Чи вдасться Південній Африці декриміналізувати секс-працю?

Правозахисні групи ініціювали судовий процес із вимогою скасування південноафриканських законів, що криміналізують секс-праці.

На фото: Активісти з SWEAT (Sex Workers Education and Advocacy Taskforce - Робоча Група з Освіти та Захисту Інтересів Секс-Працівників) збираються біля будівлі суду в Кейптауні на початку вересня, щоб підтримати конституційний позов проти криміналізації секс-роботи в Південній Африці. Зображення: SWEAT

Коли Конні Мате (Connie Mathe) було 19 років, вона не вважала себе секс-працівницею, доки одна нова подруга не вказала їй на це.

Мате, самотня мати двох дітей, що насилу зводить кінці з кінцями, зустрічалася з одруженим чоловіком, який зняв для неї квартиру в багатому передмісті Кейптауна.

Подруга, сама секс-працівниця, сказала Мате: «Це не бойфренд, це секс-робота. Він приходить тільки для того, щоб зайнятися сексом, принести тобі їжу і заплатити за квартиру».

Мате вже пробувала працювати у роздрібній торгівлі, сфері гостинності та у кол-центрі, але цього ніколи не вистачало на те, щоб покрити її рахунки.

Але, зайнявшись секс-роботою на повну ставку, вона думала, що зможе стати незалежною від свого хлопця; це обіцяло велику фінансову безпеку та автономію.

З грошима прийшла небезпека

Робота виявилася небезпечною, відзначеною постійними переслідуваннями з боку поліції та щотижневими рейдами, каже Мате.

Якось її заарештували за управління публічним будинком. За її словами, під час арешту поліцейські змусили її роздягнутися і завдали сексуального насильства.

Після звільнення Мате виявила, що хтось украв її заощадження. Вона звинувачує в цьому поліцію, але не має змоги це довести.

Арешт зрештою привів її до SWEAT — провідної організації Південної Африки, яка захищає права секс-працівників.

Наразі Мате є національним координатором коаліції Asijiki, яка виступає за декриміналізацію секс-праці у Південній Африці.

Чому потрібно декриміналізувати секс-працю?

Хоча оплата та прийняття грошей за секс у Південній Африці протизаконні, за оцінками SWEAT, у країні налічується близько 150 000 секс-працівників.

Представник SWEAT Меган Лессінг (Megan Lessing) повідомила DW (Deutsche Welle), що ці дані засновані на дослідженні 2013 року, в якому також було підраховано, що 90% секс-працівників становлять жінки. Однак Лессінґ вважає, що сьогодні ця цифра ближче до 80%.

Важливо відзначити, що, згідно з Глобальною Мережею Проєктів із Секс-Роботи (Global Network of Sex Work Projects), секс-праця передбачає лише добровільне надання сексуальних послуг між дорослими за гроші, товари чи послуги.

Прихильники декриміналізації секс-роботи посилаються на таких людей як Конні Мате. Вони стверджують, що «секс-праця — це робота», і що ця галузь не є небезпечною за своєю суттю, але криміналізація та стигматизація секс-роботи роблять її такою. Прихильники також заявляють, що декриміналізація призведе до скорочення торгівлі людьми.

У 2021 році південноафриканські дослідники заявили, що близько 70% секс-працівників у Південній Африці зазнавали фізичного насильства. Майже 60% було зґвалтовано, а кожну сьому було зґвалтовано поліцейськими. Дослідження показало, що про ці насильницькі злочини рідко повідомляють через страх арешту чи переслідування.

Стигматизація секс-працівників призвела до того, що вони непропорційно великою мірою схильні до ризику зараження ВІЛ. Хоча Південна Африка досягла значних успіхів у боротьбі з цим вірусом, за даними ЮНЕЙДС (UNAIDS - Joint United Nations Programme on HIV/AIDS - Об’єднана програма Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ/СНІДу), у країні, як і раніше, спостерігається наймасштабніша у світі епідемія.

За даними SWEAT, випадки, коли поліція заарештовує секс-працівників за наявність презервативів як «докази секс-роботи», підривають політику Південної Африки.

Активісти та медичні працівники кажуть, що секс-працівники, які звертаються за медичною допомогою, часто стикаються з глузуванням та зневагою.

^{Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) було основним джерелом фінансування боротьби з епідемією ВІЛ/СНІДу в Південній Африці, але скорочення фінансування поставило під загрозу багатьох секс-працівників. Зображення: Bram Janssen/AP/picture alliance}

Справа проти декриміналізації секс-праці

На початку вересня 2025 року суддя Високого суду Західного Кейпу ухвалив, що 16 НУО можуть виступити у суді у справі про декриміналізацію секс-праці. Чотирнадцять із них виступають за декриміналізацію. Дві, зокрема «Справа за справедливість» (CFJ - Cause for Justice), проти, і Високий суд Західного Кейпу готується до масштабного судового розгляду.

CFJ відстоює те, що вона називає сімейними цінностями, і заявляє, що це стосується «фундаментальної людської гідності». НУО називає секс-роботу проституцією, яка, на її думку, «є комерціалізацією людського тіла, перетворюючи людей на комерційні об’єкти сексу для задоволення хижих особистостей».

CFJ хоче, щоб секс-робота залишалася карною на тій підставі, що вона принижує гідність жінок, сприяє сексуальній торгівлі, призводить до дитячої проституції, значно збільшує ризик передачі інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), і є причиною суспільного безладу.

Те, що секс-робота за своєю суттю дегуманізує, також проявляється у феміністських дебатах, де вона розглядається як крайня форма гендерного насильства і є експлуатацією жіночого тіла.

Прихильники декриміналізації, навпаки, заявляють, що така думка підриває їхню фізичну автономію.

Подвійна правова стратегія

У 2022 році Міністерство юстиції опублікувало законопроєкт про декриміналізацію, який скасує закони, що криміналізують секс-роботу.

Проте законопроєкт, як і раніше, застряг у парламентському процесі через запропоновані доповнення до його змісту, протидію з боку критиків та зміну керівництва уряду.

Представник SWEAT Лессінґ каже DW, що останнім часом терміновість ухвалення закону та політична воля ослабли.

Хоча SWEAT продовжує наполягати на ухваленні законопроєкту про декриміналізацію, нині організація переслідує те, що Лессінґ називає «подвійною стратегією», в рамках якої вона також протестує проти конституційності законів, спрямованих проти секс-працівників.

Юридична команда SWEAT стверджує, що криміналізація секс-роботи є неконституційною, оскільки вона стосується права на свободу і безпеку, право на доступ до правосуддя, право на доступ до справедливих трудових практик і право на охорону здоров’я.

У серпні 2025 року SWEAT здобула велику перемогу, забезпечивши ведення національного мораторію на судове переслідування секс-працівників до початку судового розгляду у Високому суді Західного Кейпу.

Глобальна проблема

Південна Африка — не єдина країна, яка бореться із проблемою ухвалення належного законодавства щодо секс-роботи.

У світі є багато моделей, і кожна з них викликає суперечки. У таких країнах як Швеція, Норвегія, Канада та Ізраїль застосовується так звана «скандинавська модель». Кримінальні покарання за продаж сексуальних послуг скасовано, але купівля сексуальних послуг залишається незаконною.

В інших країнах, включаючи Німеччину, Нідерланди, Перу та Сенегал, секс-робота легалізована, що означає прийняття урядами спеціальних законів та правил. Це дозволяє здійснювати певні види секс-роботи у контрольованих умовах, а в деяких країнах потрібна реєстрація та обов’язкові медичні огляди.

Тим часом декриміналізація повністю введена тільки в Новій Зеландії та Бельгії. Це означає скасування всіх законів та правил, які передбачають покарання за секс-роботу між дорослими за взаємною згодою. Секс-робота розглядається як будь-яка інша професія, щоб зменшити стигматизацію, захистити фізичну автономію та сприяти здоров’ю та безпеці.

Декриміналізація є правовою моделлю, якій найбільше надають перевагу глобальні ініціативи секс-працівників.

Міжнародні організації, такі як Всесвітня організація охорони здоров’я (World Health Organization), Amnesty International, Human Rights Watch та Об’єднана програма Організації Об’єднаних Націй з ВІЛ/СНІДу (Joint United Nations Programme on HIV/AIDS), також виступають за декриміналізацію секс-роботи.

^{Скорочення фінансування USAID призвело до закриття багатьох клінік та медичних служб по всій Південній Африці, внаслідок чого багато вразливих громадян втратили доступ до життєво важливих ліків. Зображення: Themba Hadebe/AP Photo/picture alliance}

«Злочинці на все життя»

Конні Мате розповідає DW, що вийти із секс-індустрії складно, навіть якщо секс-працівники мають додаткову кваліфікацію.

«Попри те, що я маю диплом з юриспруденції, я боюся шукати іншу роботу за межами SWEAT. Якщо ви маєте судимість у Південній Африці, вас ніхто не візьме на роботу. Навіть ті, хто хочуть вийти з цієї індустрії, не можуть цього зробити», — сказала вона, додавши, що судимість секс-працівника може бути анульована лише через 10 років після останнього арешту, що фактично робить багатьох із них «злочинцями на все життя».

Останнім часом Мате переймається тим, як скорочення фінансування USAID у 2025 році вплине на здоров’я секс-працівників. Коли Мате прийшла за результатами планових медичних аналізів, вона виявила, що клініка, в якій вона їх здавала — Центр Здоров’я імені Івана Томса в Кейптауні (Ivan Toms Centre for Health in Cape Town) - закрилася.

Ця клініка, що фінансується USAID, була відома своєю конфіденційністю та доброзичливим ставленням до ЛГБТК+. За словами Мате, це було одне з небагатьох місць, де секс-працівники отримували шанобливе та справедливе ставлення.

Після закриття клініки Мате та кілька інших пацієнтів були направлені до місцевої лікарні, де, за її словами, вони провели кілька годин в очікуванні лікування та їм сказали об’єднати свої медичні проблеми у групу.

«Нас не прийняли у державній лікарні, — каже Мате. — На нас дивилися, начебто ми вимагали особливих послуг».

На горизонті вирішальний судовий процес у справі про секс-роботу

Мате, як і раніше, сподівається, що Високий суд Західного Кейпу винесе рішення на їхню користь, коли справу буде розглянуто у травні 2026 року. Це відкрило б секс-працівникам шлях до тих самих основних прав та послуг, що й усім іншим.

Представниця SWEAT Меган Лессінґ визнає: «Ми знаємо, що декриміналізація не вирішить усіх проблем. Але це перший крок до вирішення широкого спектра питань, пов’язаних із секс-роботою».

Текст: Солімар Турн (Solimar Thurn), журналіст DW, продюсер відео та телепрограм, модератор.

Опубліковано 13 жовтня 2025 року на порталі dw.com