гаряча лінія
ukr
ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ.  ЦІЛОДОБОВО.

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ЯКЩО:
  • 📌 співробітники поліції вимагають у Вас гроші, примушують до складання/підписання незаконних протоколів, проводять незаконні обшуки;
  • 📌 Ви піддаєтеся фізичному та психологічному насильству з боку поліції (моральне приниження, образа, примус до співпраці, примус до сексу, згвалтування і т.д.);
  • 📌 Ви піддаєтеся насильству;
  • 📌 у Вас намагаються забрати дитину/позбавити батьківських прав, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вас шантажують, залякують або обмежують свободу;
  • 📌 Вам відмовляють у наданні медичних послуг, посилаючись на Ваш вид діяльності;
  • 📌 Вам потрібна допомога в отриманні паспорта, оформленні прописки і т.д.
+38(050) 450 777 4 +38(067) 450 777 4

Вбивства в азіатських масажних салонах Атланти, це застереження сектору по боротьбі з торгівлею людьми

22 Кві 2021 17:04:47
0
комментариев

Пропонуємо вашій увазі аналітичну статтю з дослідження негативних наслідків масового вбивства в Атланті від фахівця з проблем торгівлі людьми та примусової праці в Азії і США Джемісона Ліянга з організації Freedom United.

16 березня 2021 року білий чоловік влаштував побоїще в трьох азіатських масажних салонах Атланти, вбивши вісім осіб, шість з яких були азіатськими жінками. Масове вбивство викликало хвилю шоку в США і жахнуло спільноту американців азіатського походження і жителів островів Тихого океану (AAPI – Asian Americans and Pacific Islanders), котре вже було вражене сплеском анти-азіатських злочинів на грунті ненависті, пов’язаних з ксенофобією та посилених пандемією COVID-19. У той час як нація сумує і гуртується навколо руху #StopAsianHate, в центрі дискусії виявилися азіатські масажні салони, які,  за словами вбивці, були «спокусою, яку він хотів усунути» страждаючи від «сексуальної залежності».

Ми не знаємо, чи були хто-небудь з жертв секс-працівниками, чи ідентифікували вони себе з секс-працею взагалі. Але фактом є те, що сьогодні обговорення цього масового вбивства вже перетворилося в розмову про секс-працю через заяви вбивці про «сексуальну залежність» і припущень багатьох організацій по боротьбі з торгівлею людьми та поліції, що азіатські масажні салони рясніють секс-торгівлею. Ми також не можемо ігнорувати давню історію фетишизації азіатських жінок, антиазіатского расизму, жінконенависництва і ненависті до азіатських іммігрантів і секс-працівників, що зіграли не останню роль у цій справі.

За словами капітана поліції Джея Бейкера (Jay Baker) з офісу шерифа округу Черокі, вбивця «був в значній мірі ситий по горло і його терпінню прийшов кінець, до того ж вчора був дійсно поганий день для нього». Такі заяви помилково намагаються олюднити вбивцю, водночас не визнаючи роль антіазіатского расизму і жінконенависництва. Крім самих вбивств, ці симптоми виявляються як в стрічці Бейкера в соціальних мережах, де він розмістив фотографію расистських футболок, які звинувачують Китай в пандемії, так і в неправильному написанні офіційними особами імен всіх корейських жертв.

Правоохоронні органи США, як і раніше заявляють, що немає ніяких доказів того, що це є федеральним злочином на ґрунті ненависті, незважаючи на те, що більшість жертв були азіатськими жінками-іммігрантками, а всі три масажних салони належали азіатам.

Якими б неприємними не були ці заяви поліції Атланти, не менш тривожно і те, що в засобах масової інформації з’являються повідомлення про ймовірні зв’язки жертв з торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації. Вони перефразують допущення про те, що тисячі азіатських масажних салонів в США є розсадниками сексуальної торгівлі азіатськими жінками-іммігрантками. Кілька організацій, що підтримують азіатських масажистів, побоюються, що посилення контролю призведе до шкідливих «рейдів і порятунку» проти торгівлі людьми з боку поліції. Хоча меншість цих жінок можуть стати жертвами торгівлі людьми, поліцейські рейди не є відповіддю, і ми повинні усвідомлювати різницю між секс-працею і торгівлею людьми з метою сексуальної експлуатації.

Після вбивств в Атланті поліцейські управління США направили свої сили для патрулювання азіатських кварталів. Саме цього якраз і не хотіли активісти AAPI і організатори спільнот. Робота поліції не усуває першопричину антіазіатського расизму, і ця подія викликає занепокоєння, враховуючи історію поліцейських рейдів, спрямованих на азіатські масажні салони. Якщо ми дійсно дбаємо про інтереси низькооплачуваних азіатських жінок-іммігранток, які працюють в масажних салонах, деякі з яких можуть займатися проституцією, ми повинні говорити про те, що зробить їх роботу більш безпечною.

Це включає підтримку повної декриміналізації секс-бізнесу для працівників, клієнтів і третіх осіб, включаючи власників і менеджерів масажного бізнесу. Крім того, ми повинні визнати, що мова йде не тільки про секс-індустрію; це також повинна бути більш широка розмова про взаємопов’язані фактори, такі як насильство по відношенню до працюючих, економічна мобільність іммігрантів з низькою заробітною платою, їх хиткий імміграційний статус, расизм, жінконенависництво і гіперсексуалізація азіатських жінок в США. Підтримка азіатських працівників означає спрямоване колективне рішення всіх цих проблем, що надає їм можливість діяти, захищаючи свої права і підвищуючи їх стійкість до торгівлі людьми.

Урок обережності і боротьби з расизмом

Думка, що історично склалася в США, про те, що на азіатських курортах Південної Флориди діє велика мережа торгівлі людьми для сексуальної експлуатації, була спочатку сумнівною з кількох причин, хоча в даному випадку основна проблема полягає в підтримці моделі «облави і порятунку» владою і деякими організаціями по боротьбі з торгівлею людьми. У поєднанні з тим фактом, що азіатські курорти були виділені як ймовірні місця торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації чи проституції, про що свідчать ордери на обшук, ми не можемо ігнорувати ту роль, яку зіграла расова приналежність в тому, як “жертви” і “секс-працівники” були підставлені владою. Рейди, що проводяться з метою порятунку жертв торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації з числа іммігрантів, можуть проводитися в Сполучених Штатах двома шляхами: або жертви виявляються і отримують допомогу, або вони визнаються особами, що надають платні сексуальні послуги, і, таким чином, можуть потрапляти під судове переслідування, тюремне ув’язнення, кримінальне обвинувачення; і порушення імміграційного законодавства.

Як сказала журналу Rolling Stone Джилл МакКрекен (Jill McCracken), професор Університету Південної Флориди в Санкт-Петербурзі, співзасновник і співдиректор SWOP Tampa Bay: «Ми схильні дивитися на азіатські масажні салони в цілому через призму упереджень», додавши, що крім цього вони часто переслідуються в результаті свого роду «расового профілювання». Точно так же, в одній з статей Vanity Fair зазначалося, що “Співробітникам правоохоронних органів Південної Флориди було легше повірити в те, що жінки були продані в сексуальне рабство глобальним злочинним синдикатом, ніж визнати, що жінки-іммігрантки з сумнівним статусом, обмежені обставинами, можуть обирати роботу в секс-індустрії.”

Не дозволяйте цим вбивствам підживлювати підтримку помилкового поліцейського контролю і посиленого спостереження за азіатськими масажними салонами. Не дозволяйте історії повторюватися.

За загальним визнанням, велика частина проблеми в даній дискусії на сьогодні зводиться до об’єднання торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, що включає елемент сили, примусу або обману, а також наміри експлуатувати, з секс-працею дорослих за згодою. Модель «рейду і порятунку» допускає, що особи, які надають сексуальні послуги за обопільною згодою, можуть бути затримані разом з жертвами торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, і розглядає будь-які звинувачення в проституції щодо останніх як просто супутній збиток. А це вже знаходиться далеко від принципу «не нашкодь».

Як поліпшити політики регулювання?

У нашій організації Freedom United ми розуміємо, що торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації і секс-праця – це не одне і те ж. Нещодавно ми відповили на офіційний запит за експертною оцінкою в рамках консиліуму уряду Шотландії «Рівна безпека: кидаючи виклик чоловічому попиту на проституцію», заявивши, що криміналізація покупки сексу не є ефективною стратегією боротьби з торгівлею людьми, що криміналізація піддає секс-працівників більшому ризику насильства, жорстокого поводження і інфікування ВІЛ , і, що необхідно повністю декриміналізувати роботу в секс-індустрії. Згідно «скандинавської моделі», що криміналізує покупку сексу, секс-працівники змушені працювати в менш безпечних умовах і приймати клієнтів, яких вони, можливо, не обрали б в іншому випадку.

Як вказує UNAIDS, «Правовий статус секс-праці є критичним фактором, що визначає ступінь і характер порушень прав людини, включаючи насильство по відношенню до секс-працівників. Там, де секс-бізнес криміналізований, про насильство щодо секс-працівників часто не повідомляється і ці випадки не відстежуються, а правовий захист рідко надається жертвам такого насильства».

Повна декриміналізація секс-праці повинна також застосовуватися і до іммігрантів, які працюють в азіатських масажних салонах в Сполучених Штатах. Безсовісним фактором є те, що рейди в Південній Флориді привели до кримінальних звинувачень в проституції і величезних штрафів для працюючих жінок, не кажучи вже про травми, отримані в результаті того, що вони були профільовані національними ЗМІ. Крім того, криміналізація їх клієнтів – стратегія «кінцевого попиту» – ігнорує той факт, що іммігранти, які працюють в масажних салонах, часто обирають роботу в секс-індустрії через свої обмежені можливості, щоб мати можливість зводити кінці з кінцями.

Хоча китайські жінки-іммігрантки в спа-салоні «День Орхідей Азії» (Orchids of Asia Day) явно не були жертвами секс-торгівлі, цілком можливо, що в дійсності у них не було безпечних умов праці або вони не знали своїх прав. З’ясування причин може допомогти нам реформувати державну політику, щоб не наражати на подальші переслідування і покарання іммігрантів з азіатських масажних салонів.

Маючи це на увазі, одне з найважливіших завдань полягає в тому, щоб краще зрозуміти життєвий досвід іммігрантів з азіатських масажних салонів. Нам необхідно зосередитися на їхніх голосах в обговореннях вирішення поставлених перед ними проблем. Саме це і було зроблено у недавньому докладному дослідницькому звіті «Незаконні масажні салони в Лос-Анджелесі і Нью-Йорку: історії жінок-працівниць». Автори – професор Джон Чин (John Chin) з Хантер-коледжу і професор Лоїс Такахаші (Lois Takahashi) з Університету Південної Каліфорнії. Вони опитали 116 іммігрантів з китайських і корейських жінок, які працювали в масажних салонах, що надавали сексуальні послуги, прислухаючись до їхнього досвіду та турбот без всякого осуду.

У рекомендаціях з питань політики, що містяться в доповіді, дослідники вказують на чотири області для проведення реформ:

1. Необхідно змінити методи роботи поліції і судових служб для захисту безпеки і прав працівників, які незаконно працюють в масажних салонах, включаючи скорочення кількості арештів.

2. Необхідно розширити можливості працевлаштування.

3. Необхідне розширення доступу до медичного обслуговування, профілактичної освіти і медичного обстеження.

4. Необхідно працювати з ключовими громадськими установами, такими як релігійні установи та місцеві організації, щоб знизити стигму незаконної роботи масажних салонів.

Примітно, що дослідження показало, що «жінки часто вибирають нелегальну роботу в масажному салоні з дуже невеликого числа варіантів працевлаштування; деякі жінки розповіли, що їх змушували або обманом примушували до неї, але більшість жінок сказали, що вони обрали цю роботу як кращу альтернативу серед обмежених можливостей».

Хоча правда те, що меншість опитаних жінок може вважатися жертвами торгівлі людьми, підхід до всієї індустрії азіатських масажних салонів як свідомо підозрілий і припущення, що всі працівниці є жертвами торгівлі людьми або гнобленими, є помилкою. Повинно бути місце для обговорення проблем, з якими стикаються іммігранти з азіатських масажних салонів через призму трудових і імміграційних прав, особливо з урахуванням того факту, що більшість жінок вибрали цю роботу з власної волі, хоча і з обмеженого числа варіантів.

Хоча секс-праця не може бути їх ідеальною роботою або роботою, про яку вони обов’язково хочуть розповісти своїм сім’ям, враховуючи обмежену економічну мобільність і бажання підтримати свої сім’ї, ці жінки обирають те, що їм підходить, з урахуванням обмежених можливостей.

Дійсно, як зазначається в дослідженні, існують переваги і недоліки цього напрямку роботи:

  1. З позитивного боку, в даній галузі заробітна плата вище, ніж в інших галузях, і відкриває можливості для самозайнятості.
  2. З негативного боку, робота в цій сфері містить ризики для фізичного здоров’я (зараження ВІЛ, ІПСШ) і психічного здоров’я (ізоляція, стигма); ризик насильства з боку клієнтів і власників, а також ризик пограбування в цій галузі, заснованій на розрахунках готівкою; а також можливий арешт, штрафи, тюремне ув’язнення і депортацію іммігрантів без документів.

Дослідники також підкреслили, що «страх арешту майже завжди перевершує страх пограбування або нападу» і працюючі жінки неохоче зверталися за допомогою в поліцію, і що особи з обмеженим знанням англійської мови часто не знають про те, що відбувається після їх арешту.

Резюмуючи все вищевикладене необхідно відзначити, що можливо це не робота їх мрії і їм може не вистачати засобів захисту праці, але це їх вибір, заснований на обмеженій економічній мобільності, особливо якщо вони не мають документів або погано володіють англійською мовою. Наша мета повинна полягати в тому, щоб зробити їх роботу більш безпечною і поліпшити умови праці, а не позбавити їх засобів до існування.

Автор статті: Джемісон Ліянг, Freedom United

З повною версією статті, що була опублікована 21 березня 2021 року на порталі opendemocracy.net можно ознайомитися за посиланням