Чи можна займатися сексом, якщо ви живете із ВІЛ?

Навіть після більш ніж 40 років епідемії ВІЛ, навколо вірусу досі багато страху та дезінформації. Наприклад, багато хто не впевнений, чи можуть люди, які живуть із ВІЛ, займатися сексом.

Чи можна займатися сексом, якщо ви живете із ВІЛ?

Коротка відповідь – так, безумовно! Ця відповідь ґрунтується на чотирьох факторах.

Перший фактор полягає в тому, що відносно рано в епідемії ВІЛ у 1980-х роках люди з уразливих спільнот, а також дослідники зрозуміли, що всі сексуальні дії, крім анального або вагінального проникнення, такі як поцілунки, обійми, індивідуальна або взаємна мастурбація і навіть оральний секс, мають невеликий чи нульовий ризик передачі вірусу.

Другим фактором є те, що презервативи, при правильному їх використанні, без їх розриву чи зісковзування, на 95% ефективні проти передачі ВІЛ.

Третій фактор полягає в тому, що до початку 2010-х років низка великих досліджень встановили, що люди, які живуть з ВІЛ і приймають антиретровірусну терапію (АРТ), у яких в аналізах крові не виявляється вірус, не можуть передавати ВІЛ своїм статевим партнерам навіть при сексі без презерватива. Це називається невизначуваний і непередаваний, або Н=Н.

І четвертий фактор полягає в тому, що перед контактна профілактика PrEP може захистити людей, які не є ВІЛ-інфікованими, від зараження ВІЛ, навіть якщо у їхнього статевого партнера виявляється вірус і презерватив не використовується.

Отже, існує безліч факторів або комбінацій факторів, які дозволяють людям, які живуть із ВІЛ, займатися сексом практично з нульовою або повною відсутністю ризику передачі вірусу статевим партнерам.

Чи обов’язково проходити лікування від ВІЛ, щоб займатися сексом?

Технічно ні. Як ми тільки що пояснили вище, є способи для людей, які живуть з ВІЛ, які не проходять лікування, займатися безпечним сексом, а саме дотримуватися статевих актів, відмінних від анального або вагінального сексу, і/або використовувати презервативи для проникаючого сексу, або якщо партнер, який ВІЛ-негативний, приймає PrEP.

А все-таки, настійно рекомендується, щоб люди починали лікування ВІЛ якнайшвидше після постановки діагнозу (навіть того ж дня!), насамперед тому, що це корисно для їхнього здоров’я та довголіття, а також тому, що лікування АРТ допомагає виключити можливість передачі вірусу. І знову, як тільки ви досягаєте невизначуваного рівня, неможливо передати вірус через секс без презерватива.

Скільки часу потрібно, щоб невизначуваний ВІЛ став непередаваним для статевого партнера?

Люди, які живуть із ВІЛ, зазвичай стають невизначуваними через один-шість місяців після початку лікування. Однак фахівці рекомендують, щоб людина була невизначуваною протягом шести місяців, перш ніж вона зможе безпечно займатися сексом із проникненням без презерватива з партнером. До цього рекомендованого терміну люди, які живуть з ВІЛ, можуть займатися безпечнішим сексом, переконавшись, що партнер, який є ВІЛ-негативним, приймає PrEP та/або використовуючи презерватив або утримуючись від сексу з проникненням.

Чи зобов’язані Ви розповісти про свій ВІЛ-статус сексуальному партнеру?

Так. Поки що в Україні діє Закон «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий та соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», люди, які живуть з ВІЛ, зобов’язані повідомляти партнерів, чоловіка/дружину, наречених.

Але є й інші причини, крім юридичних, через які ви можете захотіти це зробити. Ви можете захотіти побудувати з людиною відносини, засновані на чесності та довірі, або вам може бути просто краще, якщо вони знають, навіть якщо ви не піддаєтеся визначенню та/або вони приймають PrEP. 

Якщо ви вирішили розповісти своєму партнеру(ам) про те, що ви живете з ВІЛ, важливо:

Подбати про свою безпеку. Якщо ви вважаєте, що ваш партнер має підстави відреагувати агресивно або зі словесною ворожістю, подумайте про те, щоб розповісти йому про це в громадському місці, наприклад, у парку або кафе, та/або запросіть близького друга, який вже знає про ваш статус.

Будьте готові, що ви можете не отримати ідеальної відповіді. Деякі люди реагують на розкриття будь-ким свого ВІЛ-статусу негайним відторгненням або страхом. Інші можуть вдавати, що їх це не турбує, але пізніше видають ознаки, наприклад, зайву обережність під час сексу. Інші можуть сказати, що їм потрібен час, щоб подумати про це, щоб перетравити інформацію. Звичайно, добре, коли хтось каже, що він знає, як передається та не передається ВІЛ, і тому у нього немає проблем із вашим статусом. Але майте на увазі, що рівень грамотності у питаннях ВІЛ, навіть після 40 років епідемії, як і раніше, напрочуд низький. Звичайно, це не ваша турбота як така — просвітлювати своїх сексуальних партнерів про ВІЛ, але трохи терпіння та зусиль з вашого боку в цьому (можете показати їм наукову статтю, наприклад) може мати велике значення.

Вміти документувати своє розкриття. Якщо ви користуєтеся додатком для знайомств або сексу, одне з того, що ви можете зробити, — це опублікувати свій ВІЛ-статус (плюс ваш невизначуваний статус, якщо це так) у своєму профілі, навіть якщо цього може бути недостатньо для юридичних цілей. Найкраще мати письмове підтвердження того, що ви поділилися своїм ВІЛ-статусом зі своїм партнером(ами) до сексу. Ви навіть можете надіслати їм повідомлення або електронний лист. І найкраще мати письмові чи записані докази від вашого сексуального партнера(ів) про те, що вони знали, що ви живете із ВІЛ, до того, як ви зайнялися сексом. Може здатися незручним просити їх надати це, але це може стати необхідним доказом у майбутньому.

Намагатися не сприймати відторгнення чи невпевненість особисто. Ми знаємо, що це важко — ніхто не любить бути відкинутим, особливо через щось делікатне, як ВІЛ, з боку тих, хто стає близьким вам. Але відкидання не так через вас, як через страх і відсутність інформації в іншої людини. Як тільки люди повністю усвідомлюють, що невизначене дорівнює непередаване, і дізнаються про PrEP і, можливо, почнуть приймати його, їх страхи перед ВІЛ часто зникають. А якщо ні, то це їхня проблема, а не ваша!

Чи є ще щось, що треба знати?

Ваша невизначуваність  та/або приймання вашим партнером PrEP не запобіжать інфекціям, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), таким як сифіліс, хламідіоз та гонорея. Ось де презерватив все ще дуже ефективний. Тому подумайте про використання презерватива, якщо ви або ваш партнер(и) також хочете знизити або виключити ризик зараження іншими ІПСШ. У будь-якому випадку вам і вашому партнеру(ам) слід регулярно проходити тестування на ІПСШ. Комплексне обстеження зазвичай включає забір крові, аналіз сечі й мазок з горла, піхви та прямої кишки.

Основні висновки

Крім того, що при стані, коли ВІЛ-інфекція не піддається виявленню, використовується PrEP, презервативи та/або практикується непроникний секс, існує безліч способів, за допомогою яких ви можете продовжувати займатися сексом, бувши ВІЛ-інфікованим.

Ви можете займатися сексом без презерватива з ВІЛ-негативною людиною, якщо ваш ВІЛ-статус не визначається протягом шести місяців. До цього часу використовуйте презервативи або займайтеся непроникним сексом і/або переконайтеся, що ваш(і) партнер(и) приймає PrEP.

Відсутність ВІЛ-інфекції та секс без презерватива з партнером, який не має ВІЛ та приймає PrEP, не запобігають іншим ІПСШ, таким як сифіліс, хламідіоз або гонорея; лише презервативи значною мірою захищають від цих інфекцій.