Медичне забезпечення секс-працівників переважно «одномірно», а стигма залишається головною перешкодою – нове дослідження

Пропонуємо до вашої уваги анотацію нового дослідження Університету Бірмінгема, проведеного спільно з Відділом охорони здоров’я Міської ради Бірмінгема.

Перший у своєму роді звіт, присвячений медичному обслуговуванню у Бірмінгемі (Birmingham) та містить приклади передової практики, яка визнає необхідність численних медичних втручань.

Потреби секс-працівників у галузі охорони здоров’я здебільшого не задовольняються, більшість із них стикаються зі стигмою та почуттям, що їх зводять до "одного виміру", йдеться у першому звіті такого роду.

Дослідження, проведене партнерством Бірмінгемського університету та Відділу громадської охорони здоров’я Бірмінгемської міської ради, показало, що дорослі, які працюють у різних формах секс-бізнесу, мають труднощі з доступом до медичного обслуговування, а спеціалізована допомога зосереджена на сексуальному здоров’ї секс-працівників, а не на ширшому спектрі медичних потреб.

Спираючись на дані наявних досліджень, аналіз даних про стан здоров’я в Бірмінгемі та по всій Англії, а також оповідання секс-працівників з перших рук, дослідження показало, що секс-працівники потребують ширшого доступу до допомоги при психічних та фізичних захворюваннях, а також деякі з них можуть потребувати додаткового лікування, оскільки вони вживають наркотики та алкоголь.

Керолайн Бредбері-Джонс (Caroline Bradbury-Jones), професор кафедри гендерного насильства та здоров’я у Школі сестринської справи та акушерства Бірмінгемського університету та провідний автор дослідження, сказала:

"Це перше у своєму роді дослідження, в якому секс-працівники висловлюються про свої потреби в отриманні медичної допомоги. Ми почули гучні та ясні слова про те, що існує значна стигма, яка є перешкодою для отримання допомоги, і що секс-працівників сприймають через призму однієї проблеми їхньої роботи та не ставляться до них як до цілісних особистостей”.

"Ми також бачили приклади передових практик, включаючи навчання та надання послуг, які орієнтовані на потреби різноманітних груп людей, що працюють у секс-індустрії. Наше дослідження також спирається на дані, які свідчать про ширший масштаб медичних потреб цієї групи, включаючи значні потреби у психічному та фізичному здоров’ї".

«Ми голосно і ясно почули, що існує значна кількість стигми, яка є перешкодою [для секс-працівників] на шляху отримання допомоги…» Професор Керолайн Бредбері-Джонс (Professor Caroline Bradbury-Jones)

Доктор Джастін Варні (Dr Justin Varney), директор департаменту охорони здоров’я міської ради Бірмінгема, сказав:

"Секс-працівники — це часто забута частина нашої спільноти в Бірмінгемі. Зазвичай ми говоримо про них лише в контексті проблем злочинності та заворушень. Секс-працівники стикаються зі значною маргіналізацією, стигматизацією, дискримінацією та соціальною ізоляцією, а також з численними проблемами, що частково збігаються зі здоров’ям, такими як насильство та складні травми, зловживання психоактивними речовинами, проблеми психічного здоров’я та бідність.

"Секс-працівники рідко отримують співчуття або розуміння їх життєвих обставин і вибору, який їм доводиться робити, щоб вижити, і, попри те, що вони є однією з національних медичних спільнот, включених до NHS, мало відомо про їхні потреби у здоров’ї або про те, як ми можемо допомогти їм вести здоровіший спосіб життя».

[NHS (National Health Service) - Національна служба охорони здоров’я - парасольковий термін, що описує сукупність окремих національних державних організацій охорони здоров’я Англії, Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії (служба в Північній Ірландії зветься Health and Social Care). Спочатку NHS була створена 5 липня 1948 як єдина державна організація у Великобританії, метою якої було забезпечення безкоштовної медичної допомоги для всього населення].

Дане дослідження, що поєднує фактичні дані та життєвий досвід, є важливим кроком на шляху до розв’язання проблеми невігластва та структурної дискримінації та допомагає нам краще обслуговувати та задовольняти потреби найбільш уразливих та соціально ізольованих верств населення Бірмінгема”.

«Я людина, а не просто секс-працівник»

Сем (Sam) (це не справжнє ім’я) – одна з дослідниць, які працювали над проєктом, що має досвід секс-роботи. Їхній досвід відіграв життєво важливу роль в організації досліджень і роботі зі спільнотами, щоб краще зрозуміти їхні потреби. Бувши дослідницею, Сем також спромоглася поділитися своїми роздумами про бар’єри, з якими вони зіткнулися.

Сем розмірковує про свій досвід відвідування лікаря:

"Коли люди дізнаються, чим я займаюся, їхня мова тіла та манера розмовляти з тобою зовсім змінюються. Я відчуваю, що мене дуже засуджують. Це може лякати, коли тобі потрібна підтримка в галузі охорони здоров’я, і ​​ти маєш морально підготуватися до цього".

"Я думаю, що це не тільки в охороні здоров’я, а й загалом. Я думаю, що коли ти працюєш у цій індустрії, люди припускають, що вся твоя особистість заснована на роботі, а я – людина, а не просто секс-працівник”.

Досвід Сем збігається з досвідом багатьох чоловіків та жінок, з якими працювали дослідники, у тому, що упередження деяких медичних працівників призводять до стигматизації секс-працівників при зверненні за медичною допомогою.

Значне збільшення попиту

Дані також свідчать про те, що секс-працівники в 35 разів частіше вживають наркотики, значно частіше курять і у 20 разів частіше страждають на психічні розлади.

Доктор Елеонор Моллой (Dr Eleanor Molloy) з Інституту прикладних досліджень в області охорони здоров’я при Бірмінгемському університеті (Institute of Applied Health Research at the University of Birmingham) і співавтор дослідження сказала:

"Звіт показав, що необхідний більш співчутливий підхід до надання медичної допомоги групі людей, які несправедливо піддаються маргіналізації тільки через свою діяльність. Робота з дослідниками, які мають життєвий досвід, принесла величезну користь, дозволивши краще зрозуміти, які питання краще ставити, і делікатно дати можливість секс-працівникам бути почутими та вислуханими”.

Текст: Керолайн Бредбері-Джонс, професор кафедри ґендерного насильства та здоров’я (Professor Caroline Bradbury-Jones)

Елеонор Моллой, спеціалістка з якісних досліджень (Ms Eleanor Molloy, Qualitative Research Fellow)

Опубліковано 25 червня 2024 року на порталі birmingham.ac.uk

Коментарів: 0