Більше 800 звернень від СП протягом 2023р: Телефон Довіри

Соціальний та економічний стан секс-працівників продовжує погіршуватись. Основною потребою СП залишається гуманітарна допомога у вигляді продуктів харчування, ліків, засобів гігієни, теплих речей тощо, а також технічних засобів, що допоможуть перезимувати в умовах відключення газу, електрики та тепло/водопостачання: акумулятори, генератори, ліхтарики, спиртові/газові горілки, обігрівачі на різних видах палива, засоби для очищення води тощо.

Також, наші дослідження показують, що з початком війни:

•             Потреби СП у юридичній підтримці, в експрес-тестуванні на ВІЛ, вірусні гепатити, ІПСШ та супроводі до НУО, медичних та соціальних установ збільшились майже вдвічі;

•             Потреба у послугах психологів зросла на 50 %;

•             Потреба у тимчасовому житлі та транспортуванні залишається актуальною.

Протягом 2023 року операторами Телефону Довіри зафіксовано більш як 800 звернень від СП. Залежно від проблеми звернення, СП отримали:

371 психологічну консультацію;

117 юридичних консультацій;

272 консультації за принципом "рівний-рівному";  

59 переадресацій до дружніх організацій та спеціалістів.

Майже кожна друга СП розповідають про стигматизуюче ставлення та дискримінацію з боку соцпрацівників, медичного персоналу та держслужбовців, особливо це стосується СП, які належать до крос-груп: ЛЖН, ЛЖВ та колишні ув’язнені.Частіше СП скаржаться на нетолерантне ставлення та дискримінацію, з якими стикаються в державних медичних закладах.

«Я боюся засудження у державних клініках за мій зовнішній вигляд, наркозалежність, проколи у паху, статус. На платні клініки я не можу витрачати гроші, це дорого мені».
«Я не можу повідомити лікаря, що я СП і маю багато статевих контактів з різними партнерами. Тому я не отримую повною мірою якісні послуги».
«Я звертаюся до приватних клінік, бо там я почуваюся комфортно, можу піти в державну, але там ставлення буде жахливе»,-

зі слів секс-працівниць в рамках опитування БО "Легалайф-Україна"

Основні види порушення прав, з якими стикаються СП:

Негативне відношення медичного персоналу - 38% СП;

Відмова у наданні медичних послуг через належність до уразливих груп (СП, ЛЖВ, ЛЖН, ЛГБТК тощо) – 25 %;

Корупція, вимагання хабарів/благодійних внесків від пацієнтів - 22%;

Шантаж з боку поліції / примус до співпраці – 12% СП;

Відмова прийняти заяву в поліції – 6% СП;

Позбавлення місця у соціальному житлі через ВІЛ чи зайнятість у секс-праці – 6% СП;

Розголошення конфіденційної інформації - 10%;

Відмова приймати від СП скаргу щодо дій медичного персоналу - 4%.

50% СП мають досвід гендерного насильства, з них тільки половина отримують хоч якусь допомогу:

«Допомога була недостатньою. У мене була психологічна травма, а мені запропонували лише постконтактну профілактику ВІЛ та більше нічого не запропонували, я не знала, куди мені звертатися».

Через криміналізацію, уразливість та правову незахищеність, СП побоюються звертатись за допомогою  та впевнені, що ніхто їм не допоможе:

«Я не хотіла афішувати цей факт, оскільки в поліції знають, чим я займаюся, вони не допомагатимуть, а навпаки складуть протокол за проституцію».

Додатковими перешкодами є недостатнє інформування СП щодо наявних послуг та прав на їх отримання, нестача кваліфікованих лікарів/вузьких спеціалістів, графік роботи СП та медичних закладів. Також отримати безкоштовно послуги у державних закладах заважає корупція та недостатнє фінансування програм.

Саме з такими проблемами звертаються найчастіше секс-працівниці на Гарячу лінію для секс-працівників.