«Хто ти, воїн?» 9 типів характерів за Ненсі Мак-Вільямс

Американська психологиня Ненсі Мак-Вільямс у своїй фундаментальній праці "Психоаналітична діагностика" пропонує докладний огляд різних типів особистості. Вона підкреслює, що кожна людина унікальна, але часто ми можемо спостерігати певні повторювані патерни поведінки та емоційних реакцій.

Згідно з класифікацією Ненсі Мак-Вільямс, 9 типів характерів включають: антисоціальний, нарцисичний, шизоїдний, параноїдальний, депресивний, мазохістський, обсесивно-компульсивний, істеричний, маніакальний . Ці типи базуються на психоаналітичній моделі й розглядають як зовнішні прояви, так і внутрішній світ людини, враховуючи її захисні механізми та основні теми, що хвилюють особистість.

Чому в людини сформувався той чи інший психотип або їх поєднання сказати складно — це завжди поєднання генетики, виховання, батьківського прикладу, суспільства, в якому він жив і способу реагувати на життєві обставини та ситуації.

Ось огляд 9 типів характерів, які вона виділяє, з акцентом на контрасті між внутрішнім світом і зовнішнім проявом та характерними ознаками кожного з них:

1. Антисоціальний 
Зовнішній прояв. Холоднокровний, розважливий, готовий йти до мети за всяку ціну. Часто – успішна особистість на керівних позиціях, любить конкуренцію, колекціонує "трофеї".

Внутрішній світ. Відчуває порожнечу і відчуженість, не здатний на глибокі емоції або співпереживання.

Характерні прояви:

• Агресивність (підвищена вроджена агресивність).
• Лють.
• Імпульсивність (негайне відігравання своїх емоційних станів).
• Високий поріг (вищий, ніж у середньому), що приносить задоволення від збудження. («У той час, як більшість із нас відчувають емоційне задоволення від гарної музики, сексуальних стосунків, краси природи, розумного жарту або добре зробленої роботи, психопат потребує різкого, більш “струсового” досвіду для того, щоб почуватися бадьоро і добре»).
• Грандіозне прагнення уникнути переживання слабкості та заздрощів.
• Дисоціація особистої відповідальності (неприйняття своєї відповідальності).
• Низький соціальний (емоційний) інтелект: позбавлені емпатії й не вміють говорити про свої почуття.
• Низька соціальна навчальність.
• Нездатність до емоційної близькості.

2. Нарцисичний
Зовнішній прояв. Показує впевненість, потребує уваги й захоплення. Часто демонструє свої досягнення та успіхи.

Внутрішній світ. Відчуває невпевненість і страх бути неважливим, що призводить до постійного пошуку підтвердження своєї цінності.

Нарцисизм – нормальний і патологічний – є темою, якій Фройд (1914) періодично приділяв увагу, запозичив цей термін з грецького міфу про Нарциса, юнака, який закохався у свій відбиток у дзеркалі води й зрештою помер від туги, яку його відображення ніколи не могло б задовольнити. Однак у той час, коли Фройд писав свою працю, проблеми нарцисизму не мали такого характеру епідемії, який вони мають сьогодні. "Імідж" замінює сутність, і те, що Юнг (Jung, 1945) назвав персоною (подання себе зовнішнього світу), стає більш живим і надійним, ніж дійсна особистість.

Характерні прояви:

• Нестабільна самооцінка, сумніви у собі та тендітна самоідентичність.
• Схильність до засудження (себе та інших) та оцінювання.
• Внутрішнє почуття чи страх, що вони “не підходять”; почуття сорому, слабкості та свого низького становища.
• Нестерпність критики, особливо публічної.
• Полярності Его станів: грандіозне (все добре) або, навпаки, виснажене (все погано) сприйняття власного “Я”.
• Почуття невиразної фальші, сорому, заздрості, порожнечі чи незавершеності, потворності та неповноцінності або їх компенсаторні протилежності – самоствердження, почуття власної гідності, зневага, захисна самодостатність, марнославство та зверхність.
• Перфекціонізм та максималізм (і відповідно, труднощі компромісу).
• Іпохондричність (заклопотаність своїм здоров’ям та хворобливий страх смерті).

3. Шизоїдний
Зовнішній прояв. Виглядає ексцентричним та відстороненим, може говорити все, що приходить на думку, й порушувати соціальні норми. Може здаватися байдужим до оточення.

Внутрішній світ. Глибокі емоції та фантазії, одночасно присутня потреба і страх близькості.

Характерні прояви:

• Вроджена підвищена сенситивність (чутливість), супутнє уникнення стимуляції.
• Інтровертність, часто самоізолюються і проводять тривалий час у роздумах, можливо навіть нав’язливих, про головні питання у їхньому сфантазованому житті. Проте за власної закритості часто виявляє інтерес до навколишнього.
• Маючи конфлікт щодо близькості-дистанції, шизоїдні люди обирають друге, попри свою самотність, оскільки близькість для них асоційована зі шкідливим впливом на власне “Я”.
• Болюче відчуття відчуження, через їхній конфлікт, пов’язаний з близькістю, виявляють відсутність почуттів, одерев’янілість і відповідають на проблеми інтелектуалізацією.
• Висока креативність (творчі здібності).
• Низький імунітет.

4. Параноїдальний
Зовнішній прояв. Часто підозрілий і недовірливий, може бути агресивним у захисті своїх інтересів.

Внутрішній світ. Постійно переживає страхи і тривоги щодо зради або обману з боку інших.

Характерні ознаки:

• Підозрілість, недовірливість.
• Відсутність почуття гумору.
• Егоцентричність (зацикленість на собі, все, що трапляється, має до них відношення).
• Почуття власної грандіозності (але звідси й почуття провини.
• Складною та болісною проблемою для багатьох параноїдних особистостей є поєднання неясності своєї сексуальної ідентифікації, потягу до одностатевої близькості та пов’язана з цим занепокоєння гомосексуальністю.
• Почуття ізольованості та самотності (немає друзів, і якщо дружать, то частіше «проти когось»).
• Боротьба не тільки з гнівом, обуренням, мстивістю та іншими ворожішими почуттями, але, крім того, вони страждають від переважного страху, почуття сорому, провини та заздрощі (останні найчастіше проживають у вигляді проєкції, приписування їх іншим людям: «Усі так і кидаються на мене через мої якості, яким заздрять»).
• Заплутаність щодо того, де закінчуються думки й починаються дії. Загрози – їхній план дій.
• Вкрай ревниві й можуть постійно «перевіряти партнера», оскільки бояться зради та скрізь її бачать.
• Є тілесні затискачі.
• Не вміють відпочивати та розслаблятися.
• Завжди є конкретні постаті, на які спрямоване їхнє роздратування.
• Ненаситна потреба переробляти, карати, критикувати інших. 
• Все життя у боротьбі. Провокування агресії.
• Схильність до хімічних залежностей.

Внаслідок їхньої орієнтації на проблему сили та тенденцій до відреагування, параноїдні особи мають деякі якості, спільні з психопатичними типами. Однак вирішальна відмінність полягає в їхній здатності до кохання. Навіть у тому, що можуть мучитися підозрами щодо мотивів і прагнень тих, про кого здійснюють турботу, параноїдні індивіди здатні до глибокої прихильності й до тривалої вірності.
На відміну від антисоціальних (психопатичних) особистостей, головну загрозу для тривалої прихильності в ситуації з параноїдною особистістю становить не брак чутливості до інших, а, швидше, досвід зради.

5. Депресивний
Зовнішній прояв. Делікатний альтруїст, неконфліктний та зручний, легко підлаштовується під плани інших, навіть на шкоду собі.

Внутрішній світ. Глибокі переживання смутку і безнадії, часто почувається жертвою обставин.

Характерні прояви:

• Низька самооцінка.
• Переконання, що у своїй глибині вони погані, відчуття занепокоєння з приводу своєї вродженої деструктивності.
• Факт, що вони були відкинуті, трансформується в несвідоме переконання, що вони заслуговують на відкидання, саме їхні недоліки викликали його і в майбутньому відкидання буде неминучим, як тільки їхній партнер дізнається їх ближче.
• Низька активність і висока стомлюваність.
• Неминучий смуток, знижена енергетика, ангедонія (нездатність радіти звичайним задоволенням).
• Вегетативні порушення (проблеми харчування, сну та саморегуляції).
• Негативні почуття спрямовують не на іншого, а на самого себе, ненавидячи себе поза всяким зі своїми актуальними вадами.
• Рідко переживають почуття агресії та гніву, замість нього вони відчувають вину.
• Вкрай висока вразливість, уразливість перед критикою.
• Погане перемикання.
• Постійність у стосунках.
• Виправдовують кривдника, встають на його захист.
• Миротворчість.
• Найчастіше жінки.

6. Мазохістський
Зовнішній прояв. Схильний до самообвинувачення та жертвування своїми потребами заради інших. Часто вступає в руйнівні стосунки і ніби спеціально потрапляє в ситуації, що суперечать благополуччю.

Внутрішній світ. Відчуває глибокі почуття провини та незадоволення собою, часто шукає схвалення ззовні.

Як і інші описані тут феномени, морально-мазохістична поведінка необов’язково є патологічною, навіть якщо вона є самозреченням у широкому значенні слова. Іноді мораль наказує, щоб ми страждали заради чогось більшого, ніж наш короткочасний індивідуальний комфорт. Хелена Дойч (H.Deutsch, 1944) висловила думку, що мазохізм є невід’ємною частиною материнства. Більшість ссавців справді ставлять благополуччя своїх дитинчат вище власного особистого виживання. Це може виявитися "саморуйнівним" для конкретної тварини, але не для потомства та виду в цілому. Зустрічаються приклади мазохізму, навіть гідніші похвали, коли люди ризикують своїм життям, здоров’ям та безпекою заради соціального блага, наприклад, заради збереження культурних цінностей. Таким чином, мазохізм буває різного ступеня та має різні відтінки.

Характерні ознаки:

• Відчуття себе як негідного, винного, знедоленого, такого, який заслуговує на покарання.
• Справляють на інших враження претензійних і зневажливих, екзальтованих у своєму стражданні, відмінних від простих смертних людей, які не можуть виносити так само сильне горе з подібною витонченістю.
• Відкрито скаржиться (вербально та невербально).
• Перебувають у позиції жертви (шукають рятівника і бачать «переслідувача», винного).
• Отримують приховане (несвідоме) задоволення від своїх страждань (страждання має цінність). Жаль оточуючих для них цінність.
• На відміну від депресивних бачать «зло» не стільки всередині себе, скільки  поза (у цьому можуть бути схожі на параноїдний тип).

7. Обсесивно-компульсивний
Зовнішній прояв. Прагне порядку та контролю, може виглядати надмірно критичним або педантичним.

Внутрішній світ. Часто бореться з тривогами та сумнівами, його внутрішні стандарти можуть бути надто високими.

[Обсесивно-компульсивний розлад (від лат. obsessio - "осада", "охоплення", лат. obsessio - "одержимість ідеєю" і лат. compello - "примушую", лат. compulsio - "примус" (невроз нав’язливих станів) - психічний розлад. Може мати хронічний, прогресуючий чи епізодичний характер].

Характерні ознаки:

• Основну цінність становлять розумові та когнітивні процеси, а не почуття. Девіз: «Не відчувай, а роби».
• Втомлюються в групі. Відновлюються лише на самоті.
• Некреативні, віддають перевагу шаблонам.  Стабільні та передбачувані.
• Бувають ефективні у виконанні формальних, соціальних ролей – на противагу їх ролі в інтимній, домашній сфері.
• Навіть маючи любовні уподобання, вони можуть бути не здатні виражати свою ніжність, не відчуваючи при цьому тривоги і сорому, а тому часто переводять емоційно забарвлені взаємодії в когнітивні.

8. Істеричний
Зовнішній прояв. Сердешний, чарівний, артистичний, схожий на дитину, що не дорослішає. Може бути привабливим і харизматичним, але його стосунки часто нестабільні.

Внутрішній світ. Відчуває порожнечу і невпевненість у своїй цінності. Характеризується високою емоційністю, пошуком уваги та підтвердження власної значущості.

Характерні ознаки:

• Вкрай висока емоційність (іноді вони можуть настільки звикнути до хвилювань, що переходять від однієї кризи до іншої).
• Демонстративність.
• Креативність, артистичність.
• Ініціативність.
• Високий рівень тривоги, напруженості та реактивності – особливо у міжособистісному плані.
• Часто прагнення долати тривогу за допомогою хвилюючої любовної історії чи власного зникнення.
• Сердечні та інтуїтивно “людяні”.
• Спілкуються дуже по-різному із чоловіками та жінками. Жінка у гомогенній групі схильна дружити, але якщо є хоча б один чоловік, конкуруватиме з жінками, у чоловічій групі змусить конкурувати чоловіків між собою. Бачить чоловіків як сильних та чудових, а жінок – як слабких та незначних.
• Схильність до містики та забобонів.
• Інтуїтивні, мають дифузний кордон між реальністю та вигадкою.
• Гострий страх старіння.
• Незважаючи на зовні підкреслювану сексуальність, можуть бути асексуальні і часто фригідні у світі, де домінують сильні та чужі інші.

9. Маніакальний
Зовнішній прояв. Енергійний, активний, схильний до ризику, може виглядати надмірно оптимістичним. Вміє мотивувати, запалювати людей.

Внутрішній світ. Заперечення тривожних подій, знецінення важливих стосунків через страх розчарування. Його енергія може бути наслідком внутрішньої тривоги або нестабільності. 

Манія – це зворотний бік депресії. Люди, наділені гіпоманіакальною особистістю, мають депресивну організацію, яка нейтралізується за допомогою захисного механізму заперечення.

Характерні ознаки:

• Індивід із гіпоманіакальною особистістю явно веселий, високо соціальний, схильний до ідеалізації інших, залежний від роботи, у поведінці схильний фліртувати, і в той же час приховано він відчуває провину у зв’язку з агресією до інших.
• Він нездатний залишатися на самоті, має обмеження в емпатії та любові, недостатньо систематичний у власному когнітивному стилі.
• Соціальна активність.
• Постійна рухливість (свідчить про високому рівні тривоги).
• Здається, що вони постійно на висоті – доки раптово не настає виснаження (перехід до депресивного стану).
• Самоповага людей з маніакальною структурою може підтримуватися за допомогою комбінації успішного уникнення болю, піднесеного настрою та чарівності оточуючих.
• Не терплять самотності.
• Погано відчувають накопичення тілесних потреб.

Важливо пам’ятати, що це лише загальний огляд, і кожна людина є унікальною комбінацією різних рис. Розуміння цих типів може допомогти нам краще розуміти себе та інших, але не слід використовувати їх як жорсткі ярлики.