Веб-каммінг: революція в секс-праці, про яку ніхто не хоче говорити

Розвиток Інтернету повністю змінив способи ведення бізнесу, і робота в “найдавнішій професії” тут не є винятком. У світі онлайн чатів користувачі вебкамер можуть продати що завгодно – від розмови до явних сексуальних актів. І на відміну від порнографії або проституції, на сьогодні в світі практично не існує законів, що регулюють цю форму секс-праці.

Веб-каммінг – це легкий ринок для входу. Все, що для цього потрібно, – це комп’ютер, пристойна веб-камера, доступ до високошвидкісного інтернет-з’єднання і сайт хостингу веб-камери. Графік гнучкий, умови роботи безпечні, а зарплата може бути дуже високою. У цій сфері секс-праці більшість виконавців – жінки, але є також виконавці-чоловіки і трансгендери.

На таких сайтах, як Chaturbate і MyFreeCams, в публічних чатах діє система чайових. Тут оплата є добровільною, а виконавцям дають чайові за вчинення сексуальних і несексуальних дій. Це робить шоу прибутковим для виконавця при відносно низьких витратах для глядача.

У приватних чатах виконавці отримують похвилинну оплату за приватне шоу. Тут клієнт може зробити запит на конкретні сексуальні дії. На відміну від публічних чатів, ці шоу, як правило, досить порнографічні.

Як в публічних, так і в приватних шоу виступи можуть бути інтерактивними. Виконавці та замовники можуть спілкуватися один з одним за допомогою клавіатури, мови та камер двостороннього зв’язку.

Змова мовчання навколо веб-каммінгу

Але поки споживачі і виробники зайняті експериментами з цими новими можливостями, як уряди так і цивільні активісти перебувають в зловісному мовчанні. Це дивно, враховуючи той факт, що сьогодні британський уряд все частіше застосовує жорсткий підхід до регулювання секс-праці.

Наприклад, в 2014 році було прийнято новий закон, забороняє британським виробникам порнографічних матеріалів створювати і завантажувати в інтернет деякі види порнографії. А так же існує Законопроект про цифрову економіку (Digital Economy Bill), який в даний час проходить через парламент і спрямований на обмеження доступу неповнолітніх до порнографічних матеріалів в Інтернеті.

Проте, обидва закони зосереджені на записі, а не на прямому ефірі; по суті, вони закривають очі на веб-Каммінг. Це створює свого роду парадокс: вчинення явно порнографічного акту через веб-камеру не тягне за собою ніяких наслідків, але якщо таке ж шоу записується і завантажується, то виконавець може бути підданий штрафу в розмірі до 10000 фунтів стерлінгів (12500 доларів США).

Інша, зазвичай досить агресивна група активістів, яка залишалася в цьому питанні досить спокійною, – це радикальні феміністки. З моменту зародження феміністського руху в 19 столітті жінки, залучені до секс-бізнесу, зображувалися жертвами, які потребують порятунку. Сьогодні виконавці веб-камер кидають виклик цьому штучному образу.

Нова жінка

Виконавці веб-камер часто дуже заповзятливі й використовують основні сайти соціальних мереж, такі як Twitter, Facebook і Tumblr, для побудови і підтримки відносин з клієнтами. Радикальним феміністкам важко стверджувати, що прониклива ділова жінка, у якої, можливо, тисячі шанувальників, завдяки розумному використанню соціальних мереж, стала жертвою власної участі в цій формі порнографії.

Веб-каммінг дає жінкам можливість отримати прибуток від порнографічної індустрії, в якій традиційно домінували чоловіки. Більш того, вони можуть зберігати контроль над своїм іміджем і диктувати умови, на яких їх розглядають, – і все це у відносній безпеці власного будинку. Дійсно, веб-камери дозволяють людям отримати доступ до глобальних ринків, які можуть дати жінкам з неблагополучних районів шанс вирватися з бідності.

Але наслідування реальної секс-роботи через веб-камери – це як свого роду онлайн-утопія для секс-працівників, що не показує всієї картини. Є й небезпеки. Жінки, з якими я розмовляла з приводу моєї докторської дисертації, були стурбовані тим, що глядачі знімають і діляться їхніми виступами на порносайтах або отримують особисту інформацію, яка може бути використана для їх переслідування або шантажу.

Проте домінуюча роль жінок-аматорок в індустрії вебкамер є реальний виклик заявами радикальних феміністок про те, що виробництво матеріалів сексуального характеру принижує жінок і що жінок, які займаються такою діяльністю, необхідно рятувати.

Чистий прибуток

Надаючи жінкам платформу для секс-праці, веб-камери також приносять значний корпоративний прибуток. Хостингові сайти утримують від 40% до 65% доходів виконавців за надання чатів, платіжних послуг і існуючої клієнтської бази.

Ласло Черо (Laszlo Czero) – колишній генеральний директор jasmin.com і нинішній консультант streamate.com – двох провідних корпорацій в цій області. За його оцінками, тільки в 2016 році прибуток від сайтів, що розміщують веб-Каммінг, склала від 2 до 3 мільярдів доларів США. За оцінкою Гаррі Варвейка (Harry Varwijk), глави філії Cams.com, прибуток від хостингу веб-Каммінг до 2020 року досягне $ 10 мільярдів. Один з найпопулярніших сайтів з веб-Каммінгом – livejasmin.com – відвідують 40 мільйонів чоловік в день, і його засновник, Георгі Гаттян (Gyorgi Gattyan), став найбагатшою людиною Угорщини.

Не тільки власники сайтів з веб-хостингом отримують прибуток. Кожна транзакція через веб-камеру проходить через банківську систему і приносить прибуток. За словами Варвейка, банківська система стягує від 7% до 15% за надання коштів оплати – набагато більше, ніж зазвичай стягуються 2-3%.

Передбачається, що це виправдано більш високим ризиком шахрайства, пов’язаного з кредитними картами, використовуваними для оплати сеансів веб-Каммінг. Але Варвейк, який був афілійованою особою cams.com протягом 15 років, сказав, що тільки 0,03% скоєних ним транзакцій привели до зворотних платежах.

Замість сумнівних ділків порнографії або тіньових торговців людьми, веб-Каммінг-індустрія керується зовсім іншою силою: реальним серйозним корпоративним бізнесом. В умовах відкритої фінансової діяльності та відсутності легко ідентифікованої жертви світ веб-Каммінг в рівній мірі збив з пантелику як законодавців, так і борців з секс-роботою. Принаймні на даний момент підприємливі жінки можуть вільно брати участь у законній формі надання секс-послуг, яку вони мають право контролювати самостійно.

Текст: Рэйчел Стюарт, докторант, Кентський університет, Великобританія

Оригінальна стаття опублікована на порталі theconversation.com