Гаряча лінія
Коментарі:0
Південна Африка зробила ще один крок до декриміналізації секс-праці
Південна Африка, Преторія
6 квітня 2026 року
Міністерство юстиції Південної Африки щойно повідомило, що завершується робота над законопроектом про декриміналізацію секс-роботи серед повнолітніх. Це стало результатом зустрічі в Преторії між заступником міністра юстиції Андрісом Нелом (Andries Nel) та організаціями секс-працівників, у тому числі з Цільовою Групою з Освіти та Захисту Секс Працівників Sweat (Sex Workers Education and Advocacy Taskforce (Sweat)).
Зустріч, що відбулася в середу минулого тижня, була покликана надати оновлену інформацію про хід роботи після того, як понад десять урядових відомств взяли участь у семінарах з вироблення деталей нової нормативної бази.
Ці дискусії були просто символічними. Вони були частиною ширших зусиль, у яких брали участь численні урядові відомства — від охорони здоров’я та праці до поліції та оподаткування — і всі вони намагалися відповісти на одне складне питання:
Якщо секс-праця більше не є злочином, як її слід регулювати?
Чому цей процес зайняв стільки часу
Ця ідея не нова. Кабінет міністрів уже дав зелене світло проєкту закону ще 2022 року, відкривши його для громадського обговорення.
Але прогрес сповільнився, коли юридичні експерти порушили критично важливе питання: простого скасування кримінальних законів було недостатньо. Без чітких правил галузь могла б опинитися в правовій «сірій зоні», що призвело б до ще більшої плутанини, а не захисту.
Це змусило уряд повернутись до розробки нового закону.
У ході семінарів, проведених наприкінці 2025 року і знову нещодавно, зібралися представники ключових відомств, включаючи поліцію, Національну прокуратуру та SARS (Special Anti-Robbery Squad - Спеціальний загін боротьби з пограбуваннями), щоб визначити, як можна застосовувати чинне законодавство і в яких випадках будуть потрібні абсолютно нові правові рамки.
Одним словом, затримка була пов’язана з тим, щоб зробити все вірно, а не просто зробити.
Що буде (і чого не буде) робити запропонований закон
Однією з головних проблем, що підіймалися протягом багатьох років, було питання, як далеко може зайти регулювання секс-роботи.
Чи будуть секс-працівники зобов’язані реєструватися? Чи буде запроваджено обов’язкове тестування на ВІЛ? Чи створять міста спеціальні райони червоних ліхтарів?
За словами уряду, відповіді на всі три запитання немає.
Чиновники заявили, що:
Людський аспект дискусії
Для таких організацій, як SWEAT, це питання не лише юридичне, а й глибоко особисте.
Вони стверджують, що криміналізація наражає секс-працівників на насильство, експлуатацію та обмежує їх доступ до медичної допомоги та правового захисту. На їхню думку, декриміналізація допомогла б змінити динаміку.
«Час консультацій минає. Настав час діяти», - заявила група після нещодавніх переговорів.
Ця терміновість відображає загальнішу ситуацію в Південній Африці, де секс-робота перетинається з більш масштабними національними проблемами — від ґендерного насильства до боротьби з ВІЛ та туберкульозом.
Фактично декриміналізація вже включена до національних стратегічних планів, спрямованих на вирішення обох проблем, що свідчить про визнання урядом її впливу на громадське здоров’я.
Що буде далі?
Незважаючи на прогрес, нічого не змінюється відразу. Проект закону ще має пройти кілька етапів:
Лише після цього декриміналізація секс-роботи стане законом.
До цього моменту чинна правова база залишається чинною.
Джерела: joburgetc.com, iol.co.za
Співробітники організації «Декриміналізація секс-праці» (DSW) дають свідчення в Род-Айленді
США, Нью-Йорк
9 квітня 2026 року
Співробітники організації «Декриміналізація секс-праці» (DSW – Decriminalize Sex Work) вирушили до Провіденса, щоб виступити на підтримку законопроєкту H. 8057, який декриміналізує секс-роботу між дорослими за взаємною згодою. Юридичний директор організації Мелісса Брудо (Melissa Broudo), штатний юрист Бекка Клірі (Becca Cleary) та головний координатор з адвокації Анрі Бінкс (Henri Bynx) виступили перед судовим комітетом Палати представників, продовжуючи послідовну адвокаційну діяльність DSW у штаті.
До них приєдналися члени Бостонського Колективу Секс-Працівників та їх Союзників (BSWAC - Boston Sex Workers and Allies Collective) і Альянсу Працівників Еротичної Індустрії Нової Англії (ELA-ONE - Erotic Laborers Alliance of New England), які також виступили на підтримку законопроєкту, наголосивши на широкій регіональній коаліції, яка виступає за реформу.
У своїх свідченнях співробітники DSW наголосили, що кримінальні покарання за добровільну секс-роботу дорослих створюють перешкоди для безпеки, справедливості та здоров’я. Вони звернули увагу на те, як криміналізація утримує людей від повідомлення про насильство, обмежує доступ до необхідних послуг та вкорінює стигму, яка ізолює і без того вразливі спільноти. Спираючись на юридичну експертизу і безпосередній досвід, команда закликала законодавців відмовитися від каральних підходів і натомість прийняти політику, що поважає автономію і ставить на чільне місце зниження шкоди.
Ці слухання стали ще одним кроком у діалозі, що триває, в штаті Род-Айленд про політику щодо секс-роботи. З кожним виступом перед комітетом DSW продовжує налагоджувати стосунки та пропонувати важливі ідеї, допомагаючи формувати політику, яка покращує здоров’я та безпеку секс-працівників та водночас просуває їхні права.
Джерело: портал decriminalizesex.work
Секс-працівниці вшановують пам’ять жертв убивці з Гілго-Біч: «Наші сестри»
США, Нью-Йорк
23 квітня 2026 року
У період з 1993 по 2010 рік той самий чоловік убив вісім жінок віком від 20 до 34 років. Принаймні шість із них були секс-працівницями.
Імена жертв: Ембер Лінн Костелло, Джессіка Тейлор, Морін Брейнард-Барнс, Валері Мак, Меган Уотерман, Сандра Раджкумар-Костілья, Мелісса Бартелемі та Карен Вергата. Я спеціально згадую їхні імена тут, тому що надмірне висвітлення цієї справи, що тривала десятиліттями в ЗМІ, змістило акцент із жертв на злочинця, який їх убив.
Рекс Хойєрманн (Rex Heuermann), архітектор з Лонг-Айленду, штат Нью-Йорк, 8 квітня 2026 року визнав себе винним у семи вбивствах. 62-річний чоловік також зізнався у вбивстві Вергати, хоча його не було звинувачено в її смерті. Винесення вироку заплановано на червень 2026 року.
У ніч на 23 квітня 2026 року, через два тижні після того, як Хойєрманн визнав свою провину, група секс-працівників з Нью-Йорка, де також працювали його жертви, організувала поминальну акцію на їхню честь.
Під будівельними лісами на розі Іст-40 вулиці та Парк-авеню — недалеко від вокзалу Гранд-Сентрал на Манхеттені — у прохолодному вечірньому повітрі зібралося близько двох десятків секс-працівників та їх прихильників. Домінатрікс з червоною помадою і різким чорним підведенням очей роздавала маленькі свічки, які ми запалювали одну за одною.
Перед початком чування деякі учасники акції розклеїли на стіні фотографії жертв разом із різким посланням: «Секс-працівники — не лихо суспільства. Лихо суспільства – це жорстокі чоловіки» (“Sex workers are not a blight on society. Violent men are”).
Перед присутніми виступили кілька людей. Захисниця прав секс-працівників Кейтлін Бейлі (Kaytlin Bailey) розповіла про те, що чування є основним елементом руху за права секс-працівників. Міжнародний день боротьби з насильством щодо секс-працівників розпочався з пильнування жертв серійного вбивці з Сіетлу, який убив десятки секс-працівників. Максима (Máxima), активістка організації захисту прав секс-працівників Decrim NY, розповіла про небезпеку стигматизації та криміналізації.
Ніколетт Брейнард-Барнс (Nicolette Brainard-Barnes), дочка Морін Брейнард-Барнс (Maureen Brainard-Barnes), висловила, наскільки значущим для її сім’ї було побачити групу незнайомих людей, які вшановують пам’ять її матері з гідністю та повагою. Присутність Ніколетт на чуванні, а також її брата, Діллана Хаггета (Dyllan Haggett), стала несподіваним благословенням.
Ми тримали в руках червоні парасольки – універсальний символ боротьби секс-працівників за свої права. Ми разом вимовляли імена жертв, і наш хор розносився у ніч з обіцянкою шанувати їх як предків. З натовпу вийшла танцівниця на пілоні, піднялася на ліси й поклала квіти, ще більше перетворивши звичайний коридор на розі двох вулиць Нью-Йорка на портал кохання та солідарності.
На фото — Танцівниця на пілоні покладає квіти на поминальній службі 23 квітня 2026 року у Нью-Йорку.
Текст Делайла Сол (Delilah Saul)
Джерело: портал rewirenewsgroup.com
Коментарів: 0