Китайські секс-працівники знаходять можливості в технологіях, але їхнє регулювання викликає страх

Кореспондент сінгапурської газети Lianhe Zaobao Shenzhen Деріл Лім (Daryl Lim) розмовляє з вченими та інсайдерами про те, як технологічний прогрес змінив секс-працю в Китаї, а використання великих масивів даних та відповідні правила ускладнили для секс-працівників завдання залишатися непоміченими.

Спальня Кікі (Qiqi) (псевдонім) позбавлена ​​природного світла. Її висвітлює тільки ліжка в кутку, яка завжди включена. Це її "класна кімната".

Термін "класна кімната" входить до лексикону кодових слів, що використовуються в китайській секс-праці. Інші слова включають "відвідування занять" ("attending class") для сексуальних послуг, "вчитель" ("teacher") для постачальника сексуальних послуг, "учень" ("student") для клієнта і "класна кімната" ("classroom" ”) для місця, де проводяться "уроки".

Протягом останніх чотирьох років Кікі, 31-річна секс-працівниця в Шеньчжені (Shenzhen), пропонує свої послуги чоловікам із різних верств суспільства в орендованій квартирі.

...За останнє десятиліття кількість справ про проституцію, які розглядає Міністерство громадської безпеки Китаю, постійно зростала: з 84 375 у 2013 році до 152 130 у 2022 році.

Явний гендерний дисбаланс

Я брав інтерв’ю у Кікі у квартирі, яка не дуже красиво прикрашена та обставлена, і єдине, що впадає у вічі – це одноразові простирадла, що покривають двоспальне ліжко у спальні.

Вона поділилася: "Я змінюю простирадла після кожного клієнта. У нашій роботі ми дуже суворо стежимо за гігієною".

Розклад занять Кікі чітко вказано в Інтернеті, а також вартість її послуг. Вона бере 3000 юанів (413 доларів США) за кожен "урок", який може тривати до години.

Усміхнувшись, вона сказала: "Хоча на папері це година, більшість студентів закінчують урок за 20-30 хвилин".

Кікі (Qiqi), уродженка Тяньцзіня (Tianjin), зростом 1,7 метра, має гарну фігуру, яка приваблює найрізноманітніших клієнтів: від молодих до літніх, від добре одягнених до непоказних. Вона ніколи не запитує про їхнє особисте життя та біографію, тому що "це елементарна професійна етика".

Однак, згодом вона дізнається дещо про їхні переваги зі своїх коротких зустрічей з ними.

Вона розповіла, що деякі клієнти, які виглядають манірними й правильними, насправді можуть мати певні фетиші, наприклад, просити її надіти чорні панчохи або взяти участь в актах садомазохізму. Є навіть такі, хто хоче, щоб вона зіграла роль матері чи дочки, а під час сексу зверталася до них "син" чи "тато".

Кікі каже: "Як постачальник послуг, я намагаюся задовольняти їхні бажання, якщо вони не надмірні".

"Діяльність усієї секс-індустрії Китаю стала більш прозорою, професійною та стандартизованою. Я вважаю, що це майбутній напрямок розвитку індустрії", - доцент Дінг Ю (Ding Yu), факультет соціології та соціальної роботи, Університет Сунь Ятсена (Sun Yat-sen University – SYSU).

Попри те, що проституція в Китаї заборонена законом, це не заважає розквітати секс-праці. За оцінками британської неурядової організації "Міжнародний союз секс-працівників" (NGO "International Union of Sex Workers"), у Китаї найбільше секс-працівників у світі — понад п’ять мільйонів. На другому місці — Індія, ще одна густонаселена країна, де кількість секс-працівників оцінюється в три мільйони людей, що значно менше, ніж у Китаї.

Хоча в Китаї немає офіційних даних про кількість секс-працівників, за даними Китайського статистичного щорічника, кількість справ про проституцію, які розглядає Міністерство громадської безпеки країни, постійно зростала протягом останнього десятиліття: з 84 375 справ у 2013 році до 152 130 у 2022 році.

Доцент Дінг Ю з факультету соціології та соціальної роботи Університету імені Сунь Ятсена в Гуанчжоу вже багато років вивчає китайських секс-працівників та секс-індустрію. Вона зазначила в інтерв’ю Lianhe Zaobao, що секс-індустрія існує для того, щоб задовольняти сексуальні потреби певних верств суспільства. Оскільки в Китаї чоловіків більше, ніж жінок, ґендерний дисбаланс стає все більш вираженим, все більше самотніх чоловіків звертаються до проституції, щоб реалізувати свої сексуальні пориви.

Проституція — соціальне явище, що існує у багатьох країнах світу, а в китайській культурі вона має більш ніж тритисячолітню історію. Дінг відзначила, що секс — це невіддільна (частина/ознака) потреба людини, і пов’язані з ним галузі існували з давніх-давен. Однак зі швидким розвитком економіки та суспільства Китаю за останнє десятиліття або близько того відбулися незначні зміни у мотивації та походженні постачальників секс-послуг.

Щоб уникнути регуляційнихй органів, секс-працівники зазвичай публікують свої оголошення в Telegram, програмі для обміну повідомленнями, забороненому в Китаї.

Велика автономія, прозорість та професіоналізм

Дінг пояснила, що в минулому жінки зверталися до секс-праці, тому що у них було мало варіантів через їхню обмежену грамотність та освіту, і вони не хотіли працювати на фабриках. Зараз багато секс-працівників мають пристойний рівень освіти та сімейний стан. Для більшості з них ринок праці означає, що секс-індустрія є альтернативним способом заробити гроші, щоб дозволити собі бажаний спосіб життя.

Бар’єри для входу в проституцію значно знизилися завдяки технологіям та все ширшому використанню онлайн-платформ. Це дозволяє жінкам Китаю з усіх верств суспільства працювати чи підробляти у цій індустрії. Кажуть, деякі студентки навіть пред’являють клієнтам свої студентські квитки, щоб переконатися у віці та особистості. Lianhe Zaobao не зміг перевірити правдивість таких повідомлень.

Жінкам, зацікавленим у наданні сексуальних послуг, достатньо розмістити оголошення на онлайн-платформах, щоб безпосередньо спілкуватися з клієнтами та укладати угоди. Такий спосіб роботи виключає посередників, таких як сутенери та мами-сан (mama-sans), що дозволяє секс-працівникам отримати велику автономію у питаннях маркетингу та надання послуг.

Ця робота дозволяє Кікі заробляти в середньому від 50 000 до 60 000 юанів щомісяця. Іноді вона може заробити навіть 100 тисяч юанів.

Щоб уникнути уваги регуляторів, секс-працівники зазвичай розміщують свої оголошення в Telegram, забороненому в Китаї. Ці публічні групи в Telegram часто набувають вигляду «спільнот обміну студентами» і діляться по регіонах. У більшості китайських міст є щонайменше одна така група, а в деяких навіть окремі групи для різних адміністративних районів.

Кікі регулярно викладає в Telegram свої фотографії, відеокліпи, особисті дані та «розклад занять», щоб залучити клієнтів. Вона зазначила, що для використання програми необхідно обійти місцеву інтернет-цензуру, тому клієнтів таким чином приходить не так багато. Вона додала, що тепер ті, хто працює в її галузі, використовують додаток, про який мало хто знає і який не вимагає подолання Великого фаєрвола (Great Firewall) для залучення клієнтів та здійснення угод з ними.

[Great Firewall - Великий брандмауер – це поєднання законодавчих дій та технологій, які застосовують Китайська Народна Республіка для регулювання Інтернету всередині країни. Його роль в інтернет-цензурі в Китаї полягає у блокуванні доступу до обраних іноземних веб-сайтів та уповільненні транскордонного інтернет-трафіку.]

Щодня Кікі отримує трьох-чотирьох клієнтів через цей канал. Якщо вона не їде у відпустку або в неї немає менструації, Кікі працює майже щодня. Це дозволяє їй заробляти в середньому від 50000 до 60000 юанів на місяць. Іноді вона може заробити навіть 100 тисяч юанів.

Секретний додаток

Кікі розповіла, що її розцінки вважаються високими в галузі, і наголосила, що це ніяк не пов’язано з її зовнішністю та стандартами обслуговування. Навпаки, це пов’язано з ціноутворенням у спільноті, до якої вона належить. Під цією так званою спільнотою мається на увазі її чат-група в менш відомому додатку, про який говорилося раніше, де десятки тисяч учасників є секс-працівниками або клієнтами.

Вона каже: «Кожен у спільноті може здійснювати угоди, а також бути посередником. Ми спрямовуємо один одного на роботу і ділимося вигодою. Тож ми можемо заробити більше, оскільки нам не потрібно платити комісійні третій стороні».

Однак потрапити до спільноти не так просто. Для реєстрації облікового запису в програмі потрібен код запрошення.

Звернувшись як потенційний клієнт до кількох продавців запрошень для програми, я дізнався, що ринкова ціна запрошення становить 500 юанів, а за вступ до спільноти потрібно заплатити ще 3 000 юанів.

Такі високі вимоги до вступу відлякують небажаних людей та регуляторів. Коли я заїкнувся про надмірну плату, один із продавців відповів: «Я ставлю на карту свою репутацію, щоб прийняти вас».

...Розквіт онлайн-платформ також означає, що дедалі більше злочинців використовують проституцію для заманювання жертв, оскільки їхні афери стають дедалі новішими в міру технічного прогресу.

Аерофотознімок Шеньчженя в грудні 2023 року. (SPH Media)

Протягом усіх трьох інтерв’ю Кікі вільно говорила про делікатні та особисті питання, але дещо стримувалася, коли мова заходила про додаток. Вона пояснила: «Додаток, який ми використовуємо, змінювався тричі за останні кілька років. Я не хочу виставляти його на загальний огляд, побоюючись, що поліція помітить це і сотні тисяч людей втратять свої миски з рисом».

Тим часом розвиток онлайн-платформ також означає, що все більше злочинців використовують проституцію для заманювання жертв, оскільки їхні афери стають дедалі новішими з розвитком технологій.

Хуан Цзе (Huang Jie) (псевдонім), бізнесмен із Шеньчженя (Shenzhen), який зізнається, що відвідує секс-працівників щомісяця, розповів мені, що, попри те, що в Інтернеті побільшало можливостей, він дотримується традиційних каналів, таких як нічні клуби, і знаходить секс-працівників через знайомих матусь-сан.

Він пояснив: «Набагато безпечніше мати справу з офлайном. Я можу безпосередньо обирати дівчат, які мені подобаються, і менше шансів стати жертвою шахрайства. Зрештою, ми йдемо, щоб добре провести час, тому немає сенсу турбуватися про те чи інше під час процесу».

«Раніше я була досить консервативною та стриманою, і ніколи не думала, що виявлюся такою. Але тепер, коли маю гроші, мені вже все одно», - Кікі, секс-працівниця з Шеньчженя.

Проблемне минуле

Для секс-працівників емоційна відстороненість – важлива навичка. Але щоб по-справжньому досягти цього стану, потрібно заплатити чималу ціну.

Для Кікі вигідні грошові винагороди виправдовують її внутрішній біль та боротьбу. Вона каже: «Раніше я була досить консервативною та стриманою і ніколи не думала, що стану такою. Але тепер, коли маю гроші, мені вже все одно».

Як до єдиної дитини, батьки Кікі ставилися до неї як до принцеси та забезпечили їй гарне життя. Однак, коли їй було 14 років, пристрасть її матері до азартних ігор привела сім’ю до боргів. Сім’я розпалася на частини, а її багатство вичерпалося.

«Всі акції нашої компанії були продані моєю матір’ю. Наша сім’я перетворилася із заможної на жебракову, що призвело до розлучення моїх батьків. Одночасно я перетворилася з безпорадної принцеси на служницю. Мені довелося самостійно оплачувати навчання та витрати на життя», - поділилася вона.

Під час навчання у середній школі Кікі стала хостесом у нічному клубі та пила з клієнтами, щоб поповнити сімейний бюджет. Після закінчення школи вона працювала на різних підробітках і навіть керувала салоном рефлексотерапії та манікюрним салоном.

За жорстоким збігом обставин Кікі пішла шляхом своєї матері й у 2020 році звикла до азартних ігор в Інтернеті. За рік вона втратила свої заощадження і влізла в борги, що перевищують 5 мільйонів юанів.

Коли вона вже була на межі розпачу, подруга із секс-індустрії запропонувала їй спробувати себе в секс-роботі, бо вона відчайдушно потребувала грошей, а за це добре платять. Кікі розповіла: «Тоді у мене було занадто багато боргів, і я була така налякана, що не подумала про це, перш ніж піти за нею в Шеньчжень. Спершу я нічого не знала, але поступово навчилася».

Сьогодні Кікі розплатилася із боргами. За останні кілька років вона змогла швидко заробити гроші за допомогою проституції, але її витрати не змусили на себе чекати. Вільний спосіб життя обходився їй більш ніж 40 000 юанів на місяць, і тому вона не може вирватися з цієї індустрії.

Вона каже: "Я все ще залежна від азартних ігор. Я їжджу в Макао (Macau), щоб пограти один чи два рази на кілька місяців. Насолода від азартних ігор набагато більше захоплює, ніж від сексу, а почуття, яке я відчуваю, коли здаю виграшну руку в баккара, краще, ніж оргазм».

Жодних ілюзій про кохання та шлюб

Як і більшість жінок, Кікі жадає спілкування та кохання. Але вона чудово розуміє, що вибір цього шляху значно змінив її життя, не залишивши їй іншого вибору, крім як змиритися з самотністю.

Весільний пара позує для фотографій у парку Чаоян в Пекіні 21 липня 2024 року. (Pedro Pardo/AFP)

Останні відносини Кікі були у 2021 році. Незабаром після того, як вона стала секс-працівницею, вона ненароком закохалася у звичайну людину. Вона згадує: "Тоді я не була настільки досвідчена, і через деякий час у мене виникли почуття до нього".

Їхні стосунки тривали понад рік, перш ніж Кікі розірвала їх. Вона пояснила: «Насправді він був дуже добрим до мене. Він не заважав мені працювати й навіть давав гроші на витрати. Напевно, я відчувала, що наші стосунки ні до чого не приведуть, тому не було особливого сенсу бути разом. Насправді це відволікало мене, і я не могла вільно працювати, бо відчувала, що маю враховувати його почуття під час роботи».

Після цього досвіду Кікі добре розуміє, що справжні почуття до клієнтів – це табу для секс-працівників, тому вона активно відмовляється від будь-яких контактів із ними поза роботою. Оскільки вона мало спілкується поза роботою, Кікі залишила надії знайти романтичного партнера і більше не має ілюзій щодо кохання та шлюбу.

Вона поділилася: «З моїм характером я не зможу тримати у секреті свою роботу у сфері проституції. Думаю, буде дуже важко знайти людину, яка прийме мене, якщо я просто оголюся. Зрештою, ми маємо платити ціну за те, що працюємо у цій сфері. Не має значення, якщо я не зможу знайти партнера, адже я все одно звикла бути одна».

Стирання цифрових слідів

Хоча онлайн-платформи сприяють розвитку проституції, технологічний прогрес дозволяє регуляторам йти в ногу з часом. Цифрові сліди — це як тіні, яких секс-працівники не можуть позбутися, і в них містяться подробиці їхнього життя.

В епоху інтернету всі аспекти нашого життя — від подорожей до витрат — невіддільні від наших телефонів та програм. Отримані дані дають правоохоронним органам незаперечні докази під час операцій боротьби зі злочинністю.

При використанні великих масивів даних для боротьби з проституцією величезні обсяги онлайн-даних збираються та аналізуються за допомогою алгоритмів та обчислювальних моделей для виявлення відповідного контенту з метою вжиття відповідних заходів. Аналізуючи час, місце і частоту виходу в мережу, влада може визначити, чи поводиться користувач ненормально, чи підозріло.

Деякі ЗМІ стверджували, що заходи боротьби зі злочинністю з використанням великих даних були вжиті, коли у 2022 році китайський актор Лі Іфен (Li Yifeng) був заарештований за злочини, пов’язані з проституцією.

Кікі зазначила, що в сучасному Китаї їй практично неможливо вимагати від клієнтів готівку. Щоб полегшити отримання електронних платежів, вона за допомогою різних коштів зареєструвала п’ять облікових записів у WeChat, між якими вона перемикається.

Кікі поділилася, що, хоча сучасні технології дозволяють секс-працівникам краще рекламуватися і знаходити клієнтів, цифрові записи, що створюються, також чинять на них постійний тиск, тому вона завжди побоюється, що її зловлять.

Щоб не викликати підозр у правоохоронних органів, Кікі не входить у порожні розмови з клієнтами у WeChat. Крім того, вона особливо ретельно підбирає слова при підтвердженні місця та часу угоди та уникає згадки делікатних тим, щоб її обліковий запис не заблокували за поширення непристойного та сексуального контенту.

Вона сказала: Я зрозуміла це на власному досвіді. За останні кілька років у мене було заблоковано щонайменше десяток акаунтів у WeChat».

Згідно з офіційними даними китайського уряду, до кінця 2023 року 86% населення країни користуватимуться мобільними платежами, що є найвищим показником у світі. Хоча це і принесло більше зручності, це також залишило незаконну діяльність, таку як секс-робота без прикриття.

Кікі зазначила, що в сучасному Китаї їй практично неможливо вимагати від клієнтів готівку. Щоб полегшити отримання електронних платежів, вона за допомогою різних коштів зареєструвала п’ять облікових записів у WeChat, між якими вона перемикається. Вона продовжує: «Я роблю це, щоб уникнути виявлення за великими даними. Щодо своєї діяльності я щовечора отримую великі суми у своїй квартирі. Хіба не буде дуже помітно, якщо я використовую лише один обліковий запис?»

Щоразу, коли Кікі завершує транзакцію, вона очищає журнали зв’язку та транзакцій з клієнтами, щоб приховати свої цифрові сліди. Вона сподівається, що це не дозволить владі отримати достатньо доказів проти неї, якщо її заарештують.

...Проституція - складне соціальне явище, що порушує такі питання, як споживання, економічний розвиток та біологічні потреби, а також етичні та моральні проблеми, такі як гідність, особиста свобода та рівність жінок», - Дінг.

Виявлення злочинців у готелях Китаю

Попри те, що проституція в Китаї заборонена законом, за китайським законодавством вона не прирівнюється до кримінального злочину. Порушників можуть затримати терміном до 15 днів і оштрафувати на суму, що не перевищує 5 000 юанів. У менш серйозних випадках покаранням є взяття під варту терміном до п’яти днів або штраф трохи більше 500 юанів.

Кікі наголосила, що, хоча покарання видається несерйозним, люди з такими записами перебувають під набагато більш пильною увагою влади й можуть зіткнутися з обмеженнями у своїх діях.

Наприклад, якщо поліцейські комп’ютерні системи виявлять, що людина, засуджена за проституцію, зареєструвалася як постоялець готелю, влада проведе вибіркову перевірку, навіть якщо вона перебуває у відпустці й не працює.

Кікі додала: «Чесно кажучи, все, що ми можемо зробити, — це позбавитися поверхневих доказів. Якщо влада проведе ретельне розслідування, ми не зможемо втекти чи сховатися».

Після приходу до влади у 1949 році Комуністичної партії Китаю вона вжила низку заходів щодо викорінення секс-індустрії в країні. Фактично вона розглядає зникнення проституції як відмінність та демаркацію між цінностями старого та нового китайських товариств, а також відродження та перемогу Китайської Народної Республіки.

Дінг вважає, що у такому політичному контексті легалізувати проституцію у Китаї дуже складно. Але враховуючи, що регулювання секс-роботи потребує великих зусиль та ресурсів і, як наслідок, призведе до економічних та соціальних проблем, уряд не надто суворо контролюватиме її.

Вона додала: «Зараз, коли всі виявляють обережність, влада, швидше за все, заплющить очі, а не вживе масштабних заходів, аби ситуація не вийшла з-під контролю. Секс-робота завжди знаходилася у сірій зоні, і це мало що змінить».

Ця стаття була вперше опублікована в газеті Lianhe Zaobao

Текст Деріл Лім (Daryl Lim), кореспондент у Шеньчжені, Lianhe Zaobao

Опубліковано 6 серпня 2024 року на порталі thinkchina.sg