Декриміналізація або Легалізація секс-праці: ключові відмінності / Аналіз від NSWP

Наразі тривають гострі, складні суперечки щодо легалізації секс-праці. Секс-праця в більшості країн, як і раніше, карається, а закони забороняють надання секс-послуг, користування секс-послугами, організацію секс-роботи та її рекламу. У відповідь на негативні наслідки криміналізації почалися спроби просунути правові альтернативи цієї моделі, серед яких легалізація та декриміналізація секс-праці.

Легалізація та декриміналізація – це дві окремі моделі правового регулювання, проте їх часто плутають та не розуміють. Ускладнює становище і те, що легалізацію часто видають за компромісне рішення, нейтральну зону між кримінальним переслідуванням та декриміналізацією.

NSWP - Глобальна мережа проєктів з секс-праці — надали визначення обох моделей і пояснили різницю між легалізацією та декриміналізацією секс-роботи. З опорою на доказову базу, що росте, у цій статті NSWP розвінчали міфи, що стосуються декриміналізації. А також пояснили, чому за декриміналізацію виступають секс-працівники світу, а також лідери рухів за здоров’я, права людини та ґендерну рівність.

Декриміналізація або Легалізація: ключові відмінності у законодавстві про секс-працю 

ЩО ТАКЕ ЛЕГАЛІЗАЦІЯ СЕКС-ПРАЦІ?

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ — це правова модель, при якій Уряд запроваджує спеціальні закони та нормативні акти, щоб дозволити окремі форми секс-роботи в контрольованих умовах. І хоча прихильники моделі стверджують, що легалізація йде на користь  безпеці та здоров’ю, вона сприяє охороні стигми,  посилює нерівність і шкодить  правам і автономії секс-працівників. Серед країн, що  легалізували секс-роботу,  Австрія, Німеччина, Греція,  Нідерланди, Перу, Швейцарія, Туреччина тощо.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ

Регуляторні рамки

При легалізації влада встановлює жорсткі правові рамки для  регулювання різних аспектів секс-роботи та запроваджує серед іншого:

• Обов’язкову державну реєстрацію секс-працівників;
• Вимоги до ліцензування для закладів секс-роботи та секс-працівників;
• Обмеження на кількість дозволених закладів для  заняття секс-роботою;
• Дискримінаційне зонування та обмеження на розташування, що визначають, де секс-працівники можуть надавати послуги. До невідповідних місць зазвичай належать житлові райони, території, прилеглі до шкіл і підприємств тощо.
• Обов’язкове тестування на ВІЛ та ІПСШ та лікування  цих захворювань у державних клініках;
• Обмеження реклами

Ці правила, які обмежують, де секс-працівники можуть жити й працювати, порушують права секс-працівників, обмежують їхнє право на таємницю приватного життя та тілесну недоторканність та накладають на них додаткові  зобов’язання, яких немає в інших трудящих. Як наслідок, при легалізації секс-робота не вважається такою самою формою праці, як і інші професії, але професією, яку держава має контролювати та обмежувати.

РЕЄСТРАЦІЯ

Обов’язкова реєстрація — це поширена особливість  легалізованої секс-роботи: секс-працівники повинні зареєструватися в місцевих органах влади, надати  особисті дані, які потім залишаються у держави. У  деяких країнах, наприклад, у Німеччині, секс-працівники мають отримати спеціальну «картку повії»,  якщо хочуть працювати законно, що відокремлює їх від інших трудящих. У деяких випадках зареєструватись не вийде без обов’язкового психологічного  консультування та відвідування лікарів, які проводяться нібито для виявлення жертв торгівлі людьми.

Організації охорони громадського здоров’я та боротьби з торгівлею людьми зазначають, що такі короткі, формальні  зустрічі в державних службах, де немає послуг перекладу для мігрантів, не сприяють довірі і не допомагають  постраждалим звертатись за допомогою.

Обов’язкова реєстрація також викликає стурбованість щодо захисту даних і права на таємницю приватного життя. Дані зареєстрованих секс-працівників можуть безперешкодно потрапляти до рук службовців з інших державних служб.

Щобільше, без додаткових заходів запобігання дискримінації секс-працівники в майбутньому можуть постраждати від дискримінації у сфері зайнятості, пошуку житла або отримання соціальних послуг. У деяких випадках складно чи неможливо видалити дані, навіть якщо людина залишила секс-роботу, що посилює страх та небажання реєструватися.

ОБОВ’ЯЗКОВІ МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ

При легалізації секс-працівники, які хочуть працювати законно, мають регулярно здавати аналізи на ВІЛ та ІПСШ у державних клініках та проходити лікування. Ця вимога обумовлена невірними уявленнями про практику секс-роботи, а також поширеним стереотипним уявленням, що секс-працівники — це розносники інфекції. Ефективність примусового тестування та лікування не підтверджується фактами; такі правила порушують право секс-працівників на користування медичними послугами вільно, без примусу та дискримінації та культивують недовіру до медичних установ.

Багато міжнародних організацій, у тому числі Всесвітня організація Охорони здоров’я, ЮНЕЙДС, Міжнародна організація праці, та Комітет ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, а також самоорганізації секс-працівників наголошують, наскільки важливо, щоб звернення за медичними послугами було добровільним.

КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД З БОКУ ДЕРЖАВИ

Хоча про легалізацію часто говорять, що це допоможе  знизити контроль з боку поліції, необхідність  домагатися виконання законодавства веде до  посилення нагляду та контролю, зокрема з боку  правоохоронних органів, системи охорони здоров’я,  імміграційної влади та місцевих органів влади.

Ось кілька прикладів: 

•   Поліцейські рейди робочими місцями секс-працівників;

•   Стеження за секс-працівниками в інтернеті та офлайн;

•   Штрафи, арешти, депортація та інші правові наслідки у разі недотримання правових вимог.

Більш часте стеження і покарання секс-працівників, які зазнають множинних форм дискримінації: мігрантів, кольорових секс-працівників, трансгендерних і гендерних секс-працівників, секс-працівників з групи ЛГБТКІ+ і секс-працівників, які вживають наркотики.

ПОКАРАННЯ ЗА НЕДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ

В рамках легалізації секс-працівники, які не дотримуються  встановлених правил, можуть бути покарані за кримінальним кодексом або за іншими законами. Як наслідок, ці секс-працівники стикаються з тими ж перешкодами у доступі до медичного обслуговування, соціальної допомоги та правосуддя, як і секс-працівники в умовах кримінального переслідування. У деяких країнах, де секс-робота легалізована, наприклад, у Німеччині, майже 90% секс-працівників, за деякими оцінками, працюють незаконно, що значною мірою суперечить намірам принести користь, легалізувавши секс-роботу.

ДВОРІВНЕВА СИСТЕМА

Легалізація створює дворівневу систему, в якій деякі секс-працівники мають можливість дотримуватись правил і працювати законно, тоді, як більшість, не отримують правового захисту та караються за законом. Найчастіше страждають секс-працівники, мігранти, які змушені працювати потай, підпільно, у нестабільних умовах, щоб їх не знайшли. Як наслідок, маргіналізовані секс-працівники виявляються ще більш уразливими до експлуатації та порушень прав людини та не можуть отримувати правовий захист та підтримку, яку отримують інші працівники. Розподіл на «законну» та «незаконну» секс-роботу створює ієрархію, в якій вже наявна  нерівність стає сильнішою та зберігаються структурні перешкоди, характерні для країн, де вся секс-робота карається згідно із законом.

МАРГІНАЛІЗАЦІЯ ТА ІНАКШІСТЬ

Коли рамках легалізації секс-робота вважається видом праці, принципово відмінним від решти, і який потребує суворого регулювання та контролю, секс-працівники страждають від маргіналізації й стають ізгоями у суспільстві. Додаткові вимоги та пильна увага до секс-працівників у рамках легалізації сприяє збереженню стереотипних уявлень про секс-роботу, згідно з якими це вид праці небезпечний, заснований на експлуатації та небажаний у суспільстві. Це впливає не лише на те, як секс-роботу сприймають звичайні люди, а й сприяє розвитку інтерналізованої стигми серед самих секс-працівників.

ЩО ТАКЕ ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЯ?

Декриміналізація секс-праці — це термін, який описує скасування всіх законів та правил про кримінальне та/або адміністративне покарання всіх складових частин секс-роботи, у тому числі надання секс-послуг, користування секс-послугами, реклами та участі посередників (менеджерів, власників громадських будинків) тощо). При декриміналізації, на відміну від легалізації, не вводяться нові обмежувальні закони для регулювання секс-індустрії. Натомість на секс-роботу поширюються чинні закони про безпеку та гігієну праці, які діють в інших сферах зайнятості. Декриміналізація секс-роботи стосується виключно взаємодії дорослих людей (віком старше 18 років).

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЇ

Скасування кримінального покарання

Декриміналізація — це повне скасування всіх форм кримінального та адміністративного покарання за секс-роботи, у тому числі за надання секс-послуг, користування секс-послугами, рекламу та участь посередників. При декриміналізації також скасовується покарання за пошук клієнтів і отримання засобів для існування з допомогою заробітку  людини у секс-праці. Як наслідок, поліція не веде додаткове стеження за секс-працівниками, і секс-працівники можуть працювати, не побоюючись правових  наслідків.

Правові моделі, де скасовується правове покарання лише деяких аспектів секс-праці, наприклад, шведська модель, у межах якої покаранню піддаються клієнти, не вважаються декриміналізацією.

ВИЗНАННЯ СЕКС-РОБОТИ ВИДОМ ПРАЦІ

В рамках декриміналізації секс-робота визнається видом праці нарівні з іншими формами зайнятості, що дає секс-працівникам ті ж права та захист, які є в інших трудящих.  Сюди входить доступ до безпечних умов праці, справедлива оплата праці та соціальний захист зайнятих. Декриміналізація дозволяє секс-працівникам найматися на вакансії або реєструватися як самозайняті, дає можливість користуватися правами та добиватися справедливого та рівного ставлення.

ДОСТУП ДО ПРАВОСУДДЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ

При декриміналізації у секс-працівників більше можливості домогтися правосуддя та отримати компенсацію. Секс-працівники, які зіткнулися з дискримінацією, насильством чи  зловживаннями, можуть поскаржитися на них та шукати  допомоги, не побоюючись правових наслідків. Секс-працівники у країнах, де секс-робота декриміналізована, відзначають покращення відносин із правоохоронними органами та зниження корупції в поліції.

Декриміналізація також дозволяє секс-працівникам  домовлятися про безпечні умови праці, ефективніше  боротися з торгівлею людьми та усувати правові перешкоди до подання скарг.

КОРИСТЬ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА

Декриміналізація усуває правові перешкоди для звернення секс-працівників за медичними послугами, у тому числі для тестування та лікування ВІЛ та ІПСШ, для отримання послуг із сексуального та репродуктивного здоров’я, послуг зі зниження шкоди та іншого потрібного догляду. У секс-працівників з’являється можливість приймати самостійні рішення щодо охорони власного здоров’я, що сприяє активному добровільному зверненню за медичними послугами та знижує стигму та дискримінацію у медичних закладах.

У Новій Зеландії, де секс-робота декриміналізована, виявилося, що на огляди охорони сексуального здоров’я, проходження яких необов’язкове, приходять 97% секс-працівників (Catherine Healy, “Decriminalization in New Zealand, New Zealand Prostitutes’ Collective”, Proceedings of the Australasian Society for HIV Medicine Conference, Sydney, 2010).

Декриміналізація також приносить користь здоров’ю суспільства загалом. Моделювання показує, що декриміналізація секс-роботи допоможе знизити захворюваність ВІЛ серед секс-працівників та їх клієнтів вдвічі за 10 років, завдяки зниженню сексуального насильства, домагань з боку поліції та безпеки умов праці.

РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ІНКЛЮЗІЯ

Велика суб’єктність та незалежність секс-працівників при декриміналізації зменшує нерівність. У секс-працівників з’являється більше можливостей діяти спільно, брати участь в ініціативах щодо розширення можливостей спільноти, а також взаємодіяти з іншими соціальними та політичними рухами. Декриміналізація допомагає досягти інклюзивності рівності у суспільстві, де маргіналізовані групи можуть висловлюватись і де у них більше можливостей.

І хоча декриміналізація — це не панацея у боротьбі зі стигмою, дискримінацією та насильством, вона є важливим кроком у подоланні структурних бар’єрів до захисту здоров’я та прав людини секс-працівників.

ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ 

Щоб декриміналізація секс-роботи була успішною, необхідні інструкції, правила та заходи щодо боротьби з дискримінацією. Усі заходи мають розроблятися та впроваджуватись за конструктивної участі самоорганізацій секс-працівників.

Ось деякі приклади того, що можна зробити для успішного проведення декриміналізації:

• Розробити інструкції з гігієни та безпеки праці, які можна застосувати й до секс-працівників;
• Проводити інформування та навчальні тренінги серед державних службовців, щоб вони знали про правову реформу та адекватно реагували на секс-працівників;
• Вжити заходів щодо захисту секс-працівників від дискримінації;
• Вжити заходів щодо захисту секс-працівників у сфері праці;
• Сприяти безпечній, законній міграції та гарантувати мігрантам право працювати у секс-індустрії;
• Вилучити секс-роботу із законів боротьби з торгівлею людьми та регулювати її лише в рамках трудового законодавства;
• Скасувати дискримінаційні закони про охорону громадського здоров’я та розглядати секс-роботу в контексті ширшого підходу до охорони здоров’я;
• Включити самоорганізації секс-працівників у робочі групи та структури, зайняті оцінкою  проведення правової реформи;
• Знищити / видалити дані про судимість або адміністративне покарання за секс-роботу.

Вживши цих заходів, політики зможуть досягти більш інклюзивних і рівних умов, і гарантувати всім секс-працівникам блага декриміналізації повною мірою.

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ТА ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЯ: КОРОТКЕ ПОРІВНЯННЯ

МІФИ І ПРАВДА ПРО ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЮ

МІФ 1:Декриміналізація заважає боротися із  торгівлею людьми

РЕАЛЬНІСТЬ: Там, де секс-робота декриміналізована, посилення торгівлі людьми немає (Global Alliance Against Traffic in Women, 2018 “Sex Workers Organising for Change: Self-representation, community mobilisation, and working condition”). Щобільше, після  скасування правових обмежень секс-працівники  отримують можливість повідомляти про випадки торгівлі  людьми, експлуатацію та інші порушення, не  побоюючись негативних наслідків.

МІФ 2: Декриміналізація сприяє сексуальній  експлуатації неповнолітніх та сприяє  безкарності злочинців

РЕАЛЬНІСТЬ: Декриміналізація зачіпає лише  добровільні дії двох дорослих. Посередництво,  примус чи отримання доходу від сексуальної  експлуатації неповнолітніх залишається  кримінальним злочином.  Декриміналізація полегшує виявлення  неповнолітніх жертв сексуальної  експлуатації, тому що дозволяє секс-працівникам, клієнтам та іншим особам у секс-індустрії повідомляти про випадки торгівлі людьми і не побоюватися при цьому  правових наслідків.

МІФ 3: Відсутність регулювання після декриміналізації призведе до хаосу і беззаконня у секс-індустрії

РЕАЛЬНІСТЬ: Декриміналізація секс-роботи не означає, що галузь взагалі не контролюється. При декриміналізації секс-індустрія має дотримуватися  стандартів гігієни та безпеки праці, прийнятих в інших  сферах зайнятості, а у влади залишається право стежити  за виконанням цих стандартів. Секс-робота стає  частиною формальної економіки та оподатковується.

МІФ 4: Декриміналізація посилює попит на секс-послуги, а секс-індустрія зростає в розмірах, завдяки чому у людей з’являється стимул почати займатися секс-роботою

РЕАЛЬНІСТЬ: Дослідження показують, що декриміналізація не веде до зростання секс-індустрії  у країнах, де її провели (New Zealand Parliament, 2012, “Prostitution Law Reform in New Zealand”). Декриміналізація не ставить метою полегшити потрапляння в секс-індустрію, але допомагає  дотримуватися права на вибір  роду діяльності та на роботу у  безпечних та здорових умовах.

МІФ 5: Декриміналізація підвищує рівень злочинності у районах, де займаються секс-роботою

РЕАЛЬНІСТЬ: Декриміналізація дозволяє знизити злочинність, оскільки правоохоронці тепер можуть приділяти увагу серйозним злочинам, а не витрачати час на стеження за секс-працівниками. Секс-працівники також зазначають, що після декриміналізації вони почуваються у більшій безпеці й що у них покращилися стосунки з поліцією (Gillian Abel, “A decade of decriminalization: Sex work ‘down under’ but not underground,” Criminology & Criminal Justice 14(5) (2014): 580–592.).

МІФ 6: Декриміналізація заважає досягати цілей в охороні громадського здоров’я та веде до зростання ВІЛ-інфекції та ІПСШ

РЕАЛЬНІСТЬ: Є безліч фактів, які свідчать про негативну роль кримінального переслідування у збереженні епідемії ВІЛ та ІПСШ (Lucy Platt et al., “Associations between sex work laws and sex workers’ health: A systematic review and meta-analysis of quantitative and qualitative studies,” PLOS Medicine 15(12) (2018)). Декриміналізація, з іншого боку, усуває правові бар’єри у доступі до медичних послуг та дозволяє секс-працівникам більш відкрито говорити про свої медичні проблеми. Там, де секс-робота декриміналізована, зростання ВІЛ-інфекції та ІПСШ не спостерігалося, а моделювання показує, що декриміналізація секс-роботи допомагає знизити захворюваність на ВІЛ майже наполовину за десять років (Kate Shannon et al., “Global epidemiology of HIV among female sex workers: influence of structural determinants,” The Lancet 385(996) (2015): 55 –71.).

МІФ 7: Декриміналізація сприяє гендерній нерівності та посилює пригнічення жінок при патріархаті

РЕАЛЬНІСТЬ: Декриміналізація будується на повазі жіночої суб’єктності, а також суб’єктності секс-працівників інших гендерів приймати самостійні рішення про власне життя, роботу та тіло. Декриміналізація також сприяє доступу секс-працівників до базових трудових прав та захисту, які потрібні для досягнення ґендерної рівності та економічної справедливості. Заходи, спрямовані на покарання чи обмеження секс-роботи, зберігають патріархатну динаміку з її контролем над жіночою тілесністю, сексуальністю та економічною суб’єктністю.

МІФ 8: Дискримінація – це підхід, який підтримують лише деякі привілейовані активісти. Ці активісти не представляють інтересів усіх секс-працівників

РЕАЛЬНІСТЬ: Декриміналізація – це правова модель секс-роботи, яку поділяють більшість самоорганізацій секс-працівників світу. Ці організації безпосередньо обстоюють інтереси своїх спільнот. Члени НСВП - 350 організації з понад 100 країн — виступають єдиним фронтом на підтримку декриміналізації. Представляючи людей різного віку, гендеру, сексуальної орієнтації, етнічності, з різним міграційним статусом та соціо економічним становищем, з різним ВІЛ-статусом, члени НСВП – це пряме підтвердження, що спільнота секс-працівників у світі підтримує декриміналізацію.

ВИСНОВОК

Декриміналізація та легалізація — це дві відокремлені правові моделі, які по-різному позначаються на здоров’ї, правах людини та добробуті секс-працівників. Необхідно розуміти ці відмінності, щоб продовжувати брати участь у конструктивному діалозі, боротися з відсутністю інформації та домагатися правової реформи, яка сприятиме дотриманню прав. Секс-працівники світу та їх союзники закликають до повної декриміналізації секс-роботи - єдиної моделі регулювання секс-роботи, яка ґрунтується на принципах прав людини та надійних фактах.

ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ ПРО СЕКС-РОБОТУ ТА ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЮ

ДОКУМЕНТИ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ

Amnesty International:

Політика Amnesty International з питання зобов’язання держав поважати, захищати та дотримуватися прав людини щодо секс-працівників та пояснювальна записка до неї.

НСВП:

Консенсусна заява НСВП про секс-роботу, права людини та законодавство.

Фонд Відкритого товариства:

Десять причин декриміналізувати секс-роботу.

ЗДОРОВ’Я

Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС):

ВІЛ та секс-робота – зведення фактів про права людини 2021.

Керівна записка ЮНЕЙДС про ВІЛ та секс-роботу.

ВООЗ, ЮНФПА, ЮНЕЙДС та НСВП:

Профілактика та лікування ВІЛ та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, серед секс-працівників у країнах із середніми та низькими доходами: рекомендації для громадської охорони здоров’я.

ВООЗ, ЮНФПА, ЮНЕЙДС, НСВП, Світовий банк та ПРООН

Реалізація комплексних програм з ВІЛ/ІПСШ разом із секс-працівниками: практичні підходи на основі спільних втручань.

ПРАВА ЖІНОК

Консорціум Count Me In!

Зведення фактів: права секс-працівників – це права жінок.

Європейський альянс секс-працівників (раніше ICRSE):

Фемінізму потрібні секс-працівники, секс-працівникам потрібен фемінізм: інклюзивний рух за жіночі права для секс-працівників, Інтерсекційна довідкова стаття #2.

Робоча група Ради з прав людини з питань дискримінації щодо жінок та дівчаток:

Керівна записка про усунення дискримінації щодо секс-працівників та дотримання їх прав людини.

БОРОТЬБА З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ І МІГРАЦІЯ

Freedom Network США:

Позиційний документ: запобігання торгівлі людьми потребує повної декриміналізації секс-роботи.

Міжнародний альянс боротьби з торгівлею жінками:

За рамками кліше «попиту та споживання»: оцінка застосування та обмежень підходів щодо боротьби з попитом у ліквідації торгівлі людьми.

Секс-працівники у боротьбі за зміни: саморепрезентація, мобілізація спільноти та умови праці.

НСВП

Вплив на секс-працівників законів та ініціатив у сфері боротьби з торгівлею людьми.

МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЇ

Декриміналізацію секс-роботи підтримують багато експертів та визнаних фігур у сфері охорони здоров’я та прав людини.

• Об’єднана програма з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС)
• ЮНФПА
• ВООЗ
• ПРООН
• Світовий банк
• Amnesty International
• Médecins Du Monde
• Human Rights Watch
• Міжнародна комісія з ВІЛ та законодавства
• Фонд Відкритого товариства
• Міжнародна мережа людей, які живуть із ВІЛ
• Міжнародна дія на захист здоров’я та прав геїв
• Міжнародна коаліція з жіночого здоров’я
• Асоціація за права жінок у розвитку
• Американська єврейська Всесвітня служба
• Міжнародний альянс боротьби з торгівлею жінками (GAATW)
• Ланцет
• Міжнародний фонд для жінок
• Фонд Елтона Джона з боротьби зі СНІДом
• Frontline AIDS
• Міжнародна спільнота жінок, які живуть із ВІЛ
• Партнерство Єльського факультету права та Єльського факультету медицини за міжнародну  справедливість у охороні здоров’я
• Європейська група лікування СНІДу
• ILGA-Європа
• Платформа для міжнародного співробітництва мігрантів без документів (PIKUM)
• Мережа «За свободу» США
• STOPAIDS
• La Strada International
• Міжнародна федерація планованого батьківства
• ILGA World

- всі ці організації закликають до декриміналізації секс-роботи.