2 ЧЕРВНЯ ДЛЯ УКРАЇНИ — ЦЕ НЕ СВЯТО, А МАНІФЕСТ’ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СЕКС-ПРАЦІВНИЦЬ/-КІВ

Коли державні звіти красномовно розповідають про мільйонні податкові надходження від платформ на кшталт OnlyFans, це сприймається як перемога фінансового фронту. Але коли настає 2 червня — Міжнародний день секс-працівника — прогресивність влади раптом зникає. Замість офіційного визнання, трудових прав та соціальних гарантій, десятки тисяч людей в Україні отримують правову невидимість, стигму та кримінальне переслідування.

Черговим актом політичного лицемірства став нещодавній провал у Верховній Раді законопроєкту №12191, який мав декриміналізувати дорослий контент за згодою між повнолітніми. Для ухвалення рішення забракло якихось 19 голосів ("за" проголосували лише 207 нардепів). Парадокс подвійної моралі вражає: держава з радістю приймає мільйони доларів податків від інтим-платформ до бюджету країни, що воює, але залишає чинною статтю 301 ККУ, яка дозволяє кидати українців за ґрати за звичайне надсилання особистих фото.

ЦІНА "МОРАЛІ"

Цей уявний моралізм обходиться державі занадто дорого. Лише за один рік українські правоохоронці витратили понад 17,7 тисяч робочих годин на безглузді розслідування у справах «проти порнографії».

Як організація, що безпосередньо входила до робочої групи з розробки цього законопроєкту, ми в БО «Легалайф-Україна» підрахували фінансовий вимір цього абсурду: щороку на переслідування з кишень платників податків витрачається щонайменше 10 мільйонів гривень.

Водночас за даними Офісу ефективного регулювання (BRDO), декриміналізація могла б принести бюджету 509 мільйонів гривень податків щороку — цих коштів вистачило б на закупівлю 24 тисяч FPV-дронів з автонаведенням або на рік роботи Вищого антикорупційного суду.

Така імітація «захисту суспільної моралі» напряму б’є і по сфері секс-праці. Криміналізація та «штучні» статті ККУ залишають у руках корумпованих структур ідеальні інструменти для поліцейського свавілля, шантажу, здирництва та «кришування». Поки сили витрачаються на виписання безглуздих адміністративних штрафів за «проституцію» чи фабрикування справ за «сутенерство» проти тих, хто задля безпеки просто працює разом, сама спільнота залишається абсолютно беззахисною перед законом.

Хто такі секс-працівники насправді?

Це повнолітні люди (чоловіки, жінки або трансгендерні особи), які добровільно й усвідомлено отримують гроші або товари в обмін на сексуальні послуги регулярно або час від часу. Вони виключені з національних трудових законів, обмежені в правах та позбавлені базового соціального захисту.

За кожним числом — чиясь доля 

За оцінками МБФ «Альянс громадського здоров’я», в Україні налічується понад 86 тисяч секс-працівників. Війна загострила кризу в спільноті до межі, перетворивши секс-працю на єдиний спосіб виживання для багатьох родин. За нашими даними:

• 85% опитаних секс-працівників заявили про різке погіршення матеріального становища.
• Понад 40% мають дохід, нижчий за мінімальну заробітну плату.
• Кожна друга самотужки утримують неповнолітніх дітей або хворих родичів.
• Майже третина були змушені змінити місто проживання через бойові дії (стали ВПО), при цьому половина з них не мають іншого джерела доходу.
• 12%, серед яких майже чверть є ВПО, розпочали надавати секс-послуги саме тепер — через фінансову скруту, викликану війною, та відсутність альтернатив.

При цьому число тих, хто стикається з порушенням прав, невпинно зростає: від 56% у 2022 році до 69% у 2025 році. Найчастіше права секс-працівниць та працівників порушують представники медицини (40%), правоохоронних органів (27%) та соцзахисту (24%).

Наша директорка Наталя Ісаєва, яка роками домагається системних змін, зазначає:

«В Україні терміни «секс-праця» та «секс-працівники» досі ігноруються на державному рівні. Протягом багатьох років ми чуємо від політиків, що реформи "не на часі". Але нещодавній провал законопроєкту №12191 показав, що у влади є час на популізм, але немає політичної волі захистити права власних громадян. Як я вже зазначала у коментарі для видання DW, вигоду від криміналізації отримують лише правоохоронці — ті, хто за це "кришує". Тому самі правоохоронні структури й блокують зміни.

Люди не можуть чекати роки у підпіллі, поки депутати стануть "готовими". Якщо країна в умовах війни не може забезпечити повну економічну стабільність, вона зобов’язана гарантувати конституційне право людини на працю та вільний вибір. Потрібно чітко розділити добровільну секс-працю та сексуальну експлуатацію. Люди, які працюють, щоб прогодувати дітей — не злочинці».

Чому «не на часі» — це небезпечна ілюзія

Фраза «не на часі» вже багато років поспіль слугує універсальним політичним щитом, яким чиновники відгороджуються від будь-яких системних реформ у сфері прав людини та захисту вразливих спільнот. Проте в умовах повномасштабної війни ця ілюзія стає по-справжньому небезпечною. Коли держава через застарілі догми відкладає декриміналізацію та визнання секс-праці роботою, вона не «захищає мораль», а свідомо поглиблює кризу.

Наталя Ісаєва, директорка БО "ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА":

«Ми постійно чуємо, що права секс-працівників чи зміна законодавства — це питання другого плану, яке почекає до перемоги. Але я вважаю, що держава саме зараз, у найскладніший для українців період, зобов’язана як мінімум припинити кримінальне переслідування за добровільну працю повнолітніх громадян. Відкладати реформи на потім — це прирікати тисячі людей на злидні та заганяти їх у повне безправ’я перед корумпованими силовиками».

Спростувати міф про те, що реформа «не на часі», допомагає сухий прагматизм. Чесна й відкрита дискусія про декриміналізацію має три реальні площини, які критично важливі для України саме сьогодні:

1. Економіка: Декриміналізація та визнання секс-праці роботою — це виведення з тіні колосальної індустрії. Це не просто легальні робочі місця для самих працівників, а й створення офіційних вакансій для суміжного персоналу (адміністратори, технічна підтримка, безпека). Замість того, щоб витрачати мільйони гривень платників податків на безглузді правоохоронні «облави» та експертизи, держава отримає додаткові офіційні надходження до бюджету у вигляді податків.
2. Громадське здоров’я: Успішна боротьба з епідеміями неможлива в умовах підпілля. Криміналізація змушує спільноту ховатися від правоохоронців, що автоматично обриває їхній доступ до якісної медицини, безкоштовного тестування та профілактики ВІЛ/ІПСШ. Декриміналізація знижує рівень насильства з боку клієнтів чи правоохоронців та відкриває медичним і соціальним службам прямий шлях для ефективної роботи, що рятує здоров’я всієї нації.
3. Соціальне замовлення та реабілітація: Це тема, про яку в Україні досі воліють лицемірно мовчати, хоча вона є гострою як ніколи. У багатьох країнах Європи існує цивілізована практика соціального замовлення та асистування в секс-послугах для людей із інвалідністю. Сьогодні в Україні тисячі військовослужбовців та цивільних проходять надскладну фізичну й ментальну реабілітацію після важких поранень та ампутацій. Забезпечення їхнього права на повноцінне життя, прийняття власного тіла та сексуальну реабілітацію вимагає від нас європейського, гуманного підходу, а не радянських заборон.

Підтримка «тут і зараз»: діяльність БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА»

Українська спільнота секс-працівників БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА» вже понад 10 років намагається вплинути на суспільну думку, змінити закони, норми та практики їх застосування тощо.

Ми намагаємось підвищити поінформованість про згубний вплив криміналізації на засоби для існування та добробуту секс-працівників.

Наші вимоги в основному залишаються незмінними: секс-працівники хочуть безпечних умов праці, декриміналізації їх роботи та середовища, яке дозволить їм боротися з насильством та експлуатацією, коли це відбувається.

Олена Фіськова, Голова Правління БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА» каже:

«Ми понад 10 років боремося за системні зміни в законах. Але люди живуть сьогодні, і допомога їм потрібна "тут і зараз", а не у перспективі "колись там". Тому вся наша команда зосереджена на реальній, щоденній підтримці кожного, хто опинився в крутному становищі через війну, насильство чи кризу».

Сьогодні наша організація розгорнула масштабну мережу допомоги спільноті в регіонах України. Лише за останні шість місяців (з листопада 2025 по квітень 2026 року):

• Понад 750 секс-працівників отримали індивідуальні гуманітарні набори (продукти, засоби гігієни) та речі першої потреби, що допомагають виживати в умовах кризи (павербанки, LED-лампи, теплий одяг, білизна).
• У 20 регіонах України на постійній основі діють регулярні групи взаємодопомоги. Вони стали для секс-працівників безпечним простором, де можна отримати психологічну підтримку та навчитися інструментів захисту своїх прав.
• На базі нашої Гарячої лінії, яка є абсолютно безпечним, анонімним та доступним простором для секс-працівників, було надано понад 1000 фахових консультацій. Серед них: 

- 450 — сесії психологічної підтримки

- понад 150 — консультації за принципом «рівний-рівному»;

- понад 400 — цільових перенаправлень для отримання необхідних медичних, соціальних та інших видів послуг.

• Гаряча лінія безперервно фіксує численні звернення щодо порушень прав людини. Завдяки професійній та оперативній роботі наших параюристів, велика кількість найскладніших кейсів — від безпідставних відмов у медичних послугах і свавілля поліції до затягування соціальних виплат для ВПО — успішно вирішується на користь наших бенефіціарів.

Ми щиро вдячні нашим міжнародним та національним партнерам, які залишаються поруч у цей критичний час: Global Fund for Women, UN Women Ukraine та United Nations Women’s Peace and Humanitarian Fund (WPHF),  SWAN, NSWP,  БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» та Глобальному фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією.

Попри регрес у стінах парламенту та щоденні труднощі, 2 червня — це привід сказати собі та всьому світу: секс-працівники України продовжуватимуть свій шлях до рівних прав, безпеки та визнання.

Ми вітаємо нашу незламну спільноту і рухаємося далі!

ТИ НЕ ОДИН / НЕ ОДНА!

Якщо ти секс-працівник/ця в Україні і:

• ти зазнаєш насильства 
• твої права порушили 
• тобі не має з ким поговорити
• тобі потрібна допомога психолога або юриста 
• тобі потрібне тимчасове житло 
• тобі потрібна гуманітарна допомога 
• маєш бажання приєднатись до нашого руху, щоб навчатись та захищати права секс-працівників разом
• маєш питання щодо життя з ВІЛ або наркозалежністю тощо:

Звертайся на нашу Гарячу лінію +38(067)450-777-4, +38(050)450-777-4 чи в онлайн чат. 

Наші оператори розкажуть як отримати допомогу та долучитись до нашої спільноти. У разі потреби тобі нададуть необхідні контакти для отримання гуманітарної допомоги чи тимчасового житла у твоєму місті.  Ти також завжди можеш отримати  консультаційні послуги — наші оператори, психологи, юристи – нададуть всю необхідну інформацію або поділяться контактами фахівців у твоєму місті.