.

Цей Огляд був підготовлений УГСПЛ у відповідь на запит спільноти секс-працівників України для оприлюднення на відкритих громадських слуханнях та круглих столах з обговорення тематики декриміналізації секс-праці в Украіні із залученням представників державних органів.

Протягом останнього року цей Огляд був послідовно презентований представникам держорганів та активістам громадського сектору України на «Круглому столі з питань декриміналізації секс-праці в Україні» 12 грудня 2018 року в Міністерстві охорони здоров’я України, на круглому столі «Захист прав секс-працівників: витоки, проблеми та способи вирішення» 6 вересня 2019 року в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, на відкритій дискусії «Які перспективи декриміналізації секс-праці, вживання медичної коноплі і ВІЛ-статусу?», яка відбулася у рамках IV Національної правозахисної неКонференції 10 грудня 2019 року, та на правозахисній дискусії в рамках проведення першої міжнародної конференції «Захист прав секс-працівників – це захист прав людини» 17 грудня 2019 року.

Круглий стіл «Захист прав секс-працівників: витоки, проблеми та способи вирішення» 6 вересня 2019 року в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Світовий досвід державного регулювання секс-праці: висновки для України

Олена Семьоркіна,

Українська Гельсінська спілка з прав людини, аналітикиня, спеціаліст з питань нормотворення

Підстави для зміни підходів України до питань секс-праці базуються на міжнародних зобов’язаннях України у сфері прав людини.

Йдеться про право на повагу до свого приватного життя, свободу від втручання у здійснення цього права; захист від дискримінації; визнання права кожного на достатній життєвий рівень для нього і його сім’ї; визнання права кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

Стаття 17.    

1. Ніхто  не  повинен  зазнавати  свавільного  чи незаконного втручання  в  його  особисте  … життя…   

2. Кожна  людина  має  право  на  захист  закону  від  такого втручання чи таких посягань.

Стаття 26.    

Всі люди  є рівними перед Законом і мають право без будь-якої дискримінації на рівний захист Закону.

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок

Стаття 1. Для цілей  цієї  Конвенції поняття “дискримінація щодо жінок” означає будь-яке розрізнення,  виняток або  обмеження  за  ознакою  статі,  спрямовані  на  ослаблення  чи зведення нанівець визнання, користування  або  здійснення  жінками,  незалежно   від   їхнього сімейного стану,  на основі рівноправності чоловіків і жінок, прав людини та основних свобод у політичній,  економічній,  соціальній, культурній, громадській або будь-якій іншій галузі.

Стаття 6. Держави-сторони вживають усіх відповідних заходів,  включаючи законодавчі,  щодо  припинення  всіх  видів  торгівлі  жінками  та використання проституції жінок.

Тут йдеться про злочини торгівлі людьми та примус («використання проституції»).

Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 8. Право на повагу до приватного і сімейного життя

1. Кожен має право на повагу до свого приватного ….. життя, …

2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” і Конвенцію, і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) суди України мають застосовувати при розгляді справ як джерело права.

Дещо з практики ЄСПЛ по статті 8 Конвенції:

«право на повагу до приватного життя простягається настільки, наскільки це необхідно для надання особистості сфери, в якій вона може вільно розвиватися і проявляти себе. Для цього індивідуум повинен мати можливість формувати відносини різного роду, включаючи сексуальні, з іншими особами» /у справі Брюггеман і Шойтен проти Німеччини (Brüggeman and Scheuten v. Germany/;

 «право вступати в сексуальні відносини також включає право розпоряджатися своїм тілом, що є невід’ємною частиною самостійності особистості» /у справі K.A. і A.D. проти Бельгії (K.A. and A.D. v. Belgium./;

«статті 3 та 8 Конвенції покладають на держави-члени, позитивний обов’язок виводити насильство в розряд протизаконних діянь і ефективно здійснювати переслідування будь-якого примусового сексуального акту незалежно від ставлення до цього жертви» /у справі M.C. проти Болгарії (M.C. v. Bulgaria)/.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

Стаття 11. Держави,  які беруть участь у цьому Пакті,  визнають право  кожного на достатній життєвий рівень для нього і  його  сім’ї.

Стаття 12. Держави, які беруть участь у цьому Пакті,  визнають право кожної  людини  на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я.

У 2020 році Україна звітуватиме про стан виконання зобов’язань за Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права.

У Список запитань до Уряду України для звітування в Комітеті ООН з економічних, соціальних та культурних прав, за пропозицією правозахисних організацій України, включені такі:

A. Питання, що мають особливе значення і обовязково мають бути відзвітовані

Право на фізичне та психічне здоров’я

25. Будь ласка, надайте інформацію про вжиті кроки та виклики, що стоять перед забезпеченням доступу до якісної медичної допомоги для всіх та встановленням обов’язкової системи державного медичного страхування. Зокрема, будь ласка, надайте інформацію про:

(a) Заходи, спрямовані на запобігання та боротьбу з ВІЛ / СНІД та туберкульозом, а також на забезпечення належного медичного лікування, включаючи доступ до антиретровірусних препаратів, та вплив цих заходів. Будь ласка, вкажіть, коли буде прийнято законопроект про ліквідацію застарілих положень, що стосуються ненавмисної передачі ВІЛ;

(b) заходи, вжиті для забезпечення доступу до безкоштовної та адекватної медичної допомоги для транссексуалів та міжсекторальних осіб відповідно до Плану дій з прав людини;

(c) заходи, спрямовані на захист права на здоров’я секс-працівників, включаючи надання доступних медичних послуг та контрацепції та захист від насильства та дискримінації.

Про кого буде звітувати Уряд України? Чи є в законодавстві секс-працівники?

В рамках структур ООН приймається цілий ряд рішень задля запобігання поширенню ВІЛ/СНІДУ.

ЗДОРОВ’Я, ПРАВА ТА ДОБРОБУТ. Практичний інструмент для програм реагування на ВІЛ та охорону сексуального та репродуктивного здоров’я з молоддю з ключових груп населення у Східній Європі та Центральній Азії (UNFPA Eastern Europe and Central Asia. International Planned Parenthood  Federation European Network (IPPF). A Practical Tool for HIV and Sexual and Reproductive Health Programmes with Young Key Population) містить такі рекомендації країнам:

Ті, хто розробляє або виконує програми для молодих людей з ключових груп населення, часто стикаються з правовою та етичною дилемою. Наприклад, міжнародні конвенції розглядають участь дітей молодше 18 років у продажу сексу як сексуальну експлуатацію і як порушення прав людини. Однак, в той же час молоді люди віком від 18 років, які продають секс, розглядаються в якості секс-працівників, співробітники правоохоронних органів або постачальники послуг можуть припустити, що ці молоді люди стали предметами торгівлі, що є порушенням прав людини.

При цьому не усвідомлюється той факт, що для деяких людей секс робота – справа вільного вибору, а інші люди обирають секс роботу з причин, пов’язаних з відсутністю інших економічних можливостей, які не включають прямого примусу або обману.

ПОЛІТИЧНА ДЕКЛАРАЦІЯ З ВІЛ І СНІДУ: ПРИСКОРЕНИМИ ТЕМПАМИ ДО АКТИВІЗАЦІЇ БОРОТЬБИ З ВІЛ І ПРИПИНЕННЮ ЕПІДЕМІЇ СНІДУ ДО 2030 РОКУ

Резолюція ГА ООН

70/266 22.06.2016

59. Інвестування в трансформуючи заходи у відповідь на СНІД будуть сприяти “Забезпеченню ґендерної рівності та розширенню прав і можливостей жінок і дівчат ” (ЦУР 5).

а. Визнаємо, що права людини включають право всіх жінок, включаючи дівчат-підлітків, контролювати і вільно та відповідально вирішувати питання, пов’язані з їх сексуальним життям, в тому числі щодо сексуального та репродуктивного здоров’я, без примусу, дискримінації та насильства;

61. Усунення каральних законів, політик і практик, які блокують доступ до послуг у зв’язку з ВІЛ, та ліквідація пов’язаної з ВІЛ стигми та дискримінації сприятимуть побудові справедливих, миролюбних і інклюзивних товариств (ЦУР 16)

b. Зобов’язуємося усунути каральні закони, політики і практики, які блокують доступ до послуг у зв’язку з ВІЛ, включаючи закони, що стосуються віку згоди, положень політики і керівних принципів, які обмежують доступ до послуг серед підлітків, обмеження на поїздки і обов’язкове тестування, в тому числі вагітних жінок, а також тих осіб, які пов’язані з надмірно широкою криміналізацією передачі ВІЛ-інфекції, одностатевими сексуальними стосунками, секс-працею і вживанням наркотиків, і забезпечити юридичний захист людям, які живуть з ВІЛ, з ризиком до ВІЛ або зачепленим епідемією ВІЛ.

ВИСНОВКИ:

  • держава Україна має забезпечити виконання позитивних зобов’язань щодо повнолітніх людей, які добровільно займаються секс-працею;
  • правові рамки мають забезпечити свободу вибору, свободу від втручання в приватне життя та свободу від дискримінації, без покарання за вільний вибір;
  • діяльність агентів держави має базуватись на презумпції свободи вибору секс-працівників;
  • злочини проти дитини, торгівлі людьми, експлуатації та інших способів примусу, проти статевої свободи і недоторканності повинні безумовно переслідуватись;
  • інформування суспільства – ефективний інструмент зниження стигматизації секс-праці;
  • в усі процеси розроблення та прийняття рішень щодо секс-праці мають бути включені представники спільноти секс-працівників.

БО «Легалайф-Україна» співпрацює з Українською Гельсінською спілкою з прав людини, яка виконує проект «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації  проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.