Чи може історичний Бельгійський закон про працю для секс-працівників стати початком змін у всій Європі?

Коментарі:0

Прим від ред. На початку травня 2024 року в Бельгії, 2 роки після офіційного анонсу про початок процесу реформ, на законодавчому рівні було завершено процес декриміналізації секс-праці – було прийнято спеціальний закон, який офіційно прирівнює секс-працівників Бельгії у правах та соціальних гарантіях з працівниками інших галузей економіки цієї країни. До вашої уваги аналітична стаття порталу euronews.com про те, наскільки ці зміни у законодавстві Бельгії можуть вплинути на зміну законів у Євросоюзі.

Цей закон — перший у Європі та світі, що надає секс-працівникам соціальні гарантії, такі як пенсії та декретна відпустка, а також офіційний трудовий договір.

Коли Емілі (Emily) вперше почула про рішення Бельгії створити перший у Європі трудовий закон для секс-працівників, вона зраділа, що умови її праці нарешті покращаться.

"Таким чином у нас з’явиться ширший вибір безпечних місць, де ми зможемо самостійно пропонувати свої послуги, тому що зараз це не так", - сказала Емілі, яка проживає в одному з великих міст Бельгії, в інтерв’ю Euronews.

Емілі (ім’я змінено для захисту персональних даних), яка працює незалежним секс-працівником вже три роки, особисто випробувала на собі відсутність підтримки секс-працівників під час пандемії COVID-19, коли багато хто втратив свій дохід, але не мав права на державну підтримку, оскільки їхній сектор офіційно не існував.

Вона та інші сподіваються, що ситуація зміниться із запровадженням у Бельгії першого у Європі та світі трудового закону для секс-працівників.

Що означає новий закон на практиці?

Законодавство, яке було схвалено 93 голосами "за" при 33 утриманих та 0 голосах "проти" на початку цього місяця, вперше дозволяє роботодавцям надавати бельгійським секс-працівникам трудовий договір.

Ця зміна дає секс-працівникам доступ до соціальних гарантій, таких як пенсія, медичне страхування та щорічна відпустка. Крім того, воно забезпечує секс-працівникам захист від ризиків, пов’язаних з роботою, включаючи запровадження стандартів щодо того, хто може стати роботодавцем.

Даан Баувенс (Daan Bauwens) із Бельгійського союзу секс-працівників UTSOPI пояснив, що новий закон запроваджує обмеження на те, хто може видавати контракти секс-працівникам, що обмежує можливість експлуатації.

[UTSOPI – це організація, призначена тільки для секс-працівників, яка працює по всій Бельгії над забезпеченням безпеки та прав секс-працівників. Організація заснована у 2015 році після зборів секс-працівників, запропонованих Luca Stevenson з ICRSE. UTSOPI діє по всій території Бельгії. Через 3 роки, у 2018 році, організація розпочала новий проєкт з організації соціально-медичної допомоги Violett у Фландрії.

«Наша перша мета — створити простір для обговорення та обміну інформацією, відкритий лише для секс-працівників.

Наша друга мета — працювати над тим, щоб представляти, наскільки це можливо, всіх секс-працівників у Бельгії, покращувати умови життя та праці всіх секс-працівників та захищати їхні основні права людини. За допомогою пропагандистської роботи та лобіювання ми очікуємо внести зміни до законодавства у Бельгії, щоб уможливити визнання секс-праці роботою відповідно до закону].

Люди, які раніше були засуджені за торгівлю людьми та крадіжку, не зможуть стати роботодавцями, сказав Баувенс в інтерв’ю Euronews: "Це дуже важливо, тому що досі це було можливо".

Секс-працівники мають інші ключові права, у тому числі право відмовитися від клієнта або сексуального акту, а також перервати сексуальний акт у будь-який момент.

Якщо будь-яке з цих прав буде порушено понад 10 разів на рік, працівник чи роботодавець може звернутися до урядового посередника, щоб той втрутився.

Різні підходи, різні люди 

Бельгія продовжує залишатися ізгоєм у європейському контексті, коли справа доходить до відповіді вимог профспілок секс-працівників.

Лише два роки тому вона стала першою країною в Європі, яка декриміналізувала секс-роботу.

Інші країни Європи або легалізували секс-роботу тією чи іншою мірою, або наслідували так звану "скандинавську модель", яка передбачає кримінальну відповідальність за надання та купівлю секс-послуг.

За словами Баувенса, різні моделі легалізації в таких країнах, як Німеччина, Нідерланди та Австрія, означають, що в кожній із них існує окремий набір умов, які необхідно виконати, щоб займатися секс-роботою на законних підставах.

У деяких місцях секс-працівника, як і раніше, можуть притягуватись до кримінальної відповідальності за виконання роботи, якщо вони не задовольняють певних попередніх умов, чого не можна було б зробити за системи повної декриміналізації.

До того, такі країни, як Німеччина, які дотримуються власної моделі легалізації, заявили, що розглядають можливість внесення змін до чинних правил, наприклад, криміналізації клієнтів секс-працівників відповідно до скандинавської моделі.

Однак, за словами Емілі, подібні зміни лише роблять секс-роботу небезпечнішою.

"Якщо запровадити кримінальну відповідальність для клієнтів, то хороші клієнти, ті, які хочуть дотримуватися закону, перестануть зустрічатися із секс-працівниками", - пояснює вона.

"А ті, кому закон байдужий, все одно продовжуватимуть зустрічатися із секс-працівниками. У результаті ми отримуємо найгірших клієнтів".

Безпека та добробут вище національної політики

Європа тривалий час не могла дійти єдиної моделі регулювання секс-праці. У вересні минулого року Європейський парламент прийняв доповідь, що викликала розбіжності, про те, як регулювати секс-роботу, в якій йшлося про необхідність знизити попит на секс-працю і карати клієнтів.

Попри те, що доповідь не має законодавчого впливу, численні асоціації секс-працівників та неурядові організації критично поставилися до її рекомендацій.

"У певному сенсі це не загальноєвропейське питання — як сказала нам Європейська комісія, коли ми подавали заявку на фінансування, все залежить від країн-членів", - сказала Euronews виконавчий директор Європейського Альянсу з Прав Секс-Працівників Сабріна Санчес (Sabrina Sanchez, - Executive Director of the European Sex Workers Rights Alliance).

Емілі погодилася, що різні та конкуруючі підходи є символом національної політики. Однак головне — це безпека та добробут кожного, і повна декриміналізація по всій Європі — найважливіший перший крок, за яким послідують суворі закони про працю, сказала вона.

"Якщо ви звернетеся до науки, то побачите, що дослідження показують, що декриміналізація набагато ефективніше захищає секс-працівників і що насправді, якщо ви криміналізуєте клієнтів, то робите заняття секс-працею набагато небезпечнішим".

"Я сподіваюся, що міжнародна спільнота в якийсь момент усвідомить це — і наслідуватиме приклад Бельгії", - зробила висновок Емілі.

Текст: Темсін Патерностер (Tamsin Paternoster)

Опубліковано 13 травня 2024 року на порталі euronews.com

Коментарів: 0