POLITICO: «СЕКС-ПРАЦЯ РОЗКОЛОЛА ПАРЛАМЕНТ ЄС»

Депутатка Європарламенту з Німеччини Марія Нойхль (Maria Noichl) хоче заборонити купівлю сексу, але не всі з цим згодні – вважає видання POLITICO.

«Заможні чоловіки, які мають вільні гроші, що можна витратити на секс, зустрічаються з бідними жінками, які змушені займатися сексом, щоб вижити. То яка ж може бути велика різниця?" - запитує євродепутатка Марія Нойхль.

Нойхль, представляє німецьких соціал-демократів (S&D), і останнім часом сама проголосила себе борцем за права секс-працівників, які не з власної волі потрапили в цю індустрію. Вона наполягає на ухваленні в рамках усього ЄС нормативного акту, що розбурхує Європарламент, про секс-працю, бо, за її словами, сьогодні «Європа є магнітом для секс-туризму».

Її позиція зрозуміла: продаж сексу — це не робота, це гендерне насильство, і купівля сексу чи робота сутенером мають бути протизаконними.

Людям, які працюють у секс-індустрії — переважно жінкам, а також чоловікам, мігрантам та транссексуалам — платять не за те, щоб вони «реалізовували тут свою сексуальність, а за те, щоб жінки залишалися нерухомими, мовчазними та не кричали», — сказала вона в інтерв’ю Politico.

Однак її позиція викликає розбіжності: деякі попереджають, що пропозиція Нойхль може погіршити умови праці секс-працівників.

Лука Стівенсон (Luca Stevenson), директор програм Європейського Альянсу з Прав Секс-Працівників (ESWA – European Sex Workers’ Rights Alliance) та колишній секс-працівник, вважає її позицію неповажною.

"Коли ви кажете, що проституція — це гендерне насильство, [і] форма оплачуваного зґвалтування, насправді ви кажете, що секс-працівники не здатні відрізнити зґвалтування від секс-праці", - сказав він.

Таким чином, у ЄС тривають запеклі суперечки про те, як краще регулювати секс-роботу.

Одні хочуть повної заборони – таку позицію зазвичай підтримують релігійні та ультраправі групи. Інші вважають, що секс-робота має бути легальною. Скандинавська модель, розроблена у Швеції, легалізує продаж сексу, тоді як купівля сексу карається кримінально.

Пропозиція Нойхль запровадити кримінальну відповідальність за купівлю сексу у всіх країнах ЄС та скоротити експлуатацію секс-працівників торговцями людьми руйнує традиційні партійні лінії у Брюсселі. Хоча її необов’язкова доповідь з цього питання була прийнята у вересні 234 голосами, розкол у парламенті помітний за 122 голосами, що утримались і 175 голосами проти.

Скорочення попиту — кінцева мета Нойхль, «бо попит створює ринок». На її думку, люди перестануть купувати сексуальні послуги через страх бути притягнутими до кримінальної відповідальності, що призведе до скорочення секс-працівників.

Проте депутат від партії «Зелених» Сільвія Спурек (Sylwia Spurek) із цим не погоджується. "Криміналізація — це не вихід… Ми не можемо просто заборонити це, тому що це позбавляє секс-працівників суспільного піклування та захисту", - сказала вона.

Крім того, це часто «приводить до того, що [секс-працівники] працюють таємно і позбавлені можливості організуватися та вжити ефективних заходів проти експлуатації в секс-індустрії», — сказала Моніка Вана (Monika Vana), ще одна євродепутатка від партії «Зелених».

Інші, як, наприклад, чеський законодавець від S&D Радка Максова (Radka Maxová), виступають проти криміналізації покупців секс-послуг, але «абсолютно згодні з елементами, які стосуються покращення соціального захисту, міграційного та трудового законодавства та програм підтримки як найкращих інструментів, що дозволяють жінкам вибрати кар’єру, відмінну від секс-роботи, якщо вони цього хочуть».

За словами Луки Стівенсона з ESWA, приклад Франції, яка у 2016 році прийняла модель скандинавського типу, також викликає запитання.

Зниження попиту на секс-послуги там означало, що секс-працівники мали менше можливостей вибирати клієнтів. Це призвело до «зростання випадків ВІЛ серед найбільш маргіналізованих секс-працівників», а інциденти із застосуванням насильства стали частішими, каже він. У деяких західних країнах до 70% секс-працівників є мігрантами, що часом ускладнює їх доступ до соціальних та медичних послуг, йдеться в документі Глобальної Мережі Проєктів Секс-Праці (Global Network of Sex Work Projects).

Стівенсон стверджує, що Скандинавська модель «вкрай антифеміністична» та «ігнорує здатність жінок та інших людей приймати рішення про своє власне життя».

Формально ЄС не приймає рішень щодо законодавства про секс-роботу, але Нойхль хоче, щоб країни-члени «вирішили ухвалити європейські правила або — і я думаю, що це буде швидше — крок за кроком, одна країна за іншою прийматимуть скандинавську модель».

Стівенсон, навпаки, вважає, що законодавці повинні «сісти за стіл переговорів із секс-працівниками та працювати над пошуком довгострокових [рішень] соціальних проблем».

«На жаль, вони настільки переконані, що криміналізація та припинення попиту — це єдиний підхід, що у нас немає жодних значущих рішень», - сказав він.

Текст Лаура Хульсеманн, опубліковано 19 грудня 2023 року

Джерело портал politico.eu