Декриміналізація секс-праці в Україні: проблеми, виклики війни та способи їх подолання

12 серпня 2024 року у м. Київ відбувся Круглий стіл «Декриміналізація секс-праці в Україні: проблеми, виклики війни та способи їх подолання» за участю представників органів влади, представників громадськості, провідних експертів та інших зацікавлених осіб.

Організатори та Партнери: БО «Легалайф-Україна», БО «100% ЖИТТЯ», Офіс ефективного регулювання BRDO, БО ВОЛНА та інші.

Сьогодні права секс-працівників та секс-працівниць на свободу об’єднання, на свободу від насильства, на свободу від дискримінації, на здоров’я, на працю, на недоторканість приватного життя систематично порушуються.

За оцінками експертів, до війни в Україні проживало близько 80 000 секс-працівниць. Секс-праця у мирний час була одним із небагатьох доступних способів заробляти на життя, особливо для жінок, які не мали доступу до освіти. Війна, переміщення, руйнація та занепад економіки, викликані війною, залишили багатьох жінок без дому та без доходу, що може підштовхнути їх до надання секс-послуг за будь-яку винагороду: їжу, ліки, житло. Під час активних бойових дій більшість секс-працівниць в Україні також залишилися без роботи, а отже, без доступу до необхідних ресурсів: води, їжі, житла тощо. Що створює умови для більш ризикованої сексуальної поведінки: секс-працівники вимушені погоджуватись на секс без презерватива, ризиковані сексуальні практики, вживання наркотиків і так інше.

Водночас військові дії та нестабільне становище підвищують ризик експлуатації та торгівлі людьми. Зараз вже з’являються повідомлення про появу злочинних угруповань, які переслідують українських жінок-біженців, які рятуються від жахів, спричинених російським вторгненням.

Дослідження показали, що сім із десяти жінок зазнають ґендерного насильства під час конфлікту. Сексуальне насильство робить жінок більш уразливими до зараження ВІЛ з огляду на ймовірність того, що злочинці жорстоко поводяться з жертвами, не вживаючи заходів захисту від ІПСШ.

Звіт ЮНФПА про гендерне насильство в регіонах східної України, де з 2014 року триває війна з Росією, також підтверджує, що вразливість жінок до домашнього насильства зросла під час конфлікту. Названі причини включають нормалізацію культури насильства у суспільстві, ширшу доступність зброї та розкол спільнот та втрату мереж підтримки.

Існує кореляція між насильством у сім’ї та зростанням захворюваності на ВІЛ, враховуючи, що жінки, які рятуються від насильства в сім’ї, часто опиняються у вразливому становищі, без житла та економічної безпеки. Багато жертв також застосовують шкідливі методи виживання, такі як зловживання психоактивними речовинами, щоб упоратися з психологічною травмою. Ці фактори роблять жінок схильними до експлуатації та примусу до проституції, що підвищує ризик зараження ВІЛ.

Гендерне насильство є не лише причиною ВІЛ, а і його наслідком, внаслідок чого жінки та представники інших маргіналізованих статей невідповідно страждають від його впливу. Після встановлення діагнозу ймовірність того, що ВІЛ-позитивні українки зіткнуться з насильством (побутовим та структурним), збільшується в середньому на 15,5 %.

Зростання насильства особливо поширене у медичних установах. Страх та недовіра до медичних працівників можуть призвести до того, що жінки приховують свій діагноз, позбавивши їх доступу до лікування ВІЛ. Уникнення медичних закладів також має небезпечні для життя наслідки для медичних проблем, які не пов’язані з ВІЛ. В інтерв’ю одна жінка розповіла, як її страх звернутися за медичною допомогою мало не коштував їй життя.

На думку організаторів заходу, декриміналізація секс-праці в Україні сприятиме суттєвому покращенню із забезпеченням прав людини вказаної категорії населення.

Основні питання, які пропонувались учасникам до вивчення та обговорення:

1. Декриміналізація  секс-праці в Україні: права людини чи негатив для суспільної моралі.

2. Вартість боротьби з секс-працею для бюджету й платників податків.

3. Проблеми судової кваліфікації дій, пов’язаних з секс-працею та порушення принципів правової визначеності: загрози для України на міжнародному рівні.

4. Декриміналізація/легалізація секс-праці у світлі європейської інтеграції України.

5. Про проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини (№ 

6. Світовий досвід декриміналізації секс-праці та позиція  міжнародних організацій щодо декриміналізації секс-праці.

7. Пропозиції до законодавчого регулювання питань секс-праці та подальшої адвокації декриміналізації порно в Україні.

Під час дискусій правозахисники, представники міжнародних організацій та органів державної влади обговорили виклики та проблеми пов’язані з секс-працею в Україні, декриміналізацію такої роботи та способи її легалізації, декриміналізацію порно як окремої сфери секс-праці, проблеми кримінальної юстиції у цих питаннях та витрати бюджету й платників податків, міжнародний досвід з цих питань, способи нормативних змін.

Анастасія Сербіна, адвокатка, консультантка Експертної платформи Fight for Health БО «100% життя»,  виступила з доповіддю щодо фінансового навантаження, що спричиняється на систему кримінальної юстиції у процесі розслідування злочинів у сфері комерційного сексу.

З аналізу експертки, мінімальна вартість розслідування та доведення до суду однієї людини становить 8187 гривень державних коштів. Вартість судового розгляду над секс-працівником становить 27 тисяч 753 гривні. І це ще не рахується така ганебна практика, як оперативні закупівлі правоохоронцями секс-послуг, що теж вартує державі мінімум 1150 гривень за одну закупівлю, але з досвіду таких закупівель звичайно здійснюється 2-3.  Очевидно, ці гроші можна витратити більш раціонально.

Оксана Кашинцева, кандидат юридичних наук, консультантка Експертної платформи Fight for Health БО «100% життя», поділилась напрацюваннями команди у напрямку адвокації та законопроєктної роботи щодо декриміналізації секс-праці та запобігання втручанню в приватне життя громадян.

Оксана наголосила, що перед  групою юристів, які готують декриміналізаційні закони, поставлено важливі завдання — це юридичне оформлення секс-праці та підготовка відповідних КВЕДів, а також підготовка положень про забезпечення соціальними секс-послугами людей з інвалідністю.

Ірина Яковець, докторка юридичних наук, консультантка Експертної платформи Fight for Health БО «100% ЖИТТЯ», говорила про прогалини у визначеннях і не чіткі норми, формулювання яких не дає можливості зʼясувати їх зміст та про порушення прав людини внаслідок вільного тлумачення правоохоронцями та судочинцями цих норм.

Аналіз чинної судової практики свідчить про відсутність у визначеності підходів до розуміння понять «місце розпусти» та «звідництво», оскільки в судових рішеннях зміст означених категорій чітко не розкривається. Судові органи у своїх рішеннях зазвичай обмежуються  вказівкою на загальні формулювання, зокрема, «займалась утриманням місця розпусти та звідництвом для розпусти». У значному числі судових рішень звідництво розуміється як посередництво при наданні: а) сексуальних послуг; б) послуг сексуального характеру; в) послуг інтимного характеру; г) задоволенні сексуальних потреб. При цьому, знову ж таки, ніде нема визначення, що таке сексуальні/інтимні/еротичні послуги/потреби/дії.

Це виключає можливість єдиного тлумачення діянь, які охоплюються поняттям «розпуста», що є грубим порушенням принципу юридичної визначеності при формулюванні кримінально-правової заборони.

Денис Євдокименко, юрист сектору ІТ і телеком  Офісу ефективного регулювання BRDO, наголосив на необхідності поновлення та активізації спільних зусиль щодо адвокації декриміналізація порно в Укаріїні.

Законопроєкт 9623 щодо декриміналізації виробництва, розповсюдження та збуту порнографічних матеріалів зареєстрований ще майже рік тому. На жаль за це час невідомо про жодні консультації на базі відповідального Комітету Верховної Ради чи будь-яку іншу роботу. Ми також не бачимо жодних дій, направлених на обговорення проблеми чи законопроєкту з боку парламентарів. Водночас ми бачимо зростання кількості кримінальних справ.

Наталія Ісаєва, директорка БО "ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА", розповіла про ризики, з якими стикнулись секс-працівники в умовах війни, про їх потреби та очікування від впровадження декриміналізації секс-праці в Україні. 

Секс-праця  – це не торгівля людьми, це добровільний вибір повнолітньої особи. Часто цей вибір обумовлений тяжким соціальним та матеріальним становищем. Саме за цей вибір секс-працівники позбавляються підтримки та допомоги,  піддаються дискримінації, стигматизуються та наражаються на насильство.

Декриміналізація, а саме  скасування законів, що карають СП прямо і побічно, дозволить секс-працівникам:

• Зменшити стигму;
• Почуватися рівними, більш захищеними;
• Позбутися страху, сорому за свою діяльність;
• Вільно звертатися за допомогою у разі насильства;
• Отримувати медичні послуги без дискримінації.

Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці наших партнерів: SCALE, БО «100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ» та Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією.