Гаряча лінія
Коментарі:0
Влітку 2026 року наша експертна група БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА» завершила масштабне дослідження та опублікувала — «Науково-аналітичний звіт з аналізу судової практики за статтями 301, 303 КК України та ст. 181-1 КУпАП (2020–2026 рр.)».
Ми проаналізували понад 1 500 кримінальних та адміністративних справ, щоб показати державі: чинна система не захищає суспільну мораль чи права людей, а лише витрачає мільйони гривень бюджетних коштів і створює ґрунт для корупції та свавілля.
Абсурдність ситуації очевидна: за статтею 181-1 КУпАП людей карають «штрафом» у розмірі від 85 до 255 грн, але сам факт протоколу повністю калічить життя та позбавляє захисту. Водночас за «дорослий контент» за статтею 301 КК відкриваються тисячі справ, із яких лише близько 7% доходять до обвинувальних вироків.
Результати нашого дослідження та конкретні пропозиції системних змін ми офіційно направили до чотирьох державних інституцій: Міністерства внутрішніх справ України; Міністерства юстиції України; Офісу Генерального прокурора та Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Ми отримали офіційні відповіді від МВС та Мін’юсту, а також очікуємо на фідбек та предметну реакцію від Генерального прокурора та профільного комітету Парламенту.
З ЧИМ МИ ЗВЕРНУЛИСЯ: ГОЛОВНІ ВИСНОВКИ АНАЛІЗУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ
Наше дослідження викрило глибоку системну кризу в правозастосуванні:
Штрафи як інструмент тиску (ст. 181-1 КУпАП) — в українському законодавстві взагалі відсутнє визначення поняття «проституція». Це порушує принцип правової визначеності та дає поліції необмежений розсуд. Поліція складає понад тисячу протоколів на рік, переважно проти найменш захищених жінок на вулиці. При цьому клієнти відповідальності не несуть.
Провал за статтею 301 КК (порнографія) — відкриваючи близько 1 500 проваджень на рік за «дорослий контент», суди виносять лише близько 7% обвинувальних вироків. Мільйони гривень ідуть на експертизи та розслідування, тоді як автори OnlyFans сплачують мільйони доларів податків до бюджету.
Перешкода для розслідування торгівлі людьми — загроза отримати притягнення та покарання змушує постраждалих від насильства та сутенерства (ст. 303 КК) боятися звертатися до поліції та давати свідчення.
ЩО МИ ЗАПРОПОНУВАЛИ ДЕРЖАВІ
На основі міжнародних стандартів (ООН, ВООЗ, Amnesty International, ЄСПЛ) ми направили відомствам конкретний план дій:
ПОЗИЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ
Заступниця Міністра юстиції Людмила Кравченко повідомила, що запропоновані напрацювання і пропозиції взяті до уваги та будуть опрацьовані на предмет доцільності їх врахування при розробці відповідних проєктів нормативно-правових актів.
Директор Департаменту взаємодії з Нацполіцією Микола Грінцов зазначив, що планові показники щодо кількості складених адмінпротоколів за ст. 181-1 КУпАП не застосовуються, а основним критерієм оцінки поліції є рівень довіри населення. Також відомство звернуло увагу на те, що окремі положення щодо декриміналізації внесено до законопроєкту № 15294, прийнятого за основу в першому читанні. Загалом інформацію та пропозиції з нашого звіту взято до відома.
Чекаємо на позицію ОГП та Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності. Саме прокуратура здійснює нагляд за законністю розслідувань, а профільний Комітет є ключовим майданчиком для розробки та ухвалення законодавчих змін. Сподіваємося на їхню активну позицію у процесі захисту прав людини.
НАШІ НАСТУПНІ КРОКИ
Офіційний фідбек від МВС та Мін’юсту — це підґрунтя для подальшої адвокації.
Ми плануємо:
Захист прав людини починається з відмови від застарілих каральних формалізмів, репресивних радянських практик та марнування ресурсів на боротьбу з власними громадянами.
Наша мета — побудувати безпечну правову державу, де закон захищає людей, а не працює проти них.
Ми вдячні партнерам за солідарність, відкриті до діалогу з усіма державними інституціями та впевнено рухаємося до системних змін. Працюємо далі заради справедливості!
Коментарів: 0