Депутати Парламенту Великобританії попереджають, що через новий закон секс-працівники можуть опинитися у нелегальних борделях та на небезпечній вуличній роботі

Секс-працівниця стверджує, що законопроект про безпеку в Інтернеті змусив її працювати у борделі, де сутенер забирає половину її грошей. У неї немає прав і вона не може перевіряти клієнтів онлайн, щоб переконатися у їхній безпеці.

Нові закони Великобританії, покликані зробити інтернет безпечнішим, можуть поставити під загрозу життя секс-працівників, підштовхнувши їх до вуличної проституції, попереджають колишній прокурор та високопоставлені політики.

Учасники кампанії висловили побоювання, що законопроект про безпеку в Інтернеті, ухвалений у жовтні минулого року, призведе до того, що оголошення, розміщені секс-працівниками в Інтернеті, будуть видалятися з платформ, що змусить їх опинитися в більш небезпечних ситуаціях.

Сьогодні Законодавство Великобританії зобов’язує рекламні платформи видаляти матеріали, які, на їхню думку, пропагують проституцію з корисливою метою, і загрожує штрафами начальству, якщо воно не підкориться.

Одрі (Audrey), 29-річна секс-працівниця, каже, що занепокоєння з приводу законопроєкту та криза вартості життя змусили її працювати у борделі, де сутенер забирає половину її грошей, а сама вона наражається на більший ризик з боку клієнтів, оскільки не може відсіяти в Інтернеті.

Назір Афзал (Nazir Afzal), колишній головний королівський прокурор Північно-Західної Англії, сказав The Independent:

"Захист секс-працівників - це не питання моралі, це питання безпеки".

Пан Афзал, який під час роботи в Королівській прокурорській службі займався справами, пов’язаними з насильством над жінками та експлуатацією дітей, додав: "Необхідно уникати всього, що штовхає їх на більш небезпечні способи роботи. Заборона на онлайн-контакти тільки зажене їх ще далі у підпіллі та зробить більш уразливими для насильства та експлуатації”.

Хоча законопроєкт уже набув чинності, деталі того, як його буде реалізовано на практиці, все ще вирішуються. В цей час британський регулятор зв’язку Ofcom проводить консультації щодо першого проєкт кодексів практики для фірм і нещодавно зустрівся з профспілкою секс-працівників, щоб обговорити його впровадження.

[Office of Communications або Ofcom — британське агентство, яке регулює роботу теле- та радіокомпаній, а також поштової служби. Має широкі повноваження, затверджені державою]

Старший член парламенту від лейбористів Джон Макдоннелл (John McDonnell), колишній тіньовий канцлер, сказав: "Ми не повинні забувати головний урок минулих трагедій, пов’язаних із насильством над секс-працівниками та їхніми вбивствами: все, що змушує секс-працівників повертатися на вулиці, за своєю суттю небезпечно”.

"Вуличні секс-працівники набагато більше ризикують зазнати переслідувань чи насильства, чи то з боку клієнтів, чи то поліції" - Одрі.

Наомі МакОліфф (Naomi McAuliffe), директор з політики Amnesty International у Великій Британії, також попередила, що законодавство "може зробити секс-роботу неможливою або ризикованою".

Вона додала: "Секс-працівники щодня стикаються з порушеннями прав людини й постійно наражаються на ризик зґвалтування, насильства, здирництва та дискримінації. Занадто часто вони не отримують або отримують дуже мало захисту з боку закону або засобів правового захисту. Ми не повинні додавати ще один закон, який непропорційно шкодить секс-працівникам».

В Англії, Шотландії та Уельсі не заборонено купувати або продавати секс один в одного, але багато видів діяльності, пов’язані з секс-роботою, суперечать закону, включаючи секс-роботу з іншою людиною або групою людей, щоб залишатися в безпеці.

Одрі, яка займається секс-роботою вже п’ять років, розповіла The Independent, що поєднує зміну у борделі із роботою, яку вона отримує через онлайн-платформи.

Вона додала: "Насправді я не хочу працювати в борделі. Я б воліла працювати на себе, щоб не мати справу з сутенером, що забирає половину моїх грошей, або з тим, що я не маю права розпоряджатися своїми умовами праці. Однак через законопроєкт про безпеку в Інтернеті я почуваюся вимушеною зберігати роботу в цьому борделі – на випадок, якщо сайти, на яких я продаю самостійно, закриють”.

"Через страх я змушена залишатися на криміналізованому робочому місці, де у мене немає жодних прав і може з’явитися поліція. Я порушую закон, бо там працює не одна людина".

"Очевидно, що жінки залежать від реклами в Інтернеті, щоб відсіяти клієнтів, і всі знають, що якщо клієнти думають, що їх не можна відстежити, вони з більшою ймовірністю будуть поводитися жорстоко або грабувати жінок", - Нікі Адамс (Niki Adams).

Одрі, яка живе в Брістолі, каже, що багато її колег почали працювати в борделях через загрозу, що нависла над ними у зв’язку з законопроєктом про безпеку в Інтернеті.

"Вуличні секс-працівники набагато більше ризикують зазнати переслідувань або насильства, як з боку клієнтів, так і з боку поліції", - додала вона. "Основна причина, через яку люди приходять у секс-бізнес, — бідність. І те, як криміналізують секс-працівників, здається мені послідовною атакою на робітничий клас. Це також патріархальний підхід. Це на 100 відсотків женоненависництво".

Ендрю Бофф (Andrew Boff), голова Лондонської асамблеї, засудив законопроєкт про безпеку в Інтернеті як "незаконне обмеження легального бізнесу", заявивши, що секс-робота існуватиме завжди, незалежно від того, подобається це уряду чи громадськості.

Містер Бофф, член партії Торі, додав: "Якщо секс-праця продовжуватиметься, вона має бути безпечною. Одна з переваг залучення клієнтів через Інтернет полягає в тому, що ви можете проводити планові перевірки щодо того, чи не є він проблемним клієнтом. Існує безліч перевірочних сервісів».

"Все це [перевірка] зникає, якщо ваш єдиний інтерес — загнати все в підпілля. Закон про безпеку в Інтернеті дуже, дуже небезпечний. Відхід секс-працівників у підпіллі призведе до серйозних наслідків у вигляді насильства".

Згідно з результатами дослідження, серед вуличних секс-працівників набагато частіше трапляються випадки насильства та зґвалтування, ніж серед тих, хто працює всередині приміщень.

Нікі Адамс, представниця Англійського Колективу Повій (English Collective of Prostitutes), що надає підтримку секс-працівникам, каже, що щотижня їм дзвонять "злякані" секс-працівники та просять надати інформацію про законодавство.

"Очевидно, що жінки залежать від реклами в Інтернеті, щоб відсіяти клієнтів, і всі знають, що якщо клієнти думають, що їх не можна відстежити, вони з більшою ймовірністю будуть поводитися жорстоко або грабувати жінок. Пограбування — це справді велика проблема".

Секс-працівники іноді використовують групи обміну повідомленнями, щоб передавати інформацію про жорстоких клієнтів. Пані Адамс каже, що страх перед законодавством спонукає жінок до самоцензури через побоювання, що вони можуть бути покарані за допомогу іншим секс-працівникам.

Вона зазначила, що термін "контроль за проституцією з корисливою метою", який прямо міститься в законопроєкті про онлайн-безпеку, викликає занепокоєння через свою розпливчастість, оскільки єдина чинна ухвала використовується в кримінальних судах.

Надія Уїттом (Nadia Whittome), член парламенту від лейбористської партії, яка виступає за права секс-працівників, заявила, що якщо секс-працівники втратять право розміщувати рекламу в Інтернеті, вони можуть опинитися "в руках тих, хто хоче їх експлуатувати чи контролювати".

"Вкрай важливо проаналізувати вплив Закону про безпеку в Інтернеті на секс-працівників та внести всі необхідні зміни, щоб захистити їх від шкоди", - додала вона.

Представник уряду заявив: «Постачальники онлайн-послуг, які розглядаються в рамках дослідження, мають юридичний обов’язок боротися зі шкодою та експлуатацією, які можуть бути пов’язані з проституцією шляхом швидкого видалення незаконного контенту. Закон не завадить людям займатися законною діяльністю, яка не пов’язана з експлуатацією».

Однак Одрі пояснила, що "почуття загрози", яке відчувають секс-працівники у зв’язку із цим законом, дуже велике. "Всі мої знайомі секс-працівники теж у жаху від цього законопроєкту", - додала вона.

Представник Ofcom заявив: "Ми визнаємо важливість того, щоб секс-працівники могли безпечно працювати в Інтернеті та не йшли в менш безпечне середовище. Ми врахували це у нашому проєкті керівництва щодо застосування нових законів".

Текст Майї Оппенгейм (Maya Oppenheim)

Опубліковано 3 лютого 2024 року на порталі independent.co.uk