Гаряча лінія
укр
Ізраїльське бачення нової Заяви Європарламенту щодо криміналізації клієнтів
Коментарі:0
До вашої уваги аналітика нової Заяви Європарламенту щодо криміналізації клієнтів від Argaman Alliance – першої та єдиної організації секс-працівників Ізраїлю.
14 вересня 2023 року члени Європарламенту проголосували за заяву про криміналізацію клієнтів проституції та некриміналізацію секс-працівників [1]. Сама декларація не має практичного значення і не зобов’язує жодну країну. Проте з неї можна багато чого навчитися про прихильників криміналізації клієнтів. Німецька політикіня, яка її написала - Марія Нойшель, до написання Заяви не розмовляла з жодною жінкою, яка займається проституцією, фальсифікувала дані та проігнорувала всі дослідження про становище секс-працівників у скандинавських країнах.
Почнемо з хороших новин: декларація була прийнята відносно невеликою більшістю – 234 прихильників проти 175 противників, порівняно з аналогічною декларацією 2014 року, яка тоді була прийнята більшістю 343 проти 139. Іншими словами, ситуація в Європарламенті покращується. Крім того, попередня декларація прямо підтримувала скандинавську модель, тоді як у новій декларації було вилучено пункт про впровадження «скандинавської моделі» в усьому Європейському Союзі.
Насправді нова заява загалом прихильно ставиться до скандинавської моделі, але не схвалює майже всіх її елементів, включаючи депортацію іммігрантів, рейди на квартири секс-працівників і покарання проти них. Іншими словами, Заява практично протистоїть нордичній моделі, але Марія Нойшель настільки необізнана, що навіть не знає, що таке Нордична модель.
Нойшель діє доволі лицемірно. Вона закликає «прислухатися до жінок, які займаються проституцією, і підтримувати їхні організації та асоціації», але на тому ж диханні пише, що згода жінок на проституцію є безпідставною і що їм важко зрозуміти, що вони жертви, ігнорує їх думку та будь-які дослідження, які вимагають їхню волю, і звинувачує їх як жертв, стверджуючи, що проституція завдає шкоди іншим жінкам і спричиняє гендерну нерівність.
Перш за все, Нойшель просто бреше. Заява та всі, хто її підтримав, просувають фейкові новини, яких соромилися б навіть ізраїльські політики. Я наведу тут лише найяскравіші приклади.
Розділ AJ:
«Кількість населення в Ірландії та Новій Зеландії подібна, але кількість жінок, які займаються проституцією, в Ірландії в п’ять-вісім разів нижча завдяки дії скандинавській моделі в країні». Обидва дослідження були написані *до* початку прийняття скандинавської моделі в Ірландії [2].
Стаття 22: «Скандинавські модельні країни, такі як Франція, більше не є значним ринком торгівлі жінками». Активістки на місцях говорять прямо протилежне - у Франції спостерігається зростання торгівлі жінками загалом і неповнолітніми зокрема [3].
Розділ 5: «Згідно з дослідженням 2013 року, проведеним урядовим міністерством Німеччини, 41% жінок, які займалися проституцією, зазнали насильства під час проституції». Дослідження не 2013 року, а 2003 року, тобто йдеться про період до появи інституту проституції в Німеччині [4]. Нойшель намагаеться ввести читачів в оману, щоб вони подумали, що насильство існувало в інституціалізації.
Розділ 32: «Скандинавська модель у Швеції позитивно впливає на ставлення до хлопців і чоловіків. Вони бачать жінок у проституції більше жертвами, а менш об’єктами для задоволення сексуального бажання чоловіків, і це переконує їх не купувати секс». Сперечатися немає причин, і не випадково. Правда полягає в тому, що частка шведських чоловіків і хлопців, які займалися проституцією, зросла на 33% з 2008 року, а частка тих, хто підтримує криміналізацію клієнтів, зменшилася на 20%. За останнє десятиліття частка молодих клієнтів серед усіх покупців сексу зросла втричі [5].
Розділ AG:
«За даними Європолу, легше продавати жінок, коли проституція легальна». Дані з наукової статті, яка досліджує, наскільки легко *повідомити* про торгівлю жінками. Стаття також перекрутила свої власні дані, і в будь-якому випадку не виявила різниці в показниках торгівлі людьми та звітах між країнами, які криміналізують клієнтів, і тими, де цього не роблять [6].
Розділ AF:
«Кількість жінок, які займаються вуличною проституцією, у Швеції зменшилася на 50%». Це приклад роботи Нойшель в усьому твердженні. По-перше, вона вводить нерелевантні дані та ігнорує дані, які їй не подобаються. Тут, наприклад, вона ігнорує той факт, що кількість онлайн-реклами в Швеції з 2006 року зросла на 4000%, а згідно зі звітом від імені шведського уряду, кількість жінок і дівчат, які займаються проституцією, зростає [5] По-друге, вона не розповідає, що сталося з тими сотнями жінок, які займалися вуличною проституцією і зникли. Тобто прихильники декларації святкують те, що сотні жінок зникли з вулиць і невідомо, що з ними. Таким чином секс-працівники дегуманізуються, ніби їх просто кількість, яку потрібно скоротити, і не має значення, що з ними станеться.
Подібний метод міститься в заяві про те, що «Франція доводить, що скандинавська модель має позитивні результати, оскільки з 2016 року понад 800 жінок, які займаються проституцією, скористалися програмами виходу з проституції країни». Нейшель нібито покладається на звіт французького уряду [7], але вона бреше: у звіті говориться, що лише 230 жінок отримали користь від програм проституції, а не 800. Крім того, Нейшель ігнорує той факт, що інші 39 700 секс-працівників у Франції не скористалися цими програмами, і в звіті зазначено, що їхнє становище погіршилося. У звіті також зазначено, що відбулося значне зростання платної сексуальної експлуатації неповнолітніх. Так Нойшель і прихильники криміналізації викреслюють десятки тисяч жінок, приховують від громадськості сексуальну експлуатацію неповнолітніх, лікують лише кілька сотень жінок, які погодилися брати участь у програмах допомоги, і навіть брешуть про них.
Можна продовжувати і продовжувати. Більше фальсифікованих даних, більше ігнорування реальних досліджень і покладання на статті в ЗМІ, більше безпідставних заяв без жодного джерела. Заява принаймні закликає до некриміналізації жінок, які займаються проституцією, що було б покращенням у майже всіх країнах ЄС і особливо в країнах північної моделі. Справді тривожним є дилетантство Європейського парламенту, корупція та систематична та навмисна фальсифікація даних.
Література:
[1] Заява:
[2] Першим джерелом є стаття в New York Times, яка розповідає про Швецію і була написана за два роки до прийняття скандинавської моделі в Ірландії. Друге джерело — це шведська стаття, написана *за вісім* років до скандинавської моделі в Ірландії. Обидва джерела не стосуються Ірландії.
[3] Джерело:
[4] Джерело:
[5] Дослідження, проведене урядом Швеції, виявило збільшення частки молодих клієнтів, які потребують проституції, а також кількості жінок, які займаються проституцією:
Згідно з іншим дослідженням шведського уряду, 10% чоловіків коли-небудь займалися проституцією:
[6] Я писала про цю незручну статтю тут:
https://www.facebook.com/theworkofsex/posts/2320072124788892
і тут:
http://workofsex.blogspot.com/2017/09/blog-post_29.html
[7] У звіті французького уряду на сторінці 6 ви знайдете кількість жінок, яким допомогли програми допомоги. Слід зазначити, що звіт датується 2019 р. З того часу минуло кілька років, але менше двохсот жінок отримали допомогу і вийшли з проституції завдяки програмам допомоги за всі сім років, що минули з моменту криміналізації клієнтів.
Джерело публікації Argaman Alliance
Коментарів: 0