Особливості регулювання секс-праці в Англії та Уельсі

Магістерка критичних гендерних досліджень (Центральноєвропейський університет) та антропології (Університет Альберти) Дафна Рачок у своєму блозі робить огляд регулювання секс-праці в різних країнах світу. Спеціально для порталу «Легалайф-Україна» – регулювання секс-праці в Англії та Уельсі.

Через те, що Великобританія – це об’єднання чотирьох земель (Англія, Уельс, Шотландія та Північна Ірландія), кожна земля регулює секс-працю по-своєму. В Англії та Уельсі продаж та купівля секс-послуг є легальними, проте криміналізовано інші пов’язані з секс-працею дії.

Працювати у секс-праці як фрилансерка чи навіть працювати у борделі є легальним. Проте організовувати й утримувати бордель заборонено. Також законодавство забороняє жити з заробітку секс-працівниць та публічно продавати чи купувати секс-послуги.

Приміщення вважається борделем, коли більше однієї людини використовує його для надання секс-послуг. Хоча такий підхід має на меті переслідувати тих, хто експлуатує секс-робітниць та на них заробляє, самі секс-працівниці часто бояться об’єднуватися й працювати разом через острах бути покараними. Таким чином, законодавство не дає секс-працівницям працювати разом і створює для них нові ризики через роботу на самоті.

Через подібне законодавство секс-працівниці також не можуть претендувати на рівні трудові права. Також вони скаржаться, що час від часу їхній заробіток конфіскується поліцією: закон «Про прибутки отримані злочинним шляхом» 2002 року дозволяє поліції конфісковувати заробітну платню, отриману від борделів, та будь-яке інше майно, що куплено за гроші, зароблені секс-працею.

Також час від часу в Англії та Уельсі мають місце переслідування секс-працівниць, які працюють на вулицях.

Фото The Guardian