Чому ми проти «Шведської моделі» регулювання ринку секс-послуг

Директорка БО «Легалайф-Україна» Наталія Ісаєва про те, чому секс-працівники в різних країнах виступають проти «Шведської моделі» регулювання ринку секс-послуг.

У 1999 році в Швеції вирішили, що покупка сексу за гроші - це злочин, і злочинець повинен бути покараний. За покупку сексу можуть посадити до в’язниці на термін до шести місяців, оштрафувати і примусово відправити поспілкуватися з психологом, вислуховуючи, як це погано і неправильно.

При цьому нібито боротьба йде не з пропозицією, а із попитом. Мало хто звертає увагу, що при цьому скасовується тільки адміністративна стаття щодо заняття проституцією, але секс-працівники, як і раніше, піддаються опосередковано кримінальному переслідуванню:

• Якщо шведська секс-працівниці знімає житло, то його господаря можуть притягнути за кримінальною статтею (за словами тамтешніх секс-працівників, щоб зняти житло, необхідно дати заставу на півроку вперед, але якщо господар запідозрить, що ти заробляєш, надаючи секс-послуги, - може прийти серед ночі і просто викинути тебе на вулицю, а заставу не повернути. Чи не насильство це?);
• Якщо секс-працівник хоче в своєму житлі надавати послуги - то втратить його;
• Якщо секс-працівниці вирішили працювати разом з подругою, з метою безпеки, - одну з них залучать за кримінальною статтею;
• Найм охорони - те ж саме. Навіть можуть близьких залучити, якщо вони живуть за її/його рахунок, це ж свого роду вигода від секс-праці;
• Секс-працівників у Швеції навіть можуть позбавити батьківських прав.

У підсумку секс-працівникам просто доводиться ховатися «з очей». Суспільству здається, що головна мета нібито досягнута і рівень проституції знизився. Насправді - ні: секс-працівники просто сховалися. Але при такій «підпільній роботі» вони ще більше піддаюся небезпеці постраждати від насильства.

Я поспілкувалася з секс-працівницями із Швеції. Вони мені підтвердили, що за весь час існування покарання за покупку сексу жодного клієнта в тюрму не посадили. А ось штрафи - це так. Їх необхідно платити. Інакше зростає сума.

Передбачалося, що це покладе край попиту на комерційний секс, а також стане методом боротьби з торгівлею людьми. Але до зниження зайнятості в проституції це не привело.

Насильство залишається, а подібні випадки просто не фіксуються. Коли секс-працівники звертаються в поліцію, злочини записують як скоєні по відношенню до жінки, чоловікові, але не як до секс-працівникові. Тому поліцейські в своїх звітах вказують, що кількість злочинів по відношенню до секс-працівників знизилася, що за весь час існування «шведської моделі» не було жодного вбивства секс-працівників.

12 квітня 2018 був опублікований звіт-оцінка впливу нового законодавства на здоров’я, права і умови життя секс-працівників. Звіт був названий катастрофічним, і Ви можете в цьому переконатися:

Секс-працівники вважають, що цей закон шкідливіше для них, ніж той, що карав за секс-працю. 88% секс-працівників проти криміналізації клієнтів.

Почастішали місцеві підзаконні акти та перевірки, спрямовані проти секс-працівників. 70% секс-працівникам повідомили, що їхні стосунки з поліцією погіршилися.

Закон має згубний вплив на безпеку, здоров’я і загальні умови життя секс-працівників, про що повідомили 63%, які змушені працювати в ізольованих місцях і потрапляти в стресові ситуації;

- ці заходи привели до подальшого зубожіння секс-працівників, особливо серед тих, хто відчували такі складності раніше. 78% секс-працівників повідомили, що їхній дохід знизився;

Секс-працівники змушені діяти в більш небезпечних для себе умовах, включаючи ризики для здоров’я: знижується рівень використання презервативів, є складнощі з лікуванням ВІЛ-інфекції. 31% опитаних секс-працівників відповіли, що ім складно вести переговори про презервативи.

Збільшився рівень всіх видів насильства: 42% секс-працівників в цьому дослідженні вказали, що піддаються насильству більше, ніж до введення закону.

Реалізація «програм виходу з проституції» викликає багато питань, включаючи те, що залучені групи і комісії мають обмежене уявлення про питання секс-праці і не включають секс-працівників. Про програми виходу знали тільки 39% опитаних секс-працівників та тільки 26% з тих, хто знав, хотіли звернутися у ці програми.

До того ж секс-працівники побоюються, що стали об’єктом нової форми соціального контролю. За ними, як і раніше спостерігають, стежать за їх житлом та Інтернет-активністю, просто раніше це робили заради вилову їх самих, а зараз доводиться вести ще більш ретельний нагляд - щоб засікати клієнтів. До речі, в Україні такий досвід теж є: ще в 2013 році міліціонери тоді ще Кіровограда вистежували водіїв, які зупинялися біля узбіч заради сексу за гроші, фіксували номерні знаки машин, а потім наздоганяли і шантажували розкриттям цих відомостей. Водії оплачували це мовчання, і ми неодноразово документували такі факти.