«Моральні уявлення окремих людей не можуть бути вищими за права і свободи людини», Борис Захаров

Ми доповнюємо СЕРІЮ ІНТЕРВ’Ю «ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ», в яких ми говоримо про життя українців, долі секс-працівниць та сферу секс-послуг в Україні в умовах війни, новою серією розмов. Цього разу ми вирішили поспілкуватися з керівниками партнерських громадських організацій, з якими ми разом ділимо всі труднощі та виклики захисту прав секс-працівників в різних куточках нашої України під час війни.

До вашої уваги інтерв’ю з директором фонду «Людина і Право» та керивником проектів Харківської Правозахисної Групи (ХПГ) Борисом Захаровим

 «Легалайф-Україна» (Л-У): Вітаємо Вас на нашому порталі! Завжди ради поспілкуватись з нашими багаторічними партнерами із захисту прав людини в Україні. Розкажіть нам, будь ласка, які зміни відбулися за останні 4 роки війни у ​​Вашому житті та в роботі Фонду та ХПГ?

Борис Захаров: З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року моє життя змінилося докорінно.

У перші дні найважливішим було евакуювати родину. Завдяки допомозі друзів мені вдалося швидко вивезти сім’ю в безпечне місце. Після цього я вже повністю переключився на волонтерську та гуманітарну роботу.

Я був змушений припинити свою правозахисну телепрограму «Людина і право» на телеканалі «Еспресо». Сам телеканал переїхав до Львова, а я почав активно підтримувати фронт. Так само змінилася і діяльність нашого благодійного фонду «Людина і Право».

Одним із перших рішень було спрямувати всі кошти, які на той момент були на рахунках фонду, на підтримку Збройних сил України. Після цього ми повністю переорієнтували діяльність фонду на допомогу військовим і цивільним, які постраждали від війни.

Згодом наш фонд разом із Харківською правозахисною групою отримав половину коштів Нобелівської премії миру, присудженої Міжнародному Меморіалу, для підтримки сімей загиблих цивільних та людей, які найбільше постраждали від війни. Ми використовуємо ці кошти й сьогодні, продовжуючи допомагати таким родинам.

Від самого початку повномасштабної війни я регулярно, один-два рази на місяць, їздив із гуманітарними місіями на фронт і до прифронтових районів. Ми збирали та доставляли гуманітарну допомогу військовим і цивільному населенню. Перші два роки війни класична правозахисна діяльність відійшла на другий план — ми займалися насамперед волонтерською, благодійною та гуманітарною роботою.

У цей же час змінилися і пріоритети міжнародних донорів. Вони майже перестали фінансувати проєкти, пов’язані із захистом прав людини від порушень з боку української влади, і зосередилися на документуванні воєнних злочинів, їхній міжнародно-правовій кваліфікації, підготовці матеріалів для Міжнародного кримінального суду та допомозі жертвам війни.

Саме цими напрямами сьогодні значною мірою займається Харківська правозахисна група. Але важливо розуміти, що значна частина цієї роботи має сервісний характер. Ми допомагаємо людям, які постраждали від війни, оформити документи, зареєструватися у відповідних реєстрах, скористатися національними механізмами захисту та звернутися до міжнародних інституцій.

На фото: Борис Захаров з Леонідом Оніщенком і Борисом Редіним - волонтерська місія, Барвінкове, травень 2022 року

Зокрема, ХПГ активно співпрацює з Робочою групою ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень, Комітетом ООН з прав людини, Міжнародним комітетом Червоного Хреста та іншими міжнародними організаціями. Окремим важливим напрямом є допомога українським військовополоненим, цивільним в’язням, їхнім родинам, а також розшук осіб, зниклих безвісти. Сьогодні ця робота займає значну частину діяльності Харківської правозахисної групи.

Щодо захисту прав людини від можливих порушень з боку українських органів влади, то протягом перших років війни ХПГ переважно обмежувалася заявами, зверненнями та експертною адвокацією. Ми майже не починали нових стратегічних судових справ і практично не здійснювали представництва в українських судах, хоча продовжували супроводжувати справи, які вже перебували на розгляді Європейського суду з прав людини.

Цього року ситуація почала змінюватися.

Харківська правозахисна група отримала підтримку New Democracy Fund (Фонду нової демократії, NDF) для підготовки щорічної доповіді «Права людини в Україні. 2025–2026». У ній ми проаналізуємо найгостріші проблеми у сфері прав людини, що накопичилися протягом 2025 року та першої половини 2026 року.

Крім того, проєкт передбачає масштабний судовий моніторинг, аналіз судової практики у найбільш проблемних категоріях справ і підготовку комплексного звіту про стан дотримання прав людини в Україні.

Його головна мета — показати, наскільки Україна виконує свої зобов’язання у сфері прав людини і наскільки успішно просувається шляхом європейської інтеграції. Адже саме верховенство права, незалежне правосуддя та повага до прав людини є основою майбутнього членства України в Європейському Союзі.

Л-У: З огляду на те що Ви багато уваги приділяли адвокації змін в наше Законодавство та аналітиці судових справ, як Ви прокоментуєте прийняття в першому читанні 14 липня 2026 року в Раді законопроєкту №15294, який має прибрати з Кримінального кодексу застарілі радянські норми та декриміналізувати створення дорослого контенту за добровільною згодою між повнолітніми особами?

Борис Захаров: Я, безумовно, підтримую цей законопроєкт. Це абсолютно правильне рішення. Я сподіваюся, що його ухвалять у другому читанні.

Як на мене, це треба було зробити ще багато років тому. Це спадщина радянського законодавства, яке криміналізувало добровільні дії повнолітніх людей, що не завдають шкоди іншим. На моє переконання, тут має діяти простий принцип: «Моє тіло — моє діло». Моральні уявлення окремих людей не можуть бути вищими за права і свободи людини.

Я взагалі вважаю дикунством криміналізувати виробництво порнографії між повнолітніми людьми за взаємною згодою. Те саме стосується й криміналізації добровільних сексуальних послуг. Я не бачу для цього жодних підстав.

Навпаки, цю сферу варто цивілізовано врегулювати. Вона існувала завжди і нікуди не зникне, поки існують попит і пропозиція. Тому краще, щоб ця діяльність була легальною, прозорою, оподатковувалася і перебувала під контролем держави. Від цього виграють і люди, які працюють у цій сфері, і держава. Особливо зараз, коли Україна живе в умовах війни й кожна гривня надходжень має значення.

Чесно кажучи, я взагалі не бачу аргументів проти такого підходу. Натомість збереження криміналізації є зручним інструментом шантажу і корупції.

Борис Захаров, фото Андре Хірца (Andre Hirtz)

Л-У: Наскільки на Вашу думку на сьогодні є важливою декриміналізація секс-праці в Україні? Адже в Раді кажуть, що це «не на часі»

Борис Захаров: На мою думку, це завжди на часі. Тому що бюджет отримує податки, а люди — свободу. Усі у виграші. То в чому проблема? Чому ні? Я, чесно кажучи, не розумію логіки, чому це може бути «не на часі». І, наскільки я знаю, багато депутатів теж її не розуміють. А дехто взагалі каже, що нинішня заборона — це просто кришування.

Очевидно, якщо якась діяльність перебуває в тіні, не сплачуються податки, то хтось цю тінь контролює. Найдавніша професія нікуди не поділася. Вона була, є і буде. Завжди будуть люди, які потребують сексуальних послуг, і будуть люди, які готові їх надавати.

Тут роль держави може бути тільки одна: законодавчо все це врегулювати, зробити легальним, оподаткувати і гарантувати безпеку. Все має бути чітко внормовано. Тоді держава зможе стежити і за здоров’ям людей, які надають сексуальні послуги, і за їхньою безпекою.

А коли все це перебуває в тіні, воно опиняється в руках не дуже чесних людей — і тих, хто організовує цей бізнес, і тих чиновників чи правоохоронців, які його кришують. Держава має забрати це з тіні й узяти під свій законний контроль.

Л-У: В 2025 році, коли в Україні вибухнули усі ці скандали з користувачами платформи OnlyFans щодо судових переслідувань з боку податкової служби у нас була ініціатива, щоб звернутися до Міністерства Цифрової Трансформації України з запитом на створення українського онліфанс. Яке Ваше ставлення до цього?

Борис Захаров: На мій погляд, тут є дві сторони медалі.

З одного боку, створити українську платформу цілком можливо і дуже прогресивно. Але з іншого — мене дуже турбує питання безпеки. Зараз в Україні надто багато загроз і різних способів впливу, тому ми не можемо бути впевнені, що така система буде достатньо захищеною і що персональні дані її користувачів не використовуватимуться проти них.

Ми вже бачили випадки, коли персональні дані з державних реєстрів опинялися в Telegram-каналах. Тому питання безпеки для мене тут є ключовим.

Наприклад, якби я сам викладав якийсь контент, то не пішов би на національну платформу. Я б віддав перевагу великій міжнародній платформі, яка має більше ресурсів для захисту даних і дорожить своєю репутацією.

Л-У: Розкажіть, будь ласка, докладніше про програми, в рамках яких Харківська Правозахисна Група співпрацює сьогодні із спільнотою секс-працівників України?

Борис Захаров: Сьогодні Харківська правозахисна група співпрацює зі спільнотою секс-працівників України в межах проєкту, який підтримує New Democracy Fund.

Зараз, як я вже казав, ми готуємо доповідь «Права людини в Україні у 2025–2026 роках». У частині, що стосується захисту прав вразливих груп, ми тісно співпрацюємо з нашими шановними колегами з БО «Legalife-Ukraine», використовуємо їхні аналітичні матеріали та напрацювання. Це дає нам змогу максимально повно й об’єктивно висвітлити проблеми, з якими стикається ця спільнота.

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ), червень 2025

Л-У: Наскільки на Ваш погляд важлива співпраця та взаємодопомога між НУО на сьогоднішній день?

Борис Захаров: Я вважаю таку співпрацю абсолютно необхідною. Сьогодні права людини в Україні опинилися під тиском одразу з кількох боків.

З одного боку, у нас досі залишаються старі радянські рудименти, зокрема криміналізація порнографії та секс-праці. З іншого — з’явилися абсолютно нові виклики, пов’язані з війною. І йдеться не лише про міжнародні злочини Росії.

Звичайно, коли ми щодня бачимо геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини Росії, увага суспільства природно зосереджується саме на них. Це екзистенційна війна за свободу і виживання українського народу. Але це не означає, що можна не помічати порушень прав людини всередині України. Вони є, вони серйозні, їх стає більше, а окремі обмеження прав людини сьогодні є непропорційними.

Саме тому правозахисним організаціям зараз особливо важливо діяти разом, підтримувати одна одну і спільно відстоювати права людини.

Разом із тим, я хочу зазначити, що всередині правозахисної спільноти, як і загалом у громадянському суспільстві, існує дуже широкий спектр поглядів — від крайньо лівих до крайньо правих. Я, наприклад, відстоюю ліберальні цінності й не вважаю, що ліберальні цінності можуть бути лівацькими. Ліві ідеї суперечать принципам лібералізму. Саме тому словосполучення «ліволіберальний», як на мене, — оксюморон.

Мій батько — Євген Захаров — свого часу дуже цікаво пояснював це у своїх лекціях із прав людини. Він говорив про відоме гасло Французької революції — «Свобода, рівність, братерство». Якщо поставити попереду свободи рівність, ми отримуємо комунізм. Якщо поставити попереду свободи братерство, ми отримуємо фашизм. Саме тому фундаментальні права і свободи людини мають залишатися на першому місці. Не можна ставити колективні права чи соціальні, економічні та культурні права вище за права першого покоління. І саме ці принципи ми повинні відстоювати разом. Згодом подібні міркування я почув і в інтерв’ю Юваля Ноя Харарі.

Наталія Ісаієва, Борис Захаров та Дафна Рачок. Обговорення захисту прав секс-працівників в студії програми «Людина і Право» на Еспресо ТБ, вересень 2019

Л-У: Ми дякуємо Вам за відверту розмову. Насамкінець у нас є традиційне запитання: що Ви можете порадити активісткам-початківцям, які лише планують долучитися до допомоги вразливим спільнотам та що Ви хотіли б побажати спільноті секс-працівників України?

Борис Захаров: Активісткам-початківцям я хочу побажати чітко усвідомлювати, що вони борються за права людини. І завжди ставити на перше місце фундаментальні права і свободи людини. Боротися саме за свободу, а не за права окремих груп за інтересами. Якщо визначити цей ключовий принцип і послідовно його відстоювати, така боротьба буде успішною.

А спільноті секс-працівників я хочу побажати успіху в їхній нелегкій праці із захисту своїх прав. І, звичайно, щоб їхні права в Україні нарешті були повною мірою реалізовані, щоб вони були належним чином захищені, і, в першу чергу, щоб їхня діяльність була декриміналізована.

«Л-У»: Дуже дякуємо Вам за розмову та коментар!

Інтерв’ю портал "Легалайф-Україна"

Фото з архіву Бориса Захарова