
Гаряча лінія
Коментарі:0
Примітка: Виробництво й обіг порно в Україні повністю заборонені. Максимальною санкцією за порушення є позбавлення волі на 7 років. Кримінальна відповідальність за подібні дії за змістом суперечить конституційним правам громадян і не відповідає сучасним європейським стандартам. Відбувається марнотратство ресурсів держави на переслідування “злочинів”, які не несуть реальної загрози суспільству.
11 листопада 2024 року у Верховній раді України зареєстрували законопроєкт №12191 «Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності». Законопроєкт має зняти кримінальну відповідальність із дорослих людей, які знімають та поширюють відео інтимного вмісту. 23.12.2024 р. правоохоронний Комітет підтримав законопроєкт №12191 про декриміналізацію порно за основу.
Але історія з декриміналізацією порно в Україні почалась набагато раніше. І, якби дивно це не здавалось, ця історія почалась разом з війною.
Нагадаємо передісторію
З 2012 року ми впроваджували програми, спрямовані на адвокацію декриміналізації секс-праці в Україні з метою захисту людей, які надають секс-послуги. Робота йшла зі змінними результатами, часом ми наближались до мети, часом віддалялись.
Інформаційні кампанії БО «Легалайф-Україна» з декриміналізації привертали увагу громадськості до необхідності врегулювання секс-роботи, але, напевно, недостатньо, з огляду на відсутність позитивних змін у законах.
А потім почалось – спочатку пандемія, й врешті війна. В таких умовах адвокаційний процес декриміналізації ще більше ускладнився через зміну пріоритетів у соціально-політичному контексті. А позиція стекхолдерів, які мають законодавчу ініціативу, залишалась мінливою і залежною від їх поточних інтересів, політичних та соціальних процесів тощо.
І раптом сталось це. Ресурси типу OnlyFans та Теронліфанс стали жертвувати великі обсяги коштів на Збройні сили України та сплачувати величезні податки, що також посилювали оборонну здатність нашої держави.
Суспільний інтерес до ситуації виявився шаленим, розгорнулись дискусії. Висловлювались всі, кому було не лінь, голосно й запекло, зокрема з приводу:
Й ми зраділи, невже таки зрушилось? Зраділи щиро, маючи сподівання, що наше суспільство у 21 сторіччі нарешті звільняється з-під ковдри «совкової моралі». Тим паче, що багатьом незрозуміло, що це взагалі таке, яка вона, та "мораль". Кого вона захищає? Бо чиї кишені вона «гріє», про це як раз відомо багатьом.
Саме тоді вперше БО «Легалайф-Україна» спільно з партнерами з БО «100% ЖИТТЯ», Інституту законодавчий ідей, Офісу ефективного регулювання BRDO, Теронліфансу, Фундації DEJURE, Центру економічної стратегії тощо публічно виступили за декриміналізацію саме порнографії в Україні, запропонувавши скасувати кримінальну відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів (розглядаючи порнографію, веб-камінг тощо як один з видів секс-праці).
Далі у 2023-2024 рр.
Результатом наших спільних з партнерами зусиль став законопроєкт про декриміналізацію порнографії №9623 "Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини", який був зареєстрований 18 серпня 2023 року.
Але, як часто буває, ажіотаж навколо Теронліфанс та їх пожертв з нюдсів швидко спав. Воно й зрозуміло, в країні війна, проблем щодня вистачає й більшає. Протягом 2023-2024 року жодного прогресу щодо розгляду законопроєкту №9623 з боку Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності не відбувалося.
Хоча були спроби опонентів перебити нашу ініціативу – так до Верховної Ради України було внесено альтернативний законопроєкт, який пропонував частково посилити відповідальність за порнографію під виглядом декриміналізації.
Але й щодо його розгляду прогресу не відбувалось.
А що відбувалось? У 2023-2024 роках, згідно з даними Opendatabot, кількість переслідувань за доросле порно збільшилася на 60%, а кількість переслідувань за дитяче порно – зменшилася на 40%. Тобто десятки життів було зламано звинуваченнями в діяннях, які не є небезпечними для співгромадян, наприклад, таких як добровільна публікація дорослими людьми власних нюдсів у соцмережах.
А потім ще у вересні 2024 року пан Гетманцев опублікував дані щодо розміру доходів кількох українських авторів на OnlyFans, й стався черговий скандал з обвинуваченнями у несплаті податків та обшуками у моделей тощо. Про це ми писали тут
І, нарешті, 11 листопада 2024 року у Верховній раді України зареєстрували законопроєкт №12191.
Саме про нього сьогодні багато розмов та спекуляцій у медіа, говорять про легалізацію порно та проституції, про експлуатацію жінок та сприяння торгівлі людьми тощо. Тому й маємо чітко висловити свою позицію щодо запропонованих змін: Що зміниться в Україні після прийняття цього законопроєкту? Чи не призведе це до ще більшої експлуатації жінок? Чому ми підтримуємо цей законопроєкт?
ОФІЦІЙНА ПОЗИЦІЯ БО "ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА" ЩОДО ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЇ СТ. 301 КК УКРАЇНИ
Звісно, подібні кроки наша організація лише підтримує. Чинна редакція статті 301 КК України та практика її застосування до випадків створення і обміну порно-контентом на добровільній основі між дорослими людьми фактично порушує право свободу від втручання у приватне життя особи, а також на повагу до людської гідності, право на достатній рівень життя і гідні умови праці, найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я, на захист від дискримінації, визначені рядом міжнародних документів, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок тощо.
Так, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на повагу, зокрема, до його приватного життя, а також захист від незаконного втручання з боку державних органів у здійснення цього права.
Дефініції «приватного життя» текст Конвенції не містить, оскільки сфера приватного життя широка і різноманітна. Згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини, складовими приватного життя, є, зокрема, сексуальні стосунки. Сексуальне життя окремої особи є частиною і важливим аспектом його особистого життя. Тож, цілком логічно, що право на повагу до приватного життя включає і вільне розпорядження своїм тілом. А у нас мають місце непоодинокі випадки притягнення до кримінальної відповідальності навіть за поширення приватних фото та відео у приватному листуванні. То хіба це не втручання в приватне життя?
А законопроект дозволяє виключити відповідальність в таких випадках, що, безумовно, дозволить захистити приватну сферу від впливу держави.
ЩО МАЄ БУТИ ДОЗВОЛЕНО, А ЩО ЗАБОРОНЕНО В СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА, ЗБЕРІГАННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ПОРНО
Ми цілком підтримуємо посилення відповідальності за усі дії, пов’язані з неповнолітніми в контексті порнографії. Це абсолютно правильний крок законотворців. Також ми категорично виступаємо за криміналізацію торгівлі людьми, зокрема, експлуатацію людини, - тобто всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо. Але за такі дії вже передбачена відповідальність у статті 149 КК України.
В європейських країнах переважно криміналізовані окремі діяння, пов’язані з порнографією, що дійсно містять суспільну небезпеку, як-от залучення дітей чи тварин, примус, насильство тощо. Це підтверджує відсутність загальної заборони на рівні ЄС, та в окремих країнах-членах ЄС (Франція, Німеччина, Чехія, Нідерланди та інші). І ми підтримуємо такий підхід. Відповідно до даних Вікіпедії окрім України повна заборона порнографії діє в Європі лише в Республіці Білорусь, Ісландії, Литві та Ватикані.
ЧИ ПРИЗВЕДЕ ЗАКОНОПРОЄКТ ДО ЩЕ БІЛЬШОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЖІНОК ЧИ НАВПАКИ ЗРОБИТЬ ПРАЦІВНИЦЬ У ЦІЙ СФЕРІ БІЛЬШ ЗАХИЩЕНИМИ
Не правильно називати усі випадки участі у створенні так званого порно-контенту експлуатацією жінок.
По-перше, таку діяльність здійснюють не тільки жінки, а й чоловіки.
По-друге, про експлуатацію, зокрема, сексуальну, можна говорити лише тоді, коли має місце будь-яке фактичне зловживання або спроба використати вразливе становище, різницю в положенні чи довіру в сексуальних цілях, включаючи отримання грошової, соціальної чи політичної вигоди від сексуальної експлуатації іншої особи, але не обмежуючись цим.
По-третє, не треба плутати декриміналізацію та легалізацію. Законопроект 12191 не передбачає легалізації порно, оскільки не встановлює процедури його виготовлення та не вносить зміни у форми та види підприємницької діяльності. Порядку виробництва та оподаткування порно-контенту законопроект не передбачає. Отже, немає жодних підстав для отих заголовків у ЗМІ, що порно тепер «в законі». Так само не вводиться новий вид професії – секс-працівники та працівниці. Такого там нема.
Єдине, що гарантує законопроект у разі його прийняття, - це непритягнення дорослих осіб за ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру з метою їх збуту чи розповсюдження, а також участь у зйомках такого контенту на добровільній основі.
І це цілком логічно, оскільки, зважаючи на осучаснення відносин у сфері виготовлення, розповсюдження або збуту предметів порнографічного характеру серед повнолітніх осіб та відсутність кримінальної відповідальності за такі діяння у деяких зарубіжних країнах, декриміналізація цих відносин сприятиме захисту прав та свобод особи, забезпечить реалізацію конституційного права щодо невтручання в її особисте життя та позитивно вплине на євроінтеграційні процеси України.
Коментарів: 0