8 березня: Чи всі жінки мають право на голос?

Щороку 8 березня вулиці міст наповнюються гаслами про рівність, безпеку та сестринство. Для БО «Легалайф-Україна» ці дні — не просто дата в календарі, а хроніка нашої багаторічної боротьби. У нашому архіві — фото з Жіночих Маршів 2017, 2018, 2020 та 2021 років. На цих світлинах ми стоїмо пліч-о-пліч з іншими жінками, тримаючи плакати за права людини.

Але за яскравими кадрами солідарності ховається незручне питання: чи справді ми всі маємо однакові права у цьому русі?

Наші плакати змінювалися, але мета залишалася незмінною. Переглядаючи архівні фото з Жіночих Маршів 2017–2021 років, ми нагадуємо: права секс-працівниць — це права жінок!

НЕВИДИМІ СЕРЕД «РІВНИХ»

Спільнота секс-працівниць є невіддільною частиною жіночого руху в Україні вже багато років. Ми виходимо на марші, бо ми — це жінки, які стикаються з насильством, економічною нестабільністю та дискримінацією.

Проте часто ми бачимо кричущі парадокси.

Поліція, яка охороняє нас під час Маршу жінок, — це ті самі структури, які щодня порушують наші права поза межами акцій. Коли камери вимикаються, солідарність зникає, і починається жорстока реальність:

• Для офлайн-працівниць: це постійні рейди, незаконні затримання, примусова реєстрація в «базах», психологічний тиск та вимагання. Поліція використовує статтю 181-1 КУпАП як інструмент контролю, а не правосуддя.

• Для онлайн-сфери: останнім часом ми бачимо хвилю агресивних «облав» на вебмоделей та контент-кріейторок. Це супроводжується принизливими обшуками, вилученням особистих речей та публічним шеймінгом, що руйнує життя жінок.

АЛЕ найболючіше — це дискримінація з боку самих жінок. Часто ті, хто виступає за рівність на трибунах, намагаються вирішувати за нас, як нам жити.  Нас намагаються «рятувати» силоміць, вирішуючи за нас, як нам розпоряджатися власним тілом, або просто виштовхують на узбіччя порядку денного. Ми не хочемо бути «об’єктами порятунку» — ми вимагаємо, щоб нас чули як суб’єктів, чиї права на працю, приватність та безпеку мають бути недоторканними.

ЧОГО МИ ВИМАГАЄМО НАСПРАВДІ?

Для нас 8 березня — це не про квіти, а про безпеку та гідність, які неможливі без докорінних змін у законодавстві.

Наші вимоги — це не привілеї, а інструменти виживання, які дозволять жінкам захистити себе від насильства та експлуатації:

Повна декриміналізація секс-праці (скасування ст. 181-1 КУпАП): Припинення адміністративного переслідування, яке лише плодить корупцію та дає поліції приводи для тиску.

Реформування Кримінального кодексу (статті 301, 302, 303 ККУ): Ми вимагаємо скасування кримінальної відповідальності за «сутенерство», «утримання місць розпусти» та «розповсюдження порнографії» у випадках, коли йдеться про добровільну працю дорослих людей.

Визнання праці та соціальні гарантії: Ми вимагаємо права на повноцінний «соціальний пакет», який в Україні має кожна жінка, яка офіційно працює.

ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЯ ДОЗВОЛИТЬ НАМ:

Працювати разом: Об’єднуватися з колегами в одному приміщенні, щоб не залишатися наодинці з потенційним агресором.

Наймати захист: Офіційно користуватися послугами охорони.

Забезпечити легальний сервіс: Наймати менеджерів, водіїв чи адміністраторів без ризику, що їх посадять за «співучасть».

Оренду приміщень: Орендувати безпечні офіси чи квартири для роботи, не боячись, що це кваліфікують як «утримання місць розпусти».

Отримати доступ до правосуддя та захист від стигми: Щоб кожна жінка, незалежно від її професії, могла звернутися до поліції як потерпіла, а не як злочинниця, і отримала реальний захист, а не нову порцію приниження.

Зупинити переслідування онлайн-праці: Зміна підходів до статей про «порнографію», які сьогодні використовуються для облав на вебмоделей та створення контенту на платформах типу OnlyFans. Створення цифрового контенту за власною згодою не є злочином.

СЕКС-ПРАЦЯ — ЦЕ РОБОТА, І ВОНА МАЄ ДАВАТИ ПРАВО НА:

Державне пенсійне забезпечення: Можливість накопичувати стаж і бути впевненою у своєму майбутньому.

Оплачувані лікарняні та відпустки: Право на відпочинок та відновлення здоров’я без страху залишитися без засобів до існування.

Соціальний захист у разі материнства: Допомога по вагітності та пологах, яка є базовим правом кожної жінки.

Захист онлайн-праці: Це сфера, де жінки часто знаходять фінансову незалежність, і держава має захищати їхню приватність, а не переслідувати за неї.

Декриміналізація — це єдиний шлях перетворити секс-працівницю з «об’єкта полювання» правоохоронних органів на рівноправну громадянку, чия праця та особиста безпека поважаються державою.

ЧАС ВИЗНАТИ РІЗНОМАНІТТЯ

Ми продовжуємо бути частиною жіночого руху. Наші фото з маршів минулих років — це доказ нашої стійкості. Але солідарність не може бути вибірковою. Якщо ми говоримо про права жінок, ми маємо говорити про всіх жінок без винятку.

Секс-працівниці мають право на захист, охорону здоров’я та гідне життя так само як і будь-яка інша жінка в цій країні.

Ми не просимо привілеїв — ми вимагаємо справедливості!