ПОДВІЙНА МОРАЛЬ ТА МІЛЬЙОННІ ПОДАТКИ: ЯК РАДА ПРОВАЛИЛА ДЕКРИМІНАЛІЗАЦІЮ ПОРНО

Вчора, 28 травня, Верховна Рада України вкотре продемонструвала сеанс політичного лицемірства та уявного моралізму. Народні депутати провалили законопроєкт №12191, який мав прибрати з Кримінального кодексу застарілі радянські норми та декриміналізувати створення дорослого контенту за добровільною згодою між повнолітніми особами. Для ухвалення рішення забракло якихось 19 голосів — «за» проголосували лише 207 нардепів.

Це рішення викликало хвилю справедливого обурення серед медіа, правозахисників та всього прогресивного суспільства. Адже реальність, у якій ми живемо, давно суперечить каральним законам минулого століття.

Податки беремо, людей — саджаємо?

Головний парадокс ситуації влучно описав народний депутат Ярослав Железняк у своєму блозі:

«Це не "легалізація порно", бо воно де-факто легалізовано, і ми вже пару років як мільйони податків з того ж самого OnlyFans збираємо. Це — декриміналізація».

Держава офіційно, регулярно та публічно звітує про мільйонні податкові надходження до бюджету країни, що воює, від платформ електронних послуг (так званий «податок на Google»). Платформа OnlyFans стабільно входить до переліку найбільших платників цього податку нарівні з такими гігантами, як Google, Apple та Meta.

Проте тут і ховається найвища міра цинізму: брати гроші від інтим-платформ державі мораль дозволяє. Натомість залишати чинною статтю 301 ККУ, яка дозволяє кидати українців за ґрати на строк від 3 до 5 років за звичайне надсилання особистих «нюдсів» чи добровільне створення контенту за згодою двох повнолітніх осіб — це офіційна позиція більшості парламенту.

Куди йдуть ресурси під час війни: дослідження BRDO та ціна обмежень

Про те, на що насправді правоохоронна система витрачає сили в часи найтяжчої війни на виживання, красномовно говорять цифри. Згідно з оприлюдненою народним депутатом Ярославом Железняком інфографікою, лише за 2025 рік правоохоронці витратили понад 17,7 тис. робочих годин на справи за ст. 301 ККУ.

Українські журналісти-розслідувачі та профільні медіа гостро критикують таку імітацію роботи з боку силових структур. Вони знову і знову звертають увагу суспільства на абсурдність ситуації: замість захисту національної безпеки, боротьби з корупцією чи розслідування реальних воєнних злочинів, поліція проводить «контрольні закупівлі», підглядає за веб-камерами повнолітніх громадян у їхніх власних квартирах та витрачає мільйони гривень із кишень платників податків на безглузді мистецтвознавчі експертизи — і все це лише заради паперової статистики та виконання «плану».

Як організація, що безпосередньо входила до робочої групи з розробки цього законопроєкту, ми в БО «Легалайф-Україна» підрахували фінансовий вимір цього правоохоронного абсурду. За нашими оцінками, щороку на переслідування за «порностаттями» з кишень платників податків витрачається щонайменше 10 мільйонів гривень. Це чисті збитки держави на зарплати, надбавки та транспортні витрати поліцейських, задіяних у цих безглуздих переслідуваннях.

Бюджет втрачає мільйони: фінансова ціна провалу реформи

Поки держава витрачає мільйони на безглузді облави, державний бюджет втрачає колосальні суми, які могли б працювати на обороноздатність та антикорупційну безпеку України. Фахівці Офісу ефективного регулювання (BRDO) підрахували, що декриміналізація порнографії може принести бюджету 509 мільйонів гривень податків щороку.

Ці кошти мають цілком реальне та критично важливе оборонне значення. Цих грошей вистачило б на закупівлю 24 тисяч FPV-дронів з автонаведенням для фронту або на цілий рік повної підтримки роботи Вищого антикорупційного суду України. Проте через провал законопроєкту ці мільйони залишаються в тіні, підживлюючи корупційні ризики та поліцейське «кришування», замість того, щоб офіційно працювати на державу та наближати нашу перемогу.

Хто насправді отримує вигоду?

Наша директорка Наталя Ісаєва, яка роками очолює цей рух, у коментарі для міжнародного видання DW підкреслила, що чинна норма не захищає нікого, крім корумпованих правоохоронців, а жертвами стають як творці контенту, так і звичайні люди.

«Вигоду від криміналізації отримують лише правоохоронці — ті, хто це "кришує". Тому самі ж правоохоронні структури й не хочуть ні секс-роботу визнавати як роботу, ні декриміналізувати порно», — зазначила Наталя Ісаєва в інтерв’ю DW.

При цьому найдивовижніше, що навіть у силовому блоці є розуміння необхідності змін. Як повідомляло видання «Українська правда», міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко раніше заявляв, що його міністерство погодило текст поданого до Верховної Ради законопроєкту, і справа залишалася суто за рішенням народних депутатів. Проте парламент цей крок назустріч здоровому глузду вчора провалив.

Удар по правах людини та секс-працівниках

Уявна «боротьба за мораль» залишає чинними інструменти для поліцейського свавілля, шантажу та здирництва. Поки правоохоронці фабрикують справи за «сутенерство» чи «звідництво» проти секс-працівників, які задля власної безпеки просто працюють разом чи орендують спільне приміщення, вразливі люди залишаються абсолютно беззахисними перед законом.

Криміналізація та таврування добровільної праці повнолітніх людей не знищує саму сферу, але заганяє її в глибоке підпілля, де ризики насильства, експлуатації та правопорушень зростають щодня.

Вчорашнє голосування довело, що шлях до справжньої європейської інтеграції та поваги до права на працю в Україні все ще блокується застарілими стереотипами й корупційними інтересами.

ПОТРЕБУЄШ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ?

Якщо ти контент-мейкер або секс-працівник в Україні, і ти стикаєшся з:

• Шантажем, погрозами або поліцейським свавіллям
• Фабрикуванням справ за статтями ККУ (301, 302, 303)
• Порушенням твоїх прав у будь-якій сфері

Звертайся на безкоштовну та конфіденційну Гарячу лінію БО «ЛЕГАЛАЙФ-УКРАЇНА»:  +38 (067) 450-777-4, +38 (050) 450-777-4.

Наші параюристи та юристи знають, як захистити твої права законним шляхом.