
Гаряча лінія
Коментарі:0
Слово "Дурбар" бенгальською мовою означає "нестримний". За три десятиліття свого існування організація The Durbar Mahila Samanwaya Committee зуміла створити широку мережу захисту прав секс-працівників, в основному в борделях, і продовжує боротися за їхні права.
[The Durbar Mahila Samanwaya Committee - Комітет Дурбар Махіла Саманваяя (Дурбар Мохіла Шомонбое Шоміті «Нестримний комітет з об’єднання жінок»), або просто Дурбар, є колективом з 40 000 секс-працівників у Західній Бенгалії. Заснований 15 лютого 1992 року в Сонагачі, найбільшому кварталі червоних ліхтарів у Калькутті, Західна Бенгалія, Індія, де мешкає близько 11 000 секс-працівників. Дурбар займається захистом прав жінок та прав секс-працівників, боротьбою з торгівлею людьми та ВІЛ/СНІДом.]
У репортажі з газети Durbar Bhabona, опублікованому Комітетом Durbar Mahila Samanwaya, який об’єднує 40 000 секс-працівників Бенгалії, його секретар Бішаха Ласкар (Bishakha Laskar) каже, що для багатьох секс-працівників ця професія є добровільною.
Вибір, можливо, не позбавляє труднощів. Але він має низку наслідків, наприклад, жінки не відчувають почуття провини за заняття проституцією, хоча суспільство нав’язує їм це.
Секс-робота - це така ж робота, як і будь-яка інша, каже Ласкар, наголошуючи на передумові, на якій була побудована її організація, відома в народі просто як "Дурбар".
Слово "Дурбар" бенгальською мовою означає "нестримний". За три десятиліття свого існування організація зуміла створити широку мережу секс-працівників, переважно у борделях, і бореться за їхні права.
І ця боротьба продовжується. Вибори приходять та йдуть, як і політики. "Вони відвідують райони червоних ліхтарів", - каже Ласкар. "Але деякі речі не змінюються".
Секс-роботі необхідно надати визнання та гідність професії, що вимагає Дурбар з моменту її створення у 90-х роках. Організація також відіграла велику роль у профілактиці та боротьбі з ВІЛ та захворюваннями, що передаються статевим шляхом, у Сонагачхі (Sonagachhi) та інших районах червоних ліхтарів у Калькутті та Бенгалії (Calcutta and Bengal).
Згідно з останніми звітами, рівень поширення ВІЛ та сифілісу серед уразливих груп населення в Бенгалії зараз значно нижчий.
“Не всі з нас були жертвами торгівлі людьми. Ми секс-працівники та працюємо добровільно», - повторює Ласкар, сидячи в офісі Durbar на півночі Калькутти.
Вона рада, що журнал Durbar Bhabona знову побачив світ. Журнал вийшов після річної перерви й тепер виходитиме раз на квартал, після того, як з 2009 по 2020 рік він безперервно виходив раз на місяць.
Ковід виявився згубним для громади. Після цього журнал виходив епізодично.
Обкладинка журналу Durbar Bhabona. Джерело: Telegraph
Durbar Bhabona, як і організація, зобов’язаний своєю появою Смараджиту Джане (Smarajit Jana).
Бувши тоді лікарем, що працював у Всеіндійському Інституті Гігієни та Громадської Охорони здоров’я в Калькутті (All India Institute of Hygiene and Public Health, Calcutta), він відвідав Сонагачхі в 1992 році для проведення дослідження з ВІЛ.
Після цього він заснував організацію у 1995 році з 12 секс-працівниками та залишався її наставником до своєї смерті у 2021 році. «Дурбар» проводив новаторську роботу в зонах червоних ліхтарів у Калькутті та інших частинах Бенгалії з профілактики та контролю ВІЛ та захворювань, що передаються статевим шляхом.
Створивши за допомогою громади Сонагачхі групу, яка виступала за безпеку сексуальної поведінки та використання презервативів, Джана вважав, що для секс-працівників не менш важливо боротися за свою гідність та визнання їх як працівників. Сьогодні "Дурбар" управляється жінками із громади.
Ласкар заперечує припущення, що стати секс-працівником людину можуть змусити лише обставини.
"Кого не примушують обставини?" - запитує вона. «Скільки людей отримують задоволення від своєї роботи? Яка професія не є експлуататорською?»
За її словами, секс-робота нічим принципово не відрізняється від іншої роботи. Людина має мати право вибору, як використовувати своє тіло, стверджує вона. "Ми надаємо послуги".
Усіх новачків у цій професії, про які знає Дурбар, консультують з питань здоров’я та управління грошима.
Дещо змінилося останніми роками. В останніх ухвалах Верховного суду йдеться про права секс-працівників. У травні 2022 року Верховний суд ухвалив, що поліція не повинна втручатися або вживати заходів щодо кримінального переслідування щодо повнолітніх та згодних на секс працівників.
Секс-працівники не повинні зазнавати арештів, покарань, переслідувань або віктимізації під час рейдів, оскільки добровільна секс-робота не є незаконною, хоча утримання борделю — так, як сказав суд.
Суд зобов’язав уряд видати секс-працівникам картки Aadhaar, посвідчення особи виборця та продовольчі картки. "Це було організовано для більшості членів нашої спільноти", - говорить Ласкар.
Усе це ознаки змін. «Проте нещодавно одна з індійських знаменитостей, говорячи про те, що зараз жінки одягаються непристойно, чомусь навела приклад нас – «жінок, які чекають під ліхтарними стовпами», — каже Ласкар. «Це показує, як «респектабельне» суспільство дивиться на секс-працівників навіть зараз, попри те, що сьогодні в Індії так багато говорять про «маргіналізовані соціальні ідентичності».
Ласкар також невдоволена тим, як зони червоних ліхтарів були зображені в кількох недавніх індійських фільмах. "Режисери повинні спочатку прийти та подивитися, як ми живемо", - каже вона.
"Ми такі ж, як і всі інші. Ми, до речі, пристойніше одягаємося, ніж багато хто, хто не є секс-працівниками", - додає Ласкар.
Текст Чандріма С. Буттачарія (Chandrima S. Bhattacharya)
Опубліковано 22 травня 2024 року на порталі telegraphindia.com
Коментарів: 0