Обережність не гарантує безпеку для життя СП / Про війну та секс-працю з Поліною Шишковою, м.Київ

Коментарі:0

ПРОДОВЖУЄМО СЕРІЮ ІНТЕРВ’Ю «ПРО ВІЙНУ ТА СЕКС-ПРАЦЮ». Майже рік минув з останньої публічної розмови з нашими регіональними представницями. Тоді ми говорили про вплив війни на життя українців, на долі секс-працівниць та сферу секс-послуг в Україні. Сьогодні ми вирішили повернутись до цієї розмови та проаналізувати, що змінюється з часом, а що залишається незмінним.

 

ГАРЯЧА ЛІНІЯ ДЛЯ СЕКС-ПРАЦІВНИКІВ:

+38 (050) 450 777 4

+38 (067) 450 777 4

ЗВЕРНУВШИСЬ, ВИ ЗМОЖЕТЕ ПОСПІЛКУВАТИСЬ ТЕЛЕФОНОМ З ПСИХОЛОГОМ, ЮРИСТОМ АБО ОТРИМАТИ КОНТАКТИ СПЕЦІАЛІСТІВ У ВАШОМУ РЕГІОНІ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧАТЬ ВАМ ДОПОМОГУ ТА ПІДТРИМКУ НА МІСТІ

ЯКЩО ВИ СТИКНУЛИСЬ З ПОРУШЕННЯМ ПРАВ, Ви можете самостійно подати заявку та отримати правову допомогу юристів, скориставшись інструментом DataCheck. Для цього завантажте застосунок:

ІТС Datacheck Ukraine для Android

ІТС Datacheck Ukraine для IOS

 

Спілкуємось з ПОЛІНОЮ ШИШКОВОЮ – лідеркою ініціативної групи секс-працівниць/ків БО “ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА” у м. КИЇВ. 

Майже рік пройшов від нашого з тобою останнього інтерв’ю. Розкажи, як ти, чим живеш, які важливі зміни відбулись у твоєму житті за цей час?

 

Поліна: За останній рік змін в особистому житті, на щастя, не відбулось. А от у моїй діяльності, як лідерки ініціативної групи, сталося багато нових знайомств.

Мені вдалося познайомитись з багатьма секс-працівницями, почути їх історії життя, познайомитися з членами їх родин. Я зрозуміла, як важко бути почутими, коли суспільство тебе стигматизує  лише за твою роботу, і навіть не дає шансів розповісти про себе.

Не у всіх жінок сумні історії, для багатьох це робота, що дає час та можливість працювати над власними творчими проєктами та зростати у творчості. Мене тепер навіть запрошують на різні мистецькі заходи «для своїх». Одна з учасниць ініціативної групи познайомила  мене з людьми зі спільноти слабозрячих. Інколи я надаю послуги супроводу як волонтер та маю можливість з іншого ракурсу дивитися на світ навколо.

Завдяки роботі у Легалайф-Україна я мала можливість поспілкуватися на тренінгу зі Святославом Шереметом та Валерією Рачинською, дуже хотіла мати можливість поговорити з ними. Ще познайомилася з  Максом Мішкіним, регіональним координатором ГО «Альянс Глобал», а колись давно я в Альянсі тестувалась на ВІЛ у їхньому офісі.

На фото: Поліна Шишкова з Валерією Рачинською та Святославом Шереметом під час тренінгу з адвокації

Й все ж, як впливає війна на тебе особисто, я маю на увазі економічну нестабільність та пов’язані з цим труднощі?

 

Поліна: Стало важче ніж минулого року. Через підвищення цін у магазинах, тепер складніше купити щось із продуктів, до яких ми звикли. Одяг та взуття мені завжди віддають друзі, я не можу купити те, що я хочу. Але вважаю, що повторне використання одягу корисне, бо зменшує мій вуглецевий слід (сміється).

У мене є ще кілька підробітків, окрім роботи в Легалайф-Україна. Я займаюсь прибираннями офісів та житлових приміщень, доглядом за літніми людьми, зачісками, стрижками, макіяжем. До мене звертаються, в основному, знайомі люди, з кола ініціативної групи та з мого рідного міста. Але всіх цих підробітків не вистачає на всі потреби. Я орендую житло. Ще дуже багато активностей в різних точках по місту, тому доводиться багато їздити, а це не дешево.  Багато допомоги дають люди зі спільнот, у яких я волонтерю час від часу. Від спільноти слабозрячих у мене одяг та чотири пари взуття, наприклад.

 

А як справи у твоїх підопічних з ініціативної групи?

 

Поліна: Активістів стало більше, приходять нові люди, які зацікавлені у спілкуванні та розвитку спільноти. Деякі учасниці через вік стали шукати роботу в іншій сфері та нарешті знайшли, що шукали. До речі наша гуманітарна допомога їм дуже допомогла в перехідному періоді.  Дехто наважився на довге лікування завдяки підтримці групи. Моральна підтримка виявляється творить дива. Ми вчимось один в одного.

А ще у нас з’явилися хлопці секс-працівники, поки що зовсім мало, але один активіст вже є.

На фото: учасниці/ки інформаційних зустрічей для членів ініціативної групи у м.Київ

 

Поліно, відчувається, що на третій рік війни люди дуже втомились, зрозуміло, що напруження зростає. З твого досвіду, чи відбивається це на ставленні до секс-працівників та секс-праці?

 

Поліна: Залежить від місця пошуку клієнтів та місця надання послуг. На дорозі стало небезпечніше, відношення чоловіків, що проходять повз просто огидне. Я виїжджаю на «точку» та інколи й не на одну. В мене там вже питали, за скільки я піду в машину чи пропонували певні невеликі суми.

Відношення зневажливе, зросли випадки сексуального насильства. Зокрема «стелсінг» - це коли партнер під час сексу, без відома  партнерки знімає презерватив, при тому, що вона на це не погоджувалась.

У дівчат, що надають послуги на квартирах, збільшилась кількість неврівноважених клієнтів, що приходять зігнати злість на світ. А у вищому ціновому сегменті стало менше клієнтів, тому що вони покинули територію України.

 

Твоє близьке оточення підтримує твої ідеї та ініціативи для секс-працівників?

 

Поліна: Так, моя мама підтримує мою діяльність в організації та часто консультує, як психолог. Ми обговорюємо тематику інформаційних занять. Мої подруги інколи долучаються до інформаційних занять та ситуацій, де секс-працівницям потрібна допомога. Наприклад, часто передають одяг та речі для секс-працівниць або допомагають контактами дружніх спеціалістів з різних питань.

 

Чи відчуваєш ти підтримку від активістів з інших регіонів України?

 

Поліна: Так. Я нещодавно зустрічалася з Мариною Погорілою, ми обговорили, що відбувається у наших регіонах та як на це можливо впливати. Також я їй інколи дзвоню, щоб запитати поради по роботі.

 

А як реагують соціальні мережі на твою позицію щодо декриміналізації та захисту СП?

 

Поліна: В соціальних мережах, зокрема Фейсбук та Інстаграм, частенько повією називають, намагаються за рахунок цього висловлювання знизити цінність моєї думки в коментарях. Але, як казала одна людина, потрібно реагувати «а вам що, заздрісно?». Якщо неможливо змінити думку, я просто сиджу й сміюсь з того, як коментатори шукають, чим можна мене зачепити, але все повз.

 

За останній рік, чи помітила ти зміни у  взаємовідносинах між СП та поліцією? З твого власного досвіду спілкування з правоохоронцями, ситуація погіршується чи навпаки?

 

Поліна: Зараз у працівників поліції більше обов`язків, ніж минулого року. Вони набагато рідше контактують з секс-працівницями, які працюють на вулиці. Але все ще бувають випадки штрафів за «заняття проституцією». Спілкування достатньо ввічливе та в рамках чинного законодавства, але все одно відчувається деяке відчуження та маргіналізація секс-праці.  

Правоохоронці зараз більше намагаються шукати салони та дівчат через Телеграм групи та соціальні мережі, але більшість секс-працівниць вже навчилися їх розрізняти за стилем листування.


Щодо мого досвіду, то, частіше за все, я не контактую з працівниками поліції з власної ініціативи. Останній раз це вийшло спонтанно на одній з «точок», де дівчата працюють. Поліцейські відверто нераді, коли за їх роботою спостерігають представники благодійних організацій, тому що це контролює їх поведінку та унеможливлює прояв людських якостей, у контексті стигматизації секс-працівниць, як маргіналізованої групи.

 

А як щодо доступу до медичних послуг: легше чи складніше СП отримати медичну допомогу сьогодні? 

 

Поліна: Легше, бо з`явились молоді лікарі та лікарки, що відкриті та зацікавлені у співпраці зі спільнотами. Зокрема є лікарки, що зацікавлені для професійного саморозвитку дізнатися більше про потреби та надати свої послуги секс-працівницям. 

 

В деяких регіонах СП скаржаться на погіршення сервісів з профілактики та лікування ВІЛ.  Чи є якісь проблеми з цими послугами у Києві?

 

Поліна: У медичному центрі "100% життя" мені запропонували в цьому році займатися тестуваннями на ВІЛ за допомогою оральних тестів. Це виявилося надзвичайно цікавим для дівчат, бо непотрібно колоти пальці. Багато хто боїться уколів та забору крові.

Для багатьох секс-працівниць, які до мене звертаються, проблемою є віддаленість кабінету довіри від району проживання або години прийому у цих кабінетах.

Але загалом послуги з тестування та отримання гуманітарних презервативів та лубрикантів досить доступні та мають великий попит. Всі, з ким я особисто контактую, в цілому задоволені якістю та доступністю цих послуг від громадських організацій.

На фото: Поліна з Максом Мішкіним під час робочої зустрічі у ГО "Альянс Глобал"

 

З якими скаргами та проблемами звертаються до тебе секс-працівниці  останнім часом?

 

Поліна: Основна скарга працівниць — це відсутність клієнтів, висока конкуренція та психічний стан чоловіків. Це не означає, що машини не під`їжджають або дівчат не замовляють через менеджера на виїзд. Мова про те, що у 80% випадків секс-працівниці відмовляють у наданні послуг чоловікам, які поводяться грубо та некоректно, вчиняють насильницькі дії емоційного та фізичного характеру.

Але навіть обережність не гарантує відсутності небезпечних для життя та здоров`я ситуацій. Через те, що секс-працівниці не можуть викликати поліцію на клієнта, щоб не отримати при цьому запис про «зайняття проституцією», часто вони ризикують життям та терплять погане ставлення з боку клієнтів у нестабільному психічному стані. 

Найважливіші потреби — це боротьба зі стигматизацією, захист у випадках загрози, допомога у виживанні тим, хто не може, з якихось причин, змінити сферу діяльності за власним бажанням та при цьому має низький дохід.

На фото: гуманітарна допомога для СП

 

А ти помітила якісь відмінності у потребах спільноти, порівняно з минулим роком? 

 

Поліна: Стало більше запитів на гуманітарну допомогу, деякі звертаються за нею разово, щоб пережити відсутність прибутків деякий час.  З`явився попит на психологічну допомогу, в мене все частіше просять номер телефону нашої психологині. Звичайно ж легалізація зробила б можливим отримати захист від поліції та допомогла б запобігати вчиненню насильства.

 

Які з проблем СП тобі вдається вирішувати, можеш згадати останні випадки, коли ти допомогла чи якось підтримала СП?

 

Поліна: Наприклад, допомогла навчитись гарно складати резюме за відсутності стажу, це допомогло знайти іншу роботу. Одній дівчині допомогла знайти себе і вийти зі стану, коли все в собі не подобається. Ми більше ніж пів року спілкувалися, ходили в магазини одягу разом, обмінювались історіями тощо, та в якийсь момент вона змінилась з середини, стала іншою людиною.

Останній випадок: жінка потребувала паспорта громадянки України, але грошей не було. Вона в особистій розмові зі мною дізналася, що організація компенсує вартість, і ми пішли заяву написали наступного дня.

Взагалі  — це групова робота, тут від кожної учасниці та учасника ініціативної групи є часточка — розповсюдження інформації про організацію, послуги організації та залучення нових людей. Це роблю не тільки я.

 

Поліно, яка твоя особиста мотивація бути у сфері захисту прав секс-працівників, чому це важливе?

 

Поліна: Якщо не займатися цим зараз, то стане в десятки раз тяжче, коли війна закінчиться. В період, коли люди в стресі та не бачать свого майбутнього далі ніж на 12 годин, необхідно запобігати укоріненню протиправного відношення до уразливих груп, як з боку держави, так і з боку суспільства.

 

Що для тебе є головним досягненням у правозахисній діяльності?

 

Поліна: Поки що лише довіру клієнток вважаю досягненням. Мені стали більше довіряти та розповідати більше про свої проблеми.

 

Поліно, все більше українських ютуб-блогерів почали приділяти увагу висвітленню теми секс-праці в Україні. Як ти можеш оцінити такі починання? Що б хотіла від себе їм передати та побажати?

 

Поліна: Я, в основному, дивлюсь те, з чим я не згодна, щоб продумувати заздалегідь аргументи для опонентів. Їх більше, ніж дружньо налаштованих.

Сексуальні послуги – це дуже складна робота, яку недоречно рекламувати, як альтернативу так званій «роботі на заводі за копійки». Я вважаю потрібно менше про секс, а більше про особистостей говорити. Саме про те, як секс-працівниця бореться з вигоранням, а не лише надає послуги. Це важливо для того, щоб не складалося хибне враження, що це легка робота для дурних.

 

У зв’язку з легалізацією Верховною Радою медичного канабісу та прийняттям нового більш демократичного Закону щодо ВІЛ чи очікуєш ти найближчим часом декриміналізації секс-праці? 

 

Поліна: Без надії сподіваюсь (сміється). Можливо легалізують, бо якщо вивести з тіні секс-працю, то податків в казну потече дуже багато. ОнліФанс та ПорнХаб не дадуть збрехати.

 

Наприкінці нашої розмови пропоную тобі загадати бажання на наступний рік для всіх, хто залишається в Україні. 

 

Поліна: Бажаю всім легалізації секс-праці та канабісу. Нікому від цього гірше не буде, якщо зробити все з урахуванням думки самих секс-працівниць та людей дотичних до спільноти. А канабіс  — це для настрою, тим паче, що в Європі він багато де легальний. 

На фото: Учасники Національної ЛГБТІК Конференції, 2024 рік

Коментарів: 0