
Гаряча лінія
Коментарі:0
Майже через 20 років після жорстокого вбивства Емми Колдуелл (Emma Caldwell’s) секс-працівники, як і раніше, стикаються з жахливим насильством, про яке вони не хочуть повідомляти в поліцію, повідомили Guardian представники груп по роботі з населенням.
Суд над Іеном Пакером (Iain Packer), який у середу був засуджений до 36 років в’язниці за вбивство Колдуелл у 2005 році та сексуальне насильство щодо 22-х інших уразливих жінок, виявив хронічні помилки поліції, що виражаються у зневажливому ставленні до жінок, а також у нормалізації насильства з боку чоловіків, які сплачують їм.
Але хоча деякі вважають таке ставлення "належним до історії", насильство над секс-працівниками — це повсякденна реальність 2024 року, пише Guardian, а сумніви в тому, як до них ставитиметься поліція, залишаються.
"Більшість жінок, до яких я звертаюся, пережили насильство", - каже Елісон Скотт (Alison Scott), гінеколог-консультант, яка керує клінікою сексуального здоров’я для секс-працівників та інших уразливих жінок у центрі Единбурга, приймаючи до 400 пацієнтів на рік.
"До мене приходили жінки, буквально чорні та сині від побоїв. Чоловіки думають, що якщо вони за це платять, то можуть поводитися зовсім диким чином".
Скотт каже, що група жінок, котрі займаються комерційним сексом, стає дедалі різноманітнішою у міру того, як сімейні бюджети скорочуються.
"На вулиці все ще є жінки, залучені в залежність, але набагато більше жінок працюють вдома і розміщують рекламу в Інтернеті, і за останні три роки ця кількість зросла в геометричній прогресії через кризу вартості життя".
Всі групи, з якими розмовляла Guardian, згодні з тим, що насильство поширене повсюдно, хоча їхні думки щодо боротьби з ним різняться залежно від того, чи вважають вони секс-праця законним вибором професії та виступають за декриміналізацію цієї індустрії, чи вважають це насильством над жінками та зосереджуються на криміналізації чоловіків, які купують секс.
Лінда Томпсон (Linda Thompson) – координаторка проєкту "Підтримка жінок" (Women’s Support Project) та керівник національної програми з комерційної сексуальної експлуатації, яка, на думку шотландського уряду, є насильством над жінками.
"Насильство зросло з часів Емми, а жінки все ще не наважуються звернутися до нас", - каже вона. "Хоча ставлення до цього питання могло змінитися з погляду стратегічного мислення поліції Шотландії, це не дійшло до рядових співробітників".
Поліція Шотландії перепросили перед сім’єю Колдвелл, а також перед іншими жертвами Пекера, визнавши, що поліція їх «підвела».
Томпсон щойно опублікувала результати опитування жінок, зайнятих у секс-роботі, у якому говориться, що 90% з них зазнавали насильства аж до замаху на вбивство, чверть піддавалася сексуальному насильству у дитинстві, а шоста частина — сексуальній експлуатації до 18 років.
Така сама картина спостерігається по всій Великій Британії. "Насильство над секс-працівниками — це явна і реальна шкода", - каже Рейвен Боуен (Raven Bowen), представниця National Ugly Mugs, британської благодійної організації, яка бореться із насильством над секс-працівниками.
З 585 повідомлень про насильство, отриманих благодійною організацією у 2023 році, лише 11% відчували себе досить безпечно, щоб звернутися до поліції з повною заявою, і лише 45% погодилися надати анонімну інформацію.
"Ми всі знаємо, що хижаки нападають на секс-працівників, тому що можуть робити це безкарно", - каже Боуен. "Секс-працівникам рідко вірять".
Вона додає: "У середу, поки поліція перепрошувала за неправильне ведення справи Емми, на секс-працівницю влаштували облаву за те, що вона ділила робоче приміщення з іншими, щоб захистити жінок від смертельно небезпечних вулиць ночами. Спільна робота у приміщеннях – це стратегія порятунку життя, але в нас це кваліфікується як утримання місць розпусти. Саме тому ми підтримуємо повну декриміналізацію".
Деніз Міна (Denise Mina), письменниця з Глазго та колишня викладачка, яка багато займалася дослідженням насильства щодо секс-працівників, у тому числі нещодавно для свого роману "Менше мертвих" (The Less Dead), згадує вбивство Нкечі МакГраа (Nkechi McGraa) 37-річної матері, яка була вбита в Абердіні під час роботи в ескорті у 2016 році.
"Суду розповіли, що вона зателефонувала подрузі до Англії зі словами "Я думаю, цей хлопець збирається мене вбити", тому що не хотіла дзвонити до поліції чи служби допомоги, яка могла б її засудити".
«Через двадцять років після вбивства Еми ми все ще підводимо цих жінок, і нашим керівним принципом має бути їхня безпека».
Текст Ліббі Брукс (Libby Brooks)
Опубліковано 1 березня 2024 року на порталі theguardian.com
Коментарів: 0